Ухвала суду № 24755241, 22.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 р.Справа № 2а-1670/790/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби та Полтавської міської ради на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2012р. по справі № 2а-1670/790/12

за позовом ОСОБА_1

до Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області , Апеляційного суду Полтавської області , Полтавської міської ради, третя особа Державна податкова інспекція у м. Полтаві

про визнання дій неправомірними та стягнення незаконно утриманого податку із вихідної допомоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, 14.02.2012 року звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, в якому просить ( з урахуванням доповнень до позовної заяви) визнати дії відповідача неправомірними, стягнути з місцевого бюджету м. Полтави на його користь 31385 грн. 23 коп. утриманого податку з вихідної допомоги.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року залучено в якості другого відповідача Державну казначейську службу у м. Полтаві ухвалою від 24.02.2012 року та в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Апеляційний суд Полтавської області, та Полтавську міську раду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_1) з місцевого бюджету м. Полтави (рахунок № 33215800700002 ДКС у м. Полтаві) суму утриманого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 31385,23 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби та Полтавською міською радою подано апеляційні скарги.

В апеляційних скаргах, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби та Полтавська міська рада просять постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційних скарги Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби та Полтавська міська рада, зокрема, посилаються на порушення судом першої інстанції приписів ч. 3 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування", п.22.2 ст. 22, ст.ст. 1, 8, 17, 19 Закону країни "Про податок з доходів фізичних осіб", ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційних скаргах.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постановою Верховної Ради України від 09.09.2010 "Про звільнення суддів" суддю Апеляційного суду Полтавської області Гасія Юрія Володимировича звільнено з посади у зв'язку з поданням заяви про відставку (а.с. 11).

Відповідно до наказу виконуючого обов'язки голови Апеляційного суду Полтавської області Касмініна О.В. від 15.10.2010 №09-03/122, ОСОБА_1 звільнено із займаної посади у зв'язку з виходом у відставку 15.10.2010 та призначено вихідну допомогу у розмірі 21 місячного заробітку (стаж роботи на посаді судді - 21 повний рік). Розрахунок вихідної допомоги та довічного утримання судді проведено із заробітної плати ОСОБА_1 за серпень 2010 року (а.с. 13).

Згідно з довідкою Апеляційного суду Полтавської області від 22.02.2012 №02-05/50 (а.с. 32), при виході у відставку згідно наказу №09-03/122 від 15.10.2010 позивачу була нарахована вихідна допомога в сумі 190 682,10 грн, з якої сума 31385,23 грн складає податок з доходів фізичних осіб.

Так, частково виплата вихідної допомоги проведена 28.12.2010 в сумі 35807,49 грн та з неї був утриманий податок з доходів фізичних осіб в сумі 6318,97 грн.

Остаточна ж сума вихідної допомоги у зв'язку з тим, що у 2010 році не були надані додаткові кошторисні призначення ДСА України, виплачена позивачу 16.12.2011 в сумі 123 489,38 грн та з неї був утриманий податок з доходів фізичних осіб в сумі 25066,26 грн.

Утриманий з позивача податок з доходів фізичних осіб перераховано Апеляційним судом Полтавської області на р/р 33215800700002, код 34698804, МФО 831019, що підтверджується платіжними дорученнями №851 від 14.12.2011 та №933 від 28.12.2010, копії яких наявні у матеріалах справи (а.с. 70-71)

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що вихідна допомога при звільненні позивача не повинна була оподатковуватись в силу норм Закону України "Про статус суддів" в редакції, чинній на час нарахування вихідної допомоги.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з місцевого бюджету м. Полтави на його користь утриманого податку з доходів фізичних осіб у сумі 31385,23 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.6 ст.47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), гарантії незалежності судді, включаючи заходи його правового захисту матеріального та соціального забезпечення, передбачені цим Законом, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України.

Згідно ч.1 ст.136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна неоподатковувана допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Пунктом 3 ст. 43 Закону України "Про статус суддів", (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" об'єктом оподаткування є загальний місячний оподаткований дохід, до складу якого включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку.

Згідно з пп.4.3.1 п.4.3 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається сума державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів згідно із законом.

Оскільки вихідна допомога судді, який пішов у відставку, має разовий характер та відноситься до державної матеріальної допомоги, утримання з позивача прибуткового податку в розмірі 31385,23 грн. є неправомірним та суперечить положенням закону.

Виходячи з обставин справи та наведених вимог законодавства, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого і законного висновку про правомірність вимог позивача та повернення йому надмірно сплаченого податку з вихідної допомоги при звільнені у відставку.

З огляду на викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби та Полтавської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2012р. по справі № 2а-1670/790/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Перцова Т.С. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.