Постанова № 24723863, 12.06.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р. Справа № 5004/192/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Тимошенко О.М. ,

суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Ващук К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Арт-Десятка" на рішення господарського суду Волинської області від 24.04.12 р. у справі № 5004/192/12 (суддя Слободян П.Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Метиз"

до Приватного підприємства "Арт-Десятка"

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 77 від 23.01.12 р.;

відповідача - не з'явився

В судовому засіданні 12.06.2012 року відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 24.04.2012 року у справі № 5004/192/12 позов задоволено. Стягнуто з ПП "Арт-десятка" на користь ТзОВ "Завод Метиз" 217969,63 грн. боргу, 4347,93 грн. судового збору. Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, місцевим господарським судом враховано, що відповідач у встановленому порядку суму позову не оспорив, суду доказів, які спростовували б наявність останньої, не надав.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ПП "Арт-десятка" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 24.04.2012 року у справі № 5004/192/12 скасувати в частині стягнення заборгованості в розмірі 5164,32 грн. та ухвалити нове рішення, яким відмовити в стягнені зазначеної суми. При цьому, обгрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач вказав на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

В судове засідання апелянт явки повноважних представників не забезпечив, хоча про час та місце засідання суду був належним чином повідомленний, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, причин неявки до відома суду не довів, а відтак, беручи до уваги п. 4 ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 року, апеляційна скарга розглядається за їх відсутності.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 24.04.2012 року у справі № 5004/192/12 прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду матеріалів і вирішення спору, суд встановив наступне.

08.09.2011 року між ТзОВ "Завод Метиз" та ПП "Арт-десятка" було укладено договір купівлі-продажу № 678/К, відповідно до умов якого позивачем було поставлено відповідачу по накладних № 4013 від 15.09.2011 року, № 4014 від 15.09.2011 року, № 4015 від 15.09.2011 року, № 4727 від 25.10.2011 року, № 4728 від 25.10.2011 року, на підставі довіреностей № 487 від 14.09.2011 року, № 544 від 24.10.2011 року, товар на загальну суму 272896,63 грн. Відповідач оплату провів частково в сумі 55500,00 грн., внаслідок чого виникла заборгованість станом на момент звернення з позовом в сумі 217396,63грн.

Відповідно до припису ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 3.2. договору оплата проводиться шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунок продавця, умови оплати: оплата на протязі 30 банківських днів з дати поставки на основі попередньої домовленості і на основі гарантійного листа покупця.

Ані суду першої інстанції, ані апеляційному господарському суду відповідач доказів, які спростовували б доводи позивача щодо наявності заборгованості не надав. Водночас, матеріалами справи підтверджується факт передання товару, тобто виконання договірних зобов'язань ТзОВ "Завод Метиз".

Доводи апелянта щодо недопустимості доказу - видаткової накладної № 4728 від 25.10.2011 року, спростовуються наданими суду довіреністю № 544, податковою накладною, актом звірки взаємних розрахунків, підписаним представниками обох сторін та скріпленим їх печатками, відповідно до якого сума заборгованості перевищує суму, яку просить стягнути позивач.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем та необхідність стягнення останньої, відтак, у задоволені апеляційної скарги слід відмовити. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що місцевий господарський суд невірно встановив суму, яка підлягає стягненню, внаслідок чого вийшов за межі позовних вимог, оскільки згідно позовної заяви та уточнених позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 217396,63 грн.

За таких обставин, апеляційний господарський суд, користуючись правом наданим ч. 4 ст. 103 ГПК України, вважає за необхідне змінити оскаржуване рішення в частині суми, що підлягає до стягнення з відповідача.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 4 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства "Арт-Десятка" відмовити.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 24.04.2012 року у справі № 5004/192/12 змінити, викласти пункт 2 його резолютивної частини в наступній редакції:

"2. Стягнути з Приватного підприємства "Арт-десятка" (м. Луцьк, вул. Конякіна, 18а, код 36541543) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Метиз" (Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 99, код 36541543) 217396,63 грн. боргу, 4347,93 грн. судового збору."

В решті рішення залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.