Вирок № 24719499, 29.05.2012, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 0603/1-139/11

Провадження № 1/603/52/12

ВИРОК

І м е н е м У к р а ї н и

29.05.2012 року. Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді . . . . . . . . .Яковлєва О.С.

судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Вдовиченко Т.М.

народних засідателів . . . . . . .Кучинської Н.Ф., Папиш О.Б., Бойко Н.П.,

при секретарях . . . . . . . . . . . .Саган Н.В., Слабик О.М., Бондарчук Н.О.

з участю прокурорів . . . . . . . Левченко Ю.Ю., Мохорта О.Л., Іщука Р.В.

адвокатів . . . . . . . . . . . . . . . . .ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

захисника . . . . . . . . . . . . . . . .ОСОБА_15,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердичева Житомирської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, розлученого, непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 1) 19.05.03 Бердичівським міським судом за ст.ст. 15, 185 ч. 3, 75 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, згідно постанови Бердичівського районного суду від 12.01.04 звільнення від відбування покарання скасовано і ОСОБА_16 направлено для відбування призначеного покарання, 29.08.05 звільнений з місць позбавлення волі на підставі ст. 3 п. «б»Закону України «Про амністію»від 31.05.05; 2) 18.06.08 Бердичівським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 164 КК України до обмеження волі на строк 1 рік, звільнений 23.02.09 умовно-достроково на строк 04 місяці 27 днів; 3) 01.09.10 Бердичівським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі,

за ст.ст. 115 ч. 2 п. 6, 115 ч. 2 п. 12, 187 ч. 4, 289 ч. 3 КК України,

ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Бердичева Житомирської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, розлученого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, зареєстрованого в АДРЕСА_4 раніше судимого: 1) 09.07.98 Бердичівським міським судом за ст.ст. 140 ч. 3, 46-1, 44 КК України (в ред. 1960 р.) на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; 2) 02.12.99 Бердичівським міським судом за ст.ст. 140 ч. 2, 17 ч. 2, 140 ч. 2, 42, 43 КК України (в ред. 1960 р.) на 3 роки 1 місяць позбавлення волі, 01.03.01 звільнився умовно-достроково на 01 рік 04 місяці 27 днів; 3) 17.10.02 Бердичівським міським судом за ст.ст. 185 ч. 3, 71 КК України на 3 роки 8 місяців позбавлення волі, звільнився 03.06.05 умовно-достроково на строк 08 місяців 21 день,

за ст.ст. 115 ч. 2 п. 6, 115 ч. 2 п. 12, 187 ч. 4, 289 ч. 3 КК України,

ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженки м. Бердичева Житомирської області, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, незаміжньої, маючої на утриманні матір-інваліда 1-ї групи, непрацюючої, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5, раніше судимої: 1) 21.01.97 Бердичівським міським судом за ст.ст. 140 ч. 3, 208, 42 КК України (в ред. 1960 р.) на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією ? частини особистого майна; 2) 26.06.00 Бердичівським міським судом за ст.ст. 140 ч. 2, 45 КК України (в ред. 1960 р.) на 3 роки позбавлення волі умовно з іспитовим строком 2 роки та штрафом у розмірі 680 грн.; 3) 14.09.02 Бердичівським міським судом за ст.ст. 309 ч. 1, 71 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі, звільнилась 07.12.04 умовно-достроково на строк 01 рік 04 дні; 4) 01.09.05 Бердичівським міськрайонним судом за ст.ст. 185 ч. 3, 71 КК України на 3 роки 8 місяців позбавлення волі, звільнилась 19.12.08 по відбуттю строку покарання,

за ст.ст. 115 ч. 2 п. 6, 115 ч. 2 п. 12, 187 ч. 4, 289 ч. 3 КК України, -

в с т а н о в и в :

У невстановлений слідством час та місці ОСОБА_16 ОСОБА_17 та ОСОБА_18, будучи особами, які раніше вчинили злочини, передбачені ст. 185 КК України, повторно вступили у попередню злочинну змову для спільного заволодіння з застосуванням насильства майном приватного підприємця, громадянина Шрі-Ланки, ОСОБА_20, для обернення його на свою користь.

Діючи у відповідності до заздалегідь узгодженого плану, ОСОБА_16, після того як ОСОБА_18 зателефонувала до ОСОБА_20 та домовилась з ним про зустріч біля залізничного вокзалу м. Бердичева Житомирської області, разом із останньою пішов до обумовленого місця.

19 липня 2010 року приблизно о 12 годині 30 хвилин по приїзду до залізничного вокзалу м. Бердичева ОСОБА_20 на належному йому на праві приватної власності автомобілі «Рено-Траффік», н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_16 та ОСОБА_18 сіли у вищевказаний автомобіль, і всі троє поїхали в с. Катеринівка Бердичівського району Житомирської області.

Знаходячись в с. Катеринівка Бердичівського району, ОСОБА_16 разом із ОСОБА_18 для успішної реалізації спільного злочинного умислу з метою незаконного заволодіння майном ОСОБА_20 та його транспортним засобом запропонували ОСОБА_17 приїхати в с. Катеринівка Бердичівського району.

19 липня 2010 року приблизно о 13 годині ОСОБА_17 за пропозицією ОСОБА_18 приїхав до с. Катеринівка Бердичівського району Житомирської області. Після цього всі разом на автомобілі «Рено-Траффік», н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_20 поїхали в с. Швайківка Бердичівського району, де розпивали алкогольні напої.

Після розпивання алкогольних напоїв, діючи у відповідності до заздалегідь узгодженого плану, ОСОБА_18, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, діючи групою осіб, на автомобілі «Рено-Траффік», н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_20 поїхали в с. Катеринівка Бердичівського району.

Знаходячись в с. Катеринівка Бердичівського району, ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_17, діючи у відповідності до заздалегідь узгодженого плану, повторно, за попередньою змовою групою осіб на автомобілі «Рено-Траффік», н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_20 поїхали до озера «Швай», розташованого неподалік с. Катеринівка Бердичівського району, де всі разом продовжили вживати алкогольні напої.

В подальшому, приблизно о 19 годині, ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_17, повторно, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном та транспортним засобом - автомобілем «Рено-Траффік», н.з. НОМЕР_2, належним ОСОБА_20, діючи цілеспрямовано за попередньою змовою групою осіб із згідно з узгодженим планом, залишивши біля озера «Швай»ОСОБА_21 та ОСОБА_22, сіли в автомобіль «Рено-Траффік», н.з. НОМЕР_2, під керуванням загиблого та поїхали у напрямку с. Агатівка Бердичівського району Житомирської області.

Під час руху в салоні автомобіля «Рено-Траффік», н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_20, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном та пов'язаного із застосуванням насильства, ОСОБА_17 спровокував конфлікт із загиблим, і під погрозою застосування фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, змусив ОСОБА_20 повернути автомобіль на ґрунтову дорогу, яка проходить біля лісового масиву «Катеринівський ліс», розташованого між селами Катеринівка та Агатівка Бердичівського району, від'їхати та зупинити автомобіль у безлюдному місці на відстані 180 м від автодороги Катеринівка-Агатівка.

Після цього ОСОБА_17, який сидів поруч з водієм ОСОБА_20, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на вчинення нападу, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства, з метою заволодіння майном та транспортним засобом - автомобілем «Рено-Траффік», н.з. НОМЕР_2, належним ОСОБА_20, діючи послідовно, повторно, спільно з ОСОБА_18 та ОСОБА_16 у відповідності до заздалегідь розробленого плану почав наносити численні удари ліктем лівої руки по тулубу ОСОБА_20, завдавши фізичного болю та змусивши останнього вийти з автомобіля.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_16 повторно, за попередньою змовою групою осіб, вийшли з салону автомобіля «Рено-Траффік», н.з. НОМЕР_2, та ОСОБА_17 і ОСОБА_16 побігли за загиблим, який почав втікати. Коли ОСОБА_17 наздогнав ОСОБА_20, він разом з ОСОБА_16 напав на потерпілого та, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, зі значною силою прикладання почав наносити численні удари по голові загиблого, від чого той впав на землю. ОСОБА_17 почав вимагати від потерпілого видати їм гроші або повідомити місце їх знаходження. ОСОБА_18 в цей час проводила обшук автомобіля потерпілого, забезпечуючи реалізацію спільного злочинного умислу.

Не отримавши від ОСОБА_20 грошей та інформації про місце їх знаходження, ОСОБА_17, продовжуючи свої узгоджені злочинні дії, разом з ОСОБА_18 підійшов до автомобіля «Рено-Траффік», н.з. НОМЕР_2, який належав потерпілому, та в пошуках грошей почав оглядати автомобіль. А ОСОБА_16 в цей час почав здавлювати шию потерпілого спочатку руками, а потім мотузкою від шортів, намагаючись отримати інформацію щодо місцезнаходження грошей.

В подальшому ОСОБА_17 продовжив оглядати автомобіль, а ОСОБА_18, побачивши, що між ОСОБА_16 та ОСОБА_20, які лежать на землі, відбувається боротьба, і ОСОБА_16 потрібна допомога для подолання опору потерпілого, підбігла до них і, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я особи, з великою силою прикладання почала наносити удари ногами по голові та тулубу потерпілого, що дало змогу ОСОБА_16 піднятись із землі та застосувати до ОСОБА_20 насильство у вигляді нанесення зі значною силою прикладання ударів руками по обличчю останнього.

Довівши ОСОБА_20 в результаті застосованого до нього фізичного насильства до безпорадного стану і залишивши його лежати на землі, ОСОБА_16 разом з ОСОБА_18, підійшли до ОСОБА_17, який оглядав автомобіль «Рено-Траффік», н.з. НОМЕР_2, в пошуках грошей, де у них виник умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_20 за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів - незаконного заволодіння майном загиблого та його транспортним засобом.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_20, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, ОСОБА_16 взяв у автомобілі «Рено-Траффік», н.з. НОМЕР_2, який належав потерпілому, лопату та, поєднуючи свої злочинні дії із діями ОСОБА_17 та ОСОБА_18, які залишились проводити огляд автомобіля та вести спостереження за навколишньою обстановкою під час вчинення умисного вбивства з метою забезпечення реалізації спільного умислу на вбивство, діючи взаємоузгоджено з останніми, підійшов до потерпілого, який лежав на землі, та з великою силою прикладання наніс металевою частиною лопати декілька ударів в місце розташування життєво-важливих органів ОСОБА_20 -шию, і умисно вбив останнього.

Смерть ОСОБА_20 настала в результаті травматичного ушкодження у вигляді множинних переломів обох дужок першого та другого шийних хребців, що призвело до ушкодження спинного мозку, де проходять провідні шляхи та розташовані центри функціонування важливих життєвих органів.

Водночас, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 в результаті поєднання своїх злочинних дій, направлених на досягнення єдиного злочинного результату - нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень, умисного вбивства ОСОБА_20 за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів та незаконного заволодіння транспортним засобом та іншим майном, умисно спричинили потерпілому тілесні ушкодження у вигляді переломів дуг першого та другого шийних хребців, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, лінійні переломи лицьового черепу, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступень тяжкості та повторно, незаконно заволоділи транспортним засобом ОСОБА_20, а саме автомобілем «Рено-Траффік», н.з. НОМЕР_2, вартістю 43 711 грн., чим заподіяли значної матеріальної шкоди потерпілому, а також заволоділи майном ОСОБА_20, а саме грішми в сумі 9600 грн., 70 доларами США, вартістю 7 грн. 89 коп. за один долар СІІІА на суму 552 грн. 30 коп., перснем із золота 916 проби, вагою 7,89 грам, вартістю 3550 грн. 50 коп., перснем із золота 916 проби, вагою 4,45 грам, вартістю 2802 грн. 50 коп., двома джинсовими штанами, вартістю 180 грн. за одні, на суму 360 грн., парою сандалів, вартістю 80 грн., поліетиленовим пакетом, вартістю 1 грн., чим завдали матеріальної шкоди потерпілому на загальну суму 16 946 гни. 30 коп.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_16 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково, вказавши, що він дійсно заподіяв смерть ОСОБА_20, але зробив це в стані афекту, ніякого відношення до розбою та угону автомобіля він не має. При цьому підсудний пояснив, що наміру вбивати ОСОБА_20 у нього не було, а він лише хотів завдати потерпілому тілесні ушкодження, пов'язані із втратою свідомості. Жодних попередніх домовленостей між ним та іншими підсудними не було, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 жодного відношення до вбивства не мають.

В ході судового слідства підсудний показав, що з підсудною ОСОБА_18 проживали разом протягом 2 останніх років. ОСОБА_18 працювала продавцем в с. Катеринівка. В той день він зранку поїхав разом з ОСОБА_18 до м. Бердичева, щоб зустрітися з чоловіком на ім'я ОСОБА_20, з яким раніше він не був знайомий. Після цього поїхали всі разом в с. Катеринівку відпочивати. Вже в селі ОСОБА_18 торгувала в магазині, а ОСОБА_20 торгував поряд, продаючи чай мешканцям села. Він в цей час був поряд і відпочивав. Тоді прийшов ОСОБА_17, мешканець м. Бердичева, якого він знав раніше. ОСОБА_17 сказав, що приїхав відвідати товариша. Вони були протягом однієї-двох годин поблизу магазину, після чого він запропонував поїхати в село Швайківку, оскільки там потерпілий міг біля магазину торгувати чаєм, а вони могли відпочивати на озері. В Швайківці він, ОСОБА_18 та ОСОБА_17 відпочивали біля озера: купались, розмовляли, вживали спиртне. Зокрема, він пив горілку, а що пили інші він не спостерігав. ОСОБА_20 в цей час торгував чаєм біля магазину, на відстані 50-80 м. Потім ОСОБА_20 підійшов до них та почав пити з ним горілку. Також в їхній компанії була ще дівчина ОСОБА_10, яка також вживала спиртне. Після приходу потерпілого вони посиділи 1-2 години. Потім вони всі разом поїхали в Катеринівку, щоб зустріти сестру ОСОБА_10 -ОСОБА_22. Зустрівши ОСОБА_22, вони поїхали на озеро «Швай», що розташоване в лісі на відстані близько 1 км. від с. Катеринівка. На озері близько години відпочивали, їли, пили. Потерпілий постійно дивився на його співмешканку ОСОБА_18 Після цього стали збиратися, і потерпілий із Світланою йшли пішки, а вони поїхали на мікроавтобусі, за кермом якого був ОСОБА_17. В Катеринівці ОСОБА_22 і ОСОБА_21 пішли, а вони поїхали в сторону м. Бердичева. За кермом був потерпілий, він сидів біля нього, потім ОСОБА_18, ОСОБА_17. По дорозі стали говорити за дівчат, була розмова, щоб потерпілому когось знайти. Під час розмови вони почали сваритися. В цей час вони їхали дорогою від с. Катеринівка до с. Осиково. Він сказав потерпілому зупинитись, вийшли з потерпілим з машини на відстань 5 м., щоб поговорити, а саме він хотів з'ясувати, чому потерпілий чіплявся до його жінки. Сварилися довго, під сварки підходили ОСОБА_17 і ОСОБА_18, але він сказав ОСОБА_17, що його допомога не потрібна, а ОСОБА_18 взагалі прогнав нецензурними словами. Тоді потерпілий вдарив його два рази обома руками. У відповідь на це він вдарив потерпілого тричі кулаками по обличчю, а саме спочатку кулаком правої руки, потім - лівої і правої. Від ударів потерпілий впав на правий бік. В той момент він був дуже злий, хотів потерпілому зламати ребра та щелепу, оглушити, щоб той прокинувся в темноті. Тоді він підійшов до автомобіля ОСОБА_20, відчинив дверцята вантажного відсіку, помітив і взяв лопату, довжиною трохи більше метру, з дерев'яною ручкою, та пішов до потерпілого. Потерпілий почав перевертатися, бо прийшов до тями. Він підійшов до потерпілого, замахнувся лопатою, тримаючи її за держак. Хотів вдарити плиском, і не дивлячись як лопата стоїть, вдарив, однак вийшло, що лопата впала ребром і потрапила по шиї спереду, коли потерпілий перевертався. Відразу вдарив вдруге, але навіщо -не знає. Умислу вбивати потерпілого у нього не було. Невелика кількість крові бризнула йому на шорти. Він зрозумів, що вбив потерпілого, взяв труп за ноги та потягнув до перших дерев, де за сміттям прикопав і прикидав гіллям. Коли тягнув, лопата була в руках. Під час нанесення ударів ОСОБА_20, відтягування його до лісу, не бачив ні ОСОБА_17, ні ОСОБА_18, та де ті були не знає (в довільних показаннях пояснив, що можливо ОСОБА_17 в цей час був в автомобілі). Повернувшись до автомобіля, закинув лопату всередину автомобіля. Тоді до автомобіля підійшов ОСОБА_17, який запитав його, що з потерпілим. Він відповів, що все нормально, він його «вирубив», потерпілий трохи відлежиться та прийде до тями. Де була в цей час ОСОБА_18, він не бачив. Далі вони поїхали до магазину. Хто саме запропонував їхати до магазину, він не пам'ятає. Ключі були в машині, за кермом був ОСОБА_17 Вирішили поїхати до магазину, а назад повернутися та забрати потерпілого. По дорозі підібрали ОСОБА_18. Вона запитувала, де ОСОБА_20, але він відповів, що той відпочиває. До магазину не доїхали, оскільки швидко їхали і потрапили в аварію, внаслідок чого автомобіль скотився. Тоді вони вийшли з машини. Він з ОСОБА_18 відійшли, а ОСОБА_17 залишився. Бачив, як горів автомобіль. З даного приводу ОСОБА_17 нічого не пояснював, а він нічого і не питав. Також він спалив свій одяг: футболку, шорти, але коли саме палив, не пам'ятає. Лише може сказати, що точно до аварії. Одягнув джинси темного кольору, що були в машині, але хто саме йому їх дав не пам'ятає. Гроші з автомобіля потерпілого ні він, ні ОСОБА_18 не брали, брав їх ОСОБА_17. Він здогадався, що це гроші потерпілого і вони їх розділили десь по три тисячі кожному. ОСОБА_18 ще запитувала, що це за гроші, але ОСОБА_17 сказав, що це не її діло, заробили і все. Потім під'їхали пожежні, автомобіль таксі. Звідки взялось таксі, не знає, можливо ОСОБА_17 подзвонив. Потім дізнався, що ОСОБА_17 палив машину та викликав таксі. В таксі їхали він, ОСОБА_17, ОСОБА_18 і водій. В машині він ще випив горілки. ОСОБА_17 та ОСОБА_18 питали, що буде з потерпілим після аварії, на що він відповів, що той дійде пішки. Гроші, які вони забрали у потерпілого, витратив на їжу та горілку. З приводу побоїв отриманих від померлого, він до лікувальних закладів не звертався. Шкодує про вчинене, розуміє, що повинен понести покарання за спричинення вбивства з необережності.

В зв'язку з наявністю істотних суперечностей між показаннями, які дав на суді і під час досудового слідства, судом оголошено показання ОСОБА_16, дані під час досудового слідства в присутності захисника, з яких вбачається, що в с. Катеринівка Бердичівського району він проживав спільно із ОСОБА_18 Ввечері 18.07.10 ОСОБА_18 розповіла йому про те, що познайомилась з іноземцем на ім'я ОСОБА_20, який займається продажем чаю і що 19.07.10 вона зустрінеться з останнім та допоможе продати чай. 19.07.10 ОСОБА_18 зателефонувала ОСОБА_20 та домовилась про зустріч біля залізничного вокзалу в м. Бердичеві. Приблизно о 12 годині 30 хвилин він та ОСОБА_18 у домовленому місці зустрілись із ОСОБА_20, який приїхав на своєму автомобілі - мікроавтобусі червоного кольору. Разом із ОСОБА_20 вони поїхали в с. Катеринівка Бердичівського району, де біля магазину він намагався продати чай, також вони їздили до нього додому. Потім у с. Катеринівка приїхав знайомий ОСОБА_18 - ОСОБА_17, який приєднався до них. Вчотирьох - він, ОСОБА_18, ОСОБА_17 та ОСОБА_20 на автомобілі останнього поїхали у с. Швайківка Бердичівського району. Там вони зустрілись із ОСОБА_21 Крім того, там ОСОБА_20 також продавав чай біля магазину. Потім вони поїхали на берег ставка, де вживали горілку. Коли горілка закінчилась, то він з ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_21 та ОСОБА_20 на автомобілі останнього повернулись у с. Катеринівку, де зустріли ОСОБА_22 Разом із останньою вони всі поїхали на озеро «Швай», що розташоване неподалік с. Катеринівка, де продовжили вживати горілку. Коли горілка скінчилась, то ОСОБА_22 пішла додому, а ОСОБА_20 вирішив їхати в м. Бердичів. Він, ОСОБА_18 та ОСОБА_17 попросили ОСОБА_20 також завезти їх у м. Бердичів. Виїхавши із с. Катеринівка та ідучи в напрямку с. Агатівка в автомобілі між ОСОБА_17 та ОСОБА_20 почалась сварка. Під час неї ОСОБА_20 повернув автомобіль праворуч та поїхав по ґрунтовій дорозі, де зупинив автомобіль. Вийшовши із автомобіля між ОСОБА_20 та ОСОБА_17 виникла бійка, під час якої вони наносили один одному удари руками по різних частинах тіла. Він також підійшов до потерпілого та 2-3 рази вдарив того рукою в обличчя. Потім ОСОБА_17 наніс один удар рукою по обличчю потерпілого, від чого той впав на землю. Він та ОСОБА_17, підійшли до лежачого на землі потерпілого. Він знаходився з правої сторони від ОСОБА_20, біля голови того, а ОСОБА_17 стояв над потерпілим. ОСОБА_17 запитав у ОСОБА_20: «Где деньги?», у відповідь ОСОБА_20 промовчав. Тоді він також запитав у ОСОБА_20: «Где деньги?», але ОСОБА_20 сказав, що у нього не має грошей. Тоді ОСОБА_17 сказав йому: «Давай его замочим, да и не будем мучиться с ним», а він відповів: «Хорошо, давай», а сам пішов до автомобіля та з вантажного відділення взяв лопату з дерев'яним держаком, довжиною до 120 см. Підійшов до потерпілого та сказав: «Ну шо, сейчас завалю», ОСОБА_17 вихопив у нього лопату та сказав: «А ну дай я его завалю». Після цього ОСОБА_20 сказав, що не потрібно його вбивати і що гроші знаходяться у автомобілі під сидінням водія. Дізнавшись, де знаходяться гроші, ОСОБА_17 сказав йому, що ОСОБА_20 треба валити, тобто вбити, бо той здасть їх до міліції. Він відповів, що ОСОБА_20 не потрібно вбивати, що гроші у них і вони спокійно з ними «уйдуть», але ОСОБА_17 настоював, що треба вбити ОСОБА_20. Тоді він, щоб ОСОБА_17 зрозумів, що ОСОБА_20 мертвий, лопатою хотів оглушити потерпілого, нанісши один удар металевого частиною лопати по голові потерпілого. Однак удар прийшовся по шиї. Після першого удару він побачив, що у ОСОБА_20 почались конвульсії. Зрозумівши, що той не виживе, він наніс ОСОБА_20 ще один удар лопатою в ділянку шиї, щоб той не мучився, після чого ОСОБА_20 помер. Під час нанесення ударів потерпілому ОСОБА_18 знаходилась неподалік від нього. Після смерті ОСОБА_20 він та ОСОБА_17 затягнули тіло ОСОБА_20 у ліс, де й залишили. Він та ОСОБА_17 спалили свій одяг та взуття, так як воно було в крові. Потім він, ОСОБА_18 та ОСОБА_17 сіли в автомобіль потерпілого та поїхали від місця вбивства в напрямку с. Катеринівка. Не доїжджаючи до села, ОСОБА_17, оскільки був сильно п'яним, не впорався з керуванням та з'їхав автомобілем у лісосмугу. ОСОБА_17 підпалив автомобіль, після чого він, ОСОБА_18 та ОСОБА_17 побігли у ліс, де ОСОБА_17 передав ОСОБА_18 пакет із грішми. ОСОБА_18 перерахувала та розділила гроші на трьох. Кожному вийшло приблизно по 3000 тисячі гривень. З лісу ОСОБА_17 зателефонував своїй знайомій, яка на таксі разом із подругою приїхала до лісу поблизу с. Катеринівка, звідки забрала їх. В подальшому свою частину грошей він витратив на горілку та продукти харчування, а також придбав собі кросівки. З приводу попередньої домовленості ОСОБА_16 пояснив, що вбивати ОСОБА_20 ніхто не хотів. Коли вони їхали в автомобілі, то хтось, чи ОСОБА_17, чи ОСОБА_18 казали, що ОСОБА_20 можна «виставити», тобто побити і забрати гроші. Хто саме це придумав він не пам'ятає, але точно не він. Він просто погодився з ними та вони всі втрьох були в курсі цього. Достовірно вони не знали, що у ОСОБА_20 є гроші, але передбачали таку наявність, так як той займався реалізацією чаю. Крім того, ОСОБА_16 власноручно, після завершення допиту, в протокол вніс доповнення, зазначивши, що перші штани йому винесла ОСОБА_18, а ОСОБА_17, коли підпалив автомобіль, приніс двоє джинсів, одні з яких одягнув сам, а другі - одягнув він. (протокол допиту ОСОБА_16 як підозрюваного 31.07.10, т. 1, а.с. 138-144).

Вже 05.10.10, будучи додатково допитаним за участю захисника як обвинувачений, ОСОБА_16 дещо змінив дані ним раніше показання та показав, що насправді конфлікт виник між ним та ОСОБА_20. Причиною конфлікту стали непристойні виказування ОСОБА_20 на адресу ОСОБА_18 Під час бійки з ОСОБА_20 ОСОБА_18 та ОСОБА_17 присутні не були, участі у бійці не приймали. Наміру вбивати потерпілого у нього не було, він лише випадково двічі потрапив лопатою по його шиї. Перед ДТП ОСОБА_17 знайшов у автомобілі два кільця з металу жовтого кольору. Він особисто ніякого майна у потерпілого не забирав. Собі грошей ОСОБА_18 не забирала і про вбивство ОСОБА_20 він ОСОБА_18 та ОСОБА_17 нічого не розповідав, а навпаки запевнив, що з потерпілим усе добре. Чому ОСОБА_17 палив свої речі пояснити не може (т. 2, а.с. 211-214).

Після оголошення даних показань ОСОБА_16 пояснив, що до допиту був 11 днів у запої, нічого не розумів, погоджувався з усім, що писав слідчий, а потім давав додаткові правдиві покази. Був злий на ОСОБА_17 і думав, що той дає невірні покази відносно нього. В подальшому зазначив, що він все розповідав самостійно. Коли його вперше допитували, на нього тиснули, а при наступному допиті він спокійно давав покази, розумів, що його запитують та вільно розповідав на запитання слідчого. На час допиту у суді також розуміє, що відбувається.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_17 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково, вказавши, що він не має ніякого відношення до скоєння вбивства. Також у них не було попередньої змови про вчинення розбою та угону автомобіля. Визнає свою вину у вчинені незаконного заволодіння транспортним засобом та у крадіжці грошей і перснів потерпілого. Підсудний показав, що 19 липня близько 01 години дня до нього зателефонувала ОСОБА_18 та запропонувала відпочити разом з ОСОБА_16 на річці в с. Катеринівка. Близько 14 години він на автомобілі приїхав в село до магазину, де працювала ОСОБА_18. Там вже були ОСОБА_18, ОСОБА_16 та темношкірий чоловік, якого він раніше не знав. ОСОБА_18 запропонувала і вони вирішили поїхати на річку, по дорозі заїхали і купили батон. На річці вони відпочивали, купались, вживали спиртне. Пили здається всі, крім нього, оскільки в травні того року він «підшився». Там були близько двох годин. Через деякий час до них прийшла знайома ОСОБА_18 з двома дітьми, після чого хтось запропонував поїхати в інше село на річку. Поїхали на автомобілі «Рено»потерпілого. За кермом був потерпілий, за ним сидів ОСОБА_16, далі ОСОБА_18, а він з самого краю. На цій річці вони були також близько 2-х годин. Всі купались, вживали спиртне, крім нього. Потім ОСОБА_20 сказав, що потрібно їхати і ОСОБА_18 зазначила, що їй потрібно їхати в магазин. Близько 6-ї чи 7-ї години вечора він, ОСОБА_18, ОСОБА_20 і ОСОБА_16 поїхали, а де поділась дівчина з дітьми, він вже не пам'ятає. За кермом був потерпілий, далі сиділи ОСОБА_16, ОСОБА_18, а тоді він. По дорозі, хвилин через 15-20, у ОСОБА_16 з потерпілим виник конфлікт через ревнощі. Тому автомобіль зупинився, ОСОБА_16. з ОСОБА_20 сварились, потім вийшли з машини і почали битись. Він бачив, як вони впали на землю, а хто кого першим вдарив, він цього не бачив. Коли автомобіль зупинився, ОСОБА_18 вийшла з машини і побігла по дорозі в іншу сторону. В цей час він пішов подивитись, де ОСОБА_18, але її не наздогнав. Коли повернувся до автомобіля, то ОСОБА_20 і ОСОБА_16 вже не було. В автомобілі він знайшов пакет білого кольору з грошима під пасажирським сидінням. Скільки там було грошей він не знав, але згідно обвинувачення там було 9 тисяч гривень. Крім грошей, ще в автомобілі взяв два золотих персня, які поклав до кишені. Коли він поклав гроші на сидіння, повернувся ОСОБА_16 та сказав, що треба їхати в магазин, а потерпілий вичухається і приїде. Потім ОСОБА_16 спитав, де ОСОБА_18, після чого сказав, щоб він сідав за кермо та їхав за нею. По дорозі догнали ОСОБА_18. Коли ОСОБА_18 сіла в автомобіль, вирішили їхати до магазину. До магазину не доїхали, бо він не справився з керуванням та з'їхав з дороги. Зазначив, що в той вечір він був одягнутий в футболку, шорти, кросівки, а ОСОБА_16. був також в шортах і кросівках. Свій одяг спалив у лісі, тому що ОСОБА_16. палив свій. Потім вони одягнули джинси, які були в автомобілі. Свою футболку він залишив в автомобілі. Після аварії, коли вони вийшли з машини, ОСОБА_18 і ОСОБА_27 почали сваритись і відійшли, а він в цей час знайшов в машині горілку, облив нею автомобіль та запальничкою підпалив його, не розуміючи, що робить. Підійшовши до ОСОБА_16 і ОСОБА_18, віддав ОСОБА_18 пакет з грошима і сказав перерахувати. Вийшло їм по 3500 грн. Коли приїхала його знайома на автомобілі таксі, він передумав їхати в магазин, ОСОБА_16 і ОСОБА_18 довезли до кінцевої зупинки 1 маршруту автобусів в смт. Гришківці, а він поїхав далі. Гроші ділила ОСОБА_18 на дві частини, а чому йому дісталось 3500 грн., пояснити не може.

В зв'язку з наявністю істотних суперечностей між показаннями, які дав на суді і під час досудового слідства, судом оголошено показання ОСОБА_17, дані під час досудового слідства в присутності захисника, з яких вбачається, що 19.07.10, коли в обідню пору він знаходився за місцем свого проживання, йому зателефонувала ОСОБА_18, яка запросила його приїхати у с. Катеринівка Бердичівського району, щоб відпочити. Приїхавши на таксі у вказане село, він зустрівся там із ОСОБА_18, ОСОБА_16 та ОСОБА_20. Останній був на власному автомобілі «Рено-Траффік». Разом із вказаними особами на автомобілі останнього вони поїхали в с. Швайківку, де трохи посиділи на березі річки. Там же до них приєдналась ОСОБА_21 Всі разом вони пішли до ставка, де ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_16 та ОСОБА_21 вживали спиртне. Він алкогольні напої не вживав. Потім він, ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_21, та ОСОБА_20 на автомобілі останнього поїхали у с. Катеринівка, де біля магазину зустріли ОСОБА_22, яка приєдналась до них і всі разом вони поїхали до озера «Швай», що неподалік від с. Катеринівка. На березі озера вони всі продовжили вживати алкогольні напої. В подальшому ОСОБА_18 запропонувала поїхати з озера, так як їй зателефонували і їй необхідно було поїхати до магазину і прийняти товар, чи комусь щось дати в борг. Він, ОСОБА_16, ОСОБА_18 та ОСОБА_20 на автомобілі останнього поїхали з озера «Швай». Дорогу при цьому вказувала ОСОБА_18 і дорога була не тією, якою вони їхали до цього. Під час руху ОСОБА_18 сиділа біля темношкірого і той торкався її ноги. В автомобілі ОСОБА_16 приревнував ОСОБА_18 до ОСОБА_20, у зв'язку з чим між ними виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_16 почав вимагати зупинити автомобіль. Після зупинки автомобіля ОСОБА_20 та ОСОБА_16 вийшли з нього та між ними почалась бійка. Спочатку ОСОБА_16 наніс ОСОБА_20 удар рукою в обличчя, а потім потерпілий наніс ОСОБА_16 удар рукою в обличчя, від чого останній впав на землю. Тоді він підбіг до ОСОБА_20 та ударом руки у обличчя збив того з ніг на землю. ОСОБА_16, який в цей час піднявся з землі, напав на ОСОБА_20 та здушив його шию спочатку руками, а потім шнурком від шортів. Він та ОСОБА_18 тим часом обшукували автомобіль потерпілого з метою пошуку грошей. В той же час між ОСОБА_16 та ОСОБА_20 виникла боротьба, під час якої вони обоє перебували в лежачому положенні на землі. Побачивши це, ОСОБА_18 підбігла до потерпілого та нанесла йому по голові та тулубу декілька ударів ногою, яка була взута в тапочок чи кросівок. Після цього ОСОБА_16 почав наносити ОСОБА_20, який лежав на землі, удари руками по обличчю. В цей час він та ОСОБА_18 почали шукати в автомобілі гроші, він на прохання ОСОБА_18 почав викидати з автомобіля коробки з чаєм. Тоді ОСОБА_16, підійшовши до автомобіля, взяв там лопату, якою наніс 2-3 удари потерпілому в ділянку голови. Вони з ОСОБА_18 за спинкою сидіння знайшли пакет з грошима. Ще коли ОСОБА_16. наносив удари, він з ОСОБА_18 запитували у потерпілого, де гроші. Коли ОСОБА_20 помер, то ОСОБА_18 зняла з його пальців два персня з металу жовтого кольору. Після цього ОСОБА_16 намагався прикидати труп землею, але в нього нічого не виходило, так як він був п'яний. Тоді хтось запропонував прикидати труп гілками, і вони втрьох наламали гіляк і прикидали ними труп. Він та ОСОБА_16 спалили свій одяг та взуття, так як воно було у крові. Потім він сів за кермо автомобіля, куди також сіли ОСОБА_16 та ОСОБА_18 і поїхав у напрямку с. Катеринівка. Не доїжджаючи до села, він не впорався з керуванням автомобіля та з'їхав у лісосмугу, після чого разом із ОСОБА_18 підпалив автомобіль, а саме ОСОБА_18 запропонувала підпалити і обілляла автомобіль самогоном, а він підпалив запальничкою. Пішовши до лісу, ОСОБА_18 розділила на трьох викрадені у потерпілого гроші. Його частка склала 3200 гривень. Потім він зателефонував ОСОБА_28 та попросив її на таксі забрати його з лісу. Через деякий час до лісу, що біля с. Катеринівка, приїхав автомобіль таксі, в якому була ОСОБА_28 та її подруга. Він, ОСОБА_16 та ОСОБА_18 сіли у автомобіль таксі та поїхали у напрямку м. Бердичева. Наступного дня, коли вони зустрічались із ОСОБА_18, та сказала, що якщо їх викличуть в міліцію і будуть цікавитись африканцем, то вони повинні будуть говорити, що той відпочивав разом з ними. Потім хтось тому зателефонував на мобільний телефон і він почав нервувати, попросив поїхати в Гришківці та допомогти розвантажити чай. Там до них під'їхали два мікроавтобуси, з яких вийшли люди, подібні до африканця, між ними виник якийсь конфлікт. Вони поцікавились, чи потрібна йому допомога, але він сказав, що це його брати і він сам вирішить всі питання (протокол допиту ОСОБА_17 як підозрюваного 31.07.10, т. 1, а.с. 119-123).

Допитаний 08.08.10 як обвинувачений, за участю захисника, ОСОБА_17 винним себе не визнав та давати показання відмовився (т. 1, а.с. 253).

Вже 05.10.10, будучи додатково допитаним за участю захисника як обвинувачений, ОСОБА_17 показав, що як саме ОСОБА_16 наносив удари потерпілому він не бачив. Він та ОСОБА_18 при цьому присутні не були. Після конфлікту із потерпілим ОСОБА_16 запевнив його, що потерпілий живий і з ним все буде гаразд, а тому про смерть ОСОБА_20 йому нічого не було відомо. Коли ОСОБА_16 та ОСОБА_20 сварились між собою, то він із власної ініціативи обшукав автомобіль потерпілого та викрав звідти гроші та два золотих персні. Ударів потерпілому він та ОСОБА_18 не наносили. Наміру на заволодіння автомобілем потерпілого у нього не було, а він лише за вказівкою ОСОБА_16 мав на автомобілі поїхати в магазин. Після аварії він самостійно вирішив спалити автомобіль, але чому прийняв таке рішення пояснити не може. ОСОБА_18 ділила гроші на три частини, і він забрав свою частку на 3200 грн. Під час руху від озера «Швай»за кермом сидів потерпілий, біля потерпілого сиділа ОСОБА_18, далі сидів він і ОСОБА_16., та під час поїздки потерпілий клав руку на ліву ногу ОСОБА_18 Спалював свій одяг тому, що йому так сказав зробити ОСОБА_16., але чому він того послухався - не знає. Вже після ДТП ОСОБА_18 обшукала автомобіль та дала йому і ОСОБА_16 по парі штанів-джинсів, а також дала йому пару сандалів (т. 2, а.с. 207-210).

Після оголошення показів ОСОБА_17, які він давав на досудовому слідстві як підозрюваний 31.07.10 та як обвинувачений, підсудний пояснив, що його били з 09 ранку до 12 години ночі, бо не визнавав вину, давав неправдиві показання в присутності адвоката ОСОБА_31, тому що не був впевнений, що це адвокат, свої покази не читав, але підписи свої ставив, правдиві покази дає в суді, а все інше - це не його слова, а фантазії слідчого. Адвокат ОСОБА_32 при допитах не був присутній, лише прийшов поставити свій підпис. В ході подальшого допиту в судовому засіданні показав, що коли давав покази в якості підозрюваного, в ІТТ та на відтворенні, тиску не було. Перший раз його допитував не слідчий, а оперативний працівник.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_18 своєї вини у вчиненні інкримінованих їй злочинів не визнала повністю, вказавши, що вона лише рахувала гроші, що їй дав ОСОБА_17 Ніякого відношення до інших злочинних дій вона не має та про них не знала. Підсудна показала, що працювала в с. Катеринівка в магазині продавцем. 18 липня 2010 року о 18 годині зачинила магазин, занесла ОСОБА_33 ключі та поїхала додому в м. Бердичів. Оскільки не було автобуса, то вона пішла через ліс, до с. Агатівка її підвіз сусід ОСОБА_9. Потім по дорозі зупинився бус червоного кольору, темношкірий водій, який представився ОСОБА_20, запропонував її підвезти. По дорозі вона дізналась, що він торгує по селам чаєм, який привозить із Шрі-Ланки. Він їй запропонував поїздити по селам, продавати чай та залишив свою візитну картку. Крім того, ОСОБА_20 казав, що хоче знайти незаміжню жінку, і вона пообіцяла йому, що познайомить, бо в селі є дівчата. Вони домовились на 19 число, на наступний день. Наступного дня вона сказала своєму співмешканцю ОСОБА_16 поїхати з нею на залізничний вокзал, де потрібно зустрітися з людиною, яку треба познайомити з дівчиною. Коли вони підійшли до кіоску «Ситий Пан», під'їхав ОСОБА_20, який спитав, чи вона подзвонила якійсь дівчині. Після цього запропонував відпочити та купив дві курки-гриль. Вони поїхали в село Катеринівку. Вона по дорозі телефонувала ОСОБА_10, щоб та взяла свою незаміжню сестру ОСОБА_22, і вони будуть відпочивати. В селі вона відчинила магазин, прийшли покупці, і ОСОБА_20 їм пропонував чай. ОСОБА_17 вона дзвонила ще тиждень тому, запрошувала відпочити, а в цей день подзвонила йому вдруге і просила його матір передати ОСОБА_17, щоб він приїхав і допоміг їй. ОСОБА_17 тоді приїхав на таксі, за яке розрахувалась вона. Оскільки ОСОБА_20 із ОСОБА_22 могла познайомити тільки ОСОБА_21, вони поїхали до ОСОБА_21 у с. Швайківку. Коли виїжджали, вона взяла пляшку наливки та пляшку горілки. Приїхавши в Швайківку, купили в магазині хліб, а ОСОБА_20 відчинив автомобіль і продавав чай. Потім поїхали на озеро, де були вона, ОСОБА_10, ОСОБА_17 і ОСОБА_16. ОСОБА_20 і ОСОБА_16 самі собі наливали горілку, вона ж випила близько 25 грам горілки. Оля повідомила, що за ОСОБА_22 треба їхати в Катеринівку, а тому ОСОБА_20 сказав, щоб вони вже їхали. Зустрівши в Катеринівці ОСОБА_22, вона підвела до неї ОСОБА_20 і сказала, що той бажає серйозних відносин. Потім ОСОБА_20 віддав ключі від автомобіля і пішов із ОСОБА_22 пішки, а вони всі решта сіли в автомобіль, за кермом якого був ОСОБА_17, і поїхали на річку Швай. По дорозі вони зустріли автомобіль, який застряг. Вони почали виштовхувати автомобіль і в цей час до них приєднався ОСОБА_20. Після цього ОСОБА_20 сів за кермо і вони доїхали до річки. На річці вона ще випила 20 г. горілки, вони відпочивали, купалися. Вона купалась без купальника, лише в плавках і ОСОБА_20 на неї дивився, але вона казала ОСОБА_22, що він нормальний хлопець і щоб вона з ним жила. Потім ОСОБА_20 подзвонили і він розмовляв іноземною мовою, дуже нервував, потім знову подзвонили, і він запитав її, чи можуть хлопці розвантажити товар. Він звернувся до хлопців з проханням розвантажити товар, а тому вони всі поїхали, а ОСОБА_10, ОСОБА_22 і діти залишились на річці. В машині ОСОБА_20 на неї дивився і повідомив ОСОБА_16, що ОСОБА_22 йому не сподобалась, і він хоче з ним за гроші домовитись за неї. ОСОБА_16 грубо відповів, після чого вони звернули і проїхали близько 20 метрів. З однієї сторони було поле. Коли вони вийшли з автомобіля, ОСОБА_16 до ОСОБА_20 підійшов і став з'ясовувати стосунки, бо конфлікт виник через те, що він до неї залицявся. При цьому вона чула, що лунало її ім'я. Коли вона до них підійшла, бачила, як ОСОБА_20 штовхнув ОСОБА_16, а вона їх заспокоювала та хотіла між ними стати, але ОСОБА_16 сказав, щоб вона йшла, а вони розберуться самі. Після цього вона пішла до траси, сиділа там хвилин 15, може менше. Потім під'їхала машина, ближче побачила, що за кермом був ОСОБА_17, і поруч сидів ОСОБА_16. ОСОБА_16 відчинив двері і сказав, щоб вона сідала і вони поїдуть додому. На запитання, де ОСОБА_20, ОСОБА_16 відповів, що посварився з ним, що вони розібралися по-чоловічому і він прийде. По дорозі ОСОБА_17 не впорався з керуванням і вони вдарилися в дерево. Коли вони з ОСОБА_16 вийшли, вона почала сваритися з ним та казати, що як прийде ОСОБА_20, то прийдеться ще ремонтувати машину. Під час сварки з ОСОБА_16 підійшов ОСОБА_17, в руках у нього був пакет, з яким він приїхав. Коли вони перейшли на другу сторону дороги, та відійшли на метрів сім. ОСОБА_17 дав їй гроші і наказав порахувати. На запитання, що за гроші, відповів, що яка їй різниця, порахуй. Серед грошей були долари, і вона поділила їх на дві частини. Одну половину забрав ОСОБА_16, іншу - ОСОБА_17. Їй гроші не давали. Коли вони вийшли на дорогу, ОСОБА_17 передзвонив своїй дівчині, і вона приїхала туди на таксі. Вони доїхали до Гришковець, ОСОБА_17 купив пачку цигарок, а ОСОБА_16 пляшку горілки, яку відразу там і випив. Додому їхати він не хотів, але вона його вмовила і на іншому автомобілі таксі вони поїхали в Катеринівку до матері ОСОБА_16 Там лягли спати, а вранці вона прийшла на роботу. В той день ОСОБА_20 не приходив і вона сказала ОСОБА_16, що може він десь заблукав і потрібно викликати міліцію, але ОСОБА_16 відповів, що він приїде, може десь загуляв. На наступний день вона подзвонила в міліцію і повідомила, що пропав хлопець, який з ними гуляв, зазначила, що дзвонила в міліцію, коли горіла машина. ОСОБА_20 вона не дзвонила, бо візитна картка була у неї вдома, а телефон у неї розбився і вона могла тільки набирати номер вручну. Підсудна також показала, що в ході досудового слідства вона давала які-небудь покази, щоб від неї відчепилися, казала, що приїжджали люди іншої національності до ОСОБА_20 і були «розборки». Потім додала, що в ході слідства її неодноразово заплутували, просила адвоката, проте їй ніхто не надавав можливості побачитись з адвокатом. Заперечила, що вона підпалювала машину, уточнила, що її підпалював ОСОБА_17, а для чого, їй невідомо.

В зв'язку з наявністю істотних суперечностей між показаннями, які дала на суді і під час досудового слідства, судом оголошено показання ОСОБА_18, дані під час досудового слідства в присутності захисника, з яких вбачається, що 18.07.10 вона познайомилась із ОСОБА_20, якого називала ОСОБА_20. Вона дізналась, що ОСОБА_20 займається торгівлею чаєм і запропонувала йому приїхати у с. Катеринівка, щоб там продати чай. Вони домовились про зустріч з ним 19.07.10. Наступного дня вона та ОСОБА_16 зустріли ОСОБА_20 поблизу залізничного вокзалу в м. Бердичеві. На автомобілі ОСОБА_20 вони поїхали в с. Катеринівка Бердичівського району, де ОСОБА_20 продавав чай. Тоді вона зателефонувала ОСОБА_17, якого попросила приїхати в с. Катеринівка, щоб відпочити. ОСОБА_17 сказав, що на таксі приїде в с. Катеринівку, а вона заплатить за таксі. Спочатку вона, ОСОБА_16 та ОСОБА_20 поїхали до матері ОСОБА_16, де ОСОБА_20 поїв борщу та замовив молоко. Потім їй зателефонував ОСОБА_17 і сказав, що вже їде. Вони повернулись до магазину, куди на таксі приїхав ОСОБА_17 Потім вона, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_20 на автомобілі останнього поїхали в с. Швайківка, де ОСОБА_20 продавав чай, а потім вони всі разом вживали горілку на березі річки. Там же до них приєдналась ОСОБА_21 Коли пили, то вона особисто випила грам 50 горілки, а інші пили більше за неї. Горілку наливав ОСОБА_17, і вона зрозуміла, що ОСОБА_17 ніби споював ОСОБА_20, тобто він наливав йому трохи більше горілки та ще розмішував горілку з томатним соком. Після с. Швайківка вони вирішили повернутись у с. Катеринівка, куди п'ятеро поїхали на автомобілі ОСОБА_20. В с. Катеринівка їх зустріла сестра ОСОБА_21 - ОСОБА_22, яка приєдналась до них і разом із ними поїхала на озеро «Швай», що поблизу с. Катеринівка Бердичівського району, де всі разом вживали алкогольні напої. Коли вона виходила з озера, то помітила, що ОСОБА_16 та ОСОБА_17, стоячи на березі озера, спокійно розмовляли між собою і ОСОБА_17 ніби щось пояснював ОСОБА_16. Під час відпочинку на березі озера ОСОБА_20 запропонував їй, ОСОБА_17 та ОСОБА_16 допомогти йому у розвантаженні товару з автомобіля в смт. Гришківці Бердичівського району. Вона сказала, що залишиться на озері з ОСОБА_21 і ОСОБА_22, але ОСОБА_17 почав наполегливо казати щось типу «Сестра, ти поїдеш з нами». Залишивши ОСОБА_22 та ОСОБА_21 на березі озера, вона з ОСОБА_17, ОСОБА_16 та ОСОБА_20 на автомобілі останнього поїхали у напрямку м. Бердичева. При цьому потерпілий був за кермом, біля нього сидів ОСОБА_17, а вона сиділа на колінах у ОСОБА_16 Не доїжджаючи до с. Агатівка Бердичівського району, ОСОБА_17 наказав ОСОБА_20 повернути праворуч на ґрунтову дорогу. Від повороту вони проїхали метрів 50-60 та ОСОБА_17 сказав ОСОБА_20 зупинитись, але для чого саме їй відомо не було. Коли потерпілий зупинив автомобіль, то ОСОБА_17 наніс йому один удар ліктем лівої руки в праву частину тулубу. Після даного удару ОСОБА_20 вибіг із автомобіля та почав втікати. ОСОБА_17 та ОСОБА_16 наздогнали ОСОБА_20 на відстані приблизно за 5 м. та почали наносити удари руками по різних частинах тіла. Так, ОСОБА_17, підбігши до ОСОБА_20, наніс йому удар правою рукою в обличчя. ОСОБА_16 тим часом схопив ОСОБА_20 за футболку, а лівою рукою наніс йому один удар в обличчя. Від даного удару ОСОБА_20 впав на землю, на спину. Коли ОСОБА_20 вже лежав на землі, то ОСОБА_17, стоячи біля нього, наносив ОСОБА_20 удари руками по обличчі, а може ще й по тулубу. ОСОБА_17 також наносив удари руками ОСОБА_20, але в які саме частини тіла вона не бачила. При цьому ОСОБА_17 запитував у ОСОБА_20, де знаходяться гроші. Потім вона залишила місце побиття ОСОБА_20 та пішла в напрямку автодороги Катеринівка-Агатівка. Вона ще бачила як потерпілий втікав в ліс, а його наздоганяли ОСОБА_17 та ОСОБА_16 при цьому в руках у ОСОБА_16 була лопата. Відійшовши, вона сіла на землю. Потім вона побачила дим, який йшов від автомобіля, однак, що саме горіло їй видно не було. Через декілька хвилин до неї на автомобілі під'їхали ОСОБА_16 та ОСОБА_17, останній сидів за кермом. Вони були без одягу, ОСОБА_17 лише в плавках, а ОСОБА_16 взагалі голий, та наказали їй сідати в автомобіль. На автомобілі вона з ОСОБА_16 та ОСОБА_17 поїхала в напрямку с. Катеринівка, однак не доїжджаючи до села вони потрапили у ДТП, так як ОСОБА_17 їхав на великій швидкості. Потім вона за наказом ОСОБА_17 обшукала автомобіль, знайшла самогон, яким обілляла салон автомобіля ОСОБА_20, а ОСОБА_17 підпалив автомобіль. Після загоряння автомобіля вона з ОСОБА_16 та ОСОБА_17 втекли у ліс, де останній передав ОСОБА_16 джинси, і сам одягнув джинси, які викрав із автомобіля потерпілого. Там же у лісі вона на прохання ОСОБА_17 перерахувала передані останнім гроші, які розділила на трьох. Кожному вийшло по 3200 гривень. Потім ОСОБА_17 зателефонував своїй подрузі, яка приїхала у ліс на автомобілі таксі та забрала їх звідти. В подальшому вона та ОСОБА_16 на автомобілі таксі поїхали в с. Катеринівка, до місця їх проживання. Хоче уточнити, що коли вони вживали горілку на річці, то на руці у ОСОБА_20 вона бачила два персня, а потім, коли вона вже обливала автомобіль самогоном, то бачила дані персні на пальці у ОСОБА_17. Ударів ОСОБА_20 вона не наносила, фізичну силу до нього не застосовувала, його не закопувала та взагалі нічого такого не робила. Сама особисто майна у ОСОБА_20 не забирала, його автомобіль не обшукувала. Через декілька днів після злочину ОСОБА_17 сам почав розповідати їй, що необхідно придумати алібі та якщо будуть розпитувати працівники міліції, то ніби неруського могли вбити його знайомі, а вони до цього не причетні. Також ОСОБА_17 погрожував їй, що «якщо щось піде не так», то він «потягне її за собою»(протокол допиту ОСОБА_18 як підозрюваної 31.07.10, т. 1, а.с. 105-109).

Будучи додатково допитаною вже 23.10.10 як обвинувачена по суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_18 винною себе визнала частково, мотивуючи це тим, що лише перераховувала гроші, передані їй ОСОБА_17 Яким чином ОСОБА_17 та ОСОБА_16 наносили удари потерпілому вона не бачила. Давати показання по справі та відповідати на запитання відмовилася (т. 4, а.с. 103-104).

Після оголошення показань ОСОБА_18, які вона давала на досудовому слідстві, підсудна зазначила, що підтримує покази, які вона давала при останньому допиті за участю адвоката. Зазначила що підписала матеріали не знаючи, що там написано, бо їй було все одно. Їй повідомляли, що ОСОБА_17 з ОСОБА_16 її оговорюють, тому вона плуталась в показах, щоб вигородити себе. Не знала, що ОСОБА_20 вбитий. Крім того, уточнила, що не бачила, як билися ОСОБА_17, ОСОБА_16. і ОСОБА_20, як ОСОБА_20 втікав з автомобіля до лісу, як вони його наздоганяли, хто кого вдарив. Бачила, як вони сварилися, бачила лопату у вантажному відділенні автомобіля. Вона від машини відійшла близько 15-20 метрів, пішла на трасу, де пробула близько 15 хвилин і думала, що вони розібралися. Заперечує, що між ними була будь-яка попередня змова, гроші вона не брала, а лише рахувала та розділила їх на дві частини. Потім підсудна ОСОБА_18 показала, що під час проведення відтворення вона казала неправду, лопату вона не бачила і про лопату вона казала неправду. Лопату вона бачила на річці, коли вони відпочивали, у багажному відділенні автомобіля. Покази, які вона давала проти ОСОБА_16 та ОСОБА_17, вона давала самостійно, бо була розлючена на них.

Незважаючи на невизнання вини підсудними ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, їхня вина підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, свідок ОСОБА_36 в залі суду показала, що потерпілого ОСОБА_20 знала близько 7 років та була з ним в дружніх відносинах, хоча він і був її начальником. Коли він приїжджав до України, намагалась дзвонити йому кожного дня. Востаннє вона його бачила 18 чи 19 липня 2010 року, в день вбивства. В той день він приїжджав до неї додому, провідати її з дітьми. Повідомив, що збирається на гулянку на природу. Підвіз її до універмагу на своєму автомобілі «Рено»червоного кольору. В той день ввечері, приблизно о 21 год. 30 хв., вона йому телефонувала, але телефон був відключений. Протягом 3 днів вона йому дзвонила постійно, але він не відповідав, на 4 день після його зникнення звернулась в міліцію з заявою. Пізніше від працівників міліції дізналась, що його знайшли вбитим в Катеринівці, там де він продавав чай. Смерть настала від удару лопатою. Вважає, що до цього були причетні гроші. Крім того, зазначила, що потерпілий мав мікроавтобус червоного кольору, в якому був товар (чай) та гроші. Скільки грошей у нього було, не знає. За час спілкування з потерпілим бачила також у нього 2 золотих каблучки, одна з яких свідчила про знак гороскопу, а інша - про те, що він одружений.

Показаннями свідка підтверджується наявність у власності померлого мікроавтобусу червоного кольору, а також чаю, грошей та золотих каблучок на час скоєння злочину. Крім того підтверджується намір померлого перед зникненням на поїздку «на природу»до села.

В ході судового слідства допитано свідка ОСОБА_37, яка пояснила, що через знайому ОСОБА_36 познайомилась із померлим ОСОБА_20 Разом з потерпілим вони їздили по містам України, продаючи чай. Їздили вони на мікроавтобусі червоного кольору. Це було десь на початку липня. В подальшому вона зв'язувалась з потерпілим лише по телефону. Перед зникненням ОСОБА_20 говорив, що має їхати в с. Катеринівку за товаром і повернеться дні через чотири. Однак він не повернувся, вона намагалась з ним зв'язатись, але в неї нічого не вийшло. Коли він їхав в Катеринівку, то в нього був із собою чай.

Показаннями свідка підтверджується наявність у власності померлого мікроавтобусу червоного кольору, а також чаю на час скоєння злочину. Крім того підтверджується намір померлого на поїздку саме до с. Катеринівка перед зникненням.

Будучи допитаною в судовому засіданні, свідок ОСОБА_38 показала, що потерпілий ОСОБА_20 займався продажем чаю і, коли був на території України, проживав у них. В той день, коли вона востаннє його бачила, то зранку йому хтось зателефонував, і з розмови вона дізналась, що він збирається на зустріч на вокзалі в м. Бердичеві. Вона його запитувала, коли він приїде, він казав, що їде ненадовго та зателефонує. Коли він до вечора не повернувся, вона йому стала телефонувати, але він не відповідав. Він мав зустріти її дочку на вокзалі, проте зранку передзвонила її дочка і повідомила, що ОСОБА_20 на телефонні дзвінки не відповідає. Вони разом дзвонили, але ніхто не відповідав. Дзвонила протягом трьох днів, після чого звернулась в міліцію. В той день, коли їхав в Бердичів, ОСОБА_20 був одягнений в шорти, тапочки, на руках у нього було 2 золотих печатки, які він ніколи не знімав, навіть коли купався та ходив в душ. У своїй машині він мав одяг та постіль, в сумці - туфлі. Чи були у нього при собі гроші, не знає.

Таким чином, показаннями свідка підтверджуються наявність у власності померлого мікроавтобусу червоного кольору, а також чаю на час скоєння злочину. Також підтверджується намір померлого перед зникненням на поїздку в м. Бердичів на зустріч біля залізничного вокзалу, час виїзду на цю зустріч. Крім того, підтверджено наявність на час скоєння злочину у потерпілого двох золотих перснів, які він ніколи не знімав.

Відповідно до оголошених та досліджених в ході судового слідства показань свідка ОСОБА_39, даних нею під час досудового слідства, встановлено, що приблизно 15 років тому вона познайомилась із ОСОБА_20, якого вона називала ім'ям ОСОБА_20. У ОСОБА_20 у власності був автомобіль «Рено-Траффік», н.з. НОМЕР_2, фото якого вона додала до протоколу допиту. У ОСОБА_20 було два кільця, які він носив на пальцях рук, одне з яких було з камінцями. Серед одягу ОСОБА_20 вона запам'ятала жилетку сірого кольору із «блискавками». У наданих їй фрагментах згорілої тканини, що були вилучені поблизу місця виявлення трупа потерпілого, вона впізнала рештки жилетки, яку мав ОСОБА_20 (т. 1, а. с. 214-215). Згідно з письмовою заявою на адресу суду ОСОБА_39 вказані показання повністю підтримує (т. 4, а.с. 194).

Показаннями свідка підтверджуються наявність у власності померлого мікроавтобусу червоного кольору, а також чаю на час скоєння злочину. Крім того, підтверджено наявність на час скоєння злочину у загиблого двох золотих перснів.

Як показала в залі суду свідок ОСОБА_40 в той день влітку 2010 року до кіоску «Ситий Пан», де вона працювала кухарем, приїхала сестра ОСОБА_18, яка купувала там продукти, а чоловік-мулат, що приїхав на червоному бусі, також купував продукти. Вона не бачила, чи поїхали вони звідти разом. В зв'язку з суттєвими суперечностями в показаннях судом оголошено та досліджено в судовому засіданні показання свідка ОСОБА_40 на досудовому слідства (т. 1, а.с. 151, 170) з яких вбачається, що 19.07.10 приблизно о 12 годині, коли вона знаходилась на своєму робочому місці у торгівельному кіоску «Ситий Пан», що поблизу залізничного вокзалу в м. Бердичів, до неї прийшли ОСОБА_18 та ОСОБА_16 Через декілька хвилин до ОСОБА_18 та ОСОБА_16 під'їхав автомобіль - мікроавтобус червоного кольору, з якого вийшов темношкірий чоловік. Даний чоловік поспілкувався з ОСОБА_18 та ОСОБА_16С, після чого вони втрьох на вищезазначеному автомобілі поїхали у невідомому їй напрямку. В залі суду оголошені показання свідок ОСОБА_40 повністю підтримала, та уточнила, що на той час її сестра ОСОБА_18 проживала разом з ОСОБА_16 в с. Катеринівка.

Таким чином показання свідка підтверджуються зустріч ОСОБА_18, ОСОБА_16 та ОСОБА_20, в першій половині дня, ще до поїздки до с. Катеринівка та їхній спільний від'їзд.

Допитана в ході судового слідства свідок ОСОБА_41 показала, що коли вперше до неї зателефонувала ОСОБА_18, вона знаходилась в м. Києві. Так як у її сина ОСОБА_17 не було телефону, їй дали її номер, а саме НОМЕР_1. ОСОБА_18 хотіла поговорити з її сином ОСОБА_17, казала, що знайшла йому роботу в с. Осиково. Пізніше, близько 09 години ранку іншого дня, ОСОБА_18 знову телефонувала, але вже говорила з сином. Про те, що її син раніше спілкувався з ОСОБА_18, вона не знала. В той день вона поїхала в село, а син залишався вдома. Одягнений був у шорти і майку. Перед тим, як проводився обшук у їх з сином помешканні, вона була близько 5 днів у селі. Наступного дня після обшуку у верхній тумбочці в залі вона знайшла сині джинси і чорні чоловічі сандалі, яких раніше не бачила. Слідчий під час обшуку говорив, що у будинку мають бути чужі речі, і тому вона, знайшовши ці речі зателефонувала до міліції, які і вилучили ці речі. В зв'язку з рядом суперечностей в показаннях і минуванням тривалого проміжку часу з моменту події, судом оголошено показання свідка ОСОБА_41, з яких встановлено, що 19.07.10, коли вона знаходилась дома, її сину зателефонувала на мобільний телефон знайома на ім'я ОСОБА_18. В ході розмови вона чула, як ОСОБА_18 просила ОСОБА_17 приїхати в с. Катеринівку та допомогти в чомусь. Коли розмова закінчилась, то ОСОБА_17 повідомив їй, що його знайома просить допомогти його у виконанні будівельних робіт в с. Катеринівка. Так як грошей у сина не було, то вона дала йому приблизно 20 гривень та приблизно о 12 годині син пішов з дому. В той час він був одягнутий у шорти та кросівки. Після 19.07.10 вона помітила у сина на пальці руки перстень з металу жовтого кольору. Як пояснив ОСОБА_17 він придбав даний перстень за власні кошти. Також у її будинку з'явились джинсові штани та сандалії, яких до 19.07.10 не було, і навпаки - одягу та взуття, у яких її син 19.07.10 їхав у с. Катеринівку, вона більше вдома не бачила. Від співмешканця дізналась, що син приїхав 19.07.10 саме в цих джинсах та сандаліях. В подальшому, після затримання сина працівниками міліції, їй стало відомо, що ОСОБА_17 причетний до вбивства ОСОБА_20 і перстень, джинси та сандалії є викраденими речами (т. 1, а.с. 188-190). В залі суду свідок оголошені показання підтвердила, уточнила, що в той день вона розмови сина з ОСОБА_18 не чула, лише чула уривки, що як тільки мати поїде, то він до неї приїде. Її син тоді, коли поїхав в с. Катеринівку був одягнений в шорти та майку, бачила у сина перстень, він зазначав, що купив його. Вона не думала, що перстень дорогий.

Таким чином показаннями свідка підтверджуються ініціатива ОСОБА_18 на запрошення до с. Катеринівки ОСОБА_17, одяг ОСОБА_17 до поїздки в с. Катеринівка, відсутність у ОСОБА_17 коштів на таку поїздку, запрошення ОСОБА_18 саме для надання допомоги, а не для відпочинку, користування ОСОБА_17 мобільним телефоном матері з номером оператору мобільного зв'язку НОМЕР_1, одяг ОСОБА_17 після поїздки до с. Катеринівка, появу у ОСОБА_17 після поїздки до с. Катеринівка на зустріч із ОСОБА_18 персня із металу жовтого кольору.

Як пояснила, будучи допитаною в ході судового слідства, свідок ОСОБА_33, в липні 2010 року до неї додому близько 11- 11 год. 30 хв. приїжджали на обід її син ОСОБА_16, його співмешканка ОСОБА_18 та іноземець негроїдної раси, який був на автомобілі - бусі червоного кольору. Трохи побули і сказали, що їдуть відпочивати на річку. Вдруге приїхали приблизно о 14 год. 30 хв. та знову кудись поїхали. Син з невісткою повернулись пізно, приблизно о 22 - 22 год. 30 хв., і лягли спати. Наступного дня ОСОБА_18 пішла на роботу, а син порався по господарству, вели себе як завжди. По селу люди говорили, що за селом трапилась аварія і загинула людина, а її діти сказали, що нічого про це не знають, оскільки вчора розійшлись з ОСОБА_20.

Таким чином підтверджено перебування померлого в день смерті із ОСОБА_16 та ОСОБА_18, наявність у померлого автомобіля червоного кольору, спокійну поведінку підсудних наступного дня після вбивства.

Допитана в залі суду свідок ОСОБА_21 показала, що в липні 2010 року за пропозицією ОСОБА_18 вона відпочивала на річці у с. Катеринівка біля лісу разом з сестрою і дітьми, ОСОБА_18, ОСОБА_16, незнайомим темношкірим чоловіком, у якого був мікроавтобус червоного кольору. В той день ОСОБА_18 передзвонила їй близько 1 години дня, і вони зустрілись приблизно через півгодини біля сільського магазину в с. Швайківка. Крім ОСОБА_18, там був ОСОБА_16, ОСОБА_17, та невідомий темношкірий чоловік на червоному мікроавтобусі. В Швайківці вони побули на річці приблизно 30 хв. В ході відпочинку ОСОБА_16 купався, всі пили потроху горілку, яку вони привезли. Потім ОСОБА_18 запропонувала поїхати в с. Катеринівку, бо їй не сподобалось в Швайківці. Після 14 години приїхали до с. Катеринівка. Перед цим вона зателефонувала до свої сестри ОСОБА_22, щоб прийшла до магазину і вони підуть на річку. Зустрівши десь о 15 годині біля магазину її сестру ОСОБА_22, яка прийшла разом зі своїм сином та її донькою, поїхали на річку, що неподалік с. Катеринівка. Потерпілий здається з ОСОБА_16 йшов до річки пішки, а решта їхали на автомобілі. На річці вони відпочивали та пили горілку, конфліктів ніяких не було. Щоб хтось відмовлявся пити горілку, то такого вона не пам'ятає. На річці побули приблизно годину, а потім ОСОБА_18, ОСОБА_16 і ОСОБА_17 поїхали кудись з водієм, і після цього вона їх не бачила. Хто перший з них сказав, що треба їхати, вона не знає. В подальшому від мешканців села дізналась, що згорів червоний автомобіль поблизу села.

Таким чином показаннями свідка підтверджуються час та місце, коли востаннє бачили померлого перед зникненням, коло осіб, з якими померлий від'їжджав безпосередньо перед загибеллю. Крім того, показаннями свідка підтверджується відсутність конфліктів між ОСОБА_27 та померлим, в тому числі на ґрунті ревнощів.

З показань свідка ОСОБА_22, даних в ході судового розгляду, вбачається, що в липні 2010 року їй зателефонувала ОСОБА_18 з телефону її сестри ОСОБА_21 та запросила відпочити на озері Швай. Раніше вона її не запрошувала, а в той день сказала, що там буде її сестра, ще один чоловік і темношкірий чоловік. Коли вона підійшла до магазину, там вже її чекали ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_27, її сестра та темношкірий. За пропозицією ОСОБА_18 вона до озера йшла пішки разом з темношкірим, а всі інші їхали на мікроавтобусі. Також до автобусу ОСОБА_21 забрала її дітей. На озері вони пробули десь півгодини, можливо трохи більше, ніяких конфліктів не було. На озері всі пили горілку, а вона пила вино. Купались всі, крім неї і темношкірого, який сидів поруч і щось говорив, проте вона нічого не розуміла, з ним говорила ОСОБА_18. Потім він пішов до машини, покликав ОСОБА_16 і ОСОБА_27, а потім ОСОБА_18. ОСОБА_18 повернулась і сказала, що треба вивантажити товар в Гришківцях, і вони поїхали, а вона з сестрою та дітьми залишились. Наступного дня від сусідки дізналась, що горіла машина з чаєм. Про те, що ОСОБА_18 їй казала, що темношкірий хоче познайомитись з українською дівчиною та одружитись, не пам'ятає. Крім того, в залі суду свідок підтримала свої ж показання, дані нею на досудовому слідстві (т. 1, а.с. 174, т. 2, а.с. 65) про те, що наступного дня 20.07.10, коли вона зустрілась із ОСОБА_18, остання повідомила їй, що по дорозі у темношкірого був конфлікт з темношкірими людьми, які автомобілями перегородили їм дорогу, і вони не вмішуючись пішли втрьох додому.

Таким чином показаннями свідка підтверджується час та місце, коли востаннє бачили померлого перед зникненням, коло осіб, з якими померлий від'їжджав безпосередньо перед загибеллю. Також, показаннями свідка підтверджується відсутність конфліктів між ОСОБА_27 та померлим, в тому числі на ґрунті ревнощів. Крім того, з показань свідка вбачається, що вже наступного дня після скоєння злочину ОСОБА_18 розповідала історію, яка пояснювала причини спалювання автомобіля та зникнення темношкірого чоловіка і причетність до цих подій невідомих темношкірих людей.

Відповідно до оголошених і досліджених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_43, вбачається, що вона працює продавцем в магазині в с. Швайківка Бердичівського району. 19.07.10 приблизно о 15 годині 30 хвилин, коли вона знаходилась на робочому місці, в магазин приїхали на мікроавтобусі червоного кольору троє людей - ОСОБА_18, ОСОБА_16 та темношкірий чоловік. На пропозицію темношкірого чоловіка вона придбала у того пачку чаю. Також вона запам'ятала, що у потерпілого на пальцях руки були персні, схожі на золоті (т. 2, а.с. 142). Відповідно до письмової заяви на адресу суду свідок вказані показання повністю підтримує (т. 5, а.с. 60).

Таким чином показаннями свідка підтверджується перебування ОСОБА_20 в день скоєння злочину в с. Катеринівка разом з ОСОБА_18, ОСОБА_16 Крім того, з показань вбачається, що у загиблого були золоті персні.

Оголошеними показаннями свідка ОСОБА_44, який під час досудового слідства показав, що 19.07.10 у післяобідню пору він на власному автомобілі «Фольксваген-Гольф»поїхав скупатись на озеро «Швай», що розташоване неподалік с. Катеринівка Бердичівського району. До самого озера він не доїхав, так як колеса автомобіля застрягли у ямі. Через хвилин 40 до нього під'їхав автомобіль - мікроавтобус червоного кольору, в якому були ОСОБА_18, ОСОБА_16, двоє невідомих чоловіків, один із яких був лисий, а інший - темношкірий, схожий на індуса. Вони допомогли йому виштовхати автомобіль з ями, після чого поїхали у напрямку озеру «Швай». В цей час ніхто ні з ким не сварився, ні у кого з них він тілесних ушкоджень не бачив (т. 2, а.с. 276-277). Відповідно до письмової заяви на адресу суду свідок вказані показання повністю підтримує (т. 5, а.с. 54).

Таким чином показаннями свідка підтверджується перебування ОСОБА_20 в день скоєння злочину поблизу с. Катеринівка та озера «Швай»разом з ОСОБА_18, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, відсутність конфліктів з загиблим.

Відповідно до оголошених та досліджених в ходів судового слідства показань свідка ОСОБА_45, вбачається, що 19.07.10 приблизно о 21 годині 30 хвилин, коли він знаходився на зернотоку, що в с. Агатівка Бердичівського району, до нього звернувся водій автомобіля «Камаз»- ОСОБА_46, який повідомив, що поблизу с. Катеринівка у лісосмузі ним був виявлений автомобіль, що горів. Він відразу про пожежу по телефону повідомив пожежну охорону (т. 2, а.с. 197).

Показаннями свідка підтверджується час та місце скоєння злочину, місце знищення викраденого транспортного засобу.

Допитана в ході судового слідства свідок ОСОБА_47 показала, що в той день влітку 2010 року в післяобідню пору вона йшла додому і бачила мікроавтобус червоного кольору, який передньою частиною в'їхав в дерево. Автомобіль стояв недалеко від Катеринівської залізниці, поблизу с. Катеринівка, на обочині біля проїзної частини. Вона нікого не бачила, лише чула голоси за автомобілем. Автомобіль в той час не горів. Її не кликали і вона пішла далі. По дорозі ні до автомобіля, ні в автомобілі, ні після автомобіля вона нікого не бачила і не зустрічала.

Таким чином, показаннями свідка підтверджується час та місце скоєння злочину, відсутність на дорозі поблизу с. Катеринівка поблизу автомобіля будь-яких осіб на період часу між з'їздом автомобіля та його загорянням.

Показаннями свідка ОСОБА_48, оголошеними та дослідженими в ході судового слідства та згідно з якими 19.07.10 приблизно о 16 годині 30 хвилин вона приїхала в магазин с. Катеринівка Бердичівського району. Там в той час знаходилась продавець ОСОБА_18 Біля магазину стояв мікроавтобус червоного кольору, поряд з яким сиділи ОСОБА_16 та двоє невідомих чоловіків, один з яких був темношкірий. ОСОБА_18 повідомила, що темношкірий її добрий знайомий, з яким вона пропрацювала 7 років і він займається продажем чаю. Тоді вона придбала у темношкірого упаковку чаю за 20 грн. Ввечері того ж дня приблизно о 20 годині 45 хвилин вона від когось з мешканців села дізналась про загоряння автомобіля неподалік села. З цікавості вона пішла до місця пожежі і побачила, що то горів автомобіль темношкірого чоловіка, у якого вона купувала чай. Наступного після пожежі дня, тобто 20.07.10, коли вона йшла до магазину, то там була ОСОБА_18. ОСОБА_18 розповіла, що ввечері 19.07.10, коли вона разом із темношкірим їхала в його автомобілі, то їм дорогу біля села перегородили дві іномарки, з яких вийшли невідомі їй люди, які почали бити чоловіка, у якого вона купувала чай. При цьому невідомі звинувачували того, що він забрав їхній чай. Також ОСОБА_18 сказала, що даного чоловіка забрали у лікарню (т. 2, а.с. 139). Відповідно до письмової заяви на адресу суду свідок вказані показання повністю підтримує (т. 5, а.с. 59).

Таким чином показаннями свідка підтверджується перебування ОСОБА_20 в день скоєння злочину в с. Катеринівка разом з ОСОБА_18, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 Крім того, з показань вбачається, що вже наступного дня після скоєння злочину ОСОБА_18 розповідала історію, яка пояснювала причини спалювання автомобіля та зникнення темношкірого чоловіка та причетність до цих події невідомих темношкірих людей.

Як показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_49 в нього в магазині працювала ОСОБА_18 і він завозив товари в магазин три рази на тиждень. 21 липня, коли він привіз товари, ОСОБА_18 йому розповіла, що в селі була бійка між місцевими та розповсюджувачем чаю. Чим закінчилась бійка, вона не казала, лише повідомила, що на наступний день розповсюджувач чаю зник і його не знайшли. При цьому вона не казала, хто його шукав. Через декілька днів, коли він привіз товар, в магазині були працівники міліції, які опитували ОСОБА_18.

Таким чином підтверджуються першопочаткові пояснення ОСОБА_18 з приводу зникнення ОСОБА_20

Свідок ОСОБА_50 в залі суду показав, що він працює начальником караулу СДПЧ-9. В кінці літа 2010 року ввечері надійшло повідомлення про пожежу в с. Катеринівка Бердичівського району. Через 15 хвилин вони були вже на місці пожежі. Горів мікроавтобус «Рено-Траффік». Передні двері до мікроавтобусу були зачинені, всередині був чай в коробках, людей там не було. Автомобіль передньою частиною зіткнувся з деревом.

Показаннями свідка підтверджується час та місце скоєння злочину, місце знищення викраденого транспортного засобу.

З показань свідка ОСОБА_46, допитаного в судовому засіданні, встановлено, що влітку 2010 року годині о 20, коли він їхав з роботи, бачив як горить мікроавтобус червоного кольору, біля якого нікого не було. Машина стояла приблизно на відстані 2-х метрів від дороги, в кущах. Тоді ж бачив автомобіль-таксі темного кольору, який їхав спочатку в с. Катеринівку, а потім повернувся назад, призупинився, постояв і поїхав в сторону с. Агатівка.

Показаннями свідка підтверджується час та місце скоєння злочину, місце знищення викраденого транспортного засобу, підтверджуються показання свідків ОСОБА_28 та ОСОБА_51 про обставини поїздки до с. Катеринівка за ОСОБА_17

Свідок ОСОБА_52 в ході судового слідства показав, що влітку 2010 року ближче до вечора він, будучи командиром відділення пожежної частини, виїхав на виклик за повідомленням про пожежу в с. Катеринівка. Приїхавши на місце виявили, що горів автомобіль. В автомобілів горів мотор, хоча ознак ДТП не було. Також вогонь майже перейшов на салон. Коли пожежу загасили, в салоні автомобіля виявили багато пачок чаю, були ще особисті речі: кофта, футболка. В кабіні він також бачив обгорівшу лопату. Про причини пожежі йому нічого не відомо. Місцеві жителі розповідали, що поблизу автомобіля нікого не було.

Показаннями свідка підтверджується час та місце скоєння злочину, місце знищення викраденого транспортного засобу.

Свідок ОСОБА_53, будучи допитаною в судовому засіданні, показала, що в липні 2010 року вона разом зі своїм хлопцем ОСОБА_54 були вдома у її подруги ОСОБА_55. До її хлопця зателефонував ОСОБА_17 і запросив їх в кафе. Приїхали в кафе «Нептун»на таксі, в якому вже були ОСОБА_17 та ОСОБА_28 з подругою. Потім під'їхала ОСОБА_55 з хлопцем. Там пробули приблизно півтори години, на столі була горілка, нарізка, сік. Потім вони вдвох з ОСОБА_54 поїхали звідти. Хто розраховувався за замовлення, вона не бачила, але у неї при собі грошей не було.

Показаннями свідка підтверджується запрошення ОСОБА_17 до кафе «Нептун»своїх рідних та товаришів.

Будучи допитаною в ході судового слідства свідок ОСОБА_28 показала, що 19 липня приблизно о 19-20 годині їй зателефонував ОСОБА_17, з яким вона зустрічалась, і попросив, щоб вона приїхала на таксі в с. Катеринівку та його забрала. Сказав, що за таксі буде розраховуватись його сестра ОСОБА_18. Вона взяла з собою подругу ОСОБА_51 і на автомобілі таксі темного кольору поїхали в село. Їхали за пожежною машиною, бачили, як біля лісу горів мікроавтобус. Потім зустріли ОСОБА_17, який був там разом з двома підсудними, що присутні в залі суду. Вона їх раніше не бачила. ОСОБА_17 був одягнутий в джинси синього кольору, верхнього одягу у нього не було. ОСОБА_17 і ОСОБА_18 були випивші, а ОСОБА_16 був дуже п'яний. В руках у ОСОБА_18 була пляшка з коньяком. В автомобілі ОСОБА_18 говорила, що розрахується за таксі, бо отримала зарплату, але за таксі вона не розрахувалась, розраховувався чи ОСОБА_17, чи вона, бо ОСОБА_17 їй тоді дав гроші, приблизно 700-800 гривень. В Гришківцях ОСОБА_18 з ОСОБА_16 вийшли, а вони, купивши цигарок, поїхали до ОСОБА_17 додому, щоб він перевдягнувся. Потім з ОСОБА_17, його братом і дівчиною того поїхали в кафе «Нептун», де пробули до 1 години ночі. В кафе спиртні напої вживали всі, з приводу чого там відпочивали, не знає. За кафе платила вона 700 грн. з грошей, які їй дав ОСОБА_17, після чого у неї залишилось чи 100 чи 200 грн., які вона в подальшому йому віддала. Її ОСОБА_17 відвіз додому, а сам з братом кудись поїхали. На наступний день вони не бачились, а через тиждень після цього ОСОБА_17 їй подарував золоту каблучку. Каблучка була чоловіча, з двома камінцями. Каблучку потім вилучили працівники міліції.

Таким чином, підтверджується перебування ОСОБА_17, ОСОБА_16 та ОСОБА_18 поблизу с. Катеринівка та поблизу горівшого автомобіля потерпілого в час скоєння злочину, поява у ОСОБА_17 відразу після скоєння злочину значної суми коштів, а також золотої каблучки, яку він подарував свідкові, перебування всіх підсудних, в тому числі і ОСОБА_17, в стані алкогольного сп'яніння.

Згідно з оголошеними та дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_56 встановлено, що він є вітчимом ОСОБА_17 та ОСОБА_54 і 19.07.10 у вечірній час він знаходився за місцем свого проживання. В цей час додому на автомобілі таксі приїхав ОСОБА_17, який був одягнутий у джинси темного кольору. Вдома ОСОБА_17 переодягнувся та запропонував йому поїхати у кафе випити горілки. Він погодився і на автомобілі таксі, яке чекало біля будинку, та в якому знаходились ще дві знайомі дівчини ОСОБА_17, спочатку поїхали в мікрорайон «М'ясокомбінат»м. Бердичева, де зустріли ОСОБА_54 та дівчину останнього, а тоді всі разом поїхали у кафе «Нептун». У кафе вони пробули декілька годин, після чого ОСОБА_17 на автомобілі таксі відвіз його додому. Хто розраховувався за таксі та замовлення у кафе він не бачив, але ОСОБА_17 пояснив йому, що це його власні гроші, які він заробив (т. 1, а.с. 233, т. 2, а.с. 203). Відповідно до письмової заяви на адресу суду свідок вказані показання повністю підтримує та змінювати їх не буде.

Показаннями свідка підтверджується час повернення ОСОБА_17 додому в день скоєння злочину, поява у ОСОБА_17 великої суми коштів після поїздки, зміна ОСОБА_17 одягу після повернення і перед поїздкою до кафе.

Оголошеними та дослідженими в ході судового слідства показаннями свідка ОСОБА_51, яка, будучи допитаною на досудовому слідстві, показала, що 19.07.10 приблизно о 21 годині, коли вона зі своєю подругою ОСОБА_28 гуляли містом, на мобільний телефон подруги зателефонував ОСОБА_17, який попросив останню на таксі приїхати до с. Катеринівка Бердичівського району та забрати його звідти. Вона разом із ОСОБА_28 на автомобілі таксі поїхали у напрямку с. Катеринівка, де біля лісу зустріли ОСОБА_17, а також ОСОБА_18 та ОСОБА_16 Всі сіли в автомобіль таксі. ОСОБА_17 та ОСОБА_18 були «випивші», а ОСОБА_16 перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння, так як ледве зміг вийти з автомобіля таксі. ОСОБА_17 в той час був одягнутий в джинси темного кольору та взутий у сандалі. Неподалік від місця зустрічі із ОСОБА_17 у лісі вона бачила, як горів невідомий їй автомобіль, а працівники пожежної охорони гасили полум'я. Спочатку вони поїхали до магазину в смт. Гришківці Бердичівського району, де ОСОБА_18 та ОСОБА_16 вийшли із автомобіля. Вона, ОСОБА_28 та ОСОБА_17 поїхали додому до останнього, де ОСОБА_17 переодягнувся, після чого вони забрали вітчима ОСОБА_17 - ОСОБА_56, а пізніше брата ОСОБА_17 - ОСОБА_54 та дівчину ОСОБА_53, і поїхали відпочивати у кафе «Нептун». За таксі розраховувався ОСОБА_17 (т. 2, а.с. 145-147). Відповідно до письмової заяви на адресу суду свідок вказані показання повністю підтримує (т. 5, а.с. 58).

Таким чином, підтверджується перебування ОСОБА_17, ОСОБА_16 та ОСОБА_18 поблизу с. Катеринівка та поблизу горівшого автомобіля потерпілого в час скоєння злочину, поява у ОСОБА_17 відразу після скоєння злочину значної суми коштів.

Показаннями свідка ОСОБА_55, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні, даними свідком на досудовому слідстві, з яких встановлено, що 19.07.10 у вечірній час у неї вдома знаходились ОСОБА_54 та ОСОБА_53 Пізніше до неї на автомобілі таксі приїхав ОСОБА_17, який забрав з собою ОСОБА_54 та ОСОБА_53 Приблизно через годину їй зателефонувала ОСОБА_53 та повідомила, що знаходиться в кафе «Нептун»і попросила її приїхати туди. Вона сказала, що грошей у неї не має, але ОСОБА_53 сказала, щоб вона не переживала: «у нас гроші є». Через декілька хвилин до неї додому на автомобілі таксі приїхав ОСОБА_57, разом із яким вона поїхала у кафе «Нептун». Там в той час вже знаходились ОСОБА_17, ОСОБА_54, ОСОБА_53, ОСОБА_56, ОСОБА_28 та ОСОБА_51 За замовлення у кафе розраховувалась ОСОБА_28 Під час перебування у кафе вона бачила як ОСОБА_54 спілкувався із ОСОБА_17 і останній сказав фразу типу «Тобі все одно, а мене закриють на 15 років» (т. 2, а.с. 227-228). Відповідно до письмової заяви на адресу суду свідок вказані показання повністю підтримує (т. 5, а.с. 56).

Таким чином, показаннями свідка підтверджується поява у ОСОБА_17 відразу після скоєння злочину значної суми коштів, а також висловлювання ОСОБА_17 побоювань про можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.

Згідно з оголошеними та дослідженими в залі суду показаннями свідка ОСОБА_57, вбачається, що 19.07.10 приблизно о 24 годині йому зателефонував ОСОБА_54, який запропонував приїхати у кафе «Нептун», пояснивши, що поїздка на таксі йому буде оплачена. Він найняв таксі, на якому спочатку поїхав до ОСОБА_55, яку забрав із собою. Коли вони приїхали у кафе «Нептун», то за таксі розрахувався ОСОБА_17. Крім ОСОБА_17 та ОСОБА_54 у кафе «Нептун»також ще знаходились декілька дівчат та невідомий чоловік віком близько 50 років. Під час перебування у кафе вони вживали горілку, їли м'ясну нарізку. За замовлення розраховувався ОСОБА_17 Пробувши у кафе приблизно півтори години, він та ОСОБА_55 поїхали додому. Гроші для оплати таксі в сумі 20 гривень йому дав ОСОБА_17 (т. 2, а.с. 191-193).

Таким чином, показаннями свідка підтверджується поява у ОСОБА_17 відразу після скоєння злочину значної суми коштів та спосіб розтрати коштів, отриманих внаслідок злочину.

Свідок ОСОБА_58 в залі суду показав, що влітку, якого точно числа він не пам'ятає, до нього на ринку підійшов невідомий чоловік, а саме підсудний ОСОБА_17, що перебуває в залі суду, і запропонував придбати золоту чоловічу каблучку. Казав, що каблучка належить йому. Просив за неї 300-400 грн., за стільки ж він і купив, а в подальшому даний перстень вилучили працівники міліції.

Таким чином, підтверджується продаж ОСОБА_17 золотої каблучки.

Крім того, вина підсудних також підтверджується:

- даними протоколу прийняття заяви про вчинений злочин від 26.07.10, в якому ОСОБА_59, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин, повідомив, що в ніч з 19 на 20 липня 2010 року в с. Катеринівка Бердичівського району після ДТП виявлено автомобіль, належний ОСОБА_20, але місце знаходження власника невідомо (т. 1, а.с. 5);

- даними протоколу огляду місця події від 26.07.10 з фототаблицею до нього, при проведенні якого за місцем тимчасового проживання ОСОБА_20 в домогосподарстві по АДРЕСА_1 Вінницької області виявлено та вилучено особисті документи потерпілого, а саме копію тимчасової посвідки на постійне проживання із перекладом на англійську мову, біржову угоду та лист-підтвердження про придбання автомобіля «Рено-Траффік», 1998 р.в. (т. 1, а.с. 7-12);

- даними протоколу огляду місця події від 27.07.10 з фототаблицею до нього, в ході якого поблизу автодороги між селами Агатівка і Катеринівка оглянуто обгорілу ділянку місцевості та зафіксовано сліди кочіння протектора шини автомобіля, що веде до вказаної ділянки (т. 1, а.с. 13-17). Даними протоколу огляду підтверджено місце знищення викраденого підсудними автомобілю;

- даними протоколу огляду місця події від 27.07.10, під час якого в Бердичівському МВ УМВС України в Житомирській області у ОСОБА_50 вилучено автомобільний НОМЕР_2, який останнім забрано з місця пожежі поблизу с. Катеринівка, де гасилась пожежа автомобіля загиблого, що підтверджує вилучений номерний знак (т. 1, а.с. 30-31);

- даними протоколу огляду місця події від 30.07.10 з фототаблицею до нього, при проведенні якого в лісовому масиві, що розташований на відстані 180 метрів від автодороги Агатівка-Катеринівка Бердичівського району, був виявлений труп чоловічої статі з ознаками насильницької смерті з різко вираженими гнилісними змінами. Труп прикиданий гіллям, права сторона -прикидані землею. Також на місці події було виявлено залишки згарища, біля яких знаходились фрагменти згорілої тканини, монета «25 копійок»із слідами горіння, металева скоба зі слідами горіння, квиток-запрошення із виконаним рукописним текстом, фрагмент згорілого паперу, скляна пляшка з-під пива «Бердичівське», фрагмент згорілої підметкової частини взуття, рештки пляшки із полімерного матеріалу, шнурок, обвуглені залишки продуктів спалювання. В лісосмузі неподалік ґрунтової дороги виявлені пара гумових тапочок, пластикова пляшка з-під води «Караван». Всі виявлені речі вилучені з місця події (т. 1, а.с. 41-56). Таким чином підтверджується місце скоєння злочину, спосіб приховання злочину, а саме намагання приховати труп, спалити речові докази з місця скоєння злочину;

- даними протоколу огляду місця події від 30.07.10 з фототаблицею до нього, під час якого на березі озера «Швай», що розташоване неподалік с. Катеринівка, Бердичівського району виявлені та вилучені пляшка з-під горілки «Істинна», пляшка з-під настоянки «Моя вишенька»та п'ять недопалків цигарок, що підтверджує місце відпочинку до скоєння злочину (т. 1, а.с. 57-64);

- даними протоколу огляду трупа від 30.07.10 з фототаблицею до нього, в ході якого в морзі ЦМЛ м. Бердичева оглянуто труп, при чому череп досліджено окремо, оскільки він відділений від тулубу, зафіксовано зовнішні пошкодження, виявлено та вилучено одяг, в який був одягнутий труп - шорти, футболку та плавки (т. 1, а.с. 65-67);

- даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 19.07.10 зі схемою до нього, під час якого в лісовому масиві, що розташований неподалік с. Катеринівка Бердичівського району виявлено згорівший автомобіль «Рено-Траффік»із механічними пошкодженнями, який належить потерпілому ОСОБА_20. Зафіксовано сліди кочіння автомобіля від проїзної частини (т. 1, а.с. 85-86). Даними протоколу огляду підтверджено час скоєння злочину, місце знищення викраденого підсудними автомобілю;

- даними протоколу особистого обшуку затриманої ОСОБА_18 від 30.07.10, в ході якого У ОСОБА_18 при затриманні були вилучені мобільний телефон «Нокіа-6280»із серійним номером НОМЕР_3, сім-картка оператору мобільного зв'язку «Київстар», а також ланцюжок з хрестиком та сережки з металу жовтого кольору, годинник Phillip Persio. Заяв та клопотань від ОСОБА_18 при вилученні цих предметів не надходило (т. 1, а.с. 100);

- даними протоколу особистого обшуку затриманого ОСОБА_16 від 30.07.10, під час якого у ОСОБА_16 були вилучені мобільний телефон "Samsung-С250" із серійним номером НОМЕР_5, сім-картка оператору мобільного зв'язку «Київстар»з номером НОМЕР_6, а також наручний годинник "AMBER TIME", шкіряний гаманець "CEFIRO", гроші в сумі 4 грн. 35 коп. (т. 1, а.с. 130);

- даними протоколу виїмки від 31.07.10, в ході якої у ОСОБА_28 вилучено перстень із золота, який їй подарував ОСОБА_17 (т. 1, а.с. 167);

- даними протоколу виїмки від 01.08.10, під час якої у ОСОБА_58 вилучено перстень із золота, який він придбав на центральному ринку м. Бердичева у невідомого чоловіка. В залі суду свідок ОСОБА_58 вказав на підсудного ОСОБА_17, який продав йому вказаний вище перстень (т. 1, а.с. 173);

- даними протоколу виїмки від 03.08.10, при проведенні якої за місцем проживання ОСОБА_17 в будинку АДРЕСА_3 вилучено джинсові штани темно-синього кольору та сандалі, в яких 19.07.10 ОСОБА_17 повернувся додому (т. 1, а.с. 192);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 04.08.10 з фототаблицею до нього, під час якого підозрювана ОСОБА_18, за участю адвоката, розповіла про обставини скоєного нею злочину; показала на місцевості територію біля озера «Швай», де 19.07.10 вона, ОСОБА_17, ОСОБА_16 та потерпілий вживали горілку; показала на місце поблизу лісового масиву між с. Агатівка та с. Катеринівка Бердичівського району, де було вбито потерпілого, а саме показала на місцевості, де зупинився автомобіль загиблого, продемонструвала, яким чином ОСОБА_17 наніс перший удар ліктем потерпілому ще в автомобілі, показала в якому напрямку почав втікати потерпілий, вийшовши з автомобіля; показала, яким чином потерпілого наздогнав ОСОБА_17 і схопив за руку, а потім наніс удар рукою в обличчя; продемонструвала механізм дій ОСОБА_16 та ОСОБА_17, зокрема на їхнє розташування по відношення до загиблого та механізм заподіяння ними тілесних ушкоджень потерпілому - кількість та локалізацію ударів, показала, куди почав втікати загиблий та де його наздогнали ОСОБА_17 та ОСОБА_16; показала на місце неподалік с. Катеринівка, де було спалено автомобіль потерпілого. Протокол підписаний всіма учасниками, в тому числі ОСОБА_18, адвокатом, заяв, доповнень та зауважень від учасників слідчої дії не надійшло (т. 1, а.с. 199-213). Дані протоколу про місце та час вчинення злочину відповідають показанням решти підсудних, даним протоколам огляду місць події від 27.07.10, 30.07.11, іншим матеріалам справи. Дані протоколу про механізм дій ОСОБА_16, ОСОБА_17 відповідають показанням ОСОБА_18, даним 31.07.10 при допиті як підозрюваної, локалізації виявлених у загиблого тілесних ушкоджень, частково показанням підозрюваних ОСОБА_17 та ОСОБА_16 в частині їхній показань один проти, тому враховуються з врахуванням решти досліджених доказів (а саме в частині дій ОСОБА_17 та ОСОБА_16 з критичною оцінкою щодо дій самої ОСОБА_18.). Суд розцінює вказаний доказ як належний та допустимий, оскільки він зібраний відповідно до вимог чинного законодавства та дані протоколу мають безпосереднє відношення до інкримінованих злочинів. Про законність складення вказаного протоколу, зокрема, свідчить участь у вказаній слідчій дії адвоката, відсутність зі сторони абсолютно всіх учасників будь-яких зауважень після завершення слідчої дії. На добровільність та вільність у дачі показань ОСОБА_18 свідчить сам механізм проведення слідчої дії, можливість підозрюваної розповідати обставини так, як вона вважає за потрібне, в тому числі і заперечуючи будь-яку свою участь у вчиненні злочинів, чим ОСОБА_18 і скористалась, даючи цілком виправдовувальні її показання. Посилання підсудної ОСОБА_18, що при проведенні відтворення обстановки та обставин події вона давала неправдиві показання, хоча і добровільно, але будучи злою на ОСОБА_16 та ОСОБА_17, і тому вигадувала фактичні обставини подій, а також їй допомагав слідчий, суд не приймає до уваги, оскільки ознайомлення підозрюваної з позицією інших підозрюваних не є незаконним методом розслідування, а показання ОСОБА_18 про фактичні обставини події в деталях, які не міг знати слідчий, підтверджуються даними протоколів огляду місць події, показаннями свідків та узгоджуються з показаннями решти підозрюваних про дії інших підозрюваних. Таким чином дані протоколу підтверджують час, місце вчинення злочину, обставини та механізм скоєння злочину ОСОБА_17 та ОСОБА_16, спільність та узгодженість їхніх дій;

- даними протоколу виїмки від 10.08.10, під час якої в ІТТ Бердичівського МВ УМВС у ОСОБА_16 вилучено пару кросівок, які з його слів він придбав після вчинення злочину за гроші, викрадені у потерпілого (т. 2, а.с. 14);

- даними роздруківки вхідних та вихідних дзвінків ЗАТ «Київстар Дж.Ес.ЕМ.»абонентів НОМЕР_8 (ОСОБА_16.), НОМЕР_9 (ОСОБА_18.), НОМЕР_10 (ОСОБА_17.), НОМЕР_11 (ОСОБА_20), згідно з якою зафіксовано телефонні з'єднання між вказаними абонентами, в тому числі і ОСОБА_20 з ОСОБА_18, ОСОБА_18 З ОСОБА_16 та ОСОБА_17, ОСОБА_17 зі ОСОБА_28 з 15.07.10 до 30.07.10 з прив'язкою до базових станцій, розташованих в місці скоєння злочину, зустрічі ОСОБА_18, ОСОБА_16 з ОСОБА_20, руху ОСОБА_17 як до с. Катеринівка, так і після злочину до м. Бердичева (т. 2, а.с. 17-58);

- даними протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 12.08.10, в ході якого свідок ОСОБА_21 серед наданих їй чотирьох футболок, вказала на футболку, що була вилучена під час огляду трупа потерпілого, як на таку, в яку був одягнутий ОСОБА_20 19.07.10 на берегу озера «Швай»(т. 2, а.с. 67). Даними протоколу підтверджується, що виявлений в лісовому масиві поблизу с. Катеринівка труп є трупом чоловіка, з яким поїхали ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 з озера 19.07.10;

- даними протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 12.08.10, в ході якого свідок ОСОБА_36 серед наданих їй чотирьох перснів із золота вказала на перстень, що був вилучений у ОСОБА_28, як на той, що вона раніше бачила у ОСОБА_20 (т. 2, а.с. 68). Таким чином підтверджується факт подарунку, а відповідно і попереднього заволодіння ОСОБА_17 майном загиблого;

- даними протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 12.08.10, в ході якого свідок ОСОБА_36 серед наданих їй чотирьох перснів із золота вказала на перстень, що був вилучений у ОСОБА_58, як на той, що вона бачила у ОСОБА_20 (т. 2, а.с. 69). Таким чином підтверджується факт продажу, а відповідно і попереднього заволодіння ОСОБА_17 майном загиблого;

- даними протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 12.08.10, в ході якого свідок ОСОБА_36 серед наданих їй чотирьох футболок вказала на футболку, що була вилучена під час огляду трупа потерпілого, як на ту, яку вона раніше бачила у ОСОБА_20 (т. 2, а.с. 70). Даними протоколу підтверджується, що виявлений в лісовому масиві поблизу с. Катеринівка труп є трупом ОСОБА_20;

- даними протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 12.08.10, в ході якого свідок ОСОБА_22 серед наданих їй чотирьох шортів вказала на шорти, що були вилучені під час огляду трупа потерпілого, як на такі, в які був одягнутий загиблий 19.07.10 (т. 2, а.с. 72). Даними протоколу підтверджується, що виявлений в лісовому масиві поблизу с. Катеринівка труп є трупом чоловіка, з яким поїхали ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 з озера 19.07.10;

- даними протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 12.08.10, в ході якого свідок ОСОБА_21 серед наданих їй чотирьох шортів вказала на шорти, що були вилучені під час огляду трупа потерпілого, як на такі, в які був одягнутий загиблий 19.07.10 (т. 2, а.с. 73). Даними протоколу підтверджується, що виявлений в лісовому масиві поблизу с. Катеринівка труп є трупом чоловіка, з яким поїхали ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 з озера 19.07.10;

- довідкою МРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській області про те, що власником автомобіля «Рено-Траффік», 1998 р.в., н.з. НОМЕР_2, є саме ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_10 (т. 2, а.с. 89-90);

- даними висновку спеціаліста - експерта-автотоварознавця НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області № 9/3-12 від 17.09.10, який ніким не оспорюються, та згідно з яким вартість автомобіля «Рено-Траффік», 1998 р.в., станом на 19.07.10 становила 43 711 грн. (т. 2, а.с. 156-158);

- даними протоколу огляду предмету, в подальшому визнаного речовим доказом, від 04.10.10, а саме автомобільного номерного знака НОМЕР_2, який вилучений у ОСОБА_50 27.07.10 та був належний загиблому (т. 2, а.с. 204);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 06.10.10 з фототаблицею до нього, в ході якого обвинувачений ОСОБА_16 пояснив та вказав на місцевості місце поблизу лісового масиву між с. Агатівка та с. Катеринівка Бердичівського району, де було вбито потерпілого; яким чином він наносив удари потерпілому руками по обличчю та тулубу, а також лопатою по шиї (т. 2, а.с. 229-240). Дані протоколу про місце та час вчинення злочину відповідають показанням решти підсудних, свідків, даним протоколів огляду місця події від 27.07.10, 30.07.10, іншим матеріалам справи та показанням підсудного про час та місце скоєння злочину, тому приймаються судом до уваги. Дані протоколу про кількість ударів, механізм їх нанесення не в повній мірі відповідають дослідженим доказам у справі, зокрема кількості виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень, відсутності тілесних ушкоджень у самого ОСОБА_16, показанням свідків з цього приводу, тому приймаються до уваги з врахуванням решти досліджених доказів (а саме в частині дій ОСОБА_17, ОСОБА_18.). Таким чином встановлено час, місце, спосіб вчинення злочину підсудним ОСОБА_16;

- даними протоколу огляду предметів, в подальшому визнаних речовими доказами, від 07.10.10, а саме пляшки з-під горілки «Істинна», пляшки з-під настоянки «Моя вишенька»та п'яти недопалків цигарок, які були вилучені 30.07.10 під час огляду місця події - ділянки місцевості на березі озеру «Швай», що неподалік с. Катеринівка Бердичівського району (т. 2, а.с. 243);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 07.10.10 з фототаблицею до нього, в ході якого обвинувачений ОСОБА_17 пояснив та вказав на місцевості місце поблизу лісового масиву між с. Агатівка та с. Катеринівка Бердичівського району, де потерпілий зупинив автомобіль після сварки із ОСОБА_16; яким чином ним із автомобіля були викрадені гроші та персні; а також вказав на місце неподалік с. Катеринівка, де він, керуючи викраденим автомобілем, здійснив ДТП та де в подальшому було спалено автомобіль потерпілого (т. 2, а.с. 245-253). Дані протоколу про місце та час вчинення злочину, місце з'їзду автомобіля загиблого з дороги відповідають показанням решти підсудних, свідків, даним протоколів огляду місця події від 27.07.10, 30.07.10, іншим матеріалам справи та показанням підсудного про ці обставини, тому приймаються судом до уваги. Дані протоколу про механізм дій самого ОСОБА_17, а також дій всіх підсудних після ДТП не відповідає показанням решти підсудних, показанням свідка ОСОБА_47, даним протоколів огляду місця події від 27.07.10, 30.07.10 і тому оцінюються судом критично, з врахуванням решти досліджених доказів;

- даними протоколу огляду предметів, в подальшому визнаних речовими доказами, від 07.10.10, а саме персня із жовтого металу, який був вилучений у ОСОБА_28 31.07.10, персня із жовтого металу, який був вилучений у ОСОБА_58 01.08.10, джинсових штанів та пари сандалів, які були вилучені 03.08.10 за місцем проживання ОСОБА_17, пари кросівок, які були вилучені 10.08.10 у обвинуваченого ОСОБА_16 (т. 2, а.с. 254);

- даними протоколу огляду предметів, в подальшому визнаних речовими доказами, від 08.10.10, а саме фрагментів згорілої тканини, монети «25 копійок»із слідами горіння, металевої скоби зі слідами горіння, квитка-запрошення із виконаним рукописним текстом, фрагменту згорілого паперу, скляної пляшки з-під пива «Бердичівське», фрагменту згорілої підметкової частини взуття, решток пляшки із полімерного матеріалу, шнурка, обвуглених залишків продуктів спалювання, пари гумових тапочок, пластикової пляшки з-під води «Караван», які вилучені 30.07.10 під час огляду місця події в місці виявлення трупу ОСОБА_20. (т. 2, а.с. 257). Таким чином підтверджується, що на місці смерті ОСОБА_20 спалювався одяг та інші предмети, що підтверджує початкові показання ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_16 як підозрюваних в цій частині;

- даними протоколу огляду предметів, в подальшому визнаних речовими доказами, від 14.10.10, а саме футболки, шортів та плавок, які вилучені 30.07.10 під час огляду трупа ОСОБА_20 (т. 2, а.с. 260);

- даними протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 21.10.10, під час якого свідок ОСОБА_58 вказав на фото ОСОБА_17, як на фото особи, у якої він на центральному ринку в м. Бердичеві в липні 2010 року придбав золотий перстень (т. 2, а.с. 279-280). Таким чином підтверджується, що саме ОСОБА_17 продавав перстень загиблого після злочину;

- даними протоколу огляду предметів, в подальшому визнаних речовими доказами, від 21.10.10, а саме мобільного телефону «Нокіа-6280»із серійним номером НОМЕР_3, сім-картки оператору мобільного зв'язку «Київстар»з номером НОМЕР_4, які були вилучені у ОСОБА_18 30.07.10, мобільного телефону «Самсунг-С250»із серійним номером НОМЕР_5, сім-картки оператору мобільного зв'язку «Київстар»з номером НОМЕР_6, які були вилучені у ОСОБА_16 30.07.10 (т. 2, а.с. 282);

- даними протоколу огляду документів, в подальшому визнаних речовими доказами, від 22.10.10, а саме копій тимчасової посвідки на постійне проживання із перекладом на англійську мову, біржової угоди та листа-підтвердження про придбання автомобіля «Рено-Траффік», 1998 р.в., які вилучені 26.07.10 за місцем тимчасового проживання ОСОБА_20, в домогосподарстві по АДРЕСА_1 Вінницької області (т. 2, а.с. 290);

- даними висновку судово-медичної експертизи № 808 від 31.07.10, згідно з яким у ОСОБА_16 при освідуванні судово-медичним експертом будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено (т. 3, а.с. 13). Таким чином, підтверджується, що загиблий не наносив тілесні ушкодження ОСОБА_16, як і будь-хто інший;

- даними висновку судово-медичної експертизи № 1074 від 11.10.10, відповідно до якого при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_20 виявлені тілесні ушкодження у вигляді множинних лінійних переломів кісток правої та лівої половини лицьового черепу, п'яти переломів дужок першого шийного хребця та двох переломів дужок другого шийного хребця. Тілесні ушкодження у вигляді лінійних переломів лицьового черепу відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Вони могли утворитись від неодноразової дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею. Тілесні ушкодження у вигляді переломів дуг першого та другого шийних хребців відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя та знаходяться у прямому причинному зв'язку зі смертю. Дані тілесні ушкодження могли утворитись від дії тупого твердого предмету з обмеженою поверхнею, який міг мати рублячі властивості. Враховуючи дані дослідження трупа, смерть настала в термін до 10-12 діб до моменту дослідження трупу в морзі (18-20.07.10). Смерть ОСОБА_20 настала внаслідок травматичного ушкодження у вигляді множинних переломів обох дужок першого та другого шийних хребців. При даному виді травми ушкоджується спинний мозок, а саме та його частина, де проходять провідні шляхи спинного мозку та розташовані центри функціонування важливих життєвих органів, при ушкодженні яких настає смерть. Враховуючи характер тілесних ушкоджень, їх кількість та розташування, місць прикладання сили було не менше п'яти. Виявлені тілесні ушкодження могли виникнути за обставин, які вказали в своїх показаннях як підозрюваний ОСОБА_17, так і підозрюваний ОСОБА_16 Відповісти на запитання чи є на тілі потерпілого тілесні ушкодження на шкірі та м'яких тканинах в деяких частинах тіла не представляється можливим у зв'язку з відсутністю шкіри та м'яких тканин (т. 3, а.с. 29-33). Таким чином, висновком підтверджується час та спосіб вчинення злочину, механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, нанесення потерпілому не менше 5 ударів, а враховуючи відсутність шкіри та м'яких тканин у деяких частинах тіла - і більше, відповідність показань підозрюваних ОСОБА_17 та ОСОБА_16 про механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілому одним та іншим, виявленим на трупі потерпілого тілесним ушкодженням;

- даними висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 417-2010 від 07.09.10, згідно з яким ОСОБА_18 в минулому психічними захворюваннями не страждала та не страждає ними в даний час. В період часу, до якого відноситься інкриміновані їй протиправні вчинки, психічними захворюваннями не страждала та в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності, який би полишав її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними - не перебувала. ОСОБА_18 могла усвідомлювати значення своїх дій на час скоєння злочинів, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на даний час. По своєму психічному стану на даний час не потребує в застосуванні щодо неї примусових заходів медичного характеру (т. 3, а.с. 117-119);

- даними висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 415-2010 від 07.09.10, відповідно до якого ОСОБА_16 в минулому психічними захворюваннями не страждав та не страждає ними в даний час. В період, до якого відноситься інкриміновані йому протиправні вчинки, психічними захворюваннями не страждав та в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності, який би полишав його здатності усвідомлювати свої вчинки та керувати ними - не перебував. ОСОБА_16 міг усвідомлювати значення своїх дій на час скоєння злочинів, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на даний час. По своєму психічному стану на даний час не потребує в застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру (т. 3, а.с. 127-128);

- даними висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 416-2010 від 07.09.10, згідно з яким ОСОБА_17 в минулому психічними захворюваннями не страждав та не страждає ними в даний час. В період, до якого відноситься інкриміновані йому протиправні вчинки, психічними захворюваннями не страждав та в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності, який би полишав його здатності усвідомлювати свої вчинки та керувати ними - не перебував. ОСОБА_17 міг усвідомлювати значення своїх дій на час скоєння злочинів, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на даний час. По своєму психічному стану на даний час не потребує в застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру (т. 3, а.с. 136-137);

- даними висновку медико-криміналістичної експертизи № 168-МК від 08.10.10, відповідно до якого на представленому на дослідженні черепі ОСОБА_20 виявлені переломи середнього рівня лицьового черепу (по типу Фор2). Виявлений перелом верхньої щелепи справа (перелом № 1), який є лінійним та має майже вертикальний напрямок з додатковою гілкою горизонтального напрямку. Також виявлений скалковий перелом верхньої щелепи зліва з додатковими тріщинами, які переходять на нижній край лівої орбіти та верхній край крилоподібної ямки (перелом № 2). Також виявлений не повний лінійний перелом в місці з'єднання носової та лобної кісток (перелом № 3). Також виявлений повний перелом дуги виличної кістки, в задній третині (перелом № 4). Виявлений скалковий перелом нижньої пластинки лівої орбіти у вигляді дефекту кісткової тканини, неправильно овальної форми, розміром 20x11 мм. Повний перелом дуги виличної кістки, в задній третині (перелом № 4). Аналогічний перелом виявлений в верхній частині лобно основного відростка, лінія перелому майже горизонтального напрямку. Дані переломи утворились від дії тупого твердого предмету із обмеженою поверхнею в місці прикладання на рівні носових порожнин. На наданих для дослідження фрагментах шийних хребців трупа ОСОБА_20 виявлено: на першому шийному хребці (атланті) виявлено повний перелом задньої дуги справа. Також виявлено два повних переломи передньої дуги зліва та справа в середніх частинах. На другому шийному хребці виявлено два повних паралельних переломи передньої дуги зліва та справа в місці прикріплення дуги до тіла. Дані переломи є непрямими та утворились від вигину. По задній поверхні тіла майже по середній лінії наявний дефект кісткової тканини, неправильно овальної форми 8x4 мм, з відсутністю кісткової тканини та оголенням компактної речовини. Вищевказані тілесні ушкодження утворились від дії тупого твердого предмету з обмеженою поверхнею. Не виключається, що поверхня вищевказаного предмету мала рублячі властивості. Утворення ушкоджень, які виявлені на черепі та шийних хребцях потерпілого, при його падінні з положення стоячи на тверду поверхню виключається (т. 3, а.с. 203-205). Дані висновку експерта вказують на кількість, локалізацію тілесних ушкоджень лише на черепі та шийних хребцях загиблого, механізм їх спричинення;

- даними висновку медико-криміналістичної експертизи № 174 від 04.10.10, при проведені якої встановлено, що представлений на експертизу череп належав громадянину ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_10, що підтверджує особистість загиблого за неможливості його впізнання через різко виражені гнилості зміни трупу при його виявленні 30.07.10 (т. 3, а.с. 213-216);

- даними висновку додаткової судово-медичної експертизи № 1075 від 11.10.10, згідно з яким тілесні ушкодження виявлені на трупі потерпілого ОСОБА_20, могли виникнути за обставин, вказаних обвинуваченим ОСОБА_16 під час відтворення обстановки та обставин події від 06.10.10 (т. 3, а.с. 224-225);

- даними висновку судової товарознавчої експертизи № 5/557 від 18.10.10, відповідно до якого залишкова вартість вилучених у ОСОБА_17 брюк чоловічих з бавовняної джинсової тканини станом на 19.07.10 могла складати 180 грн. 00 коп., однієї пари взуття літнього (сандалій) - 80 грн. 00 коп., що підтверджує розмір заподіяних потерпілому збитків внаслідок заволодіння цими речами (т. 3, а.с. 239);

- довідкою ПАТ «Промінвестбанк»№ 130 від 14.10.10, згідно з якою станом на 19.07.10 офіційний курс долару США до гривні України становив 789,89 грн. за 100 доларів США, що підтверджує розмір заподіяних потерпілому збитків внаслідок заволодіння доларами США (т. 2, а.с. 221);

- довідкою ювеліра - приватного підприємця ОСОБА_63 від 16.10.10, відповідно до якої вартість персня із золота 916 проби, вагою 7,89 грам, який був вилучений у ОСОБА_58, станом на 19.07.10 становила 3550 грн. 50 коп., вартість персня із золота 916 проби, вагою 4,45 грам, який був вилучений у ОСОБА_28, станом на 19.07.10 становила 2802 грн. 50 коп., що підтверджує розмір заподіяних потерпілому збитків внаслідок заволодіння цими речами (т. 2, а.с. 266-267);

- довідкою приватного підприємця ОСОБА_64 від 20.10.10, згідно з якою вартість поліетиленового пакету станом на 19.07.10 становила 1 гривня, що підтверджує розмір заподіяних потерпілому збитків внаслідок заволодіння таким пакетом (т. 2, а.с. 275).

При проведенні судової наркологічної експертизи (висновок № Д-711 від 31.07.10) у ОСОБА_17 виявлене епізодичне вживання алкогольних напоїв, без явищ залежності. Синдромом залежності ОСОБА_17 не страждає, примусового лікування не потребує (т. 3, а.с. 93).

Відповідно до висновку судової наркологічної експертизи № Д-714 від 31.07.10 у ОСОБА_16 виявлені психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності, активна залежність. ОСОБА_16 потребує примусового лікування, протипоказань не виявлено (т. 3, а.с. 101).

При проведенні судової наркологічної експертизи (висновок № Д-713 від 31.07.10) у ОСОБА_18 виявлені психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Вживання зі шкідливими наслідками. Синдромом залежності не страждає, примусового лікування не потребує (т. 3, а.с. 109).

Суд не приймає до уваги та не покладає в основу вироку як докази - письмові явки з повинною ОСОБА_17 та ОСОБА_16 (т. 1, а.с. 79, 74), оскільки в судовому засіданні ОСОБА_17 вказує, що вказану явку він надав внаслідок застосування відносно нього незаконних методів слідства та за відсутності захисника, хоча він і просив надати йому такого захисника, а ОСОБА_16 вказує, що до написання явки він 11 днів з моменту вчинення злочину перебував в стані алкогольного сп'яніння і не усвідомлював, що пише. Враховуючи, що відповідно до ст. 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а відповідно всі сумніви щодо допустимості доказів також тлумачаться на користь підсудних, і вказані докази відібрані за відсутності адвокатів, суд не враховує вищевказаних доказів та не покладає їх в основу вироку.

Крім того, судом не враховуються та не покладаються в основу вироку пояснення ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 (т. 1, а.с. 32-34, 35, 75-78, 80-82) з підстав наведених вище, а також у зв'язку з тим, що вони не є джерелом доказів.

Суд також не визнає належними джерелами доказування протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_18 від 31.07.10 у кімнаті АДРЕСА_5, під час якого вилучено поліетиленовий пакет із чаєм (т. 1, а.с. 149-150) та протокол огляду предметів від 06.10.10, а саме поліетиленового пакета із чаєм, який вилучений під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_18 31.07.10 (т. 2, а.с. 222), оскільки в ході судового слідства не встановлено будь-яких даних, що б вказували на пов'язаність вилученого чаю зі встановлюваними обставинами справи.

Разом з тим суд розцінює протоколи допиту ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18 як підозрюваних та в подальшому як обвинувачених, як належні та допустимі докази. При цьому критично, з врахуванням сукупності інших доказів, оцінюючи суть самих показань, суд враховує, що вказані слідчі дії проводились за участю адвокатів, що виключає можливість незаконності їх проведення, тиску у відношенні до підозрюваних. Заяв, зауважень та доповнень до протоколів допиту з боку як підозрюваних, обвинувачених, так і адвокатів не надходило. На добровільність і вільність показань підозрюваних та обвинувачених при дачі показань вказує те, що особи мали можливість і активно користувались цією можливістю показати свої дії як позакримінальні, в той же час детально розповідаючи про злочинні дії решти учасників. Посилання підсудних на те, що працівники міліції їх допитували з порушенням норм законодавства, розповідаючи, що інші учасники їх викривають, що відповідно викликало бажання дати показання вже проти них, судом не приймаються до уваги, оскільки надання для ознайомлення показань інших осіб, не є незаконною дією. На добровільність та вільність при дачі показань, а відповідно і їхню відповідність дійсності, вказує також те, що на допитах підозрювані детально зазначали про події, про які працівники міліції ніяким чином не могли знати, зокрема хто, що їв, де і куди їздили тощо, і вказані обставини лише в подальшому підтверджувались показаннями свідків. Крім того, на те, що показання при допиті як підозрюваних ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18 давали про обставини, які відбувались в дійсності, а не за вказівкою працівників міліції свідчить і вигадана підсудними історія про темношкірих чоловіків, які нібито забрали загиблого, оскільки вказану історію ОСОБА_18 розповідала ще до потрапляння до міліції, про що вказують допитані у справі свідки. На незастосування працівниками міліції до ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18 до допиту їх як підозрюваних фізичної сили свідчать також висновки судово-медичних експертиз від 31.07.10 (т. 3, а.с., 5, 13, 21) про відсутність у ОСОБА_17, ОСОБА_16 та ОСОБА_18 будь-яких тілесних ушкоджень, що могли б бути спричиненими працівниками міліції.

Підсудними ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 не оспорюються обставини справи, які достовірно встановлені зібраними та дослідженими в ході судового слідства доказами про те, що дійсно 19 липня 2010 року після 19 години ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18 на автомобілі ОСОБА_20, під керуванням останнього повернули на ґрунтову дорогу, яка проходить біля лісового масиву «Катеринівський ліс», розташованого між селами Катеринівка та Агатівка Бердичівського району. Після цього, як всі підсудні зазначають, що відбувся конфлікт між ОСОБА_16 та загиблим. Також підсудні визнають, що в подальшому на автомобілі загиблого за відсутності того, вони рухались по ґрунтовій дорозі та ОСОБА_17, який був за кермом не справився з керуванням та з'їхав з дороги. В подальшому автомобіль було підпалено. Підсудні не заперечують, що дійсно у загиблого було забрано гроші на суму, що інкримінується, а також два золотих персні. Жоден з підсудних не заперечує, а ОСОБА_16 і підтверджує, що смерть ОСОБА_20 настала саме в день та час, вказані у обвинуваченні. Таким чином підсудними визнаються час, місце скоєння злочину, розмір збитків заподіяних в результаті злочинних дій.

Показання підсудних ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18 про те, що конфлікт у автомобілі із загиблим виник у ОСОБА_16 через ревнощі, після чого автомобіль зупинився і ОСОБА_16 почав битись з загиблим і вбив його ненароком, а ОСОБА_18 і ОСОБА_17 ніякої участі не приймали і взагалі були відсутні на місці конфлікту, повернулись до автомобілю вже після вбивства, нічого не знаючи про його скоєння, в подальшому лише хотіли поїхати на автомобілі до магазину і повернутись за загиблим, але автомобіль з'їхав з дороги, гроші та золоті персні викрадав виключно ОСОБА_17, суд розцінює як захисну позицію підсудних та намір уникнути кримінальної відповідальності. Так, проаналізувавши докази в їхній сукупності, зокрема показання самих підсудних, показання їх же на досудовому слідстві (зокрема показання ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18, які будучи допитаними за участю адвокатів як підозрювані повністю розповіли про обставини скоєння злочину іншими співучасниками, які суд визнав доведеними), показання свідків, протоколи оглядів місць події, протоколи відтворення обстановки та обставин події, висновки судових експертиз, суд вбачає, що ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18 діяли свідомо, з умислом заволодіння чужим майном з застосуванням насильства, попередньо домовившись.

Так, на умисність та спланованість дій, спрямованих на заволодіння майном загиблого вказують фактичні обставини як ті, що передували самій події нападу, так і після події, та які встановлені в тому числі і з показань самих підсудних.

Зокрема, на це вказує запрошення ОСОБА_18 на місце події ОСОБА_17, мешканця м. Бердичева, раніше неодноразово судимого за скоєння корисливих злочинів, непрацюючого - підсудні ОСОБА_18 та ОСОБА_17 пояснюють появу ОСОБА_17 в селі Катеринівка запрошенням на відпочинок, однак ОСОБА_18, телефонуючи до ОСОБА_17 просила їй у чомусь допомогти, при тому, що у ОСОБА_17 не було грошей не лише на відпочинок, а навіть і на проїзд до села (показання підсудної ОСОБА_18, свідка ОСОБА_41, ОСОБА_28.).; ОСОБА_17 не знав куди саме їхати (показання ОСОБА_18, ОСОБА_17 як підозрюваних, роздруківка телефонних дзвінків); підсудний ОСОБА_16 при допиті в залі суду вказав, що як та чому приїхав на місце події ОСОБА_17 він не знає, а сам ОСОБА_17 йому пояснив, що приїхав до свого товариша (спростовується показаннями інших підсудних, свідка ОСОБА_41, роздруківкою телефонних дзвінків про телефонні розмови між ОСОБА_17 та ОСОБА_18.). Наведене свідчить про мету приїзду на місце події ОСОБА_17, узгодженість його дії з рештою підсудних.

Про узгодженість та спланованість дій також вказує те, що ОСОБА_18 вже наступного дня мешканцям села розповідала історію, яка б пояснювала причини зникнення загиблого та можливу його смерть, а також цю ж історію вказала розповідати і ОСОБА_16 і ОСОБА_17 (підтверджується показаннями свідків ОСОБА_22, ОСОБА_49, ОСОБА_48)

Саме на корисливий мотив дій, а не заподіяння тілесних ушкоджень через виникнення почуття ревнощів вказує те, що протягом всього дня до моменту спільного від'їзду о 19 годині ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18 та ОСОБА_20 від свідків, жодних конфліктів, сварок між загиблим та ОСОБА_16, в тому числі і з приводу ревнощів не було, що підтверджують допитані у справі свідки ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_44

На заволодіння майном загиблого із застосуванням насильства, погрози застосування такого насильства та передбачення заздалегідь такого застосування, свідчить не лише фактичне заподіяння ОСОБА_20 тілесних ушкоджень, що виявлено при дослідженні трупу останнього; зупинку автомобіля в місці, де не очікується поява свідків та не буде чути криків про допомогу, але і показаннями ОСОБА_16, який будучи допитаним як підозрюваний показав, що коли вони втрьох їхали в автомобілі, то хтось, чи ОСОБА_17, чи ОСОБА_18 казали, що ОСОБА_20 можна «виставити», тобто побити і забрати гроші. Він погодився з ними та вони всі втрьох були в курсі цього. Достовірно вони не знали, що у ОСОБА_20 є гроші, але передбачали таку наявність, так як той займався реалізацією чаю. Вказані показання пояснюють та підтверджують логічність і послідовність дій підсудних як на момент скоєння злочину, так і після події, підтверджується показаннями інших підозрюваних про висловлювання до потерпілого погроз з метою встановлення місцезнаходження грошей.

З врахуванням наведеного вище вбачається, що підсудні мали спільну корисливу мету, спрямовану на заволодіння майном ОСОБА_20 із застосуванням насильства та підсудні мали намір застосовувати насильство по ступеню тяжкості відповідно до обстановки, що складеться на момент заволодіння майном.

Про наявність у підсудних умислу на вчинення умисного вбивства вказує спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізація тілесних ушкоджень у загиблого -ОСОБА_20 нанесено чисельні удари в кількості не менше п'яти, при чому це тільки місця прикладання сили, які можливо встановити при проведенні експертизи в зв'язку з відсутністю ділянок шкіри та м'яких тканин на трупі. При цьому удари наносились в життєво важливі органи -голову, шию. Вказане підтверджується висновками судово-медичних та медико-криміналістичних експертиз (зокрема згідно з висновком № 168-МК тільки на черепі загиблого виявлено не менше 5 переломів, а також два переломи на шийних хребцях трупа), показаннями підозрюваних, підсудного ОСОБА_16

На спрямованість злочинного умислу на вбивство і саме з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб свідчать показання ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18 як підозрюваних, даних один проти одного, а тому суд приймає до уваги показання двох підозрюваних про дії третього підозрюваного, відповідно до яких вони описують: дії ОСОБА_16 по нанесенню ударів загиблому, в тому числі і двох ударів гострою частиною лопати по шиї; дії ОСОБА_17 -як такого, що першим наніс удар загиблому в автомобілі, змусив того зупинитись та першим наносив ударів загиблому, коли той почав тікати, погрожував загиблому насильством, небезпечним для життя, з метою отримання інформації про місце розташування грошей, в час, коли ОСОБА_16 наносив смертельні удари, обшукував автомобіль, допомагав в подальшому ОСОБА_16 приховувати труп, підпалював автомобіль з метою приховування слідів злочину; дії ОСОБА_18 -як такої, що обшукувала автомобіль, допомагала ОСОБА_16 подолати опір загиблого, обливала автомобіль для подальшого спалювання і знищення доказів, вигадала історію про появу темношкірих чоловіків, з якими і поїхав загиблий перед зникненням. Грунтовність показань підозрюваних та механізм нанесення кожного з них ударів загиблому підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 1074.

Про спланованість та узгодженість дій ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18 свідчить і поведінка після скоєння злочину -приховування трупу в лісі (в протоколі огляду місця події від 30.07.10 зафіксовано прикидання трупу землею та гіллям), спалювання одягу ОСОБА_17 і ОСОБА_27 після вбивства (показання самих підсудних, протокол огляду місця події від 30.07.10 та наступний огляд предметів, вилучених на згарищі, виїмка одягу загиблого за місцем проживання ОСОБА_17, показання свідків ОСОБА_56, ОСОБА_41.); спалювання автомобіля загиблого зі всіма речовими доказами зокрема і знаряддям вбивства, і слідовою інформацією (показання підсудних, всіх свідків у справі, протоколу огляду місця події від 27.07.10); розповіді підсудних про наявність конфлікту у загиблого з іншими темношкірими чоловіками.

Про спільність, попередню домовленість та умисність дій підсудних свідчать і обставини появи у підсудних перснів загиблого -підсудний ОСОБА_16 вказує, що з рук вбитого нічого не знімав, ОСОБА_17 вказує, що знайшов ці персні при обшуку автомобіля загиблого, разом з тим свідок ОСОБА_38, у якої мешкав загиблий, будучи допитаною в залі суду наполягла, що ОСОБА_20 ніколи не знімав перснів, навіть коли купався чи ходив в душ, що підтверджує зняття перснів вже з трупу.

Про спільність та узгодженість дій після скоєння злочинів, свідчать і показання свідка ОСОБА_47, яка в залі суду показала, що проходила по ґрунтовій дорозі до с. Катеринівка в той момент, коли автомобіль загиблого вже з'їхав з дороги, але ще не горів. При цьому свідок вказала, що проходячи по дорозі ні до автомобіля, ні після автомобіля на дорозі вона людей не бачила, в автомобілі також нікого не було, а вона лише чула голоси, які лунали із-за автомобіля, що спростовує показання підсудних про те, що ОСОБА_18 і ОСОБА_16 відразу після ДТП пішли від автомобіля, а підпалював його виключно ОСОБА_17

Про вчинення підсудними саме вбивства свідчать і показання свідка ОСОБА_55 про те, що під час перебування у кафе вона бачила як ОСОБА_54 спілкувався із ОСОБА_17 і останній сказав фразу типу «Тобі все одно, а мене закриють на 15 років», що також підтверджує участь ОСОБА_17 саме у вбивстві з корисливих мотивів.

На наявність умислу, спрямованого на вбивство за попередньою змовою свідчать і суперечності в показаннях самих підсудних, так і ОСОБА_16 і ОСОБА_17 вказують, що ОСОБА_17 не приймав участі у вбивстві та приховуванні трупу, але водночас спалював свій одяг. Причини спалювання одягу підсудні пояснити не можуть. Показання ж ОСОБА_17 і ОСОБА_27 як підозрюваних про те, що ОСОБА_17 спалював одяг тому, що на нього потрапила кров при спричиненні тілесних ушкоджень є логічними та в сукупності з іншими доказами підтверджують причину спалювання одягу.

Підсудний ОСОБА_17 стверджує, що не бачив, як ОСОБА_16 наносив удари загиблому, і коли він повернувся до автомобіля, ОСОБА_16 з загиблим поблизу автомобіля не було. Саме в цей момент він почав обшукувати автомобіль, знайшов гроші та золоті персні. Вже після цього підійшов ОСОБА_16 та повідомив, що з загиблим все нормально. Однак, ОСОБА_16 про ці ж обставини розповідає, що коли він відтягнув труп та повернувся до автомобіля, тільки тоді прийшов ОСОБА_17, якому він розповів, що з загиблим все нормально. Обоє вказують, що після цього вони відразу поїхали на автомобілі до магазину, підібравши по дорозі ОСОБА_18 Таким чином, спростовуються доводи підсудних про час та обставини заволодіння майном загиблого, появу у автомобілі знаряддя злочину, час та причини спалювання одягу.

Показання ОСОБА_16 з приводу того, що наміру на вбивство він не мав, виключно хотів спричинити потерпілому тілесні ушкодження, пов'язані із втратою свідомості, і не спричинив їх тому, що потерпілий перевернуся, спростовуються не лише показаннями ОСОБА_17 та ОСОБА_18 як підозрюваних, які свідчили про спрямованість умислу саме на вбивство, але й самими обставинами нанесення ударів - підсудний вказує, що хотів нанести удар по голові лопатою плиском, а вийшло рублячим кінцем лопати по шиї, двічі, при чому причину нанесення другого удару він пояснити не може, що ніяк не відповідає виявленим на трупі ОСОБА_20 тілесним ушкодженням, крім того нанесення другого удару свідчить саме про умисність дій ОСОБА_16

Доводи підсудного ОСОБА_16 про те, що вбив ОСОБА_20 він лише з мотивів ревнощів і корисливого наміру у нього не було, спростовуються не лише показаннями ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18 як підозрюваних, показаннями свідків ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_44, що заперечують існування конфліктів з даного приводу, але й обставинами та поведінкою підсудного після скоєння злочину - отримав частину своїх грошей, якими заволодівали з автомобіля загиблого під час вбивства. Доводи ОСОБА_16 також спростовуються даними висновку судово-медичної експертизи від 31.07.10, згідно з яким у ОСОБА_16 про його судово-медичному освідуванні в цей день будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено, що спростовує факт бійки з загиблим та нанесення загиблим ударів підсудному (т. 3, а.с. 13).

Показання підсудних ОСОБА_17 та ОСОБА_18 про те, що наміру на заволодіння автомобілем у них не було, вони думали поїхати до магазину та повернутись за потерпілим, ОСОБА_17. сів за кермо автомобіля, виключно за вказівкою ОСОБА_16, а відповідно не визнають вини в угоні автомобіля, спростовуються показаннями самого підсудного ОСОБА_16 про те, що він лише сів до автомобіля, а автомобілем керував ОСОБА_17, вказівок ОСОБА_17 він не давав, а також самою поведінкою підсудних, які усвідомлюючи, що автомобіль їм не належить, не маючи дозволу від власника та всупереч його волі, що вони всі підтверджують (ОСОБА_16 -тому, що вбив, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 -тому, що ОСОБА_16 сказав, що «оглушив»загиблого) умисно, протиправно, спільно поїхали на автомобілі з місця події, що повністю підтверджує вину підсудних у незаконному заволодінні транспортним засобом.

Доводи підсудної ОСОБА_18 про те, що якби вони мали намір вбити потерпілого, то зробили би це не заїжджаючи до села, в тихому місці, щоб їх ніхто не бачив, суд приймає до уваги і при встановленні фактичних обставин справи не посилається на виникнення умислу та попередню змову підсудних саме на вчинення умисного вбивства з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб ще на період спільного перебування в населених пунктах. Обставини справи свідчать про те, що труп було приховано в лісовому масиві та протягом тривалого проміжку часу не було знайдено. Вже коли було виявлено труп, впізнати по зовнішньому вигляду особу померлого не представлялось можливим і під час досудового слідства особа загиблого достовірно встановлена лише шляхом проведення медико-криміналістичної експертизи по кісткам черепу трупа, що було б неможливим, якби не фото ОСОБА_20, автомобіль якого виявили поблизу місця події, що відповідно до показань підсудних не залежало від їх волі.

Доводи підсудної ОСОБА_18 про те, що вона не знала ні про заволодіння майном, ні про вбивство спростовуються не лише показаннями ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18 як підозрюваних, але й поведінкою останньої, яку вона сама визнає та яка підтверджується показаннями свідків, а саме ОСОБА_18 відразу розповідала свідкові ОСОБА_22 про багатого нареченого іноземця, що вказує на корисливість умислу ОСОБА_18 (показання свідка ОСОБА_22.), саме підсудна ОСОБА_18 познайомилась із загиблим, телефонувала до ОСОБА_17 та привела ОСОБА_65, а в подальшому вигадала історію про темношкірих чоловіків. З показань свідків ОСОБА_41, ОСОБА_28 вбачається, що саме ОСОБА_18 була ініціатором поїздки ОСОБА_17 до с. Катеринівка, і саме вона проводила розрахунок за поїздку ОСОБА_17 до місця скоєння злочину.

Доводи підсудного ОСОБА_17 про те, що золоті персні він виявив на «торпеді»в автомобілі загиблого та вирішив їх забрати, спростовуються показаннями свідка ОСОБА_38 про те, що ОСОБА_20 ніколи не знімав ці персні і вони не могли бути в автомобілі.

Доводи підсудного ОСОБА_17 про те, що він не знав про вбивство ОСОБА_20,, спростовуються, крім показань ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18 як підозрюваних, також підтвердженою доказами поведінкою самого ОСОБА_17 після скоєння злочину - спалив свій одяг, під час перебування в кафе зі знайомими говорив фразу, що йому загрожує строк кримінального покарання до 15 років, що передбачений в санкції статті за умисне вбивство.

Доводи захисту про те, що загиблий сам спровокував своєю поведінкою вчинення відносно нього злочинів, судом не приймаються до уваги, оскільки ті дії, які вчинив загиблий навіть зі слів підсудних (мав через ОСОБА_18 знайти собі жінку, з якою вступити в статеві зносини, почав залицятись до самої ОСОБА_18.) не є відповідно до закону підставами для вжиття дій, що спричинили його смерть.

Доводи захисника ОСОБА_12 про те, що його підзахисну ОСОБА_18 оговорили інші підсудні, судом не приймаються до уваги, оскільки, крім показань ОСОБА_17 та ОСОБА_16, вина ОСОБА_18 підтверджується сукупністю й інших доказів у справі. Мотиви врахування показань як ОСОБА_17, так і ОСОБА_16 наведені вище.

Доводи ОСОБА_17 про те, що на час вчинення інкримінованих йому дій, він не перебував в стані алкогольного сп'яніння і взагалі спиртне не вживав, так як пройшов сеанс лікування від алкогольної залежності (довідка ЦМЛ - методом внутрішньом'язової імплантації препарату «Дісульфірам»терміном на 5 років до 26.05.15 -т. 1, а.с. 234) спростовується дослідженими у справі доказами -показаннями свідків, в тому числі і свідка, допитаного в залі суду за клопотанням самого ОСОБА_17 - ОСОБА_28, яка підтвердила вживання ОСОБА_17 ввечері 19.07.10 горілки, що спростовує доводи ОСОБА_17 про неможливість вживання ним спиртного та відповідно невживання ним спиртного в день скоєння злочину.

Доводи адвокатів та підсудних про те, що у них не було попередньої змови на вчинення вбивства та їхні дії можуть кваліфікувати за попередньою змовою групою осіб тільки, якщо вони б вчинили якісь дії, спрямовані на заподіяння смерті загиблого, на що вказує постанова Пленуму ВСУ, судом не приймаються до уваги, оскільки відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 07.02.03 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», на яку посилається захист зазначено (п. 16), що за цей злочин (за попередньою змовою групою осіб) несуть відповідальність і ті особи, котрі хоча й не вчинювали дій, якими безпосередньо була заподіяна смерть потерпілому, але будучи об'єднаними з іншими співвиконавцями вбивства єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілого життя, виконали хоча б частину того обсягу дій, який група вважала необхідним для реалізації цього умислу. З урахуванням конкретних обставин справи та змісту спільного умислу осіб, що вчинюють убивство за попередньою змовою, до таких дій належать: застосування на початку нападу насильства щодо потерпілого з метою приведення його у безпорадний стан з тим, щоб інший співучасник, скориставшись таким станом, заподіяв потерпілому смерть; подолання опору потерпілого з метою полегшити заподіяння йому смерті іншим співучасником; усунення певних перешкод, що в конкретній ситуації заважають іншій особі заподіяти потерпілому смерть або істотно ускладнюють це; надання особі, яка згідно з домовленістю заподіює смерть потерпілому, конкретної допомоги під час учинення вбивства (у вигляді порад, передачі зброї тощо); ведення спостереження за потерпілим, іншими особами чи обстановкою безпосередньо перед убивством або під час його вчинення з метою забезпечити реалізацію спільного умислу тощо. У справі дослідженими доказами підтверджено, що ОСОБА_18 допомагала у подоланні опору загиблого, паралельно із заподіянням смерті обшукувала автомобіль ОСОБА_20, реалізуючи спільний корисливий мотив. Слід відмітити, що відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення, при цьому дії групи осіб, у складі якої не всі є виконавцями кваліфікуються за попередньою змовою групою осіб, коли вони були заздалегідь домовленими та здійсненними на етапах безпосереднього вчинення злочину. При цьому форма змови - вербальна (словесна) - усна чи письмова або у формі конклюдентних дій - для наявності співучасті не має значення, тобто в разі реалізації спільного злочинного умислу на заволодіння майна, що в нашому випадку, інші співучасники після початку злочинних дій приєднується до вчинення злочинних дій, тобто до заподіяння тілесних ушкоджень, що спричинили смерть, з метою заволодіння майном, у різних формах приєднуються до реалізації злочинних дій -це і є попередньою змовою групою осіб.

Суд не вважає доведеним та виключає з обвинувачення посилання органу досудового слідства на те, що попередня змова у підсудних була з самого початку зустрічі саме на скоєння розбійного нападу, оскільки підсудні заперечують обставини попередньої домовленості саме на розбійний напад, тобто застосування при цьому насильства, яке є саме небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого. Обвинувачення має ґрунтуватись виключно на доказах, а не на припущеннях. Разом з тим наявність попередньої змови, спрямованої на спільне заволодіння майном померлого з використанням насильства, хоча і неконкретизованого, до початку скоєння злочину, суд вважає доведеною з підстав наведених вище.

Оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає вину підсудних доведеною повністю та кваліфікує:

- дії ОСОБА_27 за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів; за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб; за ч. 4 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб та поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; та за ч. 3 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної матеріальної шкоди, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства;

- дії ОСОБА_17 суд кваліфікує за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів; за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб; за ч. 4 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб та поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; та за ч. 3 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної матеріальної шкоди, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства;

- дії ОСОБА_18 за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів; за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб; за ч. 4 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб та поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; та за ч. 3 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної матеріальної шкоди, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства.

При призначенні покарання підсудним суд керується загальними засадами призначення покарання -ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, дані про особи винних та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 ч.ч. 1, 5 КК України злочини, передбачені ст.ст. 115 ч. 2 п. 6, 115 ч. 2 п. 12, 187 ч. 4, 289 ч. 3 КК України, є особливо тяжкими злочинами.

Підсудний ОСОБА_16 раніше неодноразово судимий, в тому числі і за корисливі злочини, за місцем проживання характеризується посередньо, як такий, що зловживає алкоголем. Відповідно до висновку судово-наркологічної експертизи потребує примусового лікування від алкоголізму. За місцем відбування покарання в Бердичівському виправному центрі № 108 ОСОБА_16 характеризувався як такий, що сумлінно ставився до праці, у відношенні до представників адміністрації ввічливий, виконував їхні законні вимоги. У відношенні до засуджених неконфліктний. За характером скромний, спокійний, цілеспрямований.

Обставин, які б пом'якшували покарання ОСОБА_16, судом не встановлено. Суд не визнає обставиною, що пом'якшує покарання підсудному -щире каяття, оскільки з показань наданих підсудним суду вбачається, що вину у скоєних злочинах він не визнає. Обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_16, суд визнає: вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Підсудний ОСОБА_17 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, відбував покарання у виді позбавлення волі, за місцем проживання характеризується як особа, на яку скарг від сусідів не надходило, не працює, за місцем останнього відбування покарання в Райківській виправній колонії № 73, ОСОБА_17 характеризувався як такий, що приймав активну участь у житті відділення, у відношенні до представників адміністрації тактовний, виконував їхні законні вимоги. За характером врівноважений, комунікабельний, цілеспрямований.

Обставин, що пом'якшують його покарання, суд не встановив. Суд не визнає обставиною, що пом'якшує покарання підсудному -щире каяття, оскільки з показань наданих підсудним суду вбачається, що вину у скоєних злочинах він не визнає. Обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_17, суд визнає: вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Підсудна ОСОБА_18 раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності, відбувала покарання у виді позбавлення волі, за місцем проживання характеризується посередньо, як така, що зловживає алкоголем. По місцю відбування останнього покарання в Збаразькій виправній колонії № 63 ОСОБА_18 характеризувалася незадовільно, як така, що допустила два порушення режиму утримання, у відношенні до представників адміністрації неоднозначна. За характером хитра, запальна, по відношенню до себе не вимоглива.

Обставин, що пом'якшують її покарання, суд не встановив. Обставиною, що обтяжує покарання підсудній ОСОБА_18 суд визнає: вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням наведеного, ступеню тяжкості вчинених злочинів, наслідків, що настали, а саме насильницької смерті людини, ролі підсудних у вчиненні злочину, осіб підсудних, намагання підсудних ввести суд в оману з метою уникнення від кримінальної відповідальності, та приймаючи до уваги санкції статей, суд прийшов до висновку про призначення підсудним покарання у виді позбавлення волі, а враховуючи корисливий мотив злочинів, і з конфіскацією всього майна, що є їхньої власністю.

На думку суду лише таке покарання буде необхідним й достатнім для виправлення підсудних та запобігання вчиненню нових злочинів як ними так і іншими особами.

Заявлений у справі представником потерпілої цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди суд задовольняє частково на суму, доведену в ході досудового та судового слідства -в розмірі 54304 грн. 30 коп., без врахування вартості золотих перснів, які повернуті потерпілому та вартості товару (чаю), за відсутності доказів такої вартості. Належних доказів, щоб б підтверджували необхідність збільшення розміру такої шкоди суду не надано те не досліджено. Судом також задовольняється частково позов про стягнення моральної шкоди на загальну суму 180 тис. грн., по 60 тис. грн. з кожного засудженого. Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує, що така шкода заподіяна злочинними діями підсудних, враховує характер та обсяг душевних страждань потерпілої, яка втратила рідну людину - чоловіка, а однорічна донька - батька, непоправність такої втрати. Члени сім'ї зазнала великого душевного потрясіння, не мали можливості навіть належним чином поховати тіло загиблого.

Арешт, накладений на майно ОСОБА_27 та ОСОБА_18, враховуючи задоволення цивільного позову у справі, не скасовувати. Прохання ОСОБА_18 повернути речі, на які накладені арешт, її сестрі, не підлягає задоволенню, оскільки матеріали кримінальної справи не містять жодних доказів про власника цих речей, які були вилучені саме у ОСОБА_18, а згідно з ч. 3 ст. 330 КПК України, якщо виникне спір про право власності на зазначені речі, він підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Судові витрати за проведення судових експертиз підлягають стягненню з підсудних.

Враховуючи призначене покарання, характеризуючі дані підсудних, підстав для зміни обраних щодо підсудних ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 запобіжних заходів у виді взяття під варту до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_16 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 115 ч. 2 п.п. 6, 12, 187 ч. 4, 289 ч. 3 КК України, та призначити йому покарання :

- за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією всього майна, що є його власністю;

- за ч. 4 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією всього майна, що є його власністю;

- за ч. 3 ст. 289 КК України - у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією всього майна, що є його власністю;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань засудженому ОСОБА_16 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років 9 (дев'ять) місяців з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 вересня 2010 року, визначити остаточне покарання ОСОБА_16 у виді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю, зарахувавши покарання відбуте повністю за попереднім вироком.

Початок строку відбуття призначеного покарання засудженим ОСОБА_16 обчислювати з моменту затримання 30 липня 2010 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_16 залишити попередній - взяття під варту.

ОСОБА_17 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 115 ч. 2 п.п. 6, 12, 187 ч. 4, 289 ч. 3 КК України, та призначити йому покарання :

- за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією всього майна, що є його власністю;

- за ч. 4 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією всього майна, що є його власністю;

- за ч. 3 ст. 289 КК України - у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією всього майна, що є його власністю;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим засудженому ОСОБА_17 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Початок строку відбуття призначеного покарання засудженим ОСОБА_17 обчислювати з моменту затримання 30 липня 2010 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_17 залишити попередній - взяття під варту.

ОСОБА_18 визнати винною у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 115 ч. 2 п.п. 6, 12, 187 ч. 4, 289 ч. 3 КК України, та призначити їй покарання :

- за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років з конфіскацією всього майна, що є її власністю;

- за ч. 4 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією всього майна, що є її власністю;

- за ч. 3 ст. 289 КК України - у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією всього майна, що є її власністю;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим засудженій ОСОБА_18 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років з конфіскацією всього майна, що є її власністю.

Початок строку відбуття призначеного покарання засудженою ОСОБА_18 обчислювати з моменту затримання 30 липня 2010 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженої ОСОБА_18 залишити попередній - взяття під варту.

Стягнути з ОСОБА_27 на користь ОСОБА_66 18101 грн. 40 коп. матеріальної шкоди та 60000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_17 на користь ОСОБА_66 18101 грн. 40 коп. матеріальної шкоди та 60000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_18 на користь ОСОБА_66 18101 грн. 40 коп. матеріальної шкоди та 60000 грн. моральної шкоди.

Арешт, накладений на майно ОСОБА_18 відповідно до постанови ст. слідчого СУ УМВС України в Житомирській області Димченка О.Є. від 18.10.10, а саме на ланцюжок, хрестик та сережки із золота 585 проби, а також наручний годинник Phillip Persio, мобільний телефон "Nokia-6280", серійний номер НОМЕР_3, сім-картку оператору мобільного зв'язку «Київстар», серійний № НОМЕР_7 -не скасовувати.

Арешт, накладений на майно ОСОБА_16 відповідно до постанови ст. слідчого СУ УМВС України в Житомирській області Димченка О.Є. від 22.10.10, а саме на гроші в сумі 4 грн. 35 коп., мобільний телефон «Самсунг-С250»із серійним номером НОМЕР_5, сім-картку оператору мобільного зв'язку «Київстар»з номером НОМЕР_6, наручний годинник "AMBER TIME", шкіряний гаманець "CEFIRO" -не скасовувати.

Стягнути з засуджених ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області по 206 грн. 40 коп. з кожного судових витрат за проведення чотирьох судових дактилоскопічних експертиз, та по 86 грн. 00 коп. за проведення судової товарознавчої експертизи (одержувач: НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області код ЄДРПОУ 25574601 на рахунок 31258272211843, банк одержувача: УДК в Житомирській області МФО-811039).

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили: копії тимчасової посвідки на постійне проживання із перекладом на англійську мову, біржової угоди та листа-підтвердження про придбання автомобіля «Рено-Траффік», 1998 р.в., а також фото із зображення автомобіля потерпілого, що приєднані до матеріалів справи - залишити в матеріалах кримінальної справи; фрагменти згорілої тканини, монету «25 копійок», металеву скобу, квиток-запрошення із виконаним рукописним текстом, фрагмент згорілого паперу, скляну пляшку з-під пива «Бердичівське», фрагмент згорілої підметкової частини взуття, рештки пляшки із полімерного матеріалу, шнурок, обвуглені залишки продуктів спалювання, пару гумових тапок, пластикову пляшку з-під води «Караван», пляшку з-під горілки «Істинна», пляшку з-під настоянки «Моя вишенька», п'ять недопалків цигарок, автомобільний НОМЕР_2, футболку, шорти та плавки, джинсові штани, пару сандалів, поліетиленовий пакет із чаєм, які зберігаються в камері схову речових доказів Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області - знищити; два персні із жовтого металу, що зберігаються в камері схову речових доказів Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області - передати потерпілому ОСОБА_66; пару кросівок, які були вилучені 10.08.10 у обвинуваченого ОСОБА_16 та які зберігаються у камері схову речових доказів Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області - передати в дохід держави; мобільний телефон «Нокіа-6280»із серійним номером НОМЕР_3, сім-картку оператора мобільного зв'язку «Київстар»з номером НОМЕР_4, мобільний телефон «Самсунг-С250»із серійним номером НОМЕР_5, сім-картку оператора мобільного зв'язку «Київстар»з номером НОМЕР_6, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області - конфіскувати.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженими, які утримуються під вартою, у той же строк з моменту вручення їм копії даного вироку.

Головуючий-суддя О.С. Яковлєв

Суддя Т.М. Вдовиченко

Народний засідатель Н.Ф. Кучинська

Народний засідатель О.Б. Папиш

Народний засідатель Н.П. Бойко