Ухвала суду № 24701417, 14.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" червня 2012 р. м. Київ К/9991/88090/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі Сватко А.О.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Маньківському районі Черкаської області (далі -ДПІ)

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25.03.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011

у справі № 2а/2370/886/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс-Л»(далі -Товариство)

до ДПІ

про скасування податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача -не з'явились,

відповідача -Рогового В.М.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.03.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011, позов задоволено; скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.08.2010 № 0000102301/0/217, від 07.09.2010 № 0000102301/1/217 та від 12.11.2010 № 0000102301/2. У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що реальне виконання операцій з поставки позивачеві послуг по очистці, зберіганню та навантаженню зерна підтверджується документально. Крім того, за висновком судів, Товариство обґрунтовано включило до складу валових витрат суму дебіторської заборгованості підприємства-банкрута за поставлений товар.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати прийняті у справі рішення попередніх інстанцій та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про фіктивний характер спірних операцій з поставки позивачеві вказаних послуг з огляду на відсутність у контрагентів позивача необхідних матеріально-технічних ресурсів для вчинення необхідних дій в процесі виконання цих операцій.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що за наслідками проведення ДПІ планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2009, оформленої актом від 30.07.2010 № 292/23/33625337, позивачеві було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 525087 грн. (у тому числі 375062 грн. за основним платежем та 150025 грн. за штрафними санкціями) згідно з податковим повідомленням-рішенням від 10.08.2010 № 0000102301/0/217. Підставою для цього донарахування став висновок контролюючого органу про незаконне відображення позивачем у складі валових витрат підприємства витрат на оплату послуг по зберіганню та сушці зерна, наданих суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_2 та фермерським господарством «Одаї», з огляду на фіктивний характер цих операцій. При цьому ДПІ послалася на відсутність у вказаних постачальників основних фондів, транспортних засобів та земельних ділянок для вчинення дій, що становлять зміст спірних операцій з поставки послуг.

Правила формування валових витрат наведені у статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, пунктом 5.1 цієї статті Закону визначено, що валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 названого Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

За змістом абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 вказаної статті Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Зі змісту наведених законодавчих положень випливає, що правоутворюючим фактом, з яким податкове законодавство пов'язує виникнення у платника права на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат, є реальне здійснення операцій з придбання послуг, які опосередковуються складенням відповідних первинних документів.

А відтак суди, встановивши за наслідками дослідження наявних у справі первинних документів, реальність виконання спірних операцій з поставки послуг позивачеві, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для невизнання права Товариства на формування валових витрат за цими операціями.

Відповідно до підпункту 5.2.8 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.

За змістом пункту 1.25 статті 1 Закону безнадійна заборгованість -це, зокрема, заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна юридичної особи, оголошеної банкрутами у порядку, встановленому законом.

З огляду на наведені законодавчі приписи попередні судові інстанції, встановивши факт непогашення товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Новітні крохмальні технології»заборгованості перед позивачем за поставлений товар в процесі ліквідації цього покупця у зв'язку з банкрутством, обґрунтовано визнали право Товариства на збільшення валових витрат на суму цієї заборгованості.

За таких обставин Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком попередніх інстанцій про незаконність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на реорганізацію ДПІ Вищий адміністративний суд України здійснює заміну відповідача у справі його правонаступником -Тальнівською міжрайонною державною податковою інспекцією Черкаської області Державної податкової служби.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Замінити відповідача у справі державну податкову інспекцію у Маньківському районі Черкаської області її правонаступником - Тальнівською міжрайонною державною податковою інспекцією Черкаської області Державної податкової служби.

2. Касаційну скаргу Тальнівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

3. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25.03.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011 у справі № 2а/2370/886/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко

Суддя М.І. Костенко