Ухвала суду № 24697224, 30.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" травня 2012 р. м. Київ К-93/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Пилипчук Н.Г., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області

на постанову Господарського суду Сумської області від 24 липня 2008 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2008 року

у справі № АС 3/347-08

за позовом Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»

до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області (далі -відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Шосткинської МДПІ у Сумській області від 21 травня 2008 року № 0000481742/0.

Постановою Господарського суду Сумської області від 24 липня 2008 року Господарського суду Сумської області від 24 липня 2008 року позов задоволено повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000481742/0 від 21 травня 2008 року Шосткинської МДПІ у Сумській області. Стягнуто з Держбюджету на користь КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»витрат по сплаті державного мита в сумі 3,40 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2008 року постанову Господарського суду Сумської області від 24 липня 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Шосткинська МДПІ у Сумській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Сумської області від 24 липня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2008 року і ухвалити нове рішення.

У запереченні на касаційну скаргу КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», посилаючись на те, що постанова Господарського суду Сумської області від 24 липня 2008 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2008 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Шосткинська МДПІ у Сумській області провела виїзну планову перевірку КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2006 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої було складено акт № 707/2300/03352935 від 19 травня 2008 року.

Зокрема, перевіркою було встановлено, що після рішень судів щодо стягнення з фізичних осіб заборгованості з оплати отриманих послуг по водопостачанню сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності списується підприємством з особових рахунків громадян за рахунок підприємства без утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб із вказаних сум.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, підпункту 4.2.11 пункту 4.2 статті 4, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що мало вираз у неутриманні і неперерахуванні податку з доходів фізичних осіб за період з 01 жовтня 2006 року по 31 грудня 2008 року у загальній сумі 7036,46 грн., у тому числі: за 4 квартал 2006 року -2259,15 грн., за 2007 рік -4777,31 грн.

21 травня 2008 року Шосткинська МДПІ у Сумській області на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000481742/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок з доходів фізичних осіб у розмірі 21109,38 грн., у тому числі 7036,46 грн. -за основним платежем, 14072,92 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд першої інстанції, виходив з того, що позивач не являється податковим агентом стосовно фізичних осіб, які отримали дохід у вигляді списаної заборгованості по якій минув строк позовної давності.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.

Пунктом 1.2 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що дохід -сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу згідно із підпунктом 4.2.11 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) включаються сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк давності згідно з законом, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів) та погашення податкового боргу.

За приписами підпункту 16.3.5 пункту 16.3 статті 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Отже, умовою відповідальності за несвоєчасне чи то неповне перерахування сум податку до бюджету юридичною особою є факт нарахування і виплати доходу на користь фізичної особи - платника податку.

Наведене кореспондується з підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якого податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач здійснив списання в бухгалтерському обліку показників своєї господарської діяльності безнадійної дебіторської заборгованості по кожному особовому рахунку абонента за надані послуги по водопостачанню. Відсутність факту нарахування та виплати абонентам доходу зумовлювало відсутність правових підстав у позивача здійснювати нарахування, утримання і сплату податку з вартості наданих послуг.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що безпідставність визначення позивачу штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Шосткинської МДПІ у Сумській області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Сумської області від 24 липня 2008 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Сумської області від 24 липня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Н.Г. Пилипчук

______ Т.М. Шипуліна

Суддя Л.І. Бившева