Рішення № 24776258, 12.04.2012, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/1238/2012

Головуючий по 1-й інстанції Тімошенко Н.В.

Суддя-доповідач: Пікуль В. П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2012 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Пікуля В.П.,

суддів: Бондаревської С.М., Омельченко Л.М.,

при секретарі: Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 08 грудня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», третя особа - Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк» про визнання факту страховим випадком та зобов'язання виплатити страхове відшкодування і пеню,-

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства (далі ПрАТ) «Страхова компанія «Еталон» про визнання факту страховим випадком та зобов'язання виплатити страхове відшкодування і пеню.

Третю особу позивач вказав - Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк».

23.05.2011 року ОСОБА_2 уточнив вимоги та просив зобов'язати ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» вчинити дії по виплаті йому страхового відшкодування в розмірі 553128 грн. та пені за несвоєчасне проведення розрахунків в сумі 93 577,14 грн., а всього 646 705,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 06.11.2008 року між ним та страховою компанією був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту, переданого в заставу. Внаслідок протиправних дій третіх осіб 27.07.2009 року застрахований автомобіль «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_1 був викрадений, проте, страховик ухиляється від виплати страхового відшкодування.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 08 грудня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон про визнання факту страховим випадком та зобов'язання виплатити страхове відшкодування і пеню - задоволено частково.

Визнано факт страхового випадку.

Зобов'язано Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон» вчинити дії по виплаті ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 553128 грн., які перерахувати на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в ПАТ «Полтава-Банк», код банка 09807595, МФО 331489, рахунок 2924388.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

ПрАТ «Страхова компанія «Еталон», не погодившись з вказаним рішенням, оскаржило його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, апелянт посилається на те, що ОСОБА_2 не повідомив у визначені строки страхову компанію про настання події, що має ознаки страхового випадку; невчасно та не у повному обсязі надав пакет документів по страховому випадку; крім того, апелянт звертає увагу на невірне визначення розміру страхового відшкодування (неврахована франшиза).

В апеляційній скарзі просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до страхової компанії відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта та позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення; неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що позивачем повністю виконані умови договору страхування.

Проте, колегія суддів не може погодитися із висновком суду з таких підстав.

Як передбачено ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із матеріалів справи вбачається, що 30.08.2007 року між позивачем та ПАТ «ЕрстеБанк» було укладено кредитний договір №014/0457/73/04242 та отримано кредит в сумі 89 589 доларів США.

06.11.2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «Страхова компанія «Пуск», правонаступником якого є ПрАТ «Страхова компанія «Еталон», строком до 06.11.2009 року був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту, переданого в заставу - автомобілю «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_1, 2007 року випуску. Вигодонабувачем за вказаним договором є ПАТ «ЕрстеБанк». Відповідно до п. 6.1 договору страхова сума на період страхування дорівнює 553 128 грн.

27.07.2009 ОСОБА_2 виявив, що його автомобіль «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_1, який знаходився за адресою: м. Харків, пров. Болгарський, 3 зник.

Позивач звернувся з письмовою заявою до Жовтневого РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області. 09.03.2010 року прокурором Жовтневого району м. Харкова винесено постанову про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи.

Як передбачено п. 5 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про страхування» та п. 5 ч. 1 ст. 991 ЦК України, підставою відмови у здійсненні страхової виплати є несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

У ч 2 ст. 26 Закону України «Про страхування» та ч. 2 ст. 991 ЦК України зазначено, що умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Відповідно до п. 14.1.3 Договору страхування, укладеного між сторонами, страхувальник повинен протягом 2 (двох) робочих днів з моменту, коли Страхувальнику стало відомо про подію, інформувати Страховика або його представника про факт та обставини події, що може бути визнана страховим випадком, отримувати та виконувати його рекомендації щодо подальших дій. Якщо таке повідомлення було зроблено по телефону, Страхувальник повинен підтвердити його протягом 72 годин.

Пунктом 18.1.6 Договору страхування передбачено, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення Страхувальником (вигодонабувачем) про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення перешкод з боку страхувальника в огляді застрахованого майна (місця події) після настання страхового випадку, у з'ясуванні обставин його настання, у визначенні характеру та розміру збитків.

Пункт 18.1.8 Договору страхування передбачає, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є також невиконання або неналежне виконання Страхувальником (вигодонабувачем) будь-якого із зобов'язань, що вказані у договорі.

Як встановлено, у порушення п. 14.1.3 Договору страхування, повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку СК «Пуск», (правонаступник якого є ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» ) було отримано одночасно з поданою Позивачем письмовою заявою про настання події лише 3 серпня 2009 року, тобто лише на 5 день після того, як позивачу стало відомо про викрадення автомобіля.

Доводи позивача про неможливість вчасно повідомити відповідача про страховий випадок у зв'язку із хворобою є безпідставними, оскільки як встановлено ОСОБА_2 знаходився на амбулаторному лікуванні, що не перешкоджало йому у строки визначені п. 14.1.3 повідомити страховика, зокрема, по телефону.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» та розділу 15 Договору страхування, 15 грудня 2009 року СК «Пуск» (правонаступник - ПрАТ «Страхова компанія «Еталон») направила на адресу ОСОБА_2 лист за вих. № 016-112. щодо надання протягом 10 днів з дати отримання листа необхідних документів для встановлення обставин та причин страхового відшкодування.

У вказаному листі СК «Пуск» просила надати: письмові пояснення щодо телефонного повідомлення про настання пригоди; оригінал Договору страхування, що належить Страхувальнику; копію посвідчення водія; оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копію постанови органів МВС про порушення кримінальної справи; копію постанови про припинення або призупинення кримінальної справи; копію паспорту; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду; заяву на виплату страхового відшкодування із зазначенням реквізитів перерахунку коштів; оригінал довідки про розмір існуючої заборгованості Страхувальника перед Вигодонабувачем за Кредитним договором на момент настання страхового випадку; комплект ключів від транспортного засобу.

У разі неможливості надання одного із зазначених документів, Страхувальник просив письмово роз'яснити причини з яких документ не був наданий.

Лист позивачем був отриманий 24.12.2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с. 144-145). Однак, після отримання листа позивачем лише 15.03.3010 року (лише через 3 місяці) було надано неповний комплект документів.

При цьому колегія суддів погоджується із доводами апелянта про те, що позивач своїми діями створив перешкоди у визначенні обставин та причин страхового випадку.

Проаналізувавши вказані обставини справи у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що невчасне повідомлення страховика про настання страхового випадку та невчасне надання документів, що стосуються страхового випадку ( без повідомлення причин неможливості надання) не дало можливості страховику дослідити обставини справи та переконатися, що подія є страховим випадком.

Крім того, відповідно до ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.

Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Зазначені положення також містяться у ст. 3 Закону України «Про страхування».

Чинне законодавство у страховому зобов'язанні виділяє два види третіх осіб.

Перший вид - це застраховані особи, якими слід розуміти фізичних осіб, у житті яких можуть трапитися події, у разі настання яких виникає обов'язок страховика здійснити страхові виплати такому застрахованому або вигодонабувачу. Введення застрахованої особи до кола суб'єктів відносин страхування допускається лише за її згодою. Застраховані особи можуть набувати прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування.

Другим видом є вигодонабувачі.

Тобто, визначаючи у договорі страхування вигодо набувачем третю особу, страхувальник добровільно і свідомо зменшує обсяг своїх прав за вказаним договором, у тому числі і право вимоги виконання страховиком договору щодо виплати страхового відшкодування.

Із зазначеного випливає, що договір страхування надає третій особі право вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, але не покладає на нього обов'язків останнього. Стягувати чи не стягувати зі страховика страхову виплату - це право зазначеної третьої особи.

Страхувальник може мати право вимоги лиши на підставі уповноваження його належним чином вигодонабувачем. Якщо ж вигодонабувач не наділив позивача такими повноваженнями, то останній не має права на одержання страхової виплати і на цій підставі є неналежним позивачем.

Позивачем не надано суду доказів, уповноваження його вигодонабувачем на одержання страхової виплати, а тому ОСОБА_2 не може вважатися належним позивачем.

Таким чином, страхова компанія, вірно, відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору відмовила ОСОБА_2 у виплаті страхового відшкодування.

Слід звернути увагу, що вірним є також посилання апелента на ту обставину, що при визначенні розміру збитків суд не врахував, відповідно до п. 18 ст. 9 Закону України « Про страхування» та умов договору, франшизу у сумі 27656, 40 грн., однак підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового є наведені вище підстави.

За вказаних обставин, рішення суду у частині визнання факту страхового випадку та зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» вчинити дії по виплаті ОСОБА_2 страхового відшкодування в розмірі 553128 грн., які вказано перерахувати на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в ПАТ «Полтава-Банк» код банка 09807595, МФО 331489, рахунок 2924388 - підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову у задоволенні позову у цій частині.

Оскільки судом у задоволенні позову щодо стягнення пені відмовлено, позивачем рішення суду не оскаржено, а представник апелянта пояснив, що у цій частині рішення не оскаржується, підстави для перегляду рішення суду у частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені - відсутні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ст. 88 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що із ОСОБА_2 на користь апелянта слід стягнути судові витрати понесені по сплаті судового збору у сумі 1411, 50 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»- задовольнити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 08 грудня 2011 року у частині визнання факту страхового випадку та зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» вчинити дії по виплаті ОСОБА_2 страхового відшкодування в розмірі 553128 грн., які вказано перерахувати на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в ПАТ «Полтава-Банк» код банка 09807595, МФО 331489, рахунок 2924388 - скасувати та ухвалити у цій частині нове.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» у частині визнання факту страхового випадку та зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» вчинити дії по виплаті ОСОБА_2 страхового відшкодування в розмірі 553128 грн., які перерахувати на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в ПАТ «Полтава-Банк» код банка 09807595, МФО 331489, рахунок 2924388 - відмовити.

У іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» - 1411 грн. 50 коп. судових витрати по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: В. П. Пікуль

Судді: