Ухвала суду № 24761754, 07.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-19657/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" червня 2012 р. м. Київ

апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Співак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2011 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення. Свої позовні вимоги мотивував тим, що ним було своєчасно сплачено суми податку на додану вартість, узгоджені в деклараціях, тому застосування до позивача штрафних санкцій є протиправним.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 лютого 2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю -доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову у зв»язку з неогрунтованістю позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, податковим повідомленням рішенням Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків (далі відповідач) від 21.06.11 року №0002634120, згідно з пунктом 126.1 ст.126 Податкового кодексу України за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 43 282 385,68грн. до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 4 328 238,56 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було винесено на підставі акту перевірки від 02.06.11 року №350/41-20/20077720 «Про результати документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість за звітний період грудень 2010 року, січень-лютий 2011 року «Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", код за ЄДРПОУ 20077720.

Зазначеним актом перевірки було встановлено, що у позивача наявний податковий борг, який виник за наступних обставин.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків була проведена перевірка, результати якої оформлено актом від 14.06.07 року №539/41-20/20077720. За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 27.06.2007 року №0001434120/0 із донарахованими сумами податку на додану вартість в розмірі 121 551,618 тис. грн. (в т.ч. основний платіж - 81 034,412 тис. грн., штрафні санкції - 40 517,206 тис. грн.

Податкове повідомлення рішення від 27.06.2007 року №0001434120/0 оскаржувалось в адміністративному порядку в СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, ДПА у м. Києві та ДПА України. Рішенням про результати розгляду скарги ДПА України від 06.02.2008 року №2142/7/25-0115 податкове повідомлення-рішення, винесене за результатами акту перевірки від 14.06.2007 року №539/41-2О/20077720, залишено без змін.

НАК „Нафтогаз України" подано позов до Окружного адміністративного суду м.Києва, Постановою від 30.10.2008 року у справі № 6/444 адміністративний позов відхилено.

Підприємством направлено апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2008 року у справі № 6/444. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2009 року в задоволенні апеляційної скарги НАК „Нафтогаз України»відмовлено, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2008 року залишено без змін.

У суді першої інстанції позивачем не заперечувалася обставина винесення вищезазначених податкових повідомлень рішень та вищевказаних судових рішень.

Як вбачається з заперечень відповідача та вищезазначеного акту перевірки, відповідачем було здійснено поновлення нарахування в картці особового рахунку з податку на додану вартість суми в розмірі 23 518 727 грн.

Судом першої інстанції було витребувано у відповідача та позивача розрахунок сум, сплачених позивачем, а у відповідача, крім того, - розрахунок зарахування таких. сум.

З наданих сторонами документів, зокрема, вищезазначених розрахунків, облікової картки позивача як платника податку на додану вартість, платіжних доручень позивача, вбачається, що дані сторін відносно нарахованих податкових зобовязань співпадають за винятком суми 23518727 грн.

Саме в оплату зазначених податкових зобовязань відповідачем зараховувались кошти позивача, сплачені ним в якості оплати податкових зобовязань, самостійно узгоджених у відповідності з деклараціями за грудень 2010 року , січень та лютий 2011 року.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо того, що зазначені дії відповідача вбачаються правомірними, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який був чинним станом на дату отримання та оскарження позивачем податкових повідомлень рішень, при зверненні платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті і прийняття відповідного рішення.

У той же час, податковий борг це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Таким чином, податковий борг виникає, зокрема, у разі не сплати у встановлений строк податкового зобовязання, узгодженого в адміністративному порядку.

Днем узгодження податкового зобовязання платника податків у разі апеляційного оскарження такого податкового зобовязання є день закінчення процедури адміністративного оскарження (частина пята пункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

У свою чергу, процедура адміністративного оскарження згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" закінчується: - останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі, коли така заява не була подана у зазначений строк; - днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; - днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

Водночас, відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобовязання платник податків зобовязаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Якщо ж сума узгодженого платником податків податкового зобовязання не сплачена у встановлений строк, вона визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який повязаний із несплатою узгодженої суми податкового зобовязання протягом установленого строку. Для випадків апеляційного порядку узгодження сум податкового зобовязання строк сплати визначається пунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і становить десять днів.

Зазначений строк переривається у разі звернення платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу згідно з підпунктом 5.4.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". При цьому, податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті.

При розгляді вищезазначеного питання суд враховує позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в інформаційному листі №1275/10/13-09 від 28.09.2009 року.

Згідно з абзацом 4 пункту 18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, відповідно до вищезазначених норм права, податкове зобовязання вважається неузгодженим або до розгляду судом справи по суті (згідно з нормами Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами") або до дня набрання судовим рішенням законної сили (згідно зі статтею 56 Податкового кодексу України).

Таким чином, відповідачем правомірно було визначено в якості податкового боргу податкові зобовязання позивача, податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 27.06.2007 року №0001434120/0, відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2009 року.

Згідно з пунктом 9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Отже, вищезазначеною правовою нормою чітко визначено обовязок позивача здійснювати зарахування коштів без врахування призначення платежу, визначеного позивачем.

Судом першої інстанції правильно не прийнято посилання позивача на протиправність проведення перевірки, оскільки дані посилання не мають правового значення для розгляду питання правомірності рішення, винесеного за результатами перевірки.

Судом першої інстанції також не прийнято посилання позивача на те, що податковий борг з податку на додану вартість суми в розмірі 23 518 727 грн., який виник у позивача на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2009 року, підлягав списанню, оскільки бездіяльність відповідача щодо списання вказаного податкового боргу позивачем не оскаржувалась.

Отже, наявність податкового боргу, щодо якого не прийнято рішення про списання, вбачається достатньою підставою для зарахування коштів на його погашення.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»- залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 лютого 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 12 червня 2012 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.