Ухвала суду № 24781143, 29.05.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/425/12

Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

секретар судового засідання: Швандер В.О.

за участі представників сторін:

представника позивача Долиняного С.В.

представника відповідача Монастирського Е.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції в особі Чемеровецького відділення на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Закупнянський кар'єр" до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції в особі Чемеровецького відділення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Закупнянський кар'єр" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ в Чемеровецькому районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 липня 2011 року № 0000302301 та № 0000292301.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року позов було задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції в особі Чемеровецького відділення від 12 липня 2011 року № 0000302301 та № 0000292301.

Відповідач, не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене вище судове рішення, прийнявши нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог ДП "Закупнянський кар'єр" .

Зокрема, апелянт вказує на те, що з огляду на обставини викладені в апеляційній скарзі, оскаржувана постанова прийнята Хмельницьким окружним адміністративним судом без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, у період з 17.05.2011 року по 21.06.2011 року, відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ДП "Закупнянський кар'єр" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 31 березня 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 29.06.2011 року № 210/23/00373735, яким зафіксовано ряд допущених позивачем в процесі власної діяльності порушень норм права, зокрема:

п. 4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, у зв'язку з чим платнику збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 787813 грн.

п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, в результаті чого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 220651 грн.

На підставі даного висновку, Городоцькою МДПІ в особі Чемеровецького відділення прийнято податкові повідомлення-рішення від 12 липня 2011 року № 0000302301, яким платнику податку збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 220651 грн., з яких 175090 грн. - сума основного зобов'язання, 27561 грн. - штрафні (фінансові санкції) та податкове повідомлення-рішення № 0000292301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 787813 грн., з яких 667782 грн. - сума основного зобов'язання, 120031 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ДП "Закупнянський кар'єр" та скасовуючи податкові повідомлення-рішення Городоцької МДПІ в особі Чемеровецького відділення від 12 липня 2011 року № 0000302301 та № 0000292301, виходив з того, що висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів є неправомірними та спростовуються матеріалами справи.

До такого висновку, суд першої інстанції дійшов в результаті встановлення наступних обставин справи.

07 грудня 2007 року між позивачем та ТОВ "Ресурс-інвест-2007" було укладено договір про спільну діяльність, відповідно до умов якого сторони зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль та вкладів спільно діяти в сфері розробки родовищ вапняку, видобування вапняку, гіпсу та крейди, виробництва вапнякового щебеню, вапнякового борошна, вапна гашеного та негашеного з подальшою реалізацією виробленої продукції та відходів виробництва з метою одержання прибутку без створення юридичної особи.

Договором передбачено, що відповідальним за ведення справ спільної діяльності, ведення бухгалтерського обліку, здійснення реєстрації в податкових органах було ТОВ "Ресурс-інвест 2007". Відповідно до п. 5.4. договору встановлено, що ТОВ "Ресурс-інвест 2007" є повноважним представником ДП "Закупнянський кар'єр" та керує спільною діяльністю по договору. Для виконання повноважень за договором ДП "Закупнянський кар'єр" видав ТОВ "Ресурс-інвест-2007" довіреність від 11 грудня 2007 року, згідно якої уповноважує вести спільні справи учасників договору.

Проте, відповідачем під час перевірки взагалі не досліджувалися умови ведення спільної діяльності сторонами договору, участь кожної з сторін в досягненні господарської мети. Натомість стверджуючи, що ТОВ "Ресурс-інвест 2007" не брало участі в спільній діяльності.

Твердження відповідача щодо нікчемності правочину є не обґрунтованим, оскільки факт реальності господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справ первинними бухгалтерськими документами, зокрема актами послуг, понесених для ведення спільної діяльності та актами оприбуткування виробленої продукції, погоджені учасниками договору, які відповідачем досліджені не були.

Згідно статті 201 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу частини 4 та частини 5 статті 203 ЦК України правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. За правилами, встановленими у статті 205 ЦК України, правочин вважається вчиненим , якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст.215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Статтею 228 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що правочин, в даному випадку договір укладений ДП "Закупнянський кар'єр" з ТОВ "Ресурс-інвест 2007" не може бути визнаний в розумінні ст.203 ЦК України, як нікчемний, так як його зміст не суперечить діючим нормам законодавчих актів та не порушує моральні засади суспільства, укладений виходячи із волевиявлення і відповідає внутрішній волі його учасників та спрямований на реальне настання правових наслідків.

Згідно ст.9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладних та податкових накладних вбачається, що суб'єктами господарювання МПП "Руслана", ТОВ "ВБК Стандарт-Сервіс" та ТОВ "Аммо" зазначено всі реквізити та дотримано порядок складання документів, які обумовлені вимогами ст.9 Закону №996.

На час укладення та виконання договору зазначені контрагенти були діючими господарюючими суб'єктами, зареєстрованими у встановленому законом порядку, наділеними цивільною правоздатністю і дієздатністю, та були платником податку на додану вартість. Факти отримання товарно-матеріальних цінностей від зазначених осіб повною мірою були досліджені судом першої інстанції та відображені в оскаржуваній постанові суду. А виписані первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам, що до них ставляться Законами "Про податок на додану вартість" та "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Констатація фактів порушень законодавства, що ґрунтується лише на сумнівах та припущеннях (щодо нікчемності укладених договорів), є неприпустимою при складанні офіційного документу органу державної податкової служби (акту перевірки).

Це є порушенням п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 984, згідно якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Наведена позиція також знайшла своє відображення у листі ДПА України №20289/16-1617 від 29.09.2010 року, в якому зазначено, що при визнанні угод нікчемними податковий орган зобов'язаний аналізувати реальність здійснення господарської діяльності на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Твердження апелянта, з посиланням на матеріали перевірки, про те, що вказані господарські операції мали фіктивний характер, колегією суддів оцінюються критично, оскільки зазначене ґрунтуються на припущеннях, що суперечить ст. 159 КАС України. Факт наявності у сторін правочину протиправного умислу при укладенні та виконанні договору, відповідачем не доведено.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції в особі Чемеровецького відділення, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 05 червня 2012 року .

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.