Ухвала суду № 24783100, 27.03.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2012 р.справа № 2а/0470/18004/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Малиш Н.І. Ясенової Т.І.

при секретарі судового засідання: Бембінек Я.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юмін»до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

19.12.2011р. ТОВ «Юмін»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнаня протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 0000882305 від 30.08.2011р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі: по податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2011р. у сумі 1 693 822,00 грн., по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2011р. у сумі 3 184 499,00 грн., по податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011 р. у сумі 1 099 284,00 грн., на загальну суму - 5 977 605,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2012р. позовні вимоги задоволені, визнане протиправним та скасоване Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 0000882305 від 30.08.2011р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі: по податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2011р. у сумі 1 693 822,00 грн., по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2011р. у сумі 3 184 499,00 грн., по податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011 р. у сумі 1 099 284,00 грн., на загальну суму - 5 977 605,00 грн.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що факт вчинення господарських операції, за наслідками яких позивач у березні, квітні, травні 2011р. нарахував податкові зобов'язання з ПДВ та сформував суму податкового кредиту з ПДВ, підтверджений належним чином оформленими первинним документами.

В Акті перевірки відповідачем не встановлено порушень, допущених позивачем, а вказується лише на неможливість встановлення факту надмірної сплати податку до Державного бюджету по всьому ланцюгу придбання товару через відсутність матеріалів зустрічних звірок контрагентів постачальників-виробників товарів (робіт, послуг) ТОВ «Юмін».

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Крім того, в акті перевірки ТОВ «Юмін», ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська: підтверджено правомірність визначення сум від'ємного значення різниці між сумами податкового зобов'язання та сумами податкового кредиту з ПДВ за відповідні періоди; не встановлено порушення порядку ведення податкового обліку; не встановлено взаємовідносини ТОВ «Юмін»з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, первинні та інші документи які в судовому порядку визнані недійсними; не встановлено укладення ТОВ «Юмін»нікчемних (недійсних) правочинів.

Судом встановлено, що позивач не здійснював господарських операцій безпосередньо по ланцюгу з контрагентами підприємств ТОВ «Проско Ресурси», ТОВ з ІІ «Кольорові метали»та ТОВ «Сі Гейт Ейдженсі», а саме з: ТОВ «Роял Транс», ТОВ «Дніпроспеціндустрія ЛТД», ТОВ «Скаре», ТОВ НТЦ «Куртаж», ТОВ «Ініціатива», ПП «Сталь», ППВКФ «Станкооснастка», ТОВ «Єврологистика Південь», ПП «Агроспектр-2006».

Будь-яких доказів щодо обізнаності позивача із станом податкового обліку цих підприємств, а саме про негативну податковою історією, які не мають необхідних умов для здійснення господарської діяльності, не знаходяться за юридичними адресами, не звітують та/або не сплачують податки, здійснюють маніпулювання із звітністю, змінюють контрагентів, по яких сформовано податковий кредит та виконання ними обов'язку щодо сплати податку до бюджету - відповідач не навів.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновків, що відсутність підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на віднесення позивачем до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість та не ставить формування податкового кредиту та визначення суми до бюджетного відшкодування в залежність від неналежного виконання постачальником своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум до державного бюджету. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

На зазначену постанову Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Дніпропетровська подана апеляційна скарга, просять касувати оскаржену постанову, постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що за результатами перевірки ТОВ «Юмін»встановлено завищення підприємством суми бюджетного відшкодування за квітень -червень 2011р., що пов'язано з відсутністю підтвердженого факту надмірної сплати податку на додану вартість до державного бюджету по всьому ланцюгу придбання, тим, що позивач має взаємовідносини із постачальниками товарів, що в свою чергу мають багатоступеневі ланцюги постачання в одному сегменті ринку, до складу яких входять постачальники, які відсутні за юридичною адресою, не сплачують податків.

Наявні податкові накладні, на думку відповідача, не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій без наявності відповідних підтверджуючих документів, а лише є формальним документом, який надає право платнику на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Крім того, на думку відповідача, при винесенні оскарженого рішення, судом першої інстанції не взяти до уваги положення Бюджетного кодексу України, де визначено, що бюджетному відшкодуванню підлягають суми, які були надміру сплачені до бюджету.

В судовому засіданні представник Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав, які у ній викладені.

Представник ТОВ «Юмін»проти задоволення апеляційної скарги заперечував в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлені наступні фактичні обставини справи: на підставі акту перевірки № 3941/23-5/34823177 від 30.08.2011р. Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення № 0000882305 від 30.08.2011 року, відповідно до якого ТОВ «Юмін»було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі: по податковій декларації з ПДВ за квітень 2011р. у сумі 1 711 310,00 грн.; по податковій декларації з ПДВ за травень 2011р. у сумі 3 184 499,00 грн.; по податковій декларації з ПДВ за червень 2011р. у сумі 1 099 284,00 грн., та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмір 1,00 грн.

В ході перевірки було встановлено порушення п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, завищена заявлена сума бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року у сумі 1711310грн., травень 2011 року у сумі 3184499грн., червень 2011 року у сумі 1099284грн., що пов'язано з відсутністю підтвердженого факту надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету ТОВ «Юмін»по всьому ланцюгу придбання товару.

Позивач частково визнав завищення заявленої сума бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року у сумі 17488 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що факт вчинення господарських операції, за наслідками яких позивач у березні, квітні, травні 2011р. нарахував податкові зобов'язання з ПДВ та сформував суму податкового кредиту з ПДВ, підтверджений належним чином оформленими первинним документами.

Більш того, як вбачається з апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська наявність належним чином оформлених документів, які були надані під час розгляд справи судом першої інстанції, в саме: договорів, видаткових та податкових накладних, документів на підтвердження проведених розрахунків між сторонами не заперечується.

Перелічені докази спростовують доводи Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про те, що господарські відносини позивача з контрагентами не мають товарного характеру.

Щодо доводів відповідача стосовно встановленого актом перевірки завищення підприємством суми бюджетного відшкодування за квітень -червень 2011р., що пов'язано з відсутністю підтвердженого факту надмірної сплати податку на додану вартість до державного бюджету по всьому ланцюгу придбання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Згідно з пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст.198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України).

Згідно з абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що позивачем дотримані законні підстави формування податкового кредиту по податку на додану вартість визначені ст.198 Податкового кодексу України.

Ч. 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юмін»до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Ухвала в повному обсязі виготовлена 29 березня 202 року.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Т.І. Ясенова