Постанова № 24701319, 17.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2012 року м. Київ К-37554/09-С

К-37554/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,Судді: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2009

та постанову Господарського суду Одеської області від 21.09.2007

у справі № 34/306-06-7206А Господарського суду Одеської області

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «СКТ»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Одеської області від 21.09.2007, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2009, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 12.07.2006 № 0006092301/0 про визначення Підприємству з іноземними інвестиціями (ПІІ)«СКТ»податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1499293,50 грн., в тому числі 999529,00 грн. -основний платіж та 499764,50 грн. -штрафні (фінансові) санкції, накладені на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Висновок суду про неправомірність зазначеного податкового повідомлення-рішення вмотивований посиланням на частину 1 ст. 72 КАС України та на факт визнання постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01.08.2006 у адміністративній справі № 2а-2553/06, яка набрала чинності з 01.11.2006, незаконними дій посадових осіб ДПА в Одеській області щодо проведення виїзної позапланової перевірки ПІІ «СКТ»та акту перевірки від 30.06.2006 № 14/23-19348088, на підставі якого прийняте це податкове повідомлення-рішення.

У касаційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, доводячи, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, зокрема норми частин 1 ст. 11, частину 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(Закон № 509-ХІІ), ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», частини 7 ст. 59 Господарського кодексу України.

Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У судовому процесі встановлено, що фактичною підставою для визначення ПІІ «СКТ»податкового зобов'язання згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті про результати виїзної позапланової перевірки ПП «СКТ»з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ПП «Югстройекспо»за період з 01.06.2005 по 01.02.2006, проведеної посадовими особами ДПА в Одеській області на підставі наказу від 09.06.2006 № 287 та частини 5 ст. 114 КПК України відповідно до постанови старшого слідчого прокуратури Одеської області від 27.04.2006., про заниження підприємством податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень-грудень 2005 року, січень 2006 року на загальну суму 999529,00 грн. внаслідок включення до податкового кредиту ПДВ в цій сумі за податковими накладними, виписаними ПП «Югстройекспо». Такий висновок обґрунтований посиланням на те, що рішенням Господарського суду Одеської області від 08.02.2005 у справі № 26/395-04-11616 припинено юридичну особу ПП «Югстройекспо», а 29.10.2004 анульовано свідоцтво платника ПДВ, видане цьому підприємству.

Факт формування позивачем податкового кредиту в податкових деклараціях за червень-грудень 2005 року, січень 2006 року за рахунок сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Югстройекспо», сторонами визнається.

У судовому процесі встановлено, що реєстрацію ПП «Югстройекспо» платником податку на додану вартість анульовано згідно з актом ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області від 13.10.2005 (а.с.8, т.5). Приєднаною до справи довідкою Головного управління статистики в Одеській області від 25.07.2006 підтверджується, що станом на зазначену дату В Державному реєстрі відносно ПП «Югстройекспо»вчинений запис про державну реєстрацію (а.с. 146, т. 4).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ПП «СКТ»правомірно включив до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, виписаними ПП «Югстройекспо»до 13.10.2005, але з огляду на те, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01.08.2006 у адміністративній справі № 2а-2553/06, яка набрала чинності з 01.11.2006, визнано незаконними дій посадових осіб ДПА в Одеській області щодо проведення виїзної позапланової перевірки ПІІ «СКТ»та акту перевірки від 30.06.2006 № 14/23-19348088, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.07.2006 № 0006092301/0, податкові зобов'язання визначені позивачу неправомірно в цілому. Такий висновок є правильним лише частково.

Висновок суду, що у позивача не було законних підстав для включення до податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, виписаними ПП «Югстройекспорт»після 13.10.2005, відповідає нормам підпункту 7.2.6 пункту 7.2 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР). Так, згідно з підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 цієї статті право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

При цьому суд правильно застосував пункт 9.6 ст. 9 Закону № 168/97-ВР, згідно з якою свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання, та виходив саме з дати прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації ПП «Югстройекспо»платником податку на додану вартість (дати затвердження начальником ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області акту про анулювання реєстрації ПП «Югстройекспо»платником податку на додану вартість ), оскільки індивідуально-правовий акт не має ретроспективної дії.

Що ж стосується висновку суду стосовно підстави для скасування податкового повідомлення-рішення, то до такого висновку суд дійшов внаслідок неправильного застосування норми частини 1 ст. 72 КАС України, за змістом якої приюдиційне значення при розгляді адміністративної справи мають обставини, встановлені судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, а не правова оцінка судом цих обставин. Обов'язковою ознакою рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення , дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків. Прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, як правило, є результатом вчинення ряду дій, зокрема проведення перевірки. З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь саме рішення суб'єкта владних повноважень, а не окремі дії, вчинені в процесі здійснення владних повноважень, за результатами яких прийнято рішення, ці дії не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження рішення. Обставини щодо вчинення цих дій входять до предмету доведення у справі за позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, а їх правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб'єкта владних повноважень та порядку їх вчинення може бути підставою для скасування рішення як протиправного внаслідок вчинення посадовими особами суб'єкта владних повноважень дій не у спосіб та не у порядку, встановлених законом.

Недотримання контролюючим органом встановленого законом порядку проведення перевірки є підставою для не допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки особою, стосовно якої перевірка призначена. В разі допуску до перевірки самі по собі порушення порядку проведення перевірки не роблять наслідки перевірки нікчемними. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України щодо застосування статей 11-1 та 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», висловленій в постанові від 24.12.2010 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю and Goods L.T.D»до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Згідно з частиною 1 ст. 244-2 КАС України суди зобов'язані привести свою практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Оцінка судом в постанові Приморського районного суду м. Одеси від 01.08.2006 у адміністративній справі № 2а-2553/06 акту перевірки від 30.06.2006 № 14/23-19348088 як незаконного, однак, не означає, що це автоматично веде до висновку про неправомірність податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами перевірки. Наслідком недотримання встановленого законом порядку одержання доказів в силу норми частини 3 ст. 70 КАС України є нікчемність таких доказів. Разом з тим, відповідно до частини 3 ст. 72 цього Кодексу обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин і добровільності їх визнання. Обставини щодо формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Югсторйекспо», сторонами визнаються, так само як і обставини щодо анулювання реєстрації цього підприємства платником податку на додану вартість. Цим обставинам суд повинен був дати юридичну оцінку відповідно до норм підпункту 7.2.6 пункту 7.6 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7, пункту 9.8 ст.9 Закону № 168/97-ВР, 999529,00 грн., що, однак, судом зроблено не було.

Приєднаними до справи доказами підтверджується, що за податковими накладними, виписаними ПП «Югстройекспо»з 21.10.2005 по 31.01.2006, позивач включив до податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 648456,60 грн. (а.с.17-19, т.1).

Згідно з пунктом 35 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 № 79 (в редакції наказу ДПА України від 24.05.2005 № 87), інформація про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість оприлюднюється щомісячно на web-сайті ДПА України. Інформація про анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП «Югстройекспо»розміщена на цьому сайті, а позивач не навів будь-яких доводів з приводу відсутності у нього об'єктивної можливості бути обізнаним з цією інформацією.

З огляду на викладене податкове повідомлення-рішення від 12.07.2006 № 0006092301/0 є правомірним в частині визначення податкових зобов'язань у сумі 972684,90 грн., у тому числі 648456,60 грн. - основний платіж та 324228,30 грн. -штрафні (фінансові) санкції (50% від 648456,60 грн.) і неправомірним -в сумі 526608,60 грн., з яких 351072,40 грн. -основний платіж та 175536,20 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до статті 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси задовольнити частково, змінити постанову Господарського суду Одеської області від 21.09.2007 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2009; позов задовольнити частково: скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 12.07.2006 № 0006092301/0 в частині визначення Підприємству з іноземними інвестиціями «СКТ»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 526608,60 грн., з яких 351072,40 грн. -основний платіж та 175536,20 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

У позові про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 12.07.2006 № 0006092301/0 в частині визначення Підприємству з іноземними інвестиціями «СКТ»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 972684,90 грн., з яких 648456,60 грн. - основний платіж та 324228,30 грн. -штрафні (фінансові) санкції, - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак