Ухвала суду № 24702621, 15.06.2012, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2012 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Чупікової В. В.

суддів:Галичанського А.Д., Перепелюк І.Б.

секретар Ласій О.І.

за участю: представника позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово -Інвестиційний банк»до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 квітня 2012 року,-

в с т а н о в и л а :

В січні 2010 року Позивач публічне акціонерне товариство «Акціонерний Комерційний промислово- інвестиційний банк»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5,ОСОБА_4 про стягнення з них солідарно суму заборгованості за кредитним договором №644 від 06.04.2006 року в розмірі-7994,80 (сім тисяч чотириста дев'яносто чотири євро 80 центів) та 50261, 24 грн. (п'ятдесят тисяч двісті шістдесят одна гривня 24 копійки).

Посилався на те, що відповідач ОСОБА_5 систематично не виконував взяті на себе зобов'язанняза кредитним договором, не повертав кредит та не сплачував проценти за користування кредитними коштами, не зважаючи на надіслані йому та іншим відповідачам листи-попередження. На підставі виконавчого напису нотаріуса предмет іпотеки був реалізований за 260000 гривень, з яких 7242,95 гривень складає винагороду торговельної організації за придбане майно на прилюдних торгах. Кошти в сумі 252597 гривань 05 копійок, що згідно офіційного курсу НБУсклало 22838,07 євро, які отримані від реалізації предмету застави, зарахованіна погашення існуючої заборгованості, а саме: 21145,55 євро - заборгованість по кредиту, 1692,52 євро заборгованість по нарахованих відсотках. Станом на час звернення до суду заборгованість по кредитному договору складає вищезазначену суму.

В березні 2012 року позивач уточнив свої вимоги та просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 суму заборгованості за кредитним договором №644 від 06.04.2006 року згідно доданого розрахунку в розмірі 8257,77 Євро та 62744,77 гривень.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 квітня 2012 року позов публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово- Інвестиційний банк»задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк»заборгованість за договором про іпотечний кредит №644 від 06.04.2006 року в розмірі 8257 ( вісім тисяч двісті п'ятдесят сім ) євро 77 центів та 62744 (шістдесят дві тисячі сімсот сорок чотири) гривні 77 копійок на розрахунковий рахунок №290969021 МФО 356163 код №09356164. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідачі просить рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 квітня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволені позову. Апелянти посилаються на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, неправильне та неповне дослідження доказів та їх оцінка, порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначають, що 23.05.2008 року вчинений виконавчий напис нотаріуса на 29827, 14 євро та 1824, 50 грн.14.08.2009 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ була винесена постанова на підставі ч.1п.8 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з реальним виконанням. А тому повторне стягнення з них суми за судовим рішенням заборонено. ОСОБА_4 крім цього зазначає, що не отримувала від банку ніяких листів з вимогою про сплату заборгованості, банк втратив право вимоги від неї заборгованості, яка виникла ще 01.09.2007 року та була вже примусово стягнута.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що коштів від реалізації предмету іпотеки на погашення кредитної заборгованості не вистачило, а тому відповідно ч.4 ст.591 ЦК України, ст.24 Закону України «Про заставу», ч.7 ст.47 Закону України «Про іпотеку»має право за стягнення вказаної в позові заборгованості.

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідачка ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримала з підстав, викладених в ній.

Представник позивача ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнала, просила її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного

Відповідно до ст.ст.526, 554 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідачі в повному обсязі не погасили заборгованість за кредитним договором, оскільки коштів отриманих від реалізації іпотечного майна, не вистачило на погашення цієї заборгованості.

Так, судом встановлено, що 06 квітня 2006 року між акціонерним комерційним Промислово-інвестиційним банком, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-Інвестиційний банк»та ОСОБА_5 був укладений Договір про іпотечний кредит №644 ( копія договору на а.с. 10-13, 34-37), згідно умов якого відповідачу видано на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості кредит у розмірі 30000 Євро строком до 05 квітня 2026 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % річних у Євро, сплатою щомісячної винагороди у розмірі 1,2 % та за неправомірне користування кредитом у розмірі 24% річних у Євро. Погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту.

В забезпечення зобов'язань за даним договором кредиту позивачем було укладено з відповідачем ОСОБА_5 іпотечний договір від 06 квітня 2006 року, згідно умов якого відповідач передав в заставу нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 (а.с.15-17). В результаті примусової реалізації цього майна відбулося часткове погашення заборгованості за кредитним договором(а.с.8,80-82).

В забезпечення зобов'язань за вказаним договором було укладено договір поруки № 635 від 06 квітня 2006 року з відповідачем ОСОБА_4 (копія договору на а.с.14), відповідно до п.2.1 якого у разі невиконання та/або прострочення виконання ОСОБА_5 кредитних зобов'язань, зобов'язується до 05 квітня 2026 року погасити заборгованість по Кредитному договору. Згідно ст.554 ЦК України, п.2.2 вищезазначеного договору поруки позичальник та поручитель є солідарними боржниками перед кредитором, та залишається зобов'язаним за кредитним договором до повного виконання всіх своїх зобов'язань за ним у повному обсязі.

Про залишок заборгованості по кредитному договору відповідач ОСОБА_5 повідомлявся листом від 18.08.2009 року (а.с.9).

Відповідачка ОСОБА_4 17.12.2009 року особисто отримала лист - попередження про те, що після реалізації іпотечного майна заборгованість по кредитному договору погашена не в повному обсязі. В даному листі був наведений розрахунок заборгованості станом на 01.12.2009 року(а.с.8).

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження в зв'язку з реальним виконанням по виконанню виконавчого напису нотаріуса, на яку посилаються апелянти, не свідчить про належне виконання їх обов'язків за кредитним договором. Розрахунок заборгованості по кредитному договору, який наданий позивачем на а.с.198-200 апелянтами належними та допустимими доказами не спростований.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянтів не дають підстав для скасування рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 квітня 2012 року, як ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 307, 308ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну ОСОБА_5, ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий /підпис/

Судді:/підпис/

З оригіналом згідно