Постанова № 24737799, 05.03.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2012 р. 15:30 Справа № 2а-7827/11/1470

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. при секретарі судового засідання Тимошевській О. І. у відкритому судовому засіданні розглянувши адміністративну справу,

за позовом Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «Універсал-Центр», вул. Робоча, 5 кв.16, м. Миколаїв, 54010

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, вул. Галини Петрової, 2-а, м. Миколаїв ,54029

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1, від 30.09.11;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 103/9/10-00, від 17.01.11;

Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма «Універсал-Центр» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2011 р. № 0000240231.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дані податкового обліку у перевіряємому періоді були сформовані позивачем за операціями з придбання товарів з метою використання їх в господарській діяльності позивача, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується первинними документами та іншими доказами, а тому відсутні підстави для визначення позивачу грошового зобов'язання.

Відповідач проти позову заперечує, в письмових запереченнях зазначає, що актами перевірок по ланцюгу контрагентів позивача встановлено неможливість здійснення ТОВ «Гелій Груп», ПП «Мгновение-Юг»та ПП «Агропрайд»господарської діяльності, зокрема придбання товарів у постачальників.

У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, заслухавши пояснення сторін суд, -

ВСТАНОВИВ :

З 16.09.2011 року по 20.09.2011 року Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва, було проведено позапланову невиїзну перевірку ПП ВКФ «Універсал-Центр».

За результатами проведеної перевірки було складено акт від «23» вересня 2011 року № 3472/231-00/32884421 (далі іменується «акт перевірки»).

На підставі зазначеного акту було прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.10.2011 р. № 0000240231, яким позивачу було збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 56537 грн. та застосовано штраф в розмірі 11857,75 грн.

Згідно з висновками акту перевірки, зменшення податкового кредиту відбулось внаслідок того, що відповідачем було зроблено висновок про порушення позивачем норм 7.4.1.; 7.4.5; пп. 7.7.1. п. 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97 (далі -Закон про ПДВ) та пп. 198.3; статті 198; пп. 200.1 статті 200 Податкового Кодексу України.

Підставами для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення стали наступні господарські операції:

1) Включення до податкового сум ПДВ в розмірі 50590 грн. за господарськими операціями з товарів (дизельного палива, антифризу, радіатора та головного гідравлічного розподільника Р-97) у ПП «Мгновение Юг»за договором «12/01 від 01.12.10 р.

2) Включення до податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 5946 грн. за господарськими операціями з придбання послуг та будматеріалів у ТОВ «Де-Лонга».

В акті перевірки зазначено перелік первинних документів, якими підтверджується зміст та обсяги господарських операцій позивача з контрагентами ПП «Мгновение Юг» та ТОВ «Де-Лонга».

Підставами для визначення грошового стали показники податкової звітності ПП «Мгновение Юг»та акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 25.05.2011 р. № 692/23-420/36622606 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Де-Лонга»щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Агропрайд», з чого було зроблено висновок, що «фінансово-господарська діяльність ПП «Мгновение Юг»здійснюється поза межами правового поля»Аргументів щодо порушень податкового законодавства у правовідносинах з ТОВ «Де-Лонга»в акті перевірки не зазначено.

Підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону про ПДВ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Матеріали справи свідчать про те, що у листопаді-грудні 2010 року позивач сформував дані податкового обліку на підставі наступних операцій з контрагентами -постачальниками:

Щодо правовідносин з ТОВ «Де-Лонга»:

Під час перевірки позивачем було надано відповідачу первинні документи, що містять інформацію про зміст та обсяг господарських операцій проведених позивачем з ТОВ «Де-Лонга». Також позивачем супровідним листом від 16.01.12 № 01-16/01 надано суду копії наступних первинних документів:

- податкова накладна № 860 від 25.11.2010; податкова накладна № 861 від 26.11.2010; податкова накладна № 862 від 29.11.2010; податкова накладна № 863 від 30.11.2010; акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000120 від 28.12.2010; акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000119 від 28.12.2010; акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000111 від 30.11.2010; квитанції до прибуткових касових ордерів -5 шт. на 2-х арк.;товарно-транспортні накладні на 36 арк. Наявність зазначених документів на момент перевірки підтверджується відповідачем, про що зазначено на стор. 11 акту перевірки. Перевіркою не встановлено невідповідність зазначених первинних документів вимогам статті 9 Закону «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні». Висновок про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «Де-Лонг໴рунтується виключно на акті ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 25.05.2011 р. № 692/23-420/36622606 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Де-Лонга»щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Агропрайд». Безпосередньо перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Де-Лонга»відповідачем не здійснювалось. Крім того акт перевірки 23.09.2011 року № 3472/231-00/32884421 містить дані щодо фінансово-господарської діяльності третіх осіб, з якими позивач не мав правовідносин.

В листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11 зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Ухвалою про відкриття провадження у справі відповідачу було запропоновано надати суду докази, які у нього є на обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Відповідач не навів суду доводів щодо відсутності поставок товарів, на підставі яких відповідач включив суми ПДВ до податкового кредиту. Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем належним чином обґрунтовано та доведено своє право на включення до податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 5946 грн. за господарськими операціями з придбання послуг та будматеріалів у ТОВ «Де-Лонга».

Щодо правовідносин з ПП «Мгновение-Юг»:

Під час перевірки позивачем було надано відповідачу первинні документи, що містять інформацію про зміст та обсяг господарських операцій проведених позивачем з ПП «Мгновение-Юг». Також позивачем супровідним листом від 16.01.12 № 01-16/01 надано суду копії наступних первинних документів:

- видаткова накладна № 11/3 від 05.11.10; акт приймання-передачі Головного гідравлічного розподільника Р-97 від 05.11.10; податкова накладна № 12-10 від 08.12.10.; видаткова накладна № 12-10 від 08.12.2010 р.; податкова накладна № 12/3 від 05.12.2010 р.; акт приймання-передачі радіатору від 07.12.2010 р.; видаткова накладна № 12-4 від 07.12.2010 р.; податкова накладна № 12-4 від 07.12.2010 р.

Факт наявності первинних документів щодо правовідносин з ПП «Мгновение-Юг»у позивача на момент перевірки відповідачем не заперечується. Копії зазначених документів були надані позивачем до матеріалів справи 16.01.2012 р.

Згідно з рекомендаціями, наведеними у листах Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»та від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 суд здійснив всі процесуальні дії для встановлення реальності здійснених господарських операцій між позивачем та ПП «Мгновение-Юг» та ТОВ «Де-Лонга».

Реальність господарських операцій підтверджується дослідженими в судовому засіданні первинними документами податкового та бухгалтерського обліку (податковими накладними, актами приймання передачі, видатковими накладними), а також тим, що позивачем були фактично понесені витрати за взаємовідносинами з ПП «Мгновение-Юг» та ТОВ «Де-Лонга», оскільки кошти сплачувались на користь зазначених підприємств, що не тільки не спростовано, а й підтверджено відповідачем у акті перевірки.

Пункт 7.4.5 Закону України «Про ПДВ», забороняє включати до податкового кредиту лише суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При розгляді справи встановлено, що видані позивачеві контрагентами податкові накладні відповідають вимогам чинного законодавства і є належним доказом правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

З акту перевірки вбачається, що на час спірних правовідносин, так і на час розгляду справи ПП «Мгновение-Юг»та ТОВ «Де-Лонга»включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстровані платниками податку на додану вартість, а отже мали право виписувати (видавати) податкові накладні. В свою чергу, покупець (позивач) мав правові підстави включити суму податку на додану вартість за такими податковим накладними до податкового кредиту.

Водночас відповідно до пункту 7.4.1 статті 7 Закону України «Про ПДВ»Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідач не спростував доводи позивача, які в свою чергу підтверджені допустимими та достатніми доказами, про реальний характер вчинених господарських операцій та їх економічну доцільність.

Суд вважає непереконливими та недостатньо обґрунтованими посилання відповідача на обставини, що стосуються неможливості поставки товарів від ПП «Мгновение-Юг» та ТОВ «Де-Лонга»до позивача з огляду на встановлення перевірками відсутності поставок по ланцюгу поставки товарів між ПП «Мгновение-Юг» та ТОВ «Де-Лонга», з огляду на таке:

В листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Таким чином будь-які правовідносини між постачальниками позивача ПП «Мгновение-Юг» та ТОВ «Де-Лонга»та їх контрагентами-постачальниками не мають правового значення та не можуть бути підставою для визначення грошового зобов'язання позивачу при наявності підтвердженої реальності господарських операцій між позивачем та ПП «Мгновение-Юг» та ТОВ «Де-Лонга».

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що зазначення ПП «Мгновение-Юг»у розрахунку комунального податку кількості працюючих -1 особа свідчить про відсутність у зазначеного підприємства необхідної трудових ресурсів виходячи з наступного: відповідно до статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені в актах податкових перевірок обставини (в тому числі і про відсутність трудових та матеріально-технічних ресурсів) не мають преюдиційного характеру і підлягають встановленню та підтвердженню доказами на загальних підставах. Суд зазначає, що декларування платником у звітності чисельності працюючих в кількості однієї особи може свідчити як про відсутність таких працівників, так і про не оформлення належним чином трудових відносин з працівниками. Тобто само по собі зазначення платником у звітності чисельності працюючих в кількості однієї особи -не є доказом в розумінні статті 69 КАС України, оскільки, з урахуванням вищезазначеного, однозначно не вказує на фактичну відсутність у платника трудових ресурсів. Статтею 79 Податкового Кодексу України передбачено право податкового органу перевірити в рамках документальної або фактичної перевірки оформлення трудових відносин з працівниками певного платника, однак такої перевірки відповідачем зроблено не було -висновок про відсутність найманих працівників був зроблений тільки з показників звітності ПП «Мгновение-Юг». Таким чином висновок відповідача про відсутність у ПП «Мгновение-Юг»трудових та матеріально-технічних ресурсів є необґрунтованим.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі присудити на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва від 06.10.2011 р. № 0000240231.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємство Виробничо-комерційна фірма «Універсал-Центр», (54010 м. Миколаїв вул. Робоча, 5 кв.16) судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.

4. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар

Повний текст рішення складений відповідно

до ч.3 ст. 160 КАС України та підписаний суддею 07.03.2012 р.