Ухвала суду № 24747063, 07.06.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 р. Справа № 51990/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Дембіцької Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ТзОВ "Управляюча компанія Львівський автонавантажувач", Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області на постанов Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року у справі за позовом ТзОВ "Управляюча компанія Львівський автонавантажувач" до Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

16.06.2011 року представник ТзОВ "Управляюча компанія Львівський автонавантажувач" звернувся в суд із позовом до ДПІ у Сколівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2010 р. № 0000362351/0 яким визначено ТОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач» суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 3575881 грн., в т.ч. за основним платежем 1935432 грн. та за штрафними санкціями 1640449 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» не відноситься до уповноваженого державного органу, який у визначеному порядку вправі здійснювати статистичну оцінку рівня цін реалізації товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, а витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.05.2009 р., що надані ОКП ЛОР «БТІ ЕО» не є статистичними документами на підставі яких податковий орган вправі визначати звичайну ціну реалізації товарів (робіт, послуг); донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами; оскільки методика визначення податкових зобов'язань за непрямими методами наразі законодавчо не визначена, то відсутня і процедура донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін; чинне законодавство України не встановлює спеціальних вимог щодо обов'язкової наявності певних документів для підтвердження факту надання послуг за договором доручення; з урахуванням вимог ст.2 Закону України «Про плату за землю»ТОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» за результатами подання у відповідний орган державної податкової служби податкового розрахунку земельного податку здійснювало за період з 1-го кварталу 2008 р. по 4 квартал 2009 р. сплату земельного податку у відповідній сумі за фактичне землекористування.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сколівському районі Львівської області від 20.10.2010 р. № 0000362351/0 в частині визначення ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3461834,2 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Представник Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ТзОВ «УК «Львівський автонавантажувач» здійснено операцію по відчуженню майна за цінами меншими за звичайні ціни, чим порушено п.п. 1.20.1, п.1.20 ст.1, п.п.4.1.1, п.п.4.1.3 п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств». Крім того, згідно відповіді Управління Держкомзему у м. Львові від 08.09.2010 року №40/6-256 на запит ДПІ у Сколівському районі від 19.07.2010 р. №9324/23-0 Управління Держкомзему у м. Львові повідомило, що згідно земельно-кадастрових даних, інформація про наявність земельних ділянок у власності, постійному користуванні або оренді в ТзОВ «Управляюча компанія» Львівський автонавантажувач», за період з 01.01.2008 р. по 15.07.2010 рр. у м. Львові, м. Винники, смт. Брюховичі, смт. Рудно відсутня. Оскільки ТзОВ «УК «Львівський автонавантажувач» згідно відповіді Управлінні Держкомзему у м. Львові не володіє земельними ділянками , не має їх у постійному користуванні або оренді, відповідно і не має підстав для включення сум земельного податку, рядок 04.6 Декларацій „сума податків, зборів (обов'язкових платежів)».

Представник ТзОВ "Управляюча компанія Львівський автонавантажувач" постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає те, що висновок податкового органу про порушення ним податкового законодавства не відповідає фактичним обставинам та зроблений внаслідок неповного аналізу даних бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач». За згаданий період валові витрати підприємства перекривали зазначену вище суму валового доходу тощо. В Акті перевірки зазначено, що згідно поданої декларації по податку на прибуток підприємства за 1-й квартал 2010р. в рядку 01.1 "доходи від продажу товарі (робіт, послуг)" вищевказаної декларації задекларовано 0,0 грн., однак звертає увагу суду на те, що в зв'язку з технічними труднощами декларація за 1-й квартал 2010р. взагалі не здавалась ТОВ «Управляюча компанія Львівський автонавантажувач», а відповідні коригування були відображені в деклараціях наступних періодів. Також звертає увагу суду, що вищеописана декларація по податку на прибуток підприємства за 1-й квартал 2010 р. на яку посилається відповідач в судове засідання представлена не була.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та просив задоволити їхню апеляційну скаргу.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у Сколівському районі Львівської області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2010 р., за результатами якої складено акт № 88/23-0/31148163 від 07.10.2010 р.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Сколівському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 20.10.2010 р. № 0000362351/0, яким визначено ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» суму податкового зобов'язання з податку на прибуток 3575881 грн., з яких 1935432 грн. зобов'язання за основним платежем, 1640449 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994, № 334/94-ВР (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97) чинного на час здійснення господарських операцій (надалі Закон № 334/94) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.4.1.1 зазначеної статті закону валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Як вбачається з акту перевірки № 88/23-0/31148163 від 07.10.2010 р. під час перевірки повноти визначення ТзОВ «УК «Львівський автонавантажувач» скоригованого валового доходу за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2010 р. встановлено його заниження на суму 2015782 грн., в т.ч. за 2-й квартал 2009 р. на суму 1689934 грн. та за 1-й квартал 2010 р. на суму 325848 грн.

Судом встановлено, що ТзОВ «УК Львівський автонавантажувач» на виконання договорів купівлі-продажу б/н від 29.09.2009 р. за договірною ціною передав ТзОВ ТВП «Львівський автонавантажувач»нерухоме майно (нежитлові приміщення), оформлено акт приймання-передачі майна від 28.05.2009 р.

Податковий орган вважає, що ТзОВ «УК «Львівський автонавантажувач»здійснено операцію по відчуженню майна за цінами меншими за звичайні ціни пов'язаній особі, суму заниження валового доходу у 2 кварталі 2009 р. визначено у розмірі 1689934 грн. з врахуванням ціни, зазначеної у витягах з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданих Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 334/94-ВР дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Підпунктом 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 зазначеного Закону передбачено, що якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Згідно з цим підпунктом справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених Законом № 334/94-ВР, покладається на податковий орган у встановленому порядку. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін.

Для визначення звичайної ціни використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Однак при цьому необхідно враховувати, чи є умови таких договорів співставними, важливе значення також мають і властивості товарів, які є - предметом купівлі-продажу.

При визначенні звичайної ціни на об'єкт нерухомості слід враховувати такі умови, як його місце розташування, фізичний стан, а також те, чи здійснювалось поліпшення такого об'єкта. Звичайна ціна об'єкта нерухомості не може бути визначена без належної оцінки зазначених економічних факторів.

З'ясування рівня звичайних цін має відбуватися відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація - надаватися уповноваженим державним органом.

Таким чином, будь-які дані, надані приватними структурами чи не уповноваженими на це державними органами (висновки, результати досліджень, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно тощо), не є статистичними документами стосовно звичайних цін на товари (роботи, послуги) та не можуть бути підставою для визначення звичайної ціни.

Під час проведення перевірки ТзОВ «УК «Львівський автонавантажувач» встановлено, що згідно поданої декларації по податку на прибуток підприємств за 1-й квартал 2010 р. від 09.08.2010 р. в рядку 01.1 «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» вищевказаної декларації задекларовано 0,0 грн., однак згідно даних бухгалтерського та податкового обліку підприємства та податкових декларацій по ПДВ за січень, лютий та березень 2010 р. ТзОВ «УК «Львівський автонавантажувач»отримало доходи від здачі в оренду приміщень та інших операцій на суму 325848 грн. без ПДВ.

Доводи податкового органу про заниження платником податків валового доходу у 1 кварталі 2010 р. на суму 325848 грн. не оспорені позивачем та є правомірними. Тому, ДПІ у Сколівському районі Львівської області підставно визначила ТзОВ «УК «Львівський автонавантажувач» податкове зобов'язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 114046,8 грн.

В акті перевірки повноти визначення валових витрат ТзОВ «УК «Львівський автонавантажувач»за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2010 р. відповідач вказав на їх завищення на суму 5725943 грн. Однак з цим погодитись не можна оскільки, підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат, отриманих від посередницьких послуг наданих ЗАТ «Автонавантажувач» з продажу приміщень ТзОВ «УК «Львівський автонавантажувач» в сумі 5294957 грн. позивач надав наступні докази: -договір-доручення від 23.06.2008 р. укладений ТзОВ «УК «Львівський автонавантажувач та ЗАТ «Автонавантажувач», - договір купівлі-продажу б/н від 20.10.2008 р., договір б/н від 23.10.2008 р., договір б/н від 23.10.2008 р., договір б/н від 23.10.2008 р., договір б/н від 23.10.2008 р., - акти прийому передачі наданих послуг №1-4 від 18.12.2008 р., -акт від 19.12.2008 р. № 5/ПВ прийому-передачі векселів до договору доручення від 23.06.2008 р.

З врахуванням вищенаведених доводів, суд першої інстанції правильновизнав необґрунтованим висновок ДПІ у Сколівському районі про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та завищення валових витрат на суму 5294957 грн.

Під час перевірки податковим органом виявлено, що підприємством безпідставно включено до валових витрат земельний податок в сумі 430986 грн., оскільки згідно листа Управління Держкомзему у м. Львові від 08.09.2010 р. № 40/6-256 у земельно-кадастрових даних відсутня інформація про наявність земельних ділянок у власності, постійному користуванні або оренді ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач».

Однак, позивачем у періоді, що перевірявся, здійснювалось використання земельної ділянки, на якій знаходились належні йому будівлі (м. Львів, вул. Шевченка, 321), нараховувалась та сплачувалась плата за землю. Не включення відомостей про позивача як користувача земельною ділянкою до Державного земельного кадастру не звільняє його від обов'язку сплачувати плату за землю.

Використання землі в Україні є платним. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок (ст.2 Закону України «Про плату за землю»).

Згідно пп.5.2.5 п.5.2 ст. 5 Закону № 334/94 до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

Крім того, позивач, згідно ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України з моменту набуття права власності на будівлі, набув право користування на земельні ділянки, на яких знаходяться ці об'єкти, а з ним і обов'язок сплачувати земельний податок чи орендну плату.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно встановив те, що позов слід задоволити частково та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Сколівському районі Львівської області від 20.10.2010р. № 0000362351/0 в частині визначення ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3461834,2 грн.

Суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ТзОВ "Управляюча компанія Львівський автонавантажувач" та Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року у справі № 2а-6931/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 12.06.2012 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ В.П. ДЯКОВИЧ

СУДДІ С.П. НОС

А.І. РИБАЧУК