ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" травня 2012 р. м. Київ К-15944/09-С
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Пилипчук Н.Г., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим
на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 листопада 2008 року
та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2009 року
у справі №2-12/3185-2008А
за позовом Бахчисарайського комунального підприємства «Міськтепломережа»
до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
Бахчисарайське комунальне підприємство «Міськтепломережа»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим (далі -відповідач) про скасування повністю податкового повідомлення-рішення ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим № 0000012400/0 від 05 березня 2008 року.
Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 листопада 2008 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 05 березня 2008 року № 0000012400/0, прийняте ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Бахчисарайського КП «Міськтепломережа»витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2009 року постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 листопада 2008 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 листопада 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2009 року і постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
У запереченні на касаційну скаргу Бахчисарайське КП «Міськтепломережа», посилаючись на те, що постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 листопада 2008 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2009 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим провела перевірку стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, за результатами якої було складено акт № 1/19/24/22245512 від 28 лютого 2008 року.
За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги підпункту «б» підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке полягало у наданні Бахчисарайським КП «Міськтепломережа»працівникам підприємства безпроцентних позичок на зворотній основі на загальну суму 80000,00 грн. без узгодження з податковим органом.
05 березня 2008 року ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення -рішення № 0000012400/0, яким на підставі підпункту 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосувала до Бахчисарайського КП «Міськтепломережа»штраф у розмірі 80000,00 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що фінансова безвідсоткова поворотна допомога, яка надавалась позивачем працівникам підприємства на виконання умов статті 7 колективного договору на 2006 -2010 роки, не є кредитом, та не потребує узгодження з податковим органом.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 8.6.2 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, має право здійснювати операції з коштами без їх узгодження з податковим органом, за винятком операцій, визначених у підпункті «б»підпункту 8.6.1 цього пункту.
Згідно підпункту «б»підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, а саме: використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів.
Причиною виникнення спору у даній справі стало питання стосовно юридичної природи кредиту та позики.
Згідно абзацу 1 частини 1 статті 1046 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями абзацу 2 статті 19 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що без отримання банківської ліцензії не дозволяється здійснювати одночасно діяльність по залученню вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, і наданню кредитів, а також вести рахунки.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що надання позивачем своїм працівникам безпроцентних позичок на зворотній основі не є кредитом у розумінні положень Цивільного кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність»та, як наслідок, не потребує письмового узгодження з податковим органом у розумінні підпункту «б»підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність визначення податковим органом позивачу податкового зобов'язання зі сплати штрафу у розмірі 80000,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням.
Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 листопада 2008 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2009 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 листопада 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ______ Л.І. Бившева
Судді: ______ Н.Г. Пилипчук
______ Т.М. Шипуліна
Суддя Л.І. Бившева
Судове рішення № 24697180, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 30.05.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-15944/09-с. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: