Постанова № 24697293, 07.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" червня 2012 р. м. Київ К/9991/90880/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Костенка М.І.

Карася О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалівдів «Спілка онкоінвалівдів «Інлюкс»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011

у справі № 2а-2262/11/2670

за позовом Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалівдів «Спілка онкоінвалівдів «Інлюкс»

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Підприємство Всеукраїнської громадської організації онкоінвалівдів «Спілка онкоінвалівдів «Інлюкс»(далі по тексту -позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправними та скасування рішень Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Деснянському районі м. Києва) від 08.06.2010 № 0000252200, № 0000262200.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначені судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства складено акт № 3413/22-32527855 від 25.05.2009, в якому зафіксовано порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»по контракту № 1217 від 17.12.2007, укладеного з фірмою «ROFE EXIM LTD» London, Великобританія, п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»в частині недекларування заборгованості по контракту.

На підставі результатів вказаної перевірки, 08.06.2010 відповідачем прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:

- № 0000252200 на суму 3 574 752,58 грн.;

- № 0000262200 на суму 340 грн.

Також судами встановлено, 17.12.2007 між позивачем (покупець) та фірмою «ROFE EXIM LTD»London, Великобританія (продавець) укладено контракт № 1217, згідно умов якого останній зобов'язався поставити покупцю обладнання (прилади для виявлення та вимірювання іонізуючого гамма випромінювання). Оплата проводиться на умовах предоплати в розмірі 80% вартості поставки. Залишок сплачується після поставки в строк обумовлений договором.

25 та 27.06.2008, на виконання умов контракту, покупець здійснив попередню оплату в розмірі, відповідно, 300 000 та 25 000 Євро.

Обумовлене контрактом обладнання надійшло до позивача 22.12.2008, що підтверджується декларацією типу ТР ПП № 100000014/8/260012 від 22.12.2008 року. Товар не було випущено у вільний обіг.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД.

Проте, суд касаційної інстанції не може погодитися з таким висновком судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Моментом здійснення експорту (імпорту), в силу ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно ст. 6 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України.

За змістом ст. 43 цього Кодексу у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів, митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до ст. 92 вказаного Кодексу, якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

Отже, вирішальним є перетин митного кордону України, як умова здійснення імпорту.

Митне оформлення товарів, як наступна подія після перетину митного кордону, має інше правове значення.

Поняття «перетин товаром митного кордону України»та «пропуск через митний кордон України»не є тотожними, і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту, оскільки пропуск через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей.

Вантажна митна декларація не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж. На цьому документі і проставляється відтиск штампа «Під митним контролем»(імпорт), виписується провізна відомість в митницю повного митного оформлення, на ній проставляється штамп «Під митним контролем»(імпорт) і особиста номерна печатка інспектора митниці на кордоні, через яку вантаж переміщувався.

Як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи, 22.12.2008 фірмою «ROFE EXIM LTD» London, Великобританія згідно контракту № 1217 від 17.12.2007 поставлено товар на митну територію України.

В даному випадку відсутній факт пропуску строку поставки товару, встановлений ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Таким чином, суди попередніх інстанцій, невірно застосовуючи норми матеріального права, прийняли незаконне судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалівдів «Спілка онкоінвалівдів «Інлюкс»підлягає задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2011 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалівдів «Спілка онкоінвалівдів «Інлюкс» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалівдів «Спілка онкоінвалівдів «Інлюкс»задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва від 08.06.2010 № 0000252200, № 0000262200.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)М.І. Костенко (підпис)О.В. КарасьЗ оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова