Ухвала суду № 24781128, 22.05.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/15473/11

Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Білоуса О.В.

секретар судового засідання: Швандер В.О.

за участі представників сторін:

представника позивача Шеремети В.В.

представника відповідача Карповича В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Хмельницького та Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Тесмо-М" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Тесмо-М» звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001452307 та № 0001442307 від 09.11.2011 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року позов було задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0001452307 та № 0001442307 від 09.11.2011 року.

Відповідач, не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене вище судове рішення, прийнявши нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог ПрАТ «Тесмо-М».

Зокрема, апелянт вказує на те, що з огляду на обставини викладені в апеляційній скарзі, оскаржувана постанова прийнята Хмельницьким окружним адміністративним судом без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, податковим органом було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за серпень та вересень 2011 року.

За результатами перевірки складено акти № 7663/23-7/14152653 від 28.10.2011 року та № 8538/23-7/14152653 від 02.12.2011 року, якими зафіксовано ряд допущених позивачем в процесі власної діяльності порушень норм права, зокрема:

- абз. «а» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму бюджетного відшкодування за серпень 2011 року на 50334,00 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування за вересень 2011 року на 260523 грн., занижено суму бюджетного відшкодування за вересень 2011 року на 215314,00 грн.

- п.198.1 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у серпні 2011 року на 10455,00 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного періоду за серпень 2011 року на 50334,00 грн. та за вересень 2011 року на 19137,00 грн. та завищено суму від'ємного значення на 5111,00 грн.

На підставі акту перевірки № 7663/23-7/14152653 від 28.10.2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001442307 від 09.11.2011 року, яким зменшено підприємству розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 10455 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 50334,00 грн. за серпень 2011 року.

Внаслідок перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001492307 від 13.12.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 260523 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 130262 грн., податкове повідомлення рішення № 0001502307 від 13.12.2011 року, яким підприємству визначено суму заниження бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 215314 грн. за вересень 2011 року та податкове повідомлення-рішення №0001512307 від 13.12.2011 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 5111,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги Прав «Тесмо-М» та скасовуючи податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому № 0001452307 та № 0001442307 від 09.11.2011 року та податкові повідомлення-рішення № 0001492307, № 0001502307, № 00011512307 від 13.12.2011 року, виходив з того, що викладені в адміністративному позові ПрАТ «Тесмо-М» обставини, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому ПрАТ «Тесмо-М» не може вважатись порушником нормативно-правових актів, які відображені в податкових рішеннях.

До такого висновку суд першої інстанції дійшов в результаті встановлення наступних обставин справи.

ПрАТ «Тесмо-М» зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 27.09.1999 року. Основними видами діяльності підприємства є: ремонт іншого промислового устаткування і приладів, виробництво технологічного устаткування для харчової і комбікормової промисловості, монтажні роботи.

Як вбачається з акту перевірки позивачем сформовано в липні та серпні 2011 року податковий кредит за наслідками подання декларації за серпень, вересень 2011 року.

Податковий кредит по операції з ФОП ОСОБА_4 підтверджений податковою накладною № 44 від 26.08.2011 р., яка видана у зв'язку з поставкою товару по видатковій накладній № 343 від 26.08.2011 р. Позивачем сума ПДВ включена до податкового кредиту по першій події - отримання товару, оплата за який мала відбутися пізніше.

Проте, при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення першою подією податковий орган вважав сплату ФОП ОСОБА_4 коштів в розмірі 18967,20 грн., в т.ч. 3161,20 грн. окрім того, зазначивши, що дана операція не підтверджена жодними документами.

Поясненнями позивача в судовому засіданні підтверджено, що вищезгадані кошти були перераховані по іншій операції, які постійно вчиняються між позивачем та ФОП ОСОБА_4

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податковий кодекс України не містить заборони на включення податкової накладної в тому місяці, коли її фактично отримано.

Зазначені дії позивача відповідають також вимогам п. 198.6 ст. 198 ПК України, якою не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Що стосується податкового кредиту в розмірі 9582,66 грн. по операціям з ТОВ "Системи керування виробництвом", судом першої інстанції встановлено, що даний податковий кредит сформований відповідно до належно оформлених первинних документів, а саме податкових накладних №9 від 09.08.2011 р., №10 від 10.08.2011 р., №11 від 10.08.2011 р.

Підставою для внесення вищезгаданих коштів до податкового кредиту стало списання коштів з рахунку позивача на користь ТОВ "Системи керування виробництвом".

Включення до податкового кредиту ПДВ в розмірі 144, 74 грн. по операціям з ПАТ "Хмельницькгаз" визнано судом першої інстанції неправомірним, а відтак податкове повідомлення - рішення в цій частині є правомірним, з чим погодився позивач.

Щодо податкових декларацій з податку на додану вартість за липень та серпень 2011 року, поданих ПрАТ "Тесмо-М", судом встановлено наступне.

Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту липня місяця склало 138271,00 грн. В серпні 2011 року зазначену суму було зараховано позивачем до складу податкового кредиту. Частина від'ємного значення за різницею сум податку, що не була сплачена у попередніх податкових періодах постачальникам товарів була заявлена до відшкодування за наслідками подання декларації за серпень 2011 року та склала 87937,00 грн. В той же час від'ємне значення в розмірі 50334,00 грн., яке виникло в попередніх періодах та не було оплачено постачальникам таких товарів, було віднесено до податкового кредиту наступних періодів та в свою чергу прийняло участь у розрахунках сум ПДВ, що підлягатимуть сплаті до бюджету, зокрема за наслідками подання декларації за вересень 2011 року, що підтверджується, зокрема, реєстром виданих та отриманих накладних, неоплачених в липні 2011 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду, що дані обставини підтверджують неправомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0001442307 від 09.11.2011 року.

Щодо прийнятого податкового повідомлення-рішення №0001512307 від 13.12.2011 року, податковим органом визначено завищення від'ємного значення податку на додану вартість та завищення бюджетного відшкодування з ПДВ, приймаючи таке рішення податковий орган виходив з того, що позивачем безпідставно внесено до податкового кредиту кошти по операціях вчинених в серпні, вересні 2011 року з ТОВ "Трігла" з підстав відсутності вчинення таких операцій.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що такі твердження відповідача є безпідставними, оскільки операції, проведені між ПрАТ "Тесмо-М" та ТОВ "Трігла" в серпні, вересні 2011 року підтверджені належним чином складеними первинними документами, а саме договором поставки № 31-03 від 10.03.2011 р., додатковою угодою, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями, сертифікатами, що свідчить про реальність таких операцій.

Визначення відповідачем згідно податкового повідомлення-рішення №0001492307 від 13.12.2011 р. завищеної суми бюджетного відшкодування з ПДВ за наслідками подання податкової декларації за вересень 2011 року в розмірі 260523,00 грн. є необґрунтованим.

Включення до податкового кредиту серпня, вересня 2011 року коштів по операціях з ТОВ "Трігла" підтверджені первинними документами, які складені у відповідності до норм чинного законодавства, а відтак дані операції не можуть вважатись неправомірними.

Статтею 200 Податкового Кодексу України, передбачено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична надмірна оплата ним сум такого податку постачальникам товарів (послуг), які підтверджені виписаними відповідно до вимог чинного законодавства податковими накладними особами, які зареєстровані як платники такого податку, а підставою є дані податкової декларації за звітний податковий період.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Позивачем як доказ здійснення господарських операцій, були надані суду належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогами первинності в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Стосовно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001502307 від 13.12.2011 року, яким занижено суму бюджетного відшкодування в сумі 215314,00 грн. за вересень 2011 року колегія суддів зазначає наступне.

Мотивуючи своє рішення, судом першої інстанції встановлено, що позивачем у вказаному періоді заявлено до бюджетного відшкодування 260523,00 грн., яка є значно більшою від тієї, яка визначена у вказаному рішенні, а також враховуючи, що такі кошти не є індивідуально визначеними, а є тими самими коштами про які йде мова у податковому повідомленні-рішенні № 0001492307 від 13.12.2011 року, наявність порушень щодо яких відповідач у суді не довів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та окрім наведеного зазначає, що податковим органом не встановлено факту завищення бюджетного відшкодування позивачем у зазначеному періоді, відтак підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення про заниження бюджетного відшкодування відповідач не мав.

Посилання апелянтів на можливість порушення з боку контрагентів позивача, без встановлення обізнаності останнього у цьому та спрямованості умислу на протиправні дії, не може слугувати доказом законності рішень відповідача. До того ж, вказані обставини не узкоджуються з практикою Європейського Суду з прав людини, рішення яких є обов'язковими до застосування судами України.

Доводи апеляційних скарг спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Хмельницького та Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 29 травня 2012 року .

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.