Постанова № 24739136, 06.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 червня 2012 року № 2а-3407/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі судового засідання Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача -Дмитренко Н.П.,

представника відповідача -Сидоренко Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астіка" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 21.12.2011 р. № 0001182320, прийнятого відповідачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України було прийняте протиправне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання податком на прибуток та застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Астіка" зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 14.07.1994 р. і є платником податків (код ЄДРПОУ 21631450).

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р.

Перевіркою встановлено, що позивачем до складу валових доходів не віднесено вартість винагороди за надані послуги (приймання боргових зобов'язань) на загальну суму 37 936 139,00 грн., оформлені договорами про переведення боргу:

від 28.12.2009 р. між ТОВ "Фактор Ексім" (первинний боржник), позивачем (новий боржник) та нерезидентом "OP Eximenergo Limited" Республіка Кіпр (кредитор), за яким первинний боржник переводить свій борг (зобов'язання з оплати) по контракту від 20.07.2007 р. та угодою про відступлення права вимоги від 24.12.2009 р., укладеного між кредитором, первинним боржником та Компанією "Mark M.V.E. KFT" та зобов'язується сплатити новому боржнику за приймання боргу визначену договором плату (не пізніше 30.05.2010 р. в розмірі 28 902 491,00 грн.), а новий боржник замінює первинного боржника в зобов'язанні, яке виникло з вказаної угоди та приймає на себе зобов'язання первинного боржника по договору;

від 28.12.2009 р. між ТОВ "Фактор Ексім" (первинний боржник), позивачем (новий боржник) та нерезидентом "OP Eximenergo Limited" Республіка Кіпр (кредитор), за яким первинний боржник переводить свій борг (зобов'язання з оплати) по контракту від 20.07.2007 р. та угодою про відступлення права вимоги від 24.12.2009 р., укладеного між кредитором, первинним боржником та Компанією "Oy Scanica Ab" та зобов'язується сплатити новому боржнику за приймання боргу визначену договором плату (не пізніше 30.03.2010 р. в розмірі 7 076 432,00 грн.), а новий боржник замінює первинного боржника в зобов'язанні, яке виникло з вказаної угоди та приймає на себе зобов'язання первинного боржника по договору;

від 28.12.2009 р. між ТОВ "Фактор Ексім" (первинний боржник), позивачем (новий боржник) та нерезидентом "OP Eximenergo Limited" Республіка Кіпр (кредитор), за яким первинний боржник переводить свій борг (зобов'язання з оплати) по контракту від 20.07.2007 р. та угодою про відступлення права вимоги від 24.12.2009 р., укладеного між кредитором, первинним боржником та Компанією "Crude Enterprises Ltd Company LLC" та зобов'язується сплатити новому боржнику за приймання боргу визначену договором плату (не пізніше 30.05.2010 р. в розмірі 1 957 216,00 грн.), а новий боржник замінює первинного боржника в зобов'язанні, яке виникло з вказаної угоди та приймає на себе зобов'язання первинного боржника по договору.

Крім того, перевіркою встановлено, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат, витрати у розмірі 9 412 810,27 грн. за кредитним договором з АТ "Фортуна-банк" від 01.12.2009 р. № 04КО/50/566/ЮР, за яким позивач отримував кредитні кошти для сплати по договорам про переведення боргу.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 16.09.2011 р. № 426/1-23-20-21631450, яким зафіксовані порушення позивачем норм податкового законодавства України, зокрема: пп.4.1.1 п.4.1. ст.4, пп.5.1., пп.5.5.1. п.5.5. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в 1 кварталі 2011 року на загальну суму 10 342 739,00 грн. та занижено податок на прибуток на загальну суму 11 575 844,00 грн., в т.ч.: в 1 кварталі 2011 року на 1 256 417,00 грн., в 2 кварталі 2011 року на 10 160 538,00 грн., за 3 квартал 2011 року на 158 889,00 грн.

На підставі акта перевірки від 16.09.2011 р. № 426/1-23-20-21631450, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 30.09.2011 р. № 0000832320, яким позивачу визначено до сплати суму грошового зобов'язання в розмірі 14 469 805,00 грн. (11 575 844,00 грн. -за основним платежем, 2 893 961,00 - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 16.09.2011 р. № 426/1-23-20-21631450 та податковим повідомленням-рішенням від 30.09.2011 р. № 0000832320, позивач використовуючи надане йому податковим законодавством право адміністративного оскарження рішень податкових органів, звертався зі скаргою до Державної податкової адміністрації у місті Києві, за результатами розгляду якою було прийняте рішення від 09.12.2011 р. № 16169/7/25-114, яким скасоване податкове повідомлення-рішення від 30.09.2011 р. № 0000832320 в частині суми 2 324 291,00 грн. грошового зобов'язання по податку на прибуток та 581 072,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій, в іншій частині рішення залишене без змін, а скарга - без задоволення.

На підставі акта перевірки від 16.09.2011 р. № 426/1-23-20-21631450, враховуючи рішення ДПА у м. Києві про результати розгляду первинної скарги від 09.12.2011 р. № 16169/7/25-114, відповідачем було винесено нове податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 21.12.2011 р. № 0001182320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання податком на прибуток в розмірі 9 251 553,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2 312 888,25 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України, за результатами розгляду якої, рішенням від 23.02.2012 р., скарга залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення -без змін.

У зв'язку з тим, що перевірка проводилась, з урахуванням періоду до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01.01.2011 р.), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31.12.2010 р.

Відповідно до п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий доход, зокрема, включає доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

Таким чином, позивачем безпідставно не було віднесено до складу валових доходів суму винагороди за надані послуги - приймання боргових зобов'язань, за договорами про переведення боргу.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно пп.1.32. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п.5.1, пп.5.5.1. п.5.5. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами)

протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Таким чином, податковим законодавством чітко визначено, що для підтвердження включення витрат, пов'язаних з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами), необхідно доведення використання кредитних коштів у власній господарській діяльності.

Аналогічна позиція закріплена у Постанові Верховного Суду України (колегії суддів судової палати в адміністративних справах) від 04.12.2007 р., в якій зазначено, що невід'ємною ознакою наявності підставі для віднесення процентів, виплачених за кредитними договорами до складу валових витрат підприємства є використання кредитних коштів для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

В той же час, перевіркою встановлено, що отримання позивачем кредитних коштів та віднесення до складу валових витрат відсотків, жодним чином не вплинуло на збільшення його оподатковуваного прибутку та доходу від таких операцій. Зазначене свідчить про те, що отримані за кредитним договором кошти не використовувались позивачем для здійснення господарської діяльності, отже віднесення їх до складу валових витрат підприємства є помилковим.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, повністю виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Астіка" відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 13.06.12 р.

Суддя Є.В. Аблов