Постанова № 24736861, 11.06.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/5328/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретарі Ковальському А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

до Донецького міського управління Головного управління

Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області

про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 3941/10/10-013 від 4 квітня 2012 року);

ОСОБА_2 (дов. № 12162/10/10-013 від 25 травня 2012 року)

від відповідача: ОСОБА_3 (дов. № 11/7-3087 від 24 жовтня 2011 року)

Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення коштів у розмірі 79 231,94 грн. з рахунків, відкритих у банківських установах в рахунок погашення податкового боргу, що виник внаслідок несплати грошових зобов'язань з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних механізмів. Посилаючись на невиконання відповідачем законодавчо визначеного обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених законодавством, приписи п. п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідача кошти в сумі 79 231,94 гривень в рахунок сплати боргу, що виник внаслідок несплати самостійно визначених зобов'язань, штрафних санкцій, нарахованих податковими повідомленнями-рішеннями та пені.

В судовому засіданні представники податкової інспекції в повному обсязі підтримали викладені у позові вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував з підстав наведених в запереченнях, просив суд відмовити в позові. У наданих до суду письмових запереченнях в обґрунтування незгоди із позовом відповідач визначив прийняття податковою інспекцією податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій за відсутності на те правових підстав: внаслідок зарахування сплачених позивачем коштів в рахунок погашення податкового боргу без врахування визначеного платником призначення платежу в платіжних дорученнях. На думку відповідача, зазначена обставина виключає можливість стягнення коштів в рахунок погашення фінансових санкцій, застосованих зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями. Крім цього, відповідач зауважував на пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду із вимогами про стягнення коштів, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року позов Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області залишений без розгляду в частині вимог про стягнення коштів з рахунків в сумі 2 783,48 грн., що виникли внаслідок несплати відповідачем штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 00001191740/0 від 14 січня 2009 року.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач, Донецьке міське управління Головного управління міністерства внутрішніх справ в Донецькій області (код ЄДРПОУ 08671426), є юридичною особою, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби.

Згідно довідки про стан розрахунків з бюджетом станом та зворотного боку облікової картки на 8 червня 2012 року (арк. справи 115, 121) за відповідачем обліковується недоїмка з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в сумі 69 300,68 грн. та пеня в сум 9 931,26 грн., в рахунок погашення яких позивачем заявлені вимоги про стягнення коштів.

Відповідно до відомостей облікових карток відповідача, заборгованість, що заявлена до стягнення виникла внаслідок несплати штрафних санкцій, застосованих за податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими в період з січня 2009 року по грудень 2010 року та несплати зобов'язань, визначених у наданих до податкової інспекції розрахунках податку з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за 2009 та 2010 роки.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасною сплатою платником податків грошових зобов'язань, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів рахунок податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно статті 67 Конституції України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлені законами України.

З огляду на те, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, обставини його виникнення встановлюються судом із врахуванням приписів законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.

Як вже зазначалося, податковий борг, в рахунок якого позивачем заявлені вимоги про стягнення коштів складається з наступного: самостійно узгоджені та не сплачені відповідачем зобов'язання в сумі 41906,33 грн., штрафні санкції за податковими повідомленнями-рішеннями -27394,35 грн., пеня - 9 931,26 грн.

До 1 січня 2011 року спеціальним законом з питань оподаткування, яким встановлювався порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі за текстом Закон № 2181) .

Відповідно до пункту 1.3. ст. 1 Закону № 2181 податковим боргом (недоїмкою) є зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181 визначалося, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону є сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 5.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Статтею 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11 грудня 1991 року N 1963-XII передбачалося, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Відповідно до статті 5 зазначеного Закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів (арк. справи 58-60) загальна сума задекларованого відповідачем податку за 2009 рік складає 42 623,00 грн., що підлягає сплаті відповідно до 15 квітня, 15 липня, 15 жовтня 2009 року та 15 січня 2010 року в сумі 10 655,75 грн. за квартал. Довідкою про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, що зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах відповідач зменшив суму задекларованого податку за 2009 рік на 15 524,25 грн. (арк. справи 107).

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів (арк. справи 61-63) загальна сума задекларованого відповідачем податку за 2010 рік складає 21 299,00 грн., що підлягає сплаті відповідно до 15 квітня, 15 липня, 15 жовтня 2010 року та 15 січня 2011 року в сумі 5 324,75 грн. за квартал.

Представниками позивача в судовому засіданні зазначалося, що податкові зобов'язання з податку з власників транспортних засобів за 2009 рік із врахуванням їх зменшення на підставі довідки та часткової сплати заявлені до стягнення в сумі 20 607,33 грн., податкові зобов'язання з податку за 2009 рік заявлені в сумі 21 299,00 грн.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що задекларовані ним зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за 2009, 2010 роки сплачені в повному обсязі платіжними дорученнями, долученими до матеріалів справи в ході судового розгляду (арк.. справи 104-106, 110-114), з огляду на таке.

Згідно пунктів 1, 2 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу України» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, функції щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Пунктом частини 1 статті 8 цього закону функції організації роботи державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язаної із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями покладені на Державну податкову адміністрацію України.

На підставі цього пункту та з метою забезпечення оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби згідно з чинними нормативно-правовими актами України наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 18 липня 2005 року затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 року за N 843/11123), що діяла під час здійснення відповідачем перерахування коштів за платіжними дорученнями.

Цією Інструкцією встановлювався порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (далі - платежі до бюджету).

Згідно пункту 1.3. Інструкції на підрозділи адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби покладений оперативний облік платежів, що надходять до бюджету. Облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів (пункт 1.4. Інструкції).

Облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету ведеться органами державної податкової служби за допомогою особових рахунків за кожним платником та кожним видом платежу, що повинні сплачуватися такими платниками. Особові рахунки відкриваються на кожний поточний рік.

Даними наявного в матеріалах справи особового рахунку з податку з власників транспортних засобів за 2009, 2010, 2011 роки підтверджено несплату відповідачем у встановлені строки зобов'язань з податку з власників транспортних засобів в сумі 20 607,33 грн. за 2009 рік та в сумі 21 299,00 грн. за 2010 рік. Документи, які б свідчили про звернення відповідача із скаргами щодо порушення позивачем правил ведення обліку нарахованих податкових зобов'язань з цього податку та їх погашення, неправомірність даних обліку в особовому рахунку в матеріалах справи відсутні. Питання про правомірність ведення особового рахунку не є предметом розгляду в межах цієї справи, а тому підстав для неприйняття судом відомостей, що містяться в особових картках з податку з власників транспортних засобів за 2009-2011 роки в суду відсутні.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми несплачених відповідачем зобов'язань з податку за 2009, 2010 роки в сумі 41 906,33 грн.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно частини 3 підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Положення аналогічного змісту містяться в статті 57 Податкового кодексу України.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи податкових повідомлень - рішень, до відповідача були застосовані штрафні санкції в загальній сумі 27 349,35 грн. за несвоєчасну сплату податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, з яких за податковим повідомленням-рішенням №0000191740/0 від 14 січня 2009 року - 2783,48 грн. (арк. справи 10), № 0003231740/0 від 8 травня 2009 року - в сумі 4705,21 грн. (арк. справи 14), № 0005141740/0 від 13 липня 2009 року - 1940,50 грн. (арк. справи 18), № 0005851740/0 від 5 серпня 2009 року - 4276,75 грн. (арк. справи 22), № 0008541740/0 від 28 жовтня 2009 року - 4097,40 грн. (арк. справи 26), № 0000331740/0 від 26 січня 2010 року - 2305,00 грн. (арк. справи 30), № 0000212197140/0 від 2 квітня 2010 року - 2106,73 грн. (арк. справи 34), № 0027071740/0 від 24 червня 2010 року -158,85 грн. (арк. справи 38), № 0027731740/0 від 27 липня 2010 року - 2323,34 грн. (арк. справи 42), № 0031241740/0 від 26 жовтня 2010 року -738,97 грн. (арк. справи 46), № 0033881740/0 від 28 грудня 2010 року -1864,83 грн. (арк. справи 50), № 0034091740/0 від 30 грудня 2010 року -48,29 грн. (арк. справи 54). Зазначені податкові повідомлення-рішення отримувалися уповноваженими особами відповідача, що підтверджено відмітками на супровідних листах до них (арк. справи 130-146, 155) та не заперечувалося представником відповідача в ході судового розгляду.

Станом на день судового розгляду штрафні санкції, застосовані наведеними рішеннями відповідачем не сплачені.

Втім, строк звернення позивача до суду із позовом по стягнення коштів в рахунок погашення заборгованості за податковим повідомленням-рішенням № 000191740/0 від 14 січня 2009 року на день судового розгляду вже сплив, у зв'язку із чим ухвалою від 11 червня 2012 року вимоги позивача в цій частині залишені без розгляду.

Крім цього, загальна сума штрафних санкцій, застосованих рештою податкових повідомлень-рішень складає 24565,87 грн., а згідно викладеного в позові - 24610,87 грн. Різниця виникла через невірне визначення позивачем у розрахунку позову штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 0000331740/0 від 26 січня 2010 року. Зазначеним повідомленням-рішення до відповідача застосовані штрафні санкції в сумі 2305,00 грн., а в розрахунку позивачем визначено 2350,00 грн. Зазначена помилка призвела до завищення суми коштів, заявлених до стягнення в рахунок погашення штрафних санкцій на 45,00 грн., а тому вимоги в частині стягнення коштів в розмірі 45,00 грн. задоволенню не підлягають. Вимоги позивача в частині стягнення коштів в рахунок погашення несплачених штрафних санкцій в сумі 24565,87 грн. підлягають задоволенню.

Суд не приймає посилання відповідача на незаконність прийнятих податкових повідомлень-рішень, оскільки зазначені твердження не застосовані в доказах, що є належними у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Представником відповідача в судовому засіданні було підтверджено нездійснення відповідачем оскарження прийнятих позивачем податкових повідомлень-рішень.

Посилання відповідача на порушення позивачем при зверненні до суду 6-місячного строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, також не приймаються судом з огляду на викладене нижче.

Відповідно до частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 99 цього.

Строки давності щодо визначення податків та визначення строків їх стягнення до1 січня 2011 року визначалися статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі за текстом Закону № 2181) після 1 січня 2011 року - статтею 102 Податкового кодексу України, що містять положення тотожного змісту.

Законом № 2181 та Податковим кодексом України розрізняються строки, протягом яких податковий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, і строк, протягом якого може бути стягнуто податковий борг. Розглядувані строки (для визначення грошових зобов'язань контролюючим органом і для стягнення податкового боргу) обчислюються окремо. При цьому строк для стягнення податкового боргу починає свій перебіг з дня виникнення податкового боргу, в той час як строк для визначення грошового зобов'язання контролюючим органом відлічується з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Згідно з підпунктом 15.2.1. пункту 15.2. статті 15 Закону № 2181 та пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного цією статтею, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює строк примусового стягнення податкового боргу - це 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. Відповідно позовні вимоги контролюючого органу, пов'язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, повинні пред'являтися протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

З огляду на таке, в цьому випадку спеціальний 1095 денний строк звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу, що встановлений законом України № 2181 та Податковим кодексом України має перевагу над строком, встановленим статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України. А тому, посилання представника відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду із цим позовом є безпідставними.

Відповідно до підпункту 16.1.1. Закону України № 2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно підпунктів 129.1.1 та 129.3.1. статі 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом або від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом. Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

На підставі зазначених положень позивачем було відображено нарахування в обліковій картці відповідача пені, несплачений залишок якої станом на день судового розгляду справи складає 9931,26 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність заборгованості відповідача в загальній сумі 76403,46 грн., з яких за основним платежем 41906,33 грн., за штрафними санкціями - 24565,87 грн., пеня - 9931,26 грн.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3. передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи в частині вимог про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 76403,46 грн. є обґрунтованими, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні.

З огляду на зазначене, на підставі положень Податкового кодексу України та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення коштів у розмірі 79231,94 грн. в рахунок погашення податкового боргу, - задовольнити частково.

Стягнути з Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (83000, м. Донецьк, вул. Челюскінців, буд. 53 , код ЄДРПОУ 08671426) кошти у розмірі 76403 (сімдесят шість тисяч чотириста три) гривні 46 коп. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови в присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 червня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Михайлик А.С.