Ухвала суду № 24701269, 17.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" травня 2012 р. м. Київ К-37202/09-С

К-37202/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,Судді: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Луганськтепловоз»»

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2009

у справі № 2а-1495/09/1270 Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Луганськтепловоз»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (СДПІ у м. Луганську)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та акту перевірки,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2009 позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Луганську від 10.10.2008 № 000148080013/0, в частині позову про скасування акту перевірки - відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2009 постанову суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позову, а в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

В касаційній скарзі ВАТ «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі постанову суду першої інстанції з підстав порушення судом апеляційної інстанцій норм підпунктів 7.4.1, 7.4.2, 7.4.3 пункту 7.4 ст.7, пункту 11.44 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР).

Заперечуючи проти касаційної скарги, СДПІ просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення в податковому обліку ВАТ «Холдингова компанія «Луганськтепловоз»»за липень 2008 року суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 27543,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 10.10.2008 № 00014808013/0, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 01.10.2008 № 694/08-3/05763797, про порушення товариством норм 7.4.1, 7.4.2, 7.4.3 пункту 7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР, пункту 5.7 ст.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 166 (у редакції наказу ДПА України від 15.06. 2005 р. N 213), у результаті чого було завищено податковий кредит з податку на додану вартість за червень 2008 року та бюджетне відшкодування за липень 2008 року на 27543,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що позивач здійснює виробництво залізничного рухомого складу, в процесі якого використовує придбану у інших суб'єктів господарювання (постачальників) металопродукцію, у ціні придбання якої сплатив податок на додану вартість, суми якого у подальшому були віднесені до складу податкового кредиту у податковому обліку з податку на додану вартість за червень 2008 року. Не використана у виробничому процесі частина придбаної металопродукції кваліфікувались як відходи та у подальшому реалізовувались позивачем як металобрухт.

Відповідно до абзацу першого підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР у редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Абзацами третім та п'ятим цього підпункту встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктом 7.4.3 вказаної статті передбачено, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Пунктом 11.44 ст. 11 Закону № 168/97-ВР тимчасово до 1 січня 2009 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільнялися від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджувався Кабінет Міністрів України.

Враховуючи те, що придбана металопродукція частково використовувалась у оподатковуваних операціях (виготовлення залізничного рухомого складу), а частково ні (реалізувалась як металобрухт), суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок, що позивач при реалізації металобрухту, з врахуванням звільнення від оподаткування операцій з поставки відходів і брухту чорних металів, мав право віднести до податкового кредиту суми податку на додану вартість, що відповідали вартості тієї частини металопродукції, яка використовувалась в оподатковуваних операціях.

Враховуючи це, доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

У силу норм статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Касаційний перегляд справи здійснено в межах касаційної скарги, як того вимагає частина 1 статті 220 КАС України.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Луганськтепловоз»»залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2009 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак

Суддя Є.А. Усенко