Постанова № 24723872, 12.06.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р. Справа № 5019/45/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Тимошенко О.М. ,

суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Ващук К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" на рішення господарського суду Рівненської області від 21.03.12 р. у справі № 5019/45/12 (суддя Бережнюк В.В.)

за позовом Приватного підприємства "Капітал"

до Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України"

про стягнення 298271,98 грн.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 26.04.11 р. (в судовому зсіданні від 29.05.2012 р.)

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 6/7-17 від 05.01.2012 р.

Постанова приймається 12.06.2012 року, оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

В судовому засіданні 12.06.2012 року відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

ПП "Капітал" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення 298271,98 грн. заборгованості по розрахунках за отриманий згідно видаткових накладних товар.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 21.03.2012 року у справі № 5019/45/12 позов задоволено. Стягнуто з ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ПП "Капітал" 298271,98 грн. заборгованості, 5965,44 грн. витрат по сплаті судового збору. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд вважав встановленим факт наявності невиконаних зобов'язань щодо оплати товару з сторони відповідача. Останній доказів та доводів в їх обгрунтування, які спростовували б наявність заборгованості до суду не надав.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 21.03.2012 року у справі № 5019/45/12 та прийняти нове, яким в позові про стягнення заборгованості в сумі 287050,00 грн. відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач посилається на пропуск позивачем строку позовної давності.

Представник скаржника в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки оскаржуване рішення місцевого господарського суду у справі прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий господарський суд встановив, що між сторонами досягнуто домовленості щодо поставки товару, в зв'язку з чим представником відповідача на підставі отримано від позивача товар на загальну суму 383797,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000027 від 30.09.2008 року на суму 176800,00 грн., № РН-0000028 від 31.10.2008 року на суму 110250,00 грн., № РН-0000004 від 31.03.2009 року на суму 59619,00 грн., № РН-0000014 від 29.05.2009 року на суму 37128,00 грн.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково. Станом на час звернення до суду несплаченими залишилися 298271,98 грн.

Згідно наявного в матеріалах справи акту звірки взаєморозрахунків станом на 07.02.2011 року, підписаного представниками обох сторін та скріпленого їх печатками, підтверджується наявність у ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" перед позивачем заборгованості у розмірі 298271,98 грн.

Вимога позивача від 12.12.2011 року про сплату вартості решти товару залишена відповідачем без задоволення.

Враховуючи невиконання відповідачем свого обов'язку щодо повної сплати вартості поставленого позивачем згідно вищеперелічених накладних товару, останній 01.12.2012 року звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 298271,98 грн.

Скаржник, не заперечуючи факту отримання товару та наявності заборгованості, просить скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 287050,00 грн. за отриманий товар по накладним №№ РН-0000027 від 30.09.2008 року на суму 176800,00, РН-0000028 від 31.10.2008 року на суму 110250,00 грн., і, застосувавши до вказаних позовних вимог за заявою відповідача ст. 257 ЦК України, на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України відмовив в позові в цій частині внаслідок спливу такого строку.

Колегія суддів, вважає за необхідне вказати на помилковість тверджень апелянта в цій частині. Наявність права у позивача вимагати сплати вартості поставленого товару за накладними №№ РН-0000027 від 30.09.2008 року на суму 176800,00, РН-0000028 від 31.10.2008 року на суму 110250,00 грн. виникла згідно ст. 692 ЦК України після його прийняття.

Колегією суддів не беруться до уваги доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності за вимогами про стягнення вартості товару за вищевказаними накладними, зважаючи на наявність часткової оплати за поставлений товар та підписання сторонами акту звірки взаємних розрахунків станом на 07.02.2011 року, які є діями, що свідчать про визнання відповідачем факту наявності боргу та є підставою для переривання строку позовної давності й обчислення його заново.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Згідно частин 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

При цьому, законодавством не визначено переліку дій, що свідчать про визнання боржником свого боргу на користь кредитора.

Таким чином, про таке визнання можуть свідчити будь-які дії боржника, з яких вбачається його згода із наявністю певного боргу на користь кредитора. Такі дії можуть полягати у частковій оплаті товару, й у складанні та підписанні боржником акту звірки взаємних розрахунків.

Колегія суддів зазначає, що акт звірки підписали головний бухгалтер позивача -ОСОБА_3 та бухгалтер відповідача - ОСОБА_4 Приписами чинного законодавства не заборонено надавати будь-які повноваження особі (головному бухгалтеру, бухгалтеру, працівнику підприємства тощо) для здійснення нею представницьких функцій від імені підприємства, у тому числі на визнання суми заборгованості. Відповідно до п. 3 ст. 237 ЦК України, представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Крім того, підписи осіб на акті звірки скріплені печатками сторін.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, належних доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів. Разом з тим, колегією суддів враховано, що навіть під час розгляду в суді апеляційної інстанції апелянт не надав будь-які докази по суті спору, які б спростовували позовні вимоги.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області від 21.03.2012 року у справі № 5019/45/12 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.