Рішення № 24781751, 05.06.2012, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/0529/873/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2012 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Величко О.В.

при секретарі - Жила О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Красноармійську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

26.03.2012 року позивач Публічне акціонерне товариство «ПроКредитБанк»( далі - Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4.23563 від 27 червня 2008 року. Згідно умов договору № 4.23563 від 27 червня 2008 року Банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 25000,00 гривень на строк 24 місяці, а останній зобов»язався повернути грошові кошти і сплатити відсотки в розмірі 32% річних в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту, який є невід»ємною частиною кредитного договору. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором, 27 червня 2009 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, яка взяла на себе зобов»язання перед банком, в повному обсязі, відповідати за зобов»язаннями громадянина ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору № 4.23563 від 27 червня 2008 року. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов»язань за кредитним договором станом на 03.03.2012 року у останнього перед банком виникла заборгованість в сумі 16740,43 грн., яка складається з заборгованості за капіталом кредиту -4429,18 грн, процентів за фактичне користування простроченим капіталом -3826,70 грн. та пені -8484,55 грн., яку позивач просить стягнути у солідарному порядку з обох відповідачів.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, не заперечував проти заочного розгляду справи.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився надав заяву згідно якої просить розглянути справу за його відсутності. В своїх письмових запереченнях останній визнав позов частково і просить застосувати строк позовної давності до вимог щодо стягнення пені.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась. Згідно письмової заяви останньої вбачається, що вона просить розглянути справу за її відсутністю. З письмових заперечень відповідача вбачається, що вона позов не визнає в повному обсязі. Просить застосувати строки позовної давності і відмовити в задоволені позову. Вважає, що відповідно до частини 4 ст.559 ЦК України договір поруки, який був укладений з нею 27.06.2008 року, є таким, що припинився, так як кредитор протягом шести місяці від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до неї як до поручителя.

Вивчивши матеріали справи, письмові заперечення сторін, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 27 червня 2008 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір за умовами якого Банк надав ОСОБА_1 кредит на суму 25000,00 грн. на строк 24 місяці - до 23.06.2010 року включно, зі сплатою відсотків за його користування в розмірі 32% річних. У разі прострочення зобов'язань з погашення кредиту ОСОБА_1 зобов'язався сплатити на користь Банка пеню (а.с.5).

Згідно п.2.2. кредитного договору (а.с.5) пеня встановлена в розмірі 0,5%, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення. Якщо сума пені, розрахована згідно умов цього пункту, буде меншою 15 грн. за кожний день прострочення, сума пені автоматично вважається такою, що становить 15 грн. за кожний день прострочення виконання зобов'язань.

В якості забезпечення зобов'язань ОСОБА_1 по кредитному договору № 4.23563 від 27 червня 2008 року, між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 4.23563-ДП1 від 27 червня 2008 року, згідно якого остання зобов'язалася перед Банком в повному обсязі відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору № 4.23563 від 27 червня 2008 року (а.с.7).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що умови кредитного договору відповідачем ОСОБА_1 не виконувались.

21.02.2012 року позивач направив відповідачам вимоги про повне погашення кредиту (а.с.13), але вказані вимоги залишилися не виконані.

Згідно розрахунку заборгованості, станом на 03 березня 2012 року, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором в сумі 16740,43 грн., яка складається з заборгованості за капіталом кредиту -4429,18 грн., процентів за фактичне користування простроченим капіталом -3826,70 грн. та пені -8484,55 грн. (а.с.12).

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов'язання по вище вказаному кредитному договору належним чином не виконує.

Що стосується вимог банка до відповідача ОСОБА_2- поручителя відповідача ОСОБА_1, то з цього приводу суд зазначає наступне.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 вважає позов пред»явлений до неї банком необґрунтованим і просить відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з неї суми боргу за кредитним договором, у зв»язку з тим, що договір поруки на час звернення позивача до суду є припиненим.

За договором поруки, згідно ст..553 ЦК України, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст..554 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З договору поруки (а.с.7) вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору про те, що договір поруки припиняє свою дію з моменту припинення забезпеченого ним зобов»язання (п.3.1.договору поруки), суд вважає, не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України. Згідно із цією нормою права строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Цього в договорі поруки не встановлено.

З графіку погашення кредитних зобов'язань (а.с.5), який є невід'ємною частиною кредитного договору № 4.23563 від 27 червня 2008 року вбачається, що строк повернення кредиту встановлено до 23.06.2010 року.

З позовної заяви вбачається, що вона подана до суду в березні місяці 2012 року.

Враховуючи наведене, а також роз'яснення викладені в постанові Пленуму ВСУ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд вважає, що заперечення відповідача ОСОБА_2 є обґрунтованими щодо пропуску позивачем строку пред'явлення вимоги до поручителя, оскільки вони відповідають вимогам закону.

Тому в задоволенні позову позивача в частині вимог до відповідача -ОСОБА_2 слід відмовити виходячи з того, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для часткового задоволення позову ПАТ «ПроКредит Банк»та стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 16740,43грн.

Крім того, у відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору -у розмірі 214,60 грн. (а.с.2).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 16, 525, 526, 530, 610-612, 614-615, 625, 651-654, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.79, 88, 174, 214, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Арарат Араратського району Вірменії, ідент.код НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» на т/р 290970004, МФО 320984, код ЄДРПОУ 21677333, заборгованість за кредитним договором у сумі 16740 (шістнадцять тисяч сімсот сорок) гривень 43 копійки та повернення витрат по сплаті судового збору у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

В задоволені позову в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: