Ухвала суду № 24716724, 14.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2012 року м. Київ К-26522/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у місті Рівне (далі -ДПІ)

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2010

у справі № 2а-7727/09/1070

за позовом іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (далі -Підприємство)

до ДПІ

про визнання нечинним рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2010, позов задоволено; скасовано рішення ДПІ від 06.11.2008 № 1002622343/0/23-235 з тих мотивів, що податковим органом було безпідставно кваліфіковано операцію з доставки товару покупцям з використанням готівкового способу розрахунку під час передачі товару як виїзну торгівлю.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати прийняті у справі рішення попередніх інстанції та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що здійснення позивачем торговельної діяльності за готівкові кошти через пересувну торгівельну мережу без придбання торговельного патенту обумовлює правомірність застосування до Підприємства оспорюваної суми штрафних санкцій.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що ДПІ було проведено планову виїзну перевірку Рівненської філії Підприємства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 30.06.2008, оформлену актом від 29.10.2008 № 23-400/23308516. У цьому акті зафіксовано факт продажу названою філією позивача товарів (безалкогольних напоїв) за готівкові кошти з автомашин, за якими зареєстровані реєстратори розрахункових операцій для здійснення виїзної торгівлі, однак без одержання відповідних торгових патентів. Наведена обставина стала підставою для застосування до позивача 116 302,80 грн. за оспорюваним рішенням (з урахуванням внесення до нього змін за рішенням від 25.11.2008 № 51690/23-235).

Судами також було з'ясовано, що продаж спірних товарів здійснювався позивачем на підставі договорів про постачання безалкогольних напоїв, які укладалися Підприємством з покупцями. Так, умовами цих договорів передбачалося, зокрема, виконання позивачем доставки товару на підставі замовлення покупця за адресою, вказаною у замовленні; оплата товару здійснювалася покупцем у тому числі і готівкою в момент здійснення доставки.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

У розгляді цієї справи суди, встановивши факт продажу Підприємством товарів за готівкові кошти на підставі попередньо укладених договорів, обґрунтовано кваліфікували такий продаж позивачем як їх поставку за цивільним правочином, а не як виїзну торгівлю.

Адже виїзна торгівля за своїм правовим змістом є торгівлю, що здійснюється за межами майнового комплексу, який займає окрему споруду (офісне приміщення) або який розміщено у спеціально призначеній та обладнаній для торгівлі споруді, де суб'єкт господарювання здійснює діяльність з реалізації товару, тобто торговельного приміщення. Така торгівля є різновидом торгівлі через дрібнороздрібну торговельну мережу.

В даному ж разі позивачем відвантажувалися партії товарів покупцям за їх попереднім замовленням із застосуванням готівкової форми розрахунку, що не відповідає ознакам роздрібної торгівлі як виду економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу для їх некомерційного використання. Власне факт використання позивачем РРО під час здійснення розрахунків в момент доставки не змінює юридичну природу спірних операцій поставки.

А відтак суди дійшли правильного висновку, що вказана діяльність не підлягає патентуванню та обґрунтовано задовольнили позов, а тому процесуальних підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої і апеляційної інстанцій не вбачається.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у місті Рівне відхилити.

2. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2010 у справі № 2а-7727/09/107 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко