Ухвала суду № 24716730, 14.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2012 року м. Київ К-24719/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя (далі -Жовтнева МДПІ)

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2010

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010

у справі № 2а-20703/09/0570

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмашавто»(далі -Товариство)

до Жовтневої МДПІ

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010, позов задоволено; визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 18.09.2009 № 0000202344/0 та від 13.11.2009 № 0000202344/1 з тих мотивів, що реалізація законного права платника на податковий кредит не обмежена виключно періодом, в якому відбулася «перша подія»у розумінні підпункту 7.5.1 пункт4 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та не залежить від добросовісності його контрагентів як платників податків.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Жовтнева МДПІ просить скасувати прийняті у справі рішення попередніх інстанцій та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про неправомірність відображення позивачем у складі податкового кредиту червня 2009 року сум ПДВ, сплачених постачальникові у лютому 2008 року, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ за відповідний період.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Жовтневої МДПІ з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що підставою для донарахування Товариству податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 142 334 грн. (у тому числі 101667 грн. за основним платежем та 40667 грн. за штрафними санкціями) згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням слугував висновок податкового органу , викладений в акті перевірки від 14.09.2009 № 2185/23-4/31674623, про завищення позивачем податкового кредиту у червні 2009 року внаслідок відображення у його складі суми ПДВ, сплаченої постачальникові за поставку та установку обладнання у лютому 2008 року.

Судами також було з'ясовано, що фактично у декларації за червень 2009 року позивач здійснив коригування податкового кредиту за лютий 2008 року у зв'язку з помилковим неврахуванням суми ПДВ за податковою накладною, складеною товариством з обмеженою відповідальністю «Аквагеотех».

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 названого Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Здійснене податковим органом тлумачення наведених правових норм, відповідно до якого після спливу звітного періоду, в якому настала «перша подія», платник втрачає право на податковий кредит, не ґрунтується на змісті цих норм.

Адже підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону першу подію визначено як момент виникнення об'єктивного права платника на формування податкового кредиту, реалізація якого є можливою у разі виконання певних умов. При цьому Законом не встановлено ані строку існування цього права, ані обставин, з якими пов'язується його припинення.

А відтак з огляду пункт 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за змістом якого якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок, суди обґрунтовано визнали законним здійснене Товариством у декларації за червні 2009 року коригування податкового кредиту за лютий 2008 року на підставі податкової накладної, складеної за наслідками поставки позивачеві товару та робіт, та правомірно задовольнили даний позов.

А тому процесуальних підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої і апеляційної інстанцій не вбачається.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя відхилити.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010 у справі № 2а-20703/09/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко