Постанова № 24723873, 12.06.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р. Справа № 5004/260/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Тимошенко О.М. ,

суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Ващук К.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Волинської області від 03.05.12 р. у справі № 5004/260/12 (суддя Слободян П.Р.)

за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, в особі Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Волинської філії Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Підприємства теплових мереж "Ковельтепло"

про стягнення 2613679,98 грн.

за участю представників:

позивача 1 - не з'явився

позивача 2 - ОСОБА_1, довіреність № 127/10 від 26.12.11 р.;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 3028 від 15.11.11 р.;

прокуратури - не з'явився

В судовому засіданні 12.06.2012 року відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 03.05.2012 року у справі № 5004/260/12 позов задоволено частково. Стягнуто з Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 2429654,19 грн. заборгованості, 11762,09 грн. пені, 23017,78 грн. 3% річних, 16565,18 грн. інфляційних. В позові про стягнення 105858,81 грн. пені відмовлено. Стягнуто з Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" в доход Державного бюджету України 49619,99 грн. судового збору. Підставою для задоволення позовних вимог було визнання боргу відповідачем, яким фактично оспорювалися лише підстави виникнення такої заборгованості внаслідок різниці в тарифах для населення та фактичної вартості теплової енергії та невідшкодуванні такої різниці з Державного бюджету в порядку передбаченому законодавством. При цьому суд скориставшись правом наданим ст. 83 ГПК України зменшив розмір пені.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 03.05.2012 року у справі № 5004/260/12 скасувати в частині зменшення пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовлити позовні вимоги в повному обсязі. Підставою для скасування оскаржуваного рішення апелянт вважає порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, невідповідність рішення суду вимогам ст. 233 ГК України, ст.ст. 549-552 ЦК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки оскаржуване рішення місцевого господарського суду у справі прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 30.12.2010 року між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та Підприємством теплових мереж "Ковельтепло" (покупець) укладено договір № 06/10-5/731-ТЕ-З поставки природнього газу для вироблення теплової енергії для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання.

За умовами договору та відповідних додаткових угод до нього (№ 2 від 31.03.2011 року, № 3 від 01.07.2011 року, №4 від 30.08.2011 року) постачальник зобов'язався поставити покупцю природний газ, а останнє - прийняти від постачальника та оплатити природний газ в період 01.01.2011 року по 31.12.2011 року в обсязі 20054,0 тис.куб.м.

У відповідності до п. 5.2.1 Договору право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ. Приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місці поставки газу, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість.

Відповідно до актів приймання-передачі природного газу для вироблення теплової енергії для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року ПТМ "Ковельтепло" із планових обсягів (20054,0 тис.куб.м.) фактично використало 2769,685 тис.куб.м. на суму 3626071,60 грн., втому числі: в березні 2011 року - 2260,927 тис.куб.м., на суму 2960005,63 грн.; в серпні 2011 року - 244,419 тис.куб.м., на суму 319993, 35 грн.; у вересні 2011 року - 264,339 тис.куб.м., на суму 346072,62 грн.

Згідно з п. 4.1 Договору від 31.12.2011 року розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості спланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 10.1 термін дії договору від 30.12.2010 року (із додатковими угодами № 2 від 31.03.2011 року, № 3 від 01.07.2011 року, № 4 від 30.08.2011 року) - з 30.12.2010 року по 31.12.2011 року, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Взяті на себе зобов'язання постачальник виконав повністю, що підтверджується актами передачі-приймання природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. В той же час покупець, в порушення умов договору, свої обов'язки виконав не в повному обсязі, оскільки не провів оплату за отриманий газ в повному обсязі.

Згідно акту звірки розрахунків від 05.01.2012 року станом на 01.01.2012 року загальна сума заборгованості за поставлений газ по договору № 06/10-5/731-ТЕ-3 від 30.12.2010 року поставки природного газу для опалення та гарячого водопостачання населення та релігійних організацій становить 2429654,19 грн.

Крім того, 30.08.2011 року між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та Підприємством теплових мереж "Ковельтепло" (покупець) укладено договір № 06/11-5/731-БО-ЗСВ поставки природнього газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 Договору від 30.08.2011 року постачальник зобов'язався поставити покупцю імпортований природний газ, а останній - прийняти від постачальника та оплатити природний газ в період з 06.08.2011 року по 30.09.2011 року в обсязі 22,4 тис.куб.м.

Відповідно до актів приймання-передачі природного газу за період з 06.08.2011 року по 30.09.2011 року ПТМ "Ковельтепло" із планових обсягів (22,4 тис.куб.м.) фактично використало 7,829 тис.куб.м. на суму 26821,93 грн., в тому числі: в серпні 2011 року - 0,494 тис.куб.м., на суму 1692,43 грн.; у вересні 2011 року - 7,335 тис.куб.м., на суму 25129,50 грн.

Згідно з п. 4.1 Договору від 30.08.2011 року оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування газу територією України проводиться покупцем виключно грошовими в такому порядку: за серпень 2011 року - протягом трьох банківських днів з дати укладення цього договору; за вересень 2011 року: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; оплати в розмірі по 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводяться до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Термін дії вказаного договору відповідно до п. 1.2 - з 06.08.2011 року по 30.09.2011 року, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Взяті на себе зобов'язання постачальник виконав повністю, що підтверджується актами передачі-приймання, в той же час покупець, в порушення умов договору, обов'язки не виконав, оскільки не провів оплату за отриманий газ.

Загальна сума заборгованості за поставлений газ по договору № 06/11-5/731-БО-ЗСВ від 30.08.2011 року поставки природного газу згідно акту звірки розрахунків від 05.01.2012 року станом на 01.01.2012 року становить 26821,93 грн.

При звернені до суду, прокурор зазначив, що загальна сума заборгованості за спожитий природний газ за Договором № 06/10-5/731-ТЕ-3 від 30.12.2010 року та Договором № 06/11-5/731-БО-3СВ від 30.08.2011 року становить 2613679,98 грн., в тому числі основний борг - 2456476,12 грн., пеня - 117620,9 грн., 3% річних - 23017,78 грн. та інфляційні - 16565,18 грн.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом, відповідачем було подано платіжне доручення № 518 від 12.04.2012 року про перерахування на рахунок ДК "Газ України" 26821,93 грн. в рахунок погашення заборгованості за газ по договору від 30.08.2011 року № 06/11-5/731-БО-3СВ.

У відповідності із ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст.526, 599, 655 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Колегія суддів зазначає, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 2429654,19 грн. підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на законі. Відповідач доказів погашення заборгованості в цій частині не надав, тому місцевий господарський суд обґрунтовано стягнув суму основного боргу у розмірі 2429654,19 грн. Разом з тим, місцевим господарським судом в резолютивній частині рішення не вирішено питання по заявлених позовних вимогах у сумі 26821,93 грн. Колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що оскаржуване рішення господарського суду Волинської області не відповідає встановленим чинним законодавством вимогам щодо змісту рішення і його резолютивної частини зокрема. Так, п. 4) ч. 1 ст. 84 ГПК України вказує, що резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Відтак, рішення господарського суду Волинської області від 03.05.2012 року у справі № 5004/260/12 підлягає зміні, а провадження в частині стягнення 26821,93 грн. припиненню. При цьому, колегією суддів враховується, що згідно ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення пені в розмірі 117620,90 грн., 23017,78 грн. 3% річних, 16565,18 грн. інфляційних апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Місцевим господарським судом задоволено вимогу про стягнення з відповідача 23017,78 грн. 3% річних, 16565,18грн. інфляційних. При цьому, місцевий господарський суд вважав за можливе зменшити розмір заявленої до стягнення пені до 10% і стягнути її в сумі 11762,09 грн. У зв'язку із зменшенням судом розміру заявленої до стягнення пені до 11762,09грн., в позові про стягнення 105858,81 грн. пені (117620,90-11762.09) відмовлено.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно приписів ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічне положення міститься і в ст. 233 ГК України.

Таким чином, як вірно зазначив місцевий господарський суд, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується те, що порушення зобов'язання відповідачем не потягло за собою значних збитків для позивача та на несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань вплинуло не отримання ним субвенції з бюджету, кошти від якої мали піти на погашення боргу за поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, а також для вироблення теплової енергії для потреб установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також заборгованість населення та організацій по сплаті послуг за теплопостачання і враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні та їх інтереси, що заслуговують на увагу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до 11762,09 грн.

За таких обставин, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Волинської області в частині зменшення розміру пені, відтак апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, також є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, п. 4 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" відмовити.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 03.05.2012 року у справі № 5004/260/12 змінити, доповнивши резолютивну частину рішення господарського суду Волинської області від 03.05.2012 року у справі № 5004/260/12 пунктом 6 в наступній редакції: "6. Провадження у справі в частині стягнення 26821,93 грн. припинити".

В решті рішення господарського суду Волинської області від 03.05.2012 року у справі № 5004/260/12 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.