Ухвала суду № 24752067, 17.05.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2012 р.Справа № 2-а-2119/11/2170

Категорія: 9.2Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.при секретаріПилипчук М.І.розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьпродукт" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій, -

встановиЛА:

08 квітня 2011 року, ТОВ " Південьпродукт " (надалі Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (надалі ДПІ, відповідач) про визнання та скасування рішення ДПІ про застосування штрафних санкцій від 09.12.2010 р. № 0016812307, № 0016842307, № 0016822307/0.

В судовому засіданні першої інстанції представник позивача підтримав позовні вимоги про скасування спірних рішень.

Представник ДПІ в судовому засіданні першої інстанції позовні вимоги не підтримав з підстав, викладених у запереченнях з наданням доказів, якими вони обґрунтовуються.

Суд першої інстанції своєю постановою від 12 травня 2011 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю " Південьпродукт" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні задовольнив частково.

Скасував рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0016812307 від 09.12.2010 року про застосування штрафних санкцій у сумі 207 191 грн. 50 коп.

Скасував рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0016842307 від 09.12.2010 року в частині застосування штрафних санкцій у сумі 680 грн. 00 коп.

У решті позовних вимог відмовив.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.11.2010 року заступником начальнику відділу Мальованим Р.В. та головними податковими ревізорами-інспекторами ДПІ Бондаренко О.М. та Кузочкіним Є.О. на підставі направлення від 22.11.10р. № 2344/237 було проведено перевірку належного Позивачу відділу роздрібної торгівлі, розташованого у приміщені виставкового залу за адресою: м. Херсон, вул. Залізнична, 3 з питань контролю за застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, обігу готівки, наявністю торгових патентів та ліценцій, про що був складений акт перевірки від 30.11.2010 р. за № 1706/21/22/23/35120200/1155.

На підставі вказаного акту відповідачем були прийняті рішення про застосування до позивача штрафних санкції

- від 09.12.2010 р. № 0016812307 на суму 207191,50 грн. за порушення п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого НБУ за № 637 від 15.12.2004 р. ( далі Положення № 637) щодо не оприбуткування готівкових коштів згідно Z-звіту № 1030 від 07.07.2009 р. суму 30845,70 грн. та Z-звіту № 01444 від 29.11.2010 р. на суму 10592,60 грн.;

- від 09.12.2010 р. № 0016842307 на суму 9 461,25 грн. за порушення п.п. 9, 11, 13 ст. 3 Закону України № 265/95.;

- від 02.12.2010 р. № 0016822307/0 на суму 320,00 грн. за порушення ст. 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР.

У судовому засіданні першої інстанції позивач визнав факт відсутності порушень законодавства щодо порядку проведення перевірки відповідачем, ознайомившись з наданими відповідачем доказами щодо вручення директору Товариства направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу.

Що стосується правомірності спірних рішень ДПІ судом першої інстанції зазначено наступне.

Відповідно до акту перевірки, зазначене у спірному рішенні від 09.12.2010 р. № 0016812307 порушення пп. 2.6 п.2 Положення № 637 полягає у відсутності в розділу 2 Книзі обліку розрахункових операцій позивача записів про надходження готівки згідно Z-звіту № 1030 від 07.07.2009 р. суму 30845,70 грн. та Z-звіту № 01444 від 29.11.2010 р. на суму 10592,60 грн.

Відповідно до пп. 2.6 п. 2 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 зазначеного Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

За висновком ДПІ відсутність в у розділі 2 КОРО сум за вказаними Z звітами є доказом неоприбуткування Товариством цих сум у відповідності до вимог п. 2.6 гл. 2 Положення № 637, і є достатньою підставою для застосування до Товариства фінансової санкції, передбаченої Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 р. N 436/95, у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Згідно п. 1.2 Положення № 637 оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 р. № 436/95 передбачає відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

На підтвердження своєї позиції Товариство надало суду першої інстанції оригінал КОРО №2103010393р/2 від 13.04.2010 року.

З наданих документів вбачається, що Товариство веде КОРО № 2103010393р/2, до якої щоденно вклеював фіскальні звітні чеки (Z-звіти) до розділу № 1, але не здійснював у день проведення розрахункової операції записів у розділі 2 КОРО.

Пунктом 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614, передбачено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Таким чином, невнесення Товариством записів до розділу 2 КОРО є порушенням п.7.5 вищевказаного Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і

розрахункових книжок. При цьому, порушення порядку ведення КОРО не є доказом вчинення такого порушення, як неоприбуткування готівки, і не тягне автоматичного застосування санкцій на підставі п.1 Указу Президента України № 436/95.

Перевіривши вклеєні до розділу 1 КОРО № 2103010393р/2 Z-звіту № 1030 від 07.07.2009 р. на суму 30845,70 грн. та Z-звіту № 01444 від 29.11.2010 р. на суму 10592,60 грн. свідчить про те, що позивач оприбутковував готівку шляхом проведення її обліку в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку розрахункових операцій.

Виходячи з встановлених фактичних обставин справи та наведених положень нормативних документів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що такого порушення, як неоприбуткування готівки у касі, згідно Z звітів № 1030, № 01444 Товариством не допущено, оскільки отримані за вказаними Z звітами готівкові кошти у повній сумі їх фактичних надходжень були своєчасно проведені через РРО, Z звіти щоденно вклеювались до розділу 1 КОРО.

Той факт, що на момент перевірки у розділі 2 КОРО записи про суми за вказаними Z-звітами були відсутні, свідчить про порушення Підприємцем порядку ведення КОРО, затвердженого наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 р., але не фактом неоприбуткування готівки.

Таким чином колегія суддів поділяє думку суду першої інстанції, що посилання позивача на порушення визначеного ст. 250 ГК України строку для застосування штрафної санкції є обґрунтованими.

За своєю суттю передбачені Указом Президента України № 436/95 фінансові санкції є адміністративно-господарськими санкціями, які за визначенням частини першої статті 238 Господарського кодексу України можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності як заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

З огляду на це такі санкції органами державної податкової служби можуть застосовуватись до суб'єктів господарювання протягом строків, визначених статтею 250 зазначеного Кодексу, для застосування адміністративно-господарських санкцій, тобто протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Оскільки за висновком ДПІ порушення порядку оприбуткування готівки починається з моменту неоприбуткування суми за Z звітом № 1030 - 07.07.09 р., а рішення про застосування штрафної санкції винесено 09.12.1010 р., то застосування до Товариства спірним рішенням штрафної санкції здійснено з порушенням річного строку, визначеного ст. 250 ГК України, що також свідчить про незаконність такого рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що застосування до позивача на підставі Указу Президента України № 436/95 штрафної санкції за неоприбуткування готівки у касі є неправомірним, а тому позовні вимоги Підприємця про скасування рішення ДПІ від 09.12.2010 р. № 0016812307 на суму 207191,50 грн. підлягають задоволенню.

Порушення п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР полягає у незабезпеченні зберігання щоденного фіскального звітного чеку № 1030 від 07.07.09 р. в КОРО та у не забезпечені щоденного друку фіскального звітного чеку (Z звіт № 01374 від 09.09.10 р., Z звіт № 01375 від 11.09.10 р., за що до Товариству на підставі п. 4 ст. 17 цього закону застосована штрафна санкція в сумі 680,00 грн.

Товариство зазначає, що, по-перше, ДПІ висновком щодо несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів на підставі Z звіту № 1030 від 07.07.09 р. підтверджує факт його наявності, що є доказом забезпечення його зберігання., по-друге, Закон № 265/95-ВР не передбачає відповідальності за невнесення до фіскальної пам'яті РРО сум, за розрахунковими операціями, що проведені із застосування розрахункової книжки в день, коли підприємство не працювало.

Досліджені оригінал книги обліку розрахункових операцій № 2103010393р/2, правила внутрішнього розпорядку роботи Товариства.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що застосування до позивача штрафної санкції у сумі 680,00 грн. за порушення п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР є неправомірним і рішення від 09.12.2010 р. № 0016842307 в цій частині підлягає скасуванню.

Відповідно до акту перевірки порушено режим попереднього програмування РРО, а саме згідно даних контрольної стрічки/чеку № 0027185 вказано Вино «Шардоне Дніпровське», а проведено через РРО «Шардоне Дніпровське»; згідно даних контрольної стрічки/ чеку № 0027186 вказано сигарети «Магма», «Морє», а проведено через РРО «Магма», «Морє», що підтверджує за програмування товару в РРО, а потрібно найменування товару.

Згідно п. 11 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідно до п. 6 ст. 17 Закону України № 265/95-ВР у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються штрафні санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що рішення від 09.12.2010 р. № 0016842307 в частині застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 85 грн. ( 17 х 5) за порушення п. 11 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР є правомірним.

Відповідно до вимог п.13 ст.3 Закону України № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, а статтею 22 вказаного Закону передбачено відповідальність за недотримання цих вимог.

Згідно ст. 2 вказаного Закону місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізацією товари (надані послуги) готівкові кошти.

З акту перевірки від 30.11.2010 р. та матеріалів перевірки слідує, що відповідачем встановлено невідповідність суми грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО у розмірі 1 739,25 грн. Зазначене порушення Закону зафіксовано в акті перевірки, який підписаний представником суб'єкта господарювання - продавцем ОСОБА_8, яка власноруч зазначила про те, що зауважень не має, склала опис готівкових коштів.

Із зазначених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішення від 09.12.2010 р. № 0016842307 в частині застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 8696,25 грн. ( 1739,25 х 5) за порушення п. 13 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР є правомірним.

Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР передбачено, що торговий патент повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату, на фронтальній вітрині малої архітектурної форми, на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності, у пунктах обміну іноземної валюти, у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг. Законодавством з питань патентування передбачено розміщення на видному для огляду покупців місці саме торгового патенту, а не будь-якої його копії. Недотримання правила розміщення торгового патенту є порушенням правил його використання і наслідком застосування штрафної санкції у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішення ДПІ від 02.12.2010 р. № 0016822307/0 на суму 320,00 грн. щодо застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 320,00 грн. за порушення ст. 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Південьпродукт" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні, - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьпродукт" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан