Ухвала суду № 24781127, 29.05.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/1508/12

Головуючий у 1-й інстанції: Ніколайчук М.Є.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

секретар судового засідання: Швандер В.О.

за участі представників сторін:

представника позивача Рокоман В.П.

представника позивача Мельника О.Д.

представника відповідача Голобурди К.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Агрос Холдинг" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012304 від 20.01.2012 , -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Агрос Холдинг» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012304 від 20.01.2012 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.03.2012 року позовні вимоги ПП "Агрос Холдинг" було задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0000012304 від 20.01.2012року.

Відповідач, не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене вище судове рішення, прийнявши нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог ПП "Агрос Холдинг".

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.

Представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Агрос Холдинг» з питань достовірності нарахування різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по податку на додану вартість за січень-березень 2011 року.

За результатами перевірки було складено акт № 9279/23-4/34769775 від від 27.12.2011 року в якому зафіксовано порушення, а саме: позивачем занижено суму податкового зобов'язання по ПДВ за лютий та березень 2011 року на загальну суму 937391 грн. за рахунок безпідставно проведеного позивачем коригування податкових зобов'язань по ПДВ.

На підставі вказаних висновків податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000012304/158 від 20.01.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 937391 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ПП «Агрос Холдинг» та скасовуючи податкове повідомлення-рішення №0000012304/158 від 20.01.2012 року, виходив з того, що виявлена, в результаті перевірки, відсутність реальних господарських операцій з контрагентами ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» за лютий-березень 2011 року є необґрунтованим та спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з правовою позицією суду першої інстанції у даній справі з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в результаті проведеної зустрічної звірки ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником ПП «Агрос Холдинг» за квітень-листопад 2010 року та січень 2011 року, повністю підтверджено реальність здійснення господарських відносин між контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Окрім того, судом враховано те, що в Акті перевірки вказано, що за результатами проведених відповідачем перевірок не було встановлено взаємовідносин Позивача з платниками, установчі та первинні документи яких були визнані в судовому порядку недійсними.

Посилання відповідача на те, що при оформленні Акту позивачем не було надано копій документів є необґрунтованим, оскільки дії позивача щодо не надання первинних бухгалтерських документів не може бути доказом правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В судове засідання позивачем на підтвердження позовних вимог було надано копії документів по зазначених господарських операціях, а також документи по коригуванню податкових зобов'язань в зв'язку з поверненням товарів. Представниками відповідача даний факт спростовано не було.

Так, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996/ХІV (Закон №996) визначає правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону №996 передбачено, що первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник, відповідно, зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач, відповідно, зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів.

Коригування податкових зобов'язань по ПДВ підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, та є підставою для заниження суми податку на додану вартість.

Відповідно до п. 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Згідно п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

П. 85.6 Податкового кодексу України визначено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

В акті перевірки №9279/23-4/34769775 від 27.12.2011 року міститься посилання на те, що акт відмови від надання копій документів оформлено додатком №4, проте в судовому засіданні представниками відповідача даний акт до матеріалів справи долучено не було. Окрім того в зазначеному Акті не викладено зміст порушень платника податків, натомість містяться посилання на результати раніше проведених перевірок.

Таким чином, відповідно до п.5.2. «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного, та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, в якому встановлено, що в акті за фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акту письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень.

Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо неправомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 05 червня 2012 року .

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.