Постанова № 24738592, 15.06.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2012 року Справа № 2а/2370/1816/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Трофімової Л.В.,

при секретарі -Левчуку А.С.,

за участю: представника позивача -ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача -ОСОБА_2 (особисто), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,

ВСТАНОВИВ:

УПФУ в Золотоніському районі Черкаської області, звернувшись до суду з адміністративним позовом, просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за ІІ-ІV квартал у сумі 3 030 грн. 71 коп.

У подальшому позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із частковою сплатою відповідачем заборгованості з єдиного внеску у сумі 513 грн. 64 коп. та просив стягнути з відповідача 2 517 грн. 07 коп.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі.

ФОП ОСОБА_2 (відповідач) позов не визнала, зокрема зазначила, що у період з 01.04.2011р. по 31.10.2011р. та з 01.12.2012р. по 31.12.2012р. підприємницька діяльність не здійснювалась, доходи не отримувались, а тому сума мінімального страхового внеску складає за вказані періоди 0 грн. Підприємницька діяльність здійснювалась тільки у період з 01.11.2011р. по 30.11.2011р. і тому, на думку відповідача, сума мінімального страхового внеску за зазначений період становить 341 грн. 80 коп.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Золотоніською районною державною адміністрацією Черкаської області 30.03.2011р.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі за текстом -Закон №2464-VI).

За змістом статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За приписами статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи -підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Статусу платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зазначені вище суб'єкти господарювання набувають з дня взяття їх на облік Пенсійним фондом, зокрема на підставі відповідної заяви або відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

З огляду на викладені вище норми Закону №2464-VI відповідач зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а згідно пункту 4 цієї ж статті - подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Єдиний внесок, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Мінімальний страховий внесок згідно статті 1 Закону №2464-VI - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Згідно пункту 11 статті 8 Закону №2464-VI встановлено, що фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні такими суб'єктами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах сплачують страховий внесок в розмірі 34,7% від суми, що визначається такими платниками самостійно, як для себе, так і зазначених членів його сім'ї. При цьому сума, з якої нараховується єдиний внесок не може бути меншою ніж мінімальна заробітна плата.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Відповідно Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік

»від 23.12.2010 року № 2857- VІ встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня -941 грн., з 1 квітня -960 грн., з 1 жовтня -985 грн., з 1 грудня -1004 грн.

Мінімальний страховий внесок у 2011 році становив з 01.01.2011 року -326 грн. 53 коп., 01.04.2011 року - 333 грн. 12 коп., 01.10.2011 року -341 грн. 80 коп., 01.12.2011 року -348 грн. 39 коп.

Судом встановлено, що згідно картки особового рахунку ФОП ОСОБА_2 за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску за ІІ-ІV квартал у сумі 3 030 грн. 71 коп.

У зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни, на підставі частини 4 статті 25 Закону №2464-VI позивачем направлялась вимога про сплату боргу від 23.01.2012р. № Ф - 12. Зазначена вимога надіслана на адресу відповідача та отримана відповідачем особисто 07.04.2012 року, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні про вручення.

У термін, встановлений частиною 4 статті 25 Закону № 2464 вимогу про сплату боргу відповідачем не оскаржено та сума боргу не сплачено, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідачем частково сплачено заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 513 грн. 64 коп. На день розгляду справи у суді по суті заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 2 517 грн. 07 коп. (3 030 грн. 71 коп. - 513 грн. 64 коп.).

Згідно частини 12 статті 9 Закону № 2464-VI, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, а у разі використання спрощеного режиму оподаткування незалежно від розміру нарахованої, виплаченої заробітної плати чи доходу (у межах певної категорії).

Стосовно заперечень відповідача щодо не сплати суми мінімального страхового внеску у зв'язку з не здійсненням підприємницької діяльності та не отриманням доходів, суд зазначає, що пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (пункт 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI). За змістом статті 8 Закону №2464-VI єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Суд зауважує, що згідно статті 42 Господарського кодексу України від 16 січня 2003р. №436-IV підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Оцінюючи обґрунтованість посилання відповідача про те, що у період з 01.04.2011р. по 31.10.2011р. та з 01.12.2012р. по 31.12.2012р. підприємницька діяльність не здійснювалась, доходи не отримувались, а тому сума мінімального страхового внеску складає за вказані періоди 0 грн., то суд враховує, що Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-IV (надалі за текстом -«Закон № 755-IV») пов'язує статус підприємця не з фактом зайняття фізичною особою підприємницькою діяльністю, а з державною реєстрацією цієї особи як підприємця. Відповідно до частини 3 статті 46 цього Закону фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Згідно абзацу другому частини 15 статті 47 Закону № 755-IV дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

У цьому контексті, суд не приймає згадане твердження відповідача як належний, допустимий доказ.

Приписами статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Тому суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 2 517 грн. 07 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем -суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 86, 89, 94, 159, 160, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (19772, Черкаська область, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Черкаська, 6, ідентифікаційний код 21366610) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з ІІ кварталу 2011р. по ІV квартал 2011р. у сумі 2 517 (дві тисячі п'ятсот сімнадцять) грн. 07 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 15 червня 2012р.

Суддя Л.В.Трофімова