Ухвала суду № 24761778, 07.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-396/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;

розглянувши в порядку письмового провадження у залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСК Геос»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2012 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва про визнання протиправними дій. Свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідачем проведено перевірку ТОВ «ВСК Геос» з порушенням вимог чинного податкового законодавства. Зокрема, перед проведенням перевірки позивачу не надсилався та не вручався обовязковий письмовий запит для надання пояснень та їх документального підтвердження, тому висновки, викладені в акті перевірки є необєктивними та базуються виключно на припущеннях посадових осіб Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва. Крім того, відповідачем в порушення вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, не було направлено на адресу позивача наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки, у звязку з чим, ТОВ «ВСК Геос» було позбавлене можливості вплинути на результати перевірки та надати відповідні пояснення. Просив суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо призначення та проведення документальної невиїзної перевірки за результатами якої було складено акт № 551/23-3/36756148 від 24.05.2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВСК Геос» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2010 року по 28.02.2011 року», визнати протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо визнання правочинів укладених ТОВ «ВСК Геос» з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями у період з 01.12.2010 року по 28.02.2011 року такими, що укладені без мети настання реальних наслідків, які не створюють юридичних наслідків, такими що порушують публічний порядок, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва по проведенню документальної невиїзної перевірки за результатами якої складено акт від 24.05.2011 року № 551/23-3/36756148 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВСК Геос»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2010 року по 28.02.2011 року».

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задоволюючи позов суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено правомірності дій при проведенні перевірки позивача з урахуванням вимог встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВСК Геос» зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 09.11.2009 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 398203.

Станом на дату виникнення спірних правовідносин між сторонами ТОВ «ВСК Геос» перебувало на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі міста Києва.

Відповідно до матеріалів справи, 24.05.2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України та на виконання наказу від 24.05.2011 року № 857 проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «ВСК Геос»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2010 року по 28.02.2011 року. Результати перевірки оформлено актом від 24.05.2011 року № 551/23-3/36756148.

Вказуючи на те, що ТОВ «ВСК Геос» не надано до перевірки жодних бухгалтерських документів на підтвердження фактів здійснення фінансово-господарської діяльності, відповідач дійшов висновку, що усі правочини, укладені ТОВ «ВСК Геос» з контрагентами без мети настання реальних правових наслідків, спрямовані на отримання податкової вигоди третіми особами та є нікчемними. Ураховуючи вищезазначене відповідач стверджує про порушення позивачем частини 5 статті 203, частин 1 та 2 статті 215, статей 216, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI, Цивільним кодексом України від 16.01.2003 року № 435-IV, Господарським кодексом України від 16.01.2003 року № 436-IV, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 19.08.1999 року № 996-XIV, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції відповідно до абзацу 1 пункту 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Основним законодавчим актом, який урегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

У силу вимог пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Підстави проведення документальної невиїзної перевірки визначені у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу.

Як зазначено у вступній частині Акту перевірки, перевірка ТОВ «ВСК Геос» проведена на підставі підпункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України.

Так, підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у тих випадках, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Тобто законодавством прямо передбачено, що однією з обовязкових умов проведення документальної перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є надіслання податковим органом платнику податків обовязкового письмового запиту. Лише у тому випадку, якщо платник податків не надасть пояснень та їх документального підтвердження на такий запит, податковий орган наділяється правом провести документальну невиїзну перевірку на підставі наявних документів.

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено, що письмовий запит про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо господарських операцій ТОВ «ВСК Геос» відповідачем взагалі не направлявся, що є обмеженням законних прав позивача в частині можливості впливати на результати перевірки шляхом надання пояснень та документального підтвердження правомірності дій.

Крім того, пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Зазначений припис є однією з гарантій дотримання прав субєкта господарювання та спрямований на забезпечення обєктивності встановлення дійсних обставин справи при проведенні перевірок податковими органами.

Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що з метою перевірки правомірності дій відповідача при проведенні перевірки ТОВ «ВСК Геос» ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва було зобовязано надати повідомлення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про дату початку та місце проведення перевірки ТОВ «ВСК Геос» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2010 року по 28.02.2011 року та документи, що підтверджують факт направлення позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення наказу про проведення перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, в порушення вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано суду доказів на підтвердження факту надіслання на адресу позивача чи вручення йому особисто запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження, наказу про проведення перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Суд першої інстанції вірно не узяв до уваги посилання відповідача про те, що в день проведення невиїзної позапланової документальної перевірки посадовими особами Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ «ВСК Геос» за результатами якого не виявлено посадових осіб позивача, як на підставу для звільнення від обовязку надіслання позивачу запиту на отримання інформації, наказу та повідомлення про проведення перевірки, оскільки згідно вимог Податкового кодексу України, запит повинен бути надісланий щонайменше за 10 днів до дня проведення перевірки, а наказ та повідомлення передане особисто платнику податків або направлене платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Указаних вимог чинного законодавства відповідачем дотримано не було.

Податковий кодекс України не робить виключень із зазначених правил, оскільки встановлення відсутності посадових осіб субєкта господарювання в конкретний момент часу не може свідчити про неможливість отримання документів засобами поштового звязку чи вказувати на безтоварність операцій.

Згідно вимог пунктів 42.1, 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Отже позивач не був належним чином повідомлений про проведення перевірки та про необхідність надання документів.

Також суд першої інстанції слушно констатував, що у даному випадку відповідачем не дотримано умов проведення документальної невиїзної перевірки, передбачених підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, тому висновки податкового органу щодо нікчемності господарських операцій позивача з контрагентами є лише припущеннями, оскільки не базуються на дослідженні документів фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 12 червня 2012 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.