Ухвала суду № 24762469, 12.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18483/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"12" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Сидоренко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Представництва «Джонсонс Іст 8»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 14 липня 2011 року №0002472204, №0002482204.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку Представництва «Джонсонс Іст 8»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 липня 2008 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 22 червня 2011 року №169/22-04/21651492.

В ході проведеної перевірки встановлено, що позивачем порушено п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5, п.п. 1.31 статті 1, п.п. 2.1 статті 2, п.п. 13.8 статті 13, п.п. 3.1 статті 3, п.п. 4.1, п.п. 4.3 статті 4, п.п. 7.1.1, п.п. 7.5 статті 7, п.п. 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено об'єкт оподаткування на загальну суму 3 457 810,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 864 453,00грн. в тому числі: за 3 квартал 2008 року в сумі 635,00 грн., 4 квартал 2008 року в сумі 2550,00 грн., 3 квартал 2010 року в сумі 861 268,00 грн.; п.п. 7.4.4 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в наслідок чого до податкового кредиту неправомірно віднесені суми 12435,00 грн. в результаті чого занижено ПДВ до сплати всього у сумі 12 435,00 грн., а саме по періодах: 2 квартал 2009 року на суму 9806,00 грн., 3 квартал 2009 року на суму 2503,00 грн., 4 квартал 2009 року на суму 126,00 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення від 14 липня 2011 року: №0002482204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість -12 435 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 3109 грн.; №0002472204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем -3 185,00грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 796,00грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, подані скарги залишені без задоволення, податкової повідомлення -рішення -без змін.

Відповідно до п.п п 5.2.1. п. 5.2. ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (п.п.11.2. п.11.2 ст.11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.4 ЗУ «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже, умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту є придбання платником податків товарів (послуг) для використання їх в своїй господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що між Представництвом «Джонсонс Іст 8»та суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг з перекладу з англійської та французької мови: письмово, усно, синхронно.

На виконання умов даного договору його сторонами складені акти прийому -передачі виконаних робіт, копії яких наявні в матеріалах справи, що на думку колегії суддів відповідає вимогам положень ст.ст. 626, 627, 632, 639, 901, 902, 903, 938 ЦК України є належним доказом надання вказаних в ньому послуг для використання їх в господарській діяльності позивача.

Відповідно до довідки Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України одним з видів діяльності Представництва «Джонсонс Іст 8»є здавання в оренду власного нерухомого майна (а.с.79).

Так, між ДП «Д`естате»(Орендар) та Представництвом «Джонсонс Іст 8»(Орендодавець) укладено договір оренди від 02 січня 2008 року. На виконання умов даного договору сторонами складено акт прийому -передачі приміщень, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв наступне майно: столи офісні - 6 штук, крісла офісні -10 штук, стіл креслярський -1 штука, світильники стельові -12 штук, світильники настінні -14 штук, кухня ІКЕА (з вбудованими робочою поверхнею, мийкою, шафами верхнього та нижнього рівня витяжною шафою та мікрохвильовою піччю) -1 штука, телефонні апарати Панасонік -8 штук, міні АТС -1 штука, сейф -1 штука, килим -1 штука, пилосос -1 штука, вентилятор антік -1 штука, вазони з декоративними рослинами -3 штуки.

Вищевказане майно розташоване за адресою м. Київ, вул. Крутий узвіз, 5, у нежитловому приміщенні, що належить Товариству «Джонс Іст 8», яке здавалось в оперативний лізинг (оренду) Представництвом «Джонс Іст 8»(в порядку здійснення агентських функцій), що було, в свою чергу, встановлено податковим органом в акті перевірки (абз. 3,4 стор. 5).

На думку колегії суддів наведене свідчить про те, що кухня ІКЕА (з вбудованими робочою поверхнею, мийкою, шафами верхнього та нижнього рівня витяжною шафою та мікрохвильовою піччю) придбана позивачем для використання в своїх господарській діяльності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність відповідачем правомірності прийняття оскаржуваних податкових -повідомлень рішень та про необхідність задоволення позовних вимог.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Ухвалу складено в повному обсязі 15.06.12