Ухвала суду № 24750152, 07.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 р.Справа № 2а-1870/8710/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Коршунова Ю.А.

представник позивача: Єфімов О.М.

представник позивача: Дутковський Б.В.

представник відповідача: Педько І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на постанову від 28.02.2012р. по справі № 2а-1870/8710/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Крафт Фудз Україна"

до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Охтирської міжрайонної державної податкова інспекція Сумської області №0000032351 від 14.07.2011 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 4 681 974 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 року позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушенням позивачем вимог Податкового кодексу України, оскільки ПАТ «Крафт Фудз Україна» не мало права включати суму сплаченого податку на додану вартість за надані мерчандайзингові послуги товариством з обмеженою відповідальністю «Асистент» до податкового кредиту, зважаючи на дату виписки податкових накладних продавцем та їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Позивач заперечує проти вимог та доводів поданої апеляційної скарги. У своїх запереченнях стверджує про хибність її доводів, оскільки законодавство не містить вимог про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН саме у день її виписки. В обгрунтування посилається на норми Податкового кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок №1246) та наказ Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» №969 від 21.12.2010 р. (далі - Порядок №969). Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, дійшла до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування прийнятого судового рішення, зважаючи на наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що 23.10.2007 року між позивачем та ТОВ «Асистент» був укладено договір про надання мерчандайзингових послуг за №59/2007/0710-1827А, фактичне виконання яких підтверджується актами приймання наданих послуг, податковими накладними, банківськими виписками.

Відповідно до п.11 підр. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України податкові накладні були зареєстровані у ЄРПН, зокрема: податкова накладна від 04.01.2011 року №1 була зареєстрована ТОВ «Асистент» у ЄРПН 28.02.2011р.; від 01.02.2011 року №6 була зареєстрована у ЄРПН 28.02.2011 року; від 01.03.2011 року №26 була зареєстрована у ЄРПН 11.03.2011року.

Разом з тим, податкові накладні разом з пояснювальним листом від ТОВ «Асистент» позивач отримав лише 29.03.2011 року, що зумовило включення позивачем сум податку на додану вартість в розмірі 4681973,72 грн. до складу податкового кредиту за березень 2011 року.

За наслідками проведеної Охтирською МДПІ позапланової виїзної документальної перевірки ПАТ «Крафт Фудз Україна» з питань законності та достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за березень 2011 року було складено акт від 24.06.2011 року за №192/2332/00382220, у висновках якого стверджувалось про порушення позивачем вимог п.6, п.7 Порядку №969, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на 4681974,00грн.

На підставі висновків акту перевірки 14.07.2011 року Охтирською МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000032351, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4681974 грн.

Подані позивачем скарги до податкових органів були залишені без задоволення, а прийняте податкове повідомлення-рішення - без змін.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000032351 від 14.07.2011 року не відповідає приписам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, прийняте з порушенням вимог Податкового кодексу України, Порядку №969, Порядку №1246, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на вимоги діючого на час спірних правовідносин податкового законодавства України та фактичні обставини справи.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п.п.6.1, 6.2 Порядку №969).

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Такими порушеннями, згідно п. 201.10 ст. 210 Податкового кодексу України, є відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також порушення порядку заповнення податкової накладної, що не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

В даному випадку достовірно встановлено, що формування податкового кредиту здійснювалось позивачем на підставі реально здійснених господарських операцій з ТОВ "Асистент" за наявності належним чином оформленої податкової накладної, яка була внесена до ЄРПН.

Відповідно до п.п.6.1 Порядку №969, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після такої реєстрації. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (в редакції на час спірних правовідносин), теж не передбачав строків реєстрації податкової накладної (саме в день їх виписки), порушення яких зумовлювало б неможливість формування за такими податковими накладними податкового кредиту покупця. Таким порушенням є виключно відсутність самого факту реєстрації податкової накладної.

Зважаючи на те, що позивач отримав податкові накладні після їх реєстрації в ЄРПН, на підтвердження чого надано квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, дії останнього по формуванню податкового кредиту за такими податковими накладними є правомірними.

Доводи апелянта про відсутність у податковій накладній №1 від 04.01.2011 року відмітки «Включено до ЄРПН» не може спростувати факт наявності у позивача права на формування податкового кредиту за такою податковою накладною. Крім цього, на час виписки податкової накладної наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165 була встановлена форма податкової накладної без такого поля.

Також є необґрунтованими ствердження апелянта про наявність у позивача права на включення сум за спірними податковими накладними лише у разі подання відповідної скарги на ТОВ «Асистент». Адже, згідно вимог п.7 Порядку №969 та п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, такі дії позивача мали б місце лише у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі. В даному випадку ТОВ «Асистент» не відмовлялось видати податкову накладну, а лише надало її з запізненнями, зумовленими необхідністю виконання нових законодавчих вимог щодо реєстрації таких податкових накладних у ЄРПН.

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування прийнятого судового рішення, оскільки обставини справи встановлені вірно та правильно застосовані норми матеріального і процесуального права при вирішенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову від 28.02.2012р. по справі № 2а-1870/8710/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Гуцал М.І.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 12.06.2012 р.