ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" червня 2012 р. Справа № 5021/167/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Хачатрян В.С.,
при секретарі Деркач Ю.О.,
за участю представників сторін:
апелянта -не з'явився,
боржника -ОСОБА_1 (дов.№б/н від 21.05.2012р.),
ліквідатора -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції Печерського району м. Києва Державної податкової служби України, м. Київ (вх.№1337С/2) на постанову господарського суду Сумської області від 13.02.2012р. у справі №5021/167/12,
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУДВІЛЛ ГРУПП", м. Суми, в особі голови ліквідаційної комісії Бариби Сергія Григоровича,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУДВІЛЛ ГРУПП", м. Суми
про визнання банкрутом, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою господарського суду Сумської області від 13.02.2012р. у справі №5021/167/12 (суддя Рунова В.В.) визнано банкрутом юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю "ГУДВІЛЛ ГРУПП"; відкрито ліквідаційну процедуру; тривалість ліквідаційної процедури не повинна перевищувати дванадцяти місяців; з дня прийняття постанови підприємницька діяльність банкрута припинено, строк виконання всіх грошових зобов'язань, та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав, припиняється нарахування неустойки, процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості, вимоги за зобов'язаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'являються в межах ліквідаційної процедури. Припиняються повноваження ліквідаційної комісії банкрута і повноваження власника майна. Скасовано арешти, що накладені на майно боржника, і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, у тому числі, податкові застави. Накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Призначено ліквідатором банкрута - товариства з обмеженою відповідальністю "ГУДВІЛЛ ГРУПП" голову ліквідаційної комісії товариства арбітражного керуючого Барибу Сергія Григоровича; зобов'язано ліквідатора відповідно до п. 3, 5 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в п'ятиденний строк опублікувати відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в офіційних друкованих органах, закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити або переоформити один основний рахунок для проведення розрахунків з кредиторами, виконати інші дії, передбачені ст.ст. 25 - 34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; зобов'язано ліквідатора виконати ліквідаційну процедуру, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі, акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, копію повідомлення органу державної податкової служби про закінчення ліквідаційної процедури, копії повідомлень Пенсійного фонду та центру зайнятості про закінчення ліквідаційної процедури, довідку органів внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів банкрута, оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази що свідчать про неможливість її стягнення, довідку банку про рух грошових коштів по поточному рахунку за весь час проведення ліквідаційної процедури, баланси підприємства за весь час роботи ліквідатора та ліквідаційний баланс, відшкодування витрат ліквідатора, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу з ліквідації банкрута (а.с.60-а.с.63).
Державна податкова інспекція Печерського району м. Києва Державної податкової служби з постановою місцевого господарського суду від 13.02.2012р. не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Сумської області №5021/167/12 від 13.02.2012р. і припинити провадження у справі.
У судовому засіданні представник боржника проти апеляційної скарги заперечувала, вважає постанову господарського суду Сумської області від 13.02.2012р. у справі №5021/167/12 законною та обґрунтованою, про що зазначено у запереченнях на апеляційну скаргу (вх.№4246 від 22.05.2012 року).
У судове засідання представник апелянта не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2012р. про відкладення розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи, зазначену ухвалу ДПІ у Печерському районі м. Києва отримало 25.05.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.
Також у судове засідання не з'явився ліквідатор ТОВ "Гудвіл Груп" Бариба С.Г. Ухвала суду була направлена на адресу, зазначену в апеляційній скарзі, однак повернулась до суду із довідкою "Укрпошти" "за зазначеною адресою не знаходиться".
Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, представник апелянта та арбітражний керуючий не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи належне повідомлення учасників справи про час та місце розгляду апеляційної скарги, та оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження явку представників судом обов'язковою визнано не було.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги та заперечень на неї ліквідатора, вислухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника ТОВ «Губвіл Груп», перевіривши оскаржуваний судовий акт щодо вірного застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
У лютому 2012р. ТОВ «Гудвіл Груп»звернувся до господарського суду Сумської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статей 6, 7, 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Заява про порушення провадження у справі про банкрутство обґрунтована тим, що 22 серпня 2011 року Загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвіл Груп»прийнято рішення про припинення діяльності товариства та призначення ліквідаційної комісії. Головою ліквідаційної комісії обрано Барибу Сергія Григоровича. За результатами проведених інвентаризації, незалежної оцінки майна підприємства було встановлено, що вартості майна підприємства недостатньо для задоволення всіх вимог кредиторів (а.с.3-а.с.5).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Сумської області 06 лютого 2012 року було порушено провадження у справі №5021/167/12 про банкрутство ТОВ «Гудвіл Груп», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів на підставі ст.1, ст.7, ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(а.с.1).
Постановою господарського суду Харківської області від 13.02.2012р. (суддя Рунова В.В.) визнано банкрутом ТОВ "Гудвіл Груп" та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута - ТОВ "Гудвіл Груп" арбітражного керуючого Барибу Сергія Григоровича, якого суд зобов'язав виконати всі дії, передбачені ст.23, ст.25-34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(а.с.60-а.с.63).
Приймаючи оскаржуване судове рішення про визнання ТОВ «Гудвіл груп»банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, господарський суд виходив з того, що сума кредиторської заборгованості перевищує активи боржника, що робить неможливим погашення заборгованості перед кредиторами, боржник є дійсно неплатоспроможнім, що свідчить про скрутний фінансовий стан боржника.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи із наступного.
Відповідно до частини 2 ст.51 Закону про банкрутство за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора, здійснює офіційне оприлюднення ухвали про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.
Обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи встановлені у статті 105 Цивільного кодексу України, в якій зазначено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
В силу частини 8 статті 59 Господарського кодексу України оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення діяльності індивідуального підприємця підлягає опублікуванню реєструючим органом у спеціальному додатку до газети "Урядовий кур'єр" та/або офіційному друкованому виданні органу державної влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням суб'єкта господарювання протягом десяти днів з дня припинення діяльності суб'єкта господарювання.
У відповідності до вимог частини 4 статті 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.
Відповідно до статті 111 Цивільного кодексу України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.
Частиною 7 зазначеної правової норми встановлено, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.
До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
Даною статтею ЦК України також передбачено, що виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.
До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
Статтею 112 цього ж Кодексу встановлено порядок задоволення вимог кредиторів, які своєчасно заявили свої вимоги до ліквідаційної комісії, та порядок задоволення заявлених вимог після спливу встановленого строку для їх пред'явлення.
Частиною 5 статті 60 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, відповідно до якого ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленою статтею 112 цього Кодексу, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.
В разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи.
Згідно з частиною 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Згідно з частиною 3 статті 110 цього ж Кодексу, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, передбачено статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(далі по тексту постанови -Закон про банкрутство).
Відповідно до приписів статті 1 цього ж Закону суб'єктом банкрутства (банкрутом) може бути боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена судом; боржником може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності, який неспроможній виконати протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності; грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством; кредитором же визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено Законом.
Стаття 51 Закону про банкрутство, яка визначає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником. Згідно з вказаною нормою, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. У разі виявлення обставин, зазначених у абзаці першому цієї частини, після прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора) заява про порушення справи про банкрутство подається власником майна боржника (уповноваженою ним особою).
У відповідності до частини 5 статті 7 Закону боржник зобов'язаний в місячний строк звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення зазначених у цієї частині Закону обставин, зокрема, якщо при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що до прийняття рішення зборами учасників ТОВ «Гудвіл Груп»про ліквідацію товариства та звернення до суду в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в межах ліквідаційної процедури було, зокрема, встановлено, що майнових активів боржника недостатньо для здійснення розрахунків з кредиторами. Головою ліквідаційної комісії товариства було встановлено, що боржник має визнану та непогашену кредиторську заборгованість в розмірі 378770,01 грн. Дебіторська заборгованість ТОВ «Гудвіл Груп»становить 2000 грн.
В матеріалах справи містяться повідомлення до ДПІ в м.Суми та цільових фондів в м.Суми про припинення господарської діяльності ТОВ «Гудвіл Груп»(а.с.35 -а.с.38).
Однак матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Гудвіл Груп»створено та зареєстровано 22.01.2009р. Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією, що вбачається з копії Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №298353 від 22.01.2009р. (а.с.20).
В ході судового розгляду представник ТОВ «Гудвіл Груп»зазначила, що з липня 2011 року підприємство знаходиться на обліку в ДПІ в м.Суми.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення про ліквідацію ТОВ «Гудвіл груп»було прийнято 22 серпня 2011 року загальними зборами учасників товариства.
В матеріалах справи міститься клопотання (вх.№4300 від 26.03.2012р.) ДПІ у Печерському районі м.Києва , в якому зазначено, що відповідно до п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, порушено провадження у справі про банкрутство платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків органом ДПС призначається перевірка. Враховуючи те, що проведення документальної перевірки, яка є обов'язковою у відповідності до діючого законодавства, зокрема, Податкового кодексу України, апелянт просить суд першої інстанції зупинити провадження у справі №5021/167/12 до проведення перевірки вказаного боржника та зобов'язати розпорядника майна (ліквідатора) у справі надати усю наявну фінансово-господарську документацію необхідну для проведення перевірки (а.с.75-а.с.76).
Оскільки дане клопотання надійшло після подання апеляційної скарги до господарського суду Сумської області, суд першої інстанції залишив його розгляд після закінчення апеляційного провадження у даній справі.
Крім того, в обґрунтування апеляційної скарги ДПІ у Печерському районі м. Києва зазначає, що згідно поданих до ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби податкових декларацій ТОВ «Гудвілл Групп»за 2009 рік в звіті відображено валовий дохід 2 558 373 грн. та валові витрати 2 520 193 грн., за 2010 рік в звіті відображено валовий дохід 5 585 428 та валові витрати 5 540 892 гри., за І квартал 2011 року в звіті відображено валовий дохід 1 868 003 грн. та валові витрати 1 858 725 грн.
Таким чином, протягом своєї діяльності ТОВ «Гудвіл Груп»до ДПІ у Печерському районі м. Києва звітувало вчасно, що свідчить про ведення товариством фінансово-господарської діяльності зі значними оборотними коштами.
Крім того, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2012р. по даній справі суд зобов'язував боржника надати письмові пояснення на підтвердження здійснення заходів по стягненню дебіторської заборгованості. А також зобовязав надати суду докази на підтвердження повідомлення ДПІ у Печерському районі м.Києва про ліквідацію підприємства з урахуванням того, що боржник, ТОВ «Гудвіл груп»до липня 2011р. знаходилося на обліку в ДПІ у Печерському районі м.Києва. А також надати докази звернення до відповідних органів державної влади та установ у Печерському районі м.Києва відповідно до ст.51 Закону про банкрутство.
Судова колегія зазначає, що вимог зазначеної ухвали ТОВ «Гудвіл Груп»не виконав, зазначені докази не надав.
В додаткових запереченнях на апеляційну скаргу ліквідатор ТОВ «Гудвіл Груп»зокрема, зазначив, що державний реєстратор повідомляє органи соціального страхування та державної податкової інспекції про рішення засновників (учасників) щодо припинення юридичної особи, чинне законодавство не покладає на ліквідаційну комісію повідомляти дані органи окремо.
Колегія суддів вважає, що дане твердження повністю спростовується нормами статей 105, 111 Цивільного кодексу України, Податковим кодексом України тощо.
Зважаючи на зазначені обставини, в матеріалах справи не містяться докази повідомлення ДПІ в Печерському районі м.Києва, в якому підприємство-боржник знаходилось на обліку до липня 2011 року., а також державних цільових фондів про припинення господарської діяльності підприємства.
А відтак у відповідності до норм чинного законодавства Державною податковою інспекцією у Печерському районі м.Києва не було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Гудвіл груп" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази проведення заходів по стягненню дебіторської заборгованості.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що питання щодо заборгованості зі сплати податків та по сплаті страхових внесків до державних цільових фондів у ТОВ "Гудвіл груп" судом першої інстанції не досліджено.
Таким чином, перед тим, як зробити висновок чи можна боржника визнати банкрутом, суду слід надавати оцінку наявності ознак банкрутства та підтвердження цих ознак належними доказами у справі.
На думку судової колегії суд першої інстанції мав звернути увагу на те, що рішення про ліквідацію було прийнято через місяць після перереєстрації ТОВ «Гудвіл Груп»з міста Києва до міста Суми., проведена заміна учасників товариства. А тому цілком доцільним було дослідження господарсько-фінансової діяльності товариства під час перебування його на обліку у м.Києві та перевірки на предмет фіктивності банкрутства шляхом ліквідації.
Колегія суддів вважає, що ліквідатором ТОВ «Гудвіл Груп»Бариба С.Г. не були виконані усі передумови, встановлені чинним законодавством, для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Висновок суду першої інстанції про визнання ТОВ «Гудвіл Груп»банкрутом є передчасним та потребує дослідження діяльності товариства під час перебування на обліку в м.Києві, у тому числі на обліку в Державній податковій інспекції в Печерському районі м.Києва.
За таких обставин провадження у даній справі порушено без наявності правових підстав, з якими Закон про банкрутство пов'язує можливість ініціювання справи про банкрутство, у тому числі і за ст. 51 цього Закону.
Відповідно до вимог ГПК України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушення господарськими судами провадження по справі про банкрутство, можливе при наявності певного предмету спору, в іншому випадку, при відсутності предмету спору, провадження по справі підлягає припиненню.
Стаття 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить вичерпного переліку підстав припинення провадження по справі про банкрутство.
Так як судом встановлено, що провадження по справі про банкрутство відносно ТОВ "Гудвіл Груп" на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено безпідставно, то таке провадження підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова господарського суду Харківської області від 13.02.2012р. у справі №5021/167/12 прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому оскаржуваний судовий акт підлягає скасуванню, апеляційна скарга - задоволенню, а провадження по даній справі підлягає припиненню.
Керуючись ст.ст.85, 99, п.1-1 ст. 80, ст. 101, п.3 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду ,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Постанову господарського суду Сумської області від 13 лютого 2012р. у справі №5021/167/12 скасувати.
Провадження у справі припинити.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08 червня 2012 року.
Головуючий суддя Фоміна В. О.
Суддя Крестьянінов О.О.
Суддя Хачатрян В.С.
Судове рішення № 24723866, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 13.06.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5021/167/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: