Рішення № 24766624, 06.04.2012, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

РІШЕННЯ Справа №2/403/1509/12р.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2012 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Решетніка М.О.

при секретарі: - Медведєвій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Підприємство гаражного і технічного обслуговування»«Про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу», -

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня 2011р. ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, вказує в ньому, що з березня 2005р. він працював у відповідача, останнім часом на посаді начальника автостоянки №3. 28 вересня 2011р. був звільнений наказом №105-к по п.2 ст.40 КЗпП України, тобто з причини виявленої невідповідності займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації. Звільненню передувало проведення атестації. Вважає останню, а відповідно і звільнення, незаконними, оскільки на порушення Положення про порядок проведення керівних, інженерно-технічних працівників та інших спеціалістів підприємств і організацій промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту і зв'язку наказ про проведення атестації було видано лише за дві неділі до самої атестації, а не місяць, його не було повідомлено про те, чи складався стосовно нього відгук )характеристику), не було враховано його бездоганну роботу до звільнення (відсутні дисциплінарні стягнення, отримував подяки та премії), перед звільненням йому не було запропоновано іншої роботи, а саме звільнення пов'язане із його неприязними відносинами з керівником підприємства, на роботу якого він подавав скарги, в тому числі і до правоохоронних органів, в зв'язку з чим просив визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення, поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити посилаючись на обставини, викладені в заяві. Представник відповідача позов не визнала і просила в його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні позивач працював в ТОВ «Підприємство гаражного і технічного обслуговування», останнім часом начальником автостоянки №3.

01 червня 2011р. по підприємству було видано наказ №22 (а.с.14) про проведення 01 липня 2011р. атестації начальників всіх автостоянок, з яким позивач ознайомився того ж дня, а на виконання цього наказу стосовно ОСОБА_2 14.06.2011р. було складено відклик-характеристику за підписом замісника директора та погоджену з профспілковим комітетом (а.с.15).

За результатами атестації атестаційною комісією було прийнято рішення, згідно якого ОСОБА_2 не відповідає займаній посаді, що відображено в атестаційному листку (а.с.17), в зв'язку з чим листом за №63 від 05.07.2011р. позивачеві запропоновано іншу роботу, а саме приймальника автомототранспортних засобів на одній із автостоянок (а.с.18), а наказом №26 від 06.07.2011р. його було переведено на вказану посаду (а.с.19).

Судом також встановлено, що до виконання обов'язків приймальника автомототранспортних засобів позивач не приступав, оскільки наказом №66-к від 06.07.2011р. йому було надано чергову щорічну відпустку з 07.07.2011р. тривалістю 31 день (а.с.56), термін якої продовжувався наказами №93-к від 02.09.2011р. (а.с.58) та наказом №98-к від 14.09.2011р. (а.с.57), не виконував він і обов'язки начальника автостоянки.

А наказом №105-к від 28 вересня 2011р. ОСОБА_2 було звільнено із вказаної дати з посади начальника автостоянки №3 як такого, котрий не пройшов атестацію, на підставі п.2 ст.40 КЗпП України, в зв'язку з невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації (а.с.20).

Вказаний наказ суд вважає незаконним, а отже таким, що підлягає скасуванню, в зв'язку з чим позов ОСОБА_2 в цій частині підлягає задоволенню, оскільки на день видання цього наказу позивач не займав посаду начальника автостоянки, був переведений на іншу роботу наказом №26 від 06.07.2011р. Останній відповідачем не відмінялось, позивач його також не оскаржував, а отже до даного часу позивач вважається таким, що працює у відповідача на посаді приймальника автомототранспортних засобів, що свідчить про те, що його трудові права не порушено, а тому, відповідно, відсутні підстави для його поновлення на роботі, як і для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий допущено позивачем безпідставно, він мав і має можливість приступити до роботи, чого не робить без достатніх підстав.

Згідно зі ст.88 ЦПК України з відповідачів підлягає також стягненню судовий збір в сумі 107грн.30коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3,10,11,57,60,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство гаражного і технічного обслуговування»№105-к від 28 вересня 2011р. про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника автостоянки №3 по п.2 ст.40 КЗпП України визнати незаконним та скасувати.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство гаражного і технічного обслуговування»судовий збір у сумі 107грн.30коп. на розрахунковий рахунок Управління Державного Казначейства у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська №31210206700004, код платежу 22030001, банк отримувача: ГУДКУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ суду 02891368, МФО банку 805012.

Строк апеляційного оскарження рішення -10 днів.

Суддя