Постанова № 24762256, 15.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9113/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"15" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Грищенко Т.М., суддів -Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е., при секретарі -Луцак А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Віктан-Трейд" та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2011 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Віктан-Трейд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2011 р. позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 24.01.2007 № 0007352302 та від 13.04.2007 № 0007352302/3 на суму податкового зобов'язання в розмірі 2521 073,17 грн., в тому числі 1259 037,45 грн.

Задовольняючи вимоги позивача, суд мотивував своє рішення тим, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень що несе обов'язок по доведенню правомірності прийнятих ним рішень як в цілому так і в частині, не надав суду розрахунку нарахованого ним податкового зобов'язання з податку на додану вартість за Договором № 37 від 11.10.2005р. Також, суд посилався, що зміст Акту перевірки від 16.08.2006р не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних, планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, сторони по справі подали апеляційні скарги, в яких просять:

ТОВ "Союз-Віктан-Трейд" просить змінити постанову суду шляхом виключення з її мотивувальної частини наступні абзаци: «Додатковою угодою від 11.10.2005 до Договору № 37 умов щодо розміру комісійної винагороди та чи входить до її складу податок на додану вартість та його розмір не передбачено»та «Позивач з урахуванням положень Додаткової угоди від 11.10.2005 до Договору № 37 не надав суду доказів про затвердження комісіонером звіту позивача як комітента, а також того, що до складу суми комісійної винагороди включено податок на додану вартість. Така позиція позивача базується на його позовних вимогах, викладених у позовній заяві, де він доводить незаконність податкових повідомлень-рішень в цілому. З огляду на це суд не має можливості перевірити правильність нарахування позивачем податку на додану вартість в частині, щодо якої судові рішення були скасовані судом касаційної інстанції.». В іншій частині постанову залишити без змін.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що постановлена судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного врішення спр та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися в апеляційну інстанцію, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, натомість апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято ДПІ у Шевченківському районі м. Києва за результатами Акту №1203/23-02/33643230 від 16.08.2006р виїзної планової перевірки ТОВ «Союз-Віктан Трейд»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.07.05р. по 31.03.06р. Актом перевірки встановлено:

У перевіреному періоді ТОВ "Союз Віктан Трейд" як Комісіонер здійснювало реалізацію товарів в межах договорів Комісії, укладених з наступними підприємствами:

1. ТОВ фірма "Союз Віктан ЛТД", Комітент, м. Київ (договір № 36 від

11.10.2005р.),

2. ЗАТ „Завод марочних вин і коньяка "Коктебель", Комітент,

м.Феодосія (договір №37 від 11.10.2005р).

За умовами зазначених договорів Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується від свого імені та за рахунок Комітента (за плату), передбачену умовами Договору в інтересах Комітента укладати угоди направлені на здійснення оптової та роздрібної торгівлі алкогольної продукції та іншими продуктами харчування.

Згідно пункту 4. „Розрахунки" у вищезазначених договорах Комісії вказано:

- Комісіонер перераховує грошові кошти, отримані ним на протязі операційного дня за реалізовану ним продукцію Комітента, на розрахунковий рахунок Комітента до закінчення такого операційного дня (підпункт 4.2.).

- Повне та своєчасне виконання Комітентом своїх зобов'язань по даному договорам Комісії є підставою для підписання сторонами актів виконаних робіт (звітів комісіонера) та виплати Комітентом комісійної винагороди (підпункт 4.3).

- Комітент виплачує Комісіонеру аванс 8% від грошових коштів, що надішли від Комісіонера за реалізовану ним продукцію Комітента (підпункт 4.4).

Податок на додану вартість в договорах комісії не обумовлено.

В кінці місяця виконані роботи Комісіонером оформлюються звітами Комісіонера. На підставі звітів Комісіонера сторонами підписуються акти виконаних робіт, в яких конкретно вказується сума комісійної винагороди. Звіт комісіонера відображає:

- залишок товару отримано на комісії на початок та кінець звітного періоду, суму реалізації товарів за звітний період, суму коштів перерахованих Комітенту за звітний період, суму комісійної винагороди, визначеної відповідно до пп.4.4. Договору комісії, заборгованість Комісіонера перед Комітента на початок та кінець звітного періоду. Інші показники, визначені сторонами.

У відповідності до вимог статті 1013 „Комісійна плата" Цивільного Кодексу України: Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податок становить 20% бази оподаткування, визначеної статтею 4 ЗУ "Про ПДВ", та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 4.1 статті 4 ЗУ "Про ПДВ", база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України про оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості товару включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг)

Пунктом 7.1 статті 7 ЗУ "Про ПДВ" передбачено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактами) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

В порушення п. 4.1. ст.4, пп. 6.1.1 п. 6.1 ст.6 ЗУ "Про ПДВ" ТОВ "Союз -Віктан Трейд" включено до бази оподаткування податком на додану вартість суми, які на 16,67 % менше визначеної комісійної винагороди (на суму податку на додану вартість, який нараховано та сплачено до бюджету), що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1259037,00 грн.

Так, судом першої інстанції було не повно з'ясовано обставини справи, а також не прийнято до уваги розрахунки по виявленим порушенням наведені в поясненнях відповідача по справі (а.с. 174).

Також, перевіркою ТОВ «Союз-Віктан Трейд»встановлено, що позивачем було включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми, які не підтверджено відповідними податковими накладними та митними деклараціями.

Відповідно до пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, оскільки на момент перевірки було встановлено відсутність документів які можуть підтверджувати право платника податку на додану вартість на включання сум до складу податкового кредиту за січень 2006р. в розмірі 46,67 грн. (рядок №326 реєстру обліку виданих та отриманих податкових накладних) та за березень 2006р.в розмірі 115,00 грн. (рядок №1609 реєстру обліку виданих та отриманих податкових накладних), судом безпідставно було визнано правомірним формування податкового кредиту позивача без наявності підтверджуючих документів.

Частина 1 статті 11 КАС України містить положення про здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а в частинах 4 та 5 цієї статті покладає на суд обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов'язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при винесенні постанови неповно з»ясував обставини, важливі для розгляду даної справи, допустив невідповідність висновків дійсним обставинам справи, невірно застосував норми матеріального права, що в цілому призвело до неправильного вирішення справи.

Зі свого боку доводами відповідача, викладеними у апеляційній скарзі, спростовані висновки, покладені судом першої інстанції в основу оскаржуваного рішення.

Наведене є підставою для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2011 р. та винесення нового рішення. Колегія суддів вважає, що в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Віктан-Трейд" слід відмовити.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Віктан-Трейд" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2011 р. скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Віктан-Трейд" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.