Ухвала суду № 24762473, 12.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1269/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"12" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Сидоренко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіле-Модус»до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області про скасування податкового повідомлення - рішення , -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області №0000502370 від 29 листопада 2011 року та присудити йому понесені ним судові витрати.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем в акті перевірки від 15 листопада 2011 року №1087/1000/23-5/25406737 виявлене порушення ведення бухгалтерського обліку, а не відсутності обліку товарних запасів за місцем реалізації. Отже, оскаржуване податкове повідомлення -рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мобіле-Модус»зареєстровано як юридична особа, видами діяльності якої є, зокрема, роздрібна та оптова торгівля пальним, посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами.

Так, Державною податковою інспекцією у Макарівському районі Київської області проведено перевірку господарської одиниці ТОВ «Мобіле-Модус»за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Калинівка, 120 Б з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 15 листопада 2011 року №1087/1000/23-5/25406737 ( № бланка № 00081).

В ході перевірки виявлено, що на момент її проведення на автомобільній заправній станції (далі - «АЗС») позивачем здійснювалась роздрібна торгівля пального, яке не обліковується підприємством у встановленому законодавством порядку, а саме: до перевірки не надано другі примірники змінних звітів операторів АЗС форми № 17-НП.

На підставі даного акті відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення №0000502370 від 29 листопада 2011 року, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 409 756,86 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті від 15 листопада 2011 року №1087/1000/23-5/25406737 з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 12 статті 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Зазначеними положеннями визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг допускає ведення обліку товарних запасів як на складах, так і за місцем їх реалізації.

Згідно з вимогами статті 12 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Відповідно до Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 реєстратор повинен забезпечувати формування та друкування відповідних звітів - про реалізовані товари (надані послуги), періодичних (повного, скороченого) та інші.

Зареєстрований у відповідності до вимог чинного законодавства реєстратор розрахункових операцій дозволяє суб'єктам господарської діяльності, а також податковим органам здійснювати контроль за повним оприбуткуванням готівки та відслідковувати об'єм та розмір реалізованих товарів та їх залишків, тобто товарних запасів за місцем їх реалізації.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи позивач у господарській діяльності використовує реєстратор розрахункових операцій - апарат контрольно-касовий електронний спеціалізований «НD-797-01», заводський номер НД 02000145 (паспорт 02.00.00 ПС).

Даний реєстратор розрахункових операцій зареєстрований Державною податковою інспекцією у Макарівському районі Київської області 04 вересня 2006 року за номером 1014000664.

Також, позивач використовує книгу обліку розрахункових операцій №1014000664, яка зареєстрована у Державній податковій інспекції у Макарівському районі Київської області 04 вересня 2006 року.

Згідно зі статтею 6 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»облік товарних запасів юридичною особою ведеться в порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Відповідно до підпунктів 1, 3, 5 статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно зі статтею 2 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Пунктом 10.2.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 (далі -«Інструкція»), приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифікату відповідності.

Відповідно до пункту 10.2.10 Інструкції на підставі товарно-транспортних накладних та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти вносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП.

Згідно з пунктом 16.1 Інструкції матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою № 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Пунктом 16.2 Інструкції, бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі № 17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства.

З урахуванням вище викладеного, доводи відповідача, про порушення позивачем приписів статей 3 і 6 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у зв'язку з відсутністю у позивача на момент перевірки змінного звіту АЗС не заслуговують на увагу, оскільки положення Інструкції встановлюють єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів.

Ведення підприємствами на АЗС журналу обліку змінного звіту АЗС за формою 17-НП передбачено для порядку приймання нафтопродуктів та приймання - передавання зміни на АЗС.

Відповідно до вимог статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Розділом V вказаного Закону передбачена відповідальність за порушення у сфері ведення бухгалтерського обліку у вигляді накладення адміністративних штрафів на керівників та інших посадових осіб підприємств.

Відповідачем не заперечується та обставина, що позивачем при здійсненні торгівлі нафтопродуктами складалися всі необхідні первинні бухгалтерські документи, дані з яких обліковувались реєстратором розрахункових операцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відсутність під час проведеної відповідачем перевірки примірників змінних звітів операторів АЗС форми №17-НП є свідченням порушення позивачем порядку ведення обліку пального, а не відсутності обліку товарних запасів за місцем реалізації.

Відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення -рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Ухвала складена в повному обсязі 15.06.12р.