Ухвала суду № 24629336, 14.06.2012, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Чернівці «12 »червня 2012р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Черновський О. К.

суддів Дембіцької О.О.

Попова Г.Г.

за участю прокурора Хоміцької Т.Б.

за участю адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Кіцманського району Чернівецької області Бацея С.І. на вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 березня 2012 року,

Цим вироком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, з середньою спеціальною освітою, одружений, на утриманні в якого є одна неповнолітня дитина, слюсар Чернівецького локомотивного депо, не судимий в силу ст. 89 КК України, громадянин України, військовозобов'язаний, засуджений:

- за ст. 286 ч.2 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі, без позбавлення

права керувати транспортними засобами;

На підставі п. Е ст.1 Закону України «Про амністію»від 8 липня 2011 року засуджений ОСОБА_4 звільнений від призначеного покарання.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_4 на користь науково - дослідного експертно - криміналістичного центру управління МВС України в Чернівецькій області 1982 гривні 12 копійок за проведення експертизи на р\р 31256272210002 в УДК в Чернівецькій області, код 25575279, МФО № 856135.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 406 гривень матеріальної та 2000 гривень моральної шкоди.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 залишено попередню -підписку про невиїзд.

Вирішено долю речових доказів.

Згідно вироку суду, засуджений ОСОБА_4 13 березня 2011 року біля 02 години, керуючи належним ОСОБА_6 автомобілем «Москвич - 2140», державний номер НОМЕР_1, рухаючись по автошляху Кіцмань - Киселів у напрямку м. Кіцмань, в

Справа № 2490/11-247/2012 Головуючий у І інстанції Усатий М.В.

Категорія ст. 286 ч.2 КК України Доповідач Черновський О.К.

порушення вимог п. п. 2.36, 10.1, 19.3 Правил дорожнього руху, будучи засліпленим світлом фар зустрічного автомобіля, продовжив рух і, змінивши напрямок руху, частково виїхав на зустрічну полосу руху та допустив зіткнення з автомобілем марки Kangoo», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_10, що рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого пасажир автомобіля «Москвич - 2140»потерпілий ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння у виді закритого перелому тім?яно - скроневої ділянки черепа, а пасажир автомобіля Kangoo» - потерпілий ОСОБА_5 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я, у виді закритого вколоченого перелому шийки правої плечової кістки зі зміщенням.

Не погоджуючись з вироком суду, помічник прокурора Кіцманського району Чернівецької області подав апеляцію в якій просить вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 березня 2012 року скасувати та постановити свій вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання за ст. 286 ч.2 у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.

Вважає, що вирок районного суду є незаконним та підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що районний суд виключив у мотивувальній частині вироку посилання на таку обтяжуючу обставину, як вчинення засудженим злочину у стані алкогольного сп'яніння,оскільки на його думку були порушенні вимоги Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.09.2009 року № 400/666. Зазначає, що не можливо проігнорувати наявні в матеріалах справи докази того, що ОСОБА_4 вживав алкоголь.

Крім того факт смерті потерпілого не знайшов свого підтвердження, згідно даних досудового та судового слідства. На думку апелянта судом при постановленні вироку не взяті до уваги вимоги п. «з»ст.7 Закону України «Про амністію»від 08 липня 2011 року та п. «є»ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні».

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, яка просила вирок суду скасувати, як незаконний та направити праву на новий судовий розгляд, засудженого, який просив вирок районного суду залишити без змін а апеляцію прокурора без задоволення, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Під час судового засідання ОСОБА_4 свою визнав повністю, яка в свою чергу повністю підтверджена матеріалами справи та не оспорюється в апеляції.

Виходячи з того, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому та заявив в судовому засіданні клопотання, щодо застосувати відносно нього Закон України «Про амністію»та звільнення його від покарання, районний суд припустився процесуальної помилки щодо форми рішення, оскільки відповідно до ч.3 ст. 296 КПК України при заявлені клопотання суд вислуховує думку прокурора та інших учасників судового розгляду і розв'язує ці клопотання мотивованою ухвалою, а суддя -постановою.

Районний суд помилково кваліфікував дії ОСОБА_4 за ст. 286 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого. Оскільки факт смерті не має свого підтвердження ні на досудовому слідстві ні в судовому засіданні. Згідно матеріалів справи, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Москвич -2140»державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 отримав середні тілесні ушкодження (а.с. 37-38), пасажир даного автомобіля ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження (а.с. 33-34), а пасажир автомобіля nault-Kangoo»державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня важкості(а.с.31-32), тому дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ст.286 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

Районний суд вірно прийшов до висновку та виключив з обвинувачення засудженого таку обтяжуючу покарання обставину, як вчинення засудженим злочину в стані алкогольного сп'яніння, оскільки остання не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи в суді.

Згідно Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністертва внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 вересня 2009 року №400/666, а саме п.1.8 у разі дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у вищезазначених закладах охорони здоров'я, крім того згідно п. 3.15 за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Беручи до уваги акт судово-медичного обстеження №61 -Мд від 23.03 2011 року у ОСОБА_4 виявлено ознаки алкогольної інтоксикації( а.с.37-38), крім того дані ознаки також зафіксовані і у висновку експерта № 83-Е від 14.04.11 року( а.с. 100-101) про те у підсумках даної експертизи зазначено, що даних про наявність алкоголю в крові ОСОБА_4 на момент ДТП при проведенні судово-медичного обстеження не отримано.

Згідно показань даних під час судового засідання судово-медичним експертом ОСОБА_8 в особи яка потрапляє в лікарню кров на виявлення алкоголю в крові не береться, без направлення правоохоронних органів. ОСОБА_8 зауважив, що в акті судово-медичного обстеження, який він проводив є запис «алкогольна інтоксикація», даний запис був здійснений з історії хвороби, як пояснив експерт такі дані просто були переписані з вищезазначеної історії. Крім того зазначає, що запах алкоголю з ротової порожнини не є доказом того, що особа перебуває в стані алкогольного сп'яніння. ( а.с.314).

Згідно показів ОСОБА_9 даних в судовому засіданні у засудженого ОСОБА_4 не бралась кров на встановлення алкоголю в крові(а.с.314), тобто огляд засудженого на стан сп'яніння відповідно до вказаної вище Інструкції не проводився а його результати не оформлялися відповідними документами. Фактично відсутній основний доказ, який може підтвердити той факт, що засуджений під час вчинення злочину перебував в стані алкогольного сп'яніння.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011 року, звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка підпадає під дію ст.1цього закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.

Районний суд вірно прийшов до висновку, що засудженого необхідно звільнити від призначеного покарання, оскільки він, як особа, якає потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, вчинив злочин з необережності, який не є особливо тяжким, підпадає під дію п.Е.ст.1 Закону України «Про амністію»від 08 липня 2011 року, проте процесуально не вірно оформив рішення у вигляді вироку, а не постанови.

Враховуючи вище наведене, керуючись ст.ст.296, 365, 366 КПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію помічника прокурора Кіцманського району Чернівецької області ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Кіцманського районного суду від 02 березня 2012 року щодо ОСОБА_4 -скасувати.

На підставі п. Е. ст.1 Закону України «Про амністію»від 08 липня2011 року ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ст.286 ч.2 КК України, а справу щодо нього закрити.

Головуючий О.К. Черновський

Судді О.О. Дембіцька

Г.Г. Попов