ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.06.12 Справа № 5015/4803/11
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Процика Т.С.
суддів Дубник О.П.
Скрипчук О.С.
при секретарі судового засідання Юрчук О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Гал-Дизайн" б/н від 14.03.2012р.
на рішення Господарського суду Львівської області від 05.03.2012р.
у справі № 5015/4803/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліпласт", Львівська область, Городоцький район, с. Братковичі
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Гал-Дизайн", Львівська область, Городоцький район, с. Братковичі
до відповідача 2 Братковицької сільської ради, Львівська область, Городоцький район,
с. Братковичі
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. ОСОБА_2, м. Львів
2. ОСОБА_3, м. Львів
про визнання права власності та визнання частково недійсним рішення
за участю представників:
від позивача - Гриценко С.І. -представник;
від відповідача 1 - Магировський Т.А. - представник;
від відповідача 2 -не з'явився;
від третьої особи 1 -не з'явився;
від третьої особи 2 -не з'явився.
Представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.
Учасники судового процесу належним чином повідомлялися про час, дату і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованої кореспонденції - листів, якими надіслано копії ухвал апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення справи до розгляду у судовому засіданні, а також про відкладення розгляду справи), які є в матеріалах справи.
Враховуючи ті обставини, що учасники судового процесу про розгляд справи у судових засіданнях були повідомлені належним чином, явка учасників судового процесу у засідання апеляційного господарського суду обов'язковою не визнавалась; клопотань (заяв) про відкладення розгляду справи від відповідача 2 та третіх осіб суду апеляційної інстанції не поступало, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача 2, Братковицької сільської ради, та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_2 і ОСОБА_3.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.03.2012 року у цій справі, суддя Мазовіта А.Б., поновлено пропущений строк позовної давності щодо вимоги про визнання права власності на нежитлові приміщення; позов задоволено частково; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліпласт" право власності на частину будівлі головного виробничого корпусу, позначеного на плані А-2, площею 1268,4 мІ, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Городоцький р-н, с. Братковичі, вул. Заводська,1, а саме: приміщення 1-го поверху, позначені на плані за № № 21-25; 38; 50; частину приміщення № 20 площею 7 мІ, загальною площею 379,8 мІ; приміщення 2-го поверху, позначені на плані за № № 52-66; 66№; 72-73 загальною площею 888,6 мІ; визнано недійсним рішення Братковицької сільської ради № 32 від 23.08.2005р. в частині оформлення права власності за ТОВ "Гал-Дизайн" на будівлю головного виробничого корпусу, позначеного на плані А-2, загальною площею 2837,2 мІ, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Городоцький р-н, с. Братковичі, вул. Заводська,1, а саме: приміщення 1-го поверху загальною площею 1150,9 мІ, позначені на плані за № № 21-38; 50; частину приміщення № 20 площею 7 мІ; приміщення 2-го поверху, загальною площею 1686,3 мІ, позначені на плані за № № 52-73; в частині визнання за позивачем права власності на приміщення головного виробничого корпусу, позначеного на плані А-2, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Городоцький р-н, с. Братковичі, вул. Заводська,1, а саме приміщення, що знаходяться на другому поверсі і позначені на плані за № № 67-71, площею 797,7 мІ та приміщення, що знаходяться на першому поверсі і позначені на плані за № № 26-37, площею 771,1 мІ - провадження у справі припинено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал-Дизайн" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт" 785,81 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з Братковицької сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт" 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю „Гал-Дизайн" подало апеляційну скаргу, в якій просить, зокрема, рішення Господарського суду Львівської області по справі № 5015/4803/11 скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпласт»до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гал-Дизайн", Братковицької сільської ради про визнання права власності на майно та визнання частково недійсним рішення.
В обгрунтування апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на те, що рішення Господарського суду Львівської області є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Також скаржник зазначає, що судом не було належним чином враховано всі обставини, що мають істотне значення для вирішення питання щодо поновлення строку для звернення до суду, та його, на думку відповідача 1, було безпідставно поновлено і не застосовано строк позовної давності до частини позовних вимог.
Крім того, скаржник вказує, що суд, визначаючи, що спірні приміщення належать ТзОВ «Гал-Дизайн»та ТзОВ «Поліпласт»на праві спільної часткової власності, повинен був визначити частки кожного.
Позивач, ТзОВ „Поліпласт", в порядку ст. 96 ГПК України подало суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 05.03.2012 року у справі № 5015/4803/11 відмовити, а вказане рішення лишити в силі.
Третя особа 1 та третя особа 2 в порядку ст. 96 ГПК України подали суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просять апеляційну скаргу ТзОВ «Гал-Дизайн»задоволити, рішення Господарського суду Львівської області по справі № 5015/4803/11 скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпласт»до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гал-Дизайн", Братковицької сільської ради про визнання права власності на майно та визнання частково недійсним рішення.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.2012р., зокрема, прийнято апеляційну скаргу до провадження, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 19.04.2012р. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2012р. виправлено описку, допущену в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.2012 року у справі № 5015/4803/11. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2012р., зокрема, відкладено розгляд справи на 14.05.2012р. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2012р., зокрема, відкладено розгляд справи на 23.05.2012р. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2012р., зокрема, продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 11.06.2012р.
Присутні представники учасників судового процесу у судових засіданнях підтримали свої вимоги, доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, а також поясненнях, наданих у судових засіданнях.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу у судових засіданнях, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліпласт" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю „Гал-Дизайн", та до відповідача 2, Братковицької сільської ради, про визнання права власності та визнання частково недійсним рішення.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.02.2012р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 98-99).
У процесі розгляду справи позивачем подано пояснення та уточнення до позовної заяви (вхідний номер канцелярії Господарського суду Львівської області № 3453/12 від 20.02.2012р.) (т. 3 а.с. 56-58), у яких позивач, зокрема, уточнив позов в частині нумерації спірних приміщень і просив суд поновити строк позовної давності щодо вимоги про визнання права власності на спірні приміщення.
Відповідно до рішень зборів учасників ТзОВ "Гал-Дизайн", оформлених протоколом №13 від 15.05.1996р. (т. 3 а.с. 59), рішень зборів учасників ТзОВ "Поліпласт", оформлених протоколом №4 від 27.05.1996р. (т. 1 а.с. 31), учасник позивача ТзОВ "Гал-Дизайн" в якості внеску до статутного фонду передав позивачу головний виробничий корпус, що знаходиться в с.Братковичі Городоцького р-ну Львівської області загальною площею 3637,2 м2.
У грудні 2001 року, зокрема, відповідно до Акту № 1 прийому-передачі об'єкту від 27 грудня 2001 року (т. 1 а.с. 29), у зв'язку з виходом ТзОВ "Гал-Дизайн" з числа учасників ТзОВ "Поліпласт", першому була передана частина приміщень вказаного головного виробничого корпусу загальною площею 1674 м2.
Відповідно до ст.13 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, що діяла на час здійснення внеску), вкладами засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності. Вклад, оцінений в грошах, становить частку засновника у статутному фонді. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах товариства.
У відповідності до ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що господарське товариство є власником майна, переданого йому засновниками.
Таким чином, на праві спільної часткової власності у ТзОВ "Поліпласт" залишилось 1963,2 м2 приміщень головного виробничого корпусу.
28 січня 2002р. між ТОВ "Гал-Дизайн" (Продавець) та ТОВ "Поліпласт" (Покупець) було укладено Договір № 1-02 (т. 1 а.с. 17).
Відповідно до п. 1. Договору № 1-02 Продавець передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує виробничі приміщення площею 874 кв.м. за адресою: 81524, Львівська обл., Городоцький р-н, с.Братковичі, вул.Заводська, 1.
Згідно з п. 2. Договору № 1-02 вартість переданих приміщень складає 121 156,17 грн. (сто двадцять одна тисяча сто п'ятдесят шість грн. 17 копійок), в т.ч. ПДВ -20 192 грн. 70 коп.
Відповідно до ст.128 ЦК Української РСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачене законом або договором.
Згідно з ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 346 ЦК України визначено підстави припинення права власності.
У позивача не виникало підстав припинення права власності на спірне майно. Саме лише неоформлення права власності в установленому законом порядку не тягне за собою припинення права власності позивача на набуте нерухоме майно.
У відповідності до п.5 Договору № 1-02 перехід права власності від Продавця до Покупця здійснюється після підписання акту передачі-приймання.
Відтак, право спільної часткової власності від Продавця до Покупця перейшло після підписання Акту № 2 прийому-передачі об'єкту від 04.02.2002р. (т. 1 а.с. 18).
Відповідно до Акту заліку взаємних вимог від 05 червня 2002 року (т. 1 а.с. 20), зокрема, сторони стверджують, що в подальшому взаємні вимоги Сторін на суму 121 156 грн. 17 коп. (сто двадцять одна тисяча сто п'ятдесят шість грн. 17 коп.) припиняються даним Актом заліку взаємних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, вищевказані приміщення за ТзОВ «Поліпласт» зареєстровані в органах БТІ не були.
Як правильно встановлено місцевим господарським судом, на належну ТзОВ "Поліпласт" частину приміщень 09.09.2005р. Братковицькою сільською радою було видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно (т. 1 а.с. 28) за адресою Львівська обл., Городоцький р-н, с. Братковичі, вул. Заводська 1, загальною площею 6300 м2. Вказане свідоцтво видане на підставі рішення Братковицької сільської ради № 32 від 23 серпня 2005 року (т. 3 а.с. 118).
Місцевим господарським судом встановлено, що в ході ознайомлення з матеріалами інвентаризаційної справи Городоцького БТІ, витребуваної ухвалою суду від 04.01.2012р. (т. 2 а.с. 54), ОСОБА_2 згідно Свідоцтва про право на власність від 01.03.2011р., виданого Братковицькою сільською радою, є власником приміщень головного виробничого корпусу, що знаходяться на другому поверсі і позначені на плані за №№ 67-71, площею 797,7 м2. Так само, ОСОБА_3 згідно Свідоцтва про право власності від 01.03.2011р., виданого Братковицькою сільською радою, є власником приміщень головного виробничого корпусу, що знаходяться на першому поверсі і позначені на плані за №№ 26-37, площею 771,1 м2.
Як вбачається з акту приймання-передачі приміщеня головного виробничого корпусу в с. Братковичі Городоцького р-ну ТзОВ фірми «ГАЛ-Дизайн»в статутний фонд ТОВ «Поліпласт»від 25 травня 1996р. (т. 1 а.с. 30), зі сторони ТзОВ фірми «ГАЛ-Дизайн»під грифом "затверджено" є підпис директора ТзОВ фірма "Гал-Дизайн" І. Огнистого та під грифом "приміщення здав" є підпис колишнього технічного директора ОСОБА_4. Підставою для згаданої передачі у вищевказаному Акті від 25 травня 1996р. зазначено наказ №11 від 20.05.1996р.
Відповідно до Наказу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Гал-Дизайн" № 11 від 20 травня 1996 року «Про передачу основних засобів в статутний фонд ТОВ «Поліпласт»(т. 3 а.с. 60) згідно рішення зборів Учасників (протокол № 13 від 15 травня 1996р.) наказано, зокрема, передати в статутний фонд ТОВ «Поліпласт»приміщення головного виробничого корпусу вартістю 22.460.000.000 (двадцять два мільярди чотириста вісімдесят мільйонів) карбованців.
Як вбачається з тексту цього наказу, передача приміщення головного виробничого корпусу здійснювалась відповідно до рішення зборів учасників ТзОВ "Гал-Дизайн" від 15.05.1996р., оформленого протоколом №5.
Всі ці дії були затверджені рішеннями зборів учасників ТзОВ «Поліпласт»від 27.05.1996р., оформленими протоколом №4 (т. 1 а.с. 31), на яких були присутні від ТзОВ "Гал-Дизайн" ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а від АТЗТ "Пластмасфурнітура" -ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Згідно рішень цих зборів були затверджені і в подальшому зареєстровані в Городоцькій райдержадміністрації 28.10.1996р. зміни і доповнення до статуту ТзОВ "Поліпласт".
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, посилання ТзОВ «Гал-Дизайн»на недійсність Договору № 1-02 від 28.01.2002р. (т. 1 а.с. 17) про відчуження 874 м2 головного виробничого корпусу в силу відсутності повноважень директора є необргунтованими.
З положень Статуту ТзОВ "Гал-Дизайн" (т. 2 а.с. 64-70) вбачається, що до компетенції зборів товариства належить, зокрема, затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує 25 тис. крб.
Відповідно до змісту цієї норми Статуту мова йде про наступну, після укладення договору, стадію схвалення учасниками значимого для товариства договору. Статут ТзОВ «Гал-Дизайн»не містить жодних обмежень прав директора на укладення договорів, тому факт затвердження чи не затвердження договору не зумовлює його недійсності. Таку правову позицію підтримують Верховний Суд України (ч.3 п. 40 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів") та Вищий господарський суд України в постанові від 25.01.2007р. у справі № 12/105-9/14, постанові від 23.05.2006р. у справі № 3/583).
Також, слід зазначити, що Договір № 1-02 про продаж 874 м2 приміщень головного виробничого корпусу було укладено 28 січня 2002 року. Прийом-передача цих приміщень відбулась 4 лютого 2002 р. по Акту № 2 (т. 1 а.с. 18). Того ж дня ТзОВ «Гал-Дизайн» була виписана податкова накладна (т. 2 а.с. 88).
Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину. Аналогічні положення містила і ст. 63 ЦК Української РСР.
Представниками сторін не подано суду письмових доказів визнання вищезгаданого договору в судовому порядку недійсним, чи існування провадження у справі про визнання договору від 28 січня 2002р. недійсним.
На належну ТзОВ «Поліпласт»частину приміщень на підставі письмової заяви ТзОВ «Гал-Дизайн»09.09.2005р. Братковицькою сільською радою було видане ТзОВ «Гал-Дизайн»Свідоцтво про право власності на нерухоме майно (т. 1 а.с. 28) за адресою Львівська обл., Городоцький р-н, с. Братковичі, вул. Заводська, 1 загальною площею 6300 м2. Вказане свідоцтво видане на підставі рішення Братковицької сільської ради № 32 від 23 серпня 2005 року (т. 3 а.с. 118).
Як правильно встановлено місцевим господарським судом, з огляду на викладене, у ТзОВ «Гал-Дизайн»були відсутні правові підстави для оформлення права власності на 2837,2 м2 головного виробничого корпусу, право власності на які належить ТзОВ «Поліпласт» та у встановленому законом порядку не припинилося.
Відтак, як зазначено судом першої інстанції, відповідач 1 та відповідач 2 вчинили протиправні дії, спрямовані на позбавлення позивача права власності на частину належних останньому приміщень головного виробничого корпусу площею 2837,2 м2.
Відповідно до ч. 4 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності із 01.01.2004р. передбачено, зокрема, що щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України та ст. 55 Закону України "Про власність" ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, крім випадків, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, відповідач 1 при поданні документів в Братковицьку сільську раду для видачі свідоцтва про право власності приховав той факт, що частина приміщень площею 2837,2 м2 йому вже не належать. Внаслідок цього, Братковицька сільська рада протиправно винесла рішення №32 від 23.08.2005р. про оформлення права власності за відповідачем 1 на 90/100 частин нежитлових приміщень за адресою Львівська обл., Городоцький р-н, с. Братковичі, вул. Заводська, 1 та незаконно видала ТзОВ «Гал-Дизайн»Свідоцтво про право власності на 90/100 вказаної нежитлової будівлі, включаючи приміщення, що належать ТзОВ «Поліпласт».
Згідно п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.393 ЦК України правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає вимогам закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України на ці вимоги позовна давність не поширюється, тому строк позовної давності в частині позовних вимог щодо визнання частково недійсним рішення Братковицької сільської ради № 32 від 23.08.2005р. позивачем не пропущено.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимога щодо визнання недійсним рішення Братковицької сільської ради №32 від 23.08.2005р. в частині оформлення права власності за ТзОВ "Гал-Дизайн" на будівлю головного виробничого корпусу, позначеного на плані А-2, загальною площею 2837,2 м2, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Городоцький р-н, с. Братковичі, вул. Заводська,1, а саме: приміщення 1-го поверху загальною площею 1150,9 м2, позначені на плані за № 21-38; № 50; частину приміщення № 20 площею 7 м2; приміщення 2-го поверху, загальною площею 1686,3 м2, позначені на плані за № 52-73, є підставною, обґрунтованою поданими доказами, та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про визнання за останнім права власності на частину будівлі головного виробничого корпусу, позначеного на плані А-2, площею 1268,4 м2, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Городоцький р-н, с. Братковичі, вул. Заводська,1, а саме: приміщення 1-го поверху, позначені на плані за № 21-25; № 38; № 50; частину приміщення № 20 площею 7 м2, загальною площею 379,8 м2; приміщення 2-го поверху, позначені на плані за № 52-66; № 66; № 72-73 загальною площею 888,6 м2, слід відзначити наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 321 ЦК України передбачено, зокрема, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Отже, згідно приписів ст. 392 ЦК України підставою для пред'явлення позову про визнання права власності є оспорення або невизнання права іншою особою.
Частина 3 статті 267 ЦК України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Як правильно встановлено місцевим господарським судом, оскільки строк позовної давності розпочав свій перебіг щонайпізніше 26.05.2006р., а з позовом до суду позивач звернувся 19.08.2011р., то трирічний строк позовної давності позивачем пропущений.
Проте, враховуючи пояснення представника позивача та матеріали справи, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про необхідність відновлення позивачу строку позовної давності.
Відповідно до ч. 5 ст.267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Враховуючи володіння і використання спірних приміщень ТзОВ «Поліпласт»протягом тривалого часу, не заперечення щодо такого використання з боку ТзОВ «Гал-Дизайн», укладення з ним договорів про спільне використання технологічних мереж, з огляду на очевидність порушення суб'єктивного права ТзОВ «Поліпласт», котре підлягає захисту, суд першої інстанції правомірно визнав причину пропуску позовної давності поважною, а відтак відновив пропущену позовну давність з метою захисту порушеного суб'єктивного права ТзОВ «Поліпласт».
Згідно ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України юридичні та фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності звертаються за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ГПК України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцем знаходження майна.
У частині вимог про визнання права власності за ТзОВ «Поліпласт»на нежитлові приміщення, що належать фізичним особам ОСОБА_3 та ОСОБА_2, останні повинні бути залучені до участі у справі в якості відповідачів.
Відповідно до ст. 1 та ст. 21 ГПК України сторонами у господарському процесі можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні); громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності; державні та інші органи; фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, у справах, що виникають із корпоративних правовідносин.
У зв'язку з наведеним та як встановлено місцевим господарським судом, залучення громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в якості відповідачів по даній справі унеможливлюється, оскільки у них відсутній статус суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
ГПК України не передбачено можливості об'єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Тому в разі подання позову, в якому такі вимоги об'єднано, господарський суд приймає позовну заяву в частині вимог, що підлягають розглядові господарськими судами, а в іншій частині припиняє провадження у справі в цій частині згідно п. 1 частини першої ст.80 ГПК України.
Враховуючи суб'єктний склад спірних правовідносин, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про необхідність припинення провадження у справі в частині визнання за ТзОВ «Поліпласт» права власності на приміщення головного виробничого корпусу, позначеного на плані А-2, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Городоцький р-н, с. Братковичі, вул. Заводська,1, а саме: приміщення, що знаходяться на другому поверсі і позначені на плані за № № 67-71, площею 797,7 м2 та приміщення, що знаходяться на першому поверсі і позначені на плані за № № 26-37, площею 771,1 м2, оскільки такий непідвідомчий господарському суду, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства в суді загальної юрисдикції.
Відтак, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги ТзОВ «Поліпласт»обґрунтовані поданими доказами частково та підлягають до задоволення частково. В частині визнання за ТзОВ «Поліпласт» права власності на приміщення головного виробничого корпусу, що знаходяться на другому поверсі і позначені на плані за № № 67-71, площею 797,7 м2 та приміщення, що знаходяться на першому поверсі і позначені на плані за № № 26-37, площею 771,1 м2 - провадження у справі правомірно припинено у зв'язку з непідвідомчістю спору в цій частині господарському суду.
Відповідно до ст.4і ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В силу вимог ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність рішення місцевого господарського суду.
Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що Господарським судом Львівської області належним чином досліджені обставини справи та оцінені докази, що мають значення для справи, при прийнятті рішення правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Залишити рішення Господарського суду Львівської області від 05.03.2012р. у справі № 5015/4803/11 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Процик Т.С.
Суддя Дубник О.П.
Суддя Скрипчук О.С.
Судове рішення № 24757234, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 11.06.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5015/4803/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: