Ухвала суду № 24701266, 17.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" травня 2012 р. м. Київ К-44957/09-С

К-44957/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,Судді: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Запорізької області від 23.05.2007

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009

у справі № 24/74/07-АП Господарського суду Запорізької області

за позовом Закритого акціонерного товариства «Приазовкурорт»

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 23.05.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009, позов задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 17.08.2005 №0001502310/0 про визначення ЗАТ «Приазовкурорт» податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 48407,15 грн., в тому числі 32271,43 грн. - основний платіж та 16135,72 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

В касаційній скарзі Бердянська ОДПІ просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Заперечуючи проти скарги, позивач просить залишити її без задоволення, як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

В судовому процесі встановлено, що Бердянською ОДПІ в Запорізькій області проведена комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ «Приазовкурорт»за період з 01.04.2004 по 31.03.2005. За результатами перевірки складено акт від 12.08.2005 №147/23-221/02647763.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.08.2005 №0001521310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 48407,15грн., в тому числі основний платіж - 32271,43 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 16135,72грн.

У вказаному акті перевірки податковий орган прийшов до висновку, що позивачем в січні -березні 2005 року в порушення ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 24612, 52 грн. внаслідок того, що підприємство здійснювало реалізацію послуг за ціною, нижчою ніж витрати, пов'язані з їх реалізацією. Крім того, на думку податкового органу, позивач допустив порушення пункту 4.5. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон №168-97), оскільки здійснив коригування суми податкового зобов'язання з ПДВ, визначеного за фактом отримання передоплати, після повернення сум останньої, без фактичної поставки послуг.

Відповідно до пункту 4.5 ст.4 Закону №168/97 в редакції Закону від 16.04.1997 у разі коли після поставки товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за поставку товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з такою поставкою, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю.

Порядок, передбачений цим пунктом, не застосовується для перегляду цін за операціями, якщо хоч одна із сторін такої операції не є платником податку, за винятком операції з перегляду цін, пов'язаних з виконанням гарантійних зобов'язань.

Згідно із пунктом 7.3.1 пункту 7.3 ст. 7 Закону №168-97 датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або ж або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

З огляду на встановлення наведеною нормою двох подій (оплата товару (послуги) та поставка товару (послуги)) як підстав для виникнення податкового обов'язку норму пункту 4.5 ст.4 Закону № 168/97 слід розуміти так, що зменшення (збільшення) суми податкового зобов'язання платника податку може мати місце при зміні суми компенсації за поставку у випадку кожної із цих подій, включаючи повернення передоплати внаслідок припинення зобов'язання поставити товар (послугу) у зв'язку з розірванням договору, в тому числі за згодою сторін.

Судами встановлено, що позивач здійснив коригування суми податкового зобов'язання з ПДВ внаслідок повернення фізичним особам коштів, що були сплачені як передоплата за послуги, які фактично не були надані. Факт повернення позивачу вказаних коштів відповідачем не оспорюється.

Судами попередніх інстанцій також з'ясовано, що податковий орган при встановленні порушення позивачем ст.9 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»користувались даними аналітичного бухгалтерського обліку структурного підрозділу позивача, без дослідження його податкових декларацій за період, що перевірявся, а також без дослідження показників бухгалтерського обліку самого позивача. Якою була фактична вартість послуг (путівок) в січні-березні 2005 року, в акті перевірки не зазначено.

В силу норм пунктів 4.2., 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»загальним правилом є те, що контролюючий орган при самостійному визначенні суми податкового зобов'язання платника податків зобов'язаний виходити із суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях та підтверджених наявними документами обліку.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 23.05.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак

Суддя Є.А. Усенко