Ухвала суду № 24711399, 15.06.2012, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0315/264/2012 Провадження №11/0390/383/2012 Головуючий у 1 інстанції:Самрук В.Ф. Категорія:ч.1, ст..309, ст..315,ч.2 ст.307 КК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді Борсука П.П.

суддівХлапук Л.І., Міліщука С.Л.,

з участю прокурора -Старчука В.М.

підсудного -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Старовижівського районного суду від 27 березня 2012 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:

1. вироком Старовиживського районного суду від 13 лютого 2009 року за ч. 1 ст 162 КК України на один рік чотири місяці обмеження волі,

2. вироком Старовижівського районного суду від1 лютого 2011 року за ч.1 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі з випробуванням на три роки. 3.Постановою Старовижівського районного суду від 6 лютого 2012 року скасовано звільнення від відбування цього покарання з випробуванням і направлено для відбування покарання у вигляді позбавлення волі на строк два роки засуджено:

за ч.2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк п"ять років три місяці з конфіскацією майна;

за ч.1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців;

за ч. 1 ст. 315 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк п"ять років три місяці з конфіскацією майна.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, приєднано невідбуту частину покарання за вироком Старовижівського районного суду від 1 лютого 2011 року один рік позбавлення волі і за сукупністю вироків визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строком на шість років три місяці з конфіскацією майна.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишено попередню - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання визначено рахувати з 5 лютого 2012 року з часу його затримання.

Речові докази у справі - два поліетиленові пакети з особливо небезпечними наркотичними засобами канабісом (маріхуаною) вагою 18,41 та 1.10 грама - знищено.

Стягнено із засудженого ОСОБА_2 703 (сімсот три) гривні 20 коп. за проведення експертиз наркотичних.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області переглядаючи справу в апеляційному порядку,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 восени 2011 року на присадибній земельній ділянці поблизу житлового будинку в с. Мизове Старовижівського району Волинської області, в якому він проживає разом з батьками, після достигання однієї рослини конопель, яку посіяв навесні 2011 року , відокремивши суцвіття і листя конопель від стебла рослини висушив в житловому будинку та зберігав цей особливо небезпечний наркотичний засіб масою 16, 71 грам без мети збуту.

3 лютого 2012 року ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, в будинку батьків в с. Мизове Старовижівського району схиляв свого брата ОСОБА_3 до вживання особливо небезпечного наркотичного засобу -канабісу.

4 лютого 2012 року близько 15 год.30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, на вулиці с. Мизове Старовижівського району ОСОБА_2 збув за 70 грн. ОСОБА_4 1,53 грама особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу ( марихуани).

Прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не погоджуючись з вироком суду подав апеляцію, в якій не оспорюючи доведеності вчинених ОСОБА_2 злочинів і кваліфікацію його дій, просить вирок в частині призначеного йому покарання скасувати та постановити новий, призначити ОСОБА_2 за ч.2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією майна; за ч.1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки; за ч. 1 ст. 315 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією майна.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, приєднати невідбуту частину покарання за вироком Старовижівського районного суду від 1 лютого 2011 року і за сукупністю вироків визначити остаточно покарання у виді позбавлення волі на строком вісім років з конфіскацією майна. Посилається на те, що з 08. 11. 2011 року вступив в дію закон, який посилює кримінальну відповідальність за збут наркотичних засобів.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку і доводи апеляції, прокурора, який підтримав апеляцію, засудженого ОСОБА_2 що прохав зменшити міру покарання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і цим обставинам дав вірну юридичну оцінку. Дії засудженого в незаконному виробництві та зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту, в схилянні ОСОБА_3 до вживання наркотичних засобів і в незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, особою, яка раніше вчинила злочини, передбачені ч.1 ст. 309 і ч.1 ст. 315 КК України в апеляційному порядку не оспорюються.

Твердження прокурора в апеляційній скарзі про неправильне застосування до ОСОБА_2 за збут наркотичних засобів кримінального закону є слушними.

Як вбачається з матеріалів справи 4 лютого 2012 року ОСОБА_2 збув особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс ( марихуану).

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів»від 06 жовтня 2011 року, який набрав чинності 08 листопада 2011 року внесено зміни в ч.2 ст.307 КК України, яка передбачає мінімальний строк основного покарання за даний злочин у виді шести років позбавлення волі.

Суд першої інстанції призначаючи покарання за ч.2 ст. 307 КК України у виді п'яти років трьох місяців позбавлення волі, неправильно застосував кримінальний закон, а тому вирок щодо нього в цій частині підлягає зміні.

Враховуючи, що від збуту наркотичних засобів тяжких наслідків не наступило, оскільки оперативна закупка проводилася легендованою особою, обставини, що пом'якшують покарання: незначний розмір збутого наркотичного засобу, щире каяття, які в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для застосування ст. 69 КК України та залишення покарання за ч.2 ст.307 КК України призначене вироком Старовижівського районного суду від 27 березня 2012 року.

Покарання ОСОБА_2 за ч.1 ст.309, ч.1 ст.315 КК України, а також за сукупністю злочинів та сукупністю вироків слід залишити призначене вироком Старовижівського районного суду від 27 березня 2012 року.

З довідки ВІТ УМВС У країни у Волинській області вбачається, що в ОСОБА_2 непогашена судимість за вироком Старовижівського районного суду від 13 лютого 2009 року, Даним вироком він був засуджений за ч.1 ст.162 КК України на один рік чотири місяці обмеження волі., а тому дані відомості слід внести до вступної частини вироку.

Оскільки при постановленні вироку у додатковому покаранні -конфіскації майна засудженого ОСОБА_2 не визначено частку, колегія суддів вважає за необхідне запропонувати суду першої інстанції вирішити дане питання в порядку статтей 409, 411 КПК України.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст.365, 366, 371 КПК України, колегія суддів судової палати,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Старовижівського районного суду від 27 березня 2012 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного йому покарання за ч.2 ст. 307 КК України змінити.

Вважати, що покарання за ч.2 ст. 307 КК України у виді п'яти років трьох місяців позбавлення волі з конфіскацією майна належного йому на праві приватної власності призначено йому із застосуванням ст. 69 КК України.

Вирок в частині призначеного ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на один рік шість місяців, за ч. 1 ст. 315 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки, а також за сукупністю злочинів на підставі ст.70 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією майна належного йому на праві приватної власності та сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років три місяці з конфіскацією майна належного йому на праві приватної власності залишити без зміни.

Внести зміни в вступну частину вироку та вважати ОСОБА_2 раніше судимим за вироком Старовиживського районного суду від 13 лютого 2009 року за ч. 1 ст. 162 КК України на один рік чотири місяці обмеження волі.

Запропонувати суду першої інстанції в порядку ст.409, 411 КПК України вирішити частку конфіскованого майна у засудженого ОСОБА_2

В решті вирок суду залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: