ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" травня 2012 р. м. Київ К-8132/09-С
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Пилипчук Н.Г., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Племзавод ім. Шмідта»
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року
у справі № 6/131/07
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Племзавод ім. Шмідта»
до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
Відкрите акціонерне товариство «Племзавод ім. Шмідта»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області (далі -відповідач) про визнання протиправним та скасування повністю податкового повідомлення-рішення № 0000022400/0/0 від 19 травня 2006 року.
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 27 квітня 2007 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Очаківської ОДПІ Миколаївської області № 0000022400/0/0 від 19 травня 2006 року.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року постанову Господарського суду Миколаївської області від 27 квітня 2007 року скасовано. Прийнято нову постанову. У задоволенні позові відмовлено.
В касаційній скарзі ВАТ «Племзавод ім. Шмідта», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року та залишити в силі постанову Господарського суду Миколаївської області від 27 квітня 2007 року.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Очаківська ОДПІ Миколаївської області провела виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Племзавод ім. Шмідта»за період з 01 квітня 2003 року по 31 грудня 2005 року, за результатами якої було складено акт № 27/23/00854908 від 10 травня 2006 року.
За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке полягало у відчуженні ВАТ «Племзавод ім. Шмідта»майна, перелік якого наведено у додатку № 1 до акту, на загальну суму 10236,60 грн. без узгодження з податковим органом.
19 травня 2006 року Очаківська ОДПІ Миколаївської області на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення -рішення № 0000022400/0/0, яким на підставі підпункту 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосувала до ВАТ «Племзавод ім. Шмідта»штраф у розмірі 10236,60 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що активи, які передавалися ВАТ «Племзавод ім. Шмідта»працівникам товариства, перелік яких наведено у додатку № 1 до акту, є готовою продукцією, яка передавалася позивачем в межах трудових відносин, а тому не потребує узгодження з податковим органом у відповідності до положень підпункту «а»підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що виплата ВАТ «Племзавод ім. Шмідта»заборгованості по заробітній платі у натуральній формі передбачає зміну власника продукції, у зв'язку з чим потребує погодження з податковим органом, оскільки була здійснена у період, коли активи товариства перебували у податковій заставі. Також суд виходив з того, що до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23 березня 2005 року № 2-рп/2005 право податкової застави поширювалось на активи платника податку без врахування суми його податкового боргу.
Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.
Як вбачається з акту перевірки, підставою для застосування до позивача штрафних санкцій згідно спірного податкового повідомлення рішення слугував висновок податкового органу про те, що ВАТ «Племзавод ім. Шмідта»у період з 01 липня 2003 року по 18 лютого 2004 року та у період з 21 травня 2004 року по 01 червня 2004 року майно, перелік якого наведено у додатку № 1 до акту перевірки (арк. справи 20-21), а саме: м'ясо, дерть та зерно, на загальну суму 10236,60 грн. в рахунок погашення заборгованості із заробітної плати та орендної плати за паї, без узгодження з податковим органом.
Між тим, у пункті 2.15.1 акту перевірки (арк. справи 9) вказано, що згідно даних Державного реєстру обтяжень рухомого майна податкова застава була знята 30 березня 2004 року.
Актом опису активів від 03 січня 2003 року № 4, самостійно виділених платником податків для погашення податкового боргу, ВАТ «Племзавод ім. Шмідта» визначені 2 комбайни «Дон-1500»інв. № 4642 та № 4508 (арк. справи 37). При цьому, передана позивачем в рахунок погашенні заборгованості по заробітній платі та орендній платі за паї продукція у натуральній формі (м'ясо, дерть та зерно) в цьому акті відсутня.
Актом приймання-передачі активів від 06 травня 2003 року (арк. справи 36) вказані активи (2 комбайни «Дон-1500») були прийняті Очаківською ОДПІ Миколаївської області на реалізацію.
Разом з цим, 18 лютого 2004 року Очаківською ОДПІ Миколаївської області було прийняте рішення № 2 про зняття з опису активів ВАТ «Племзавод ім. Шмідта», які знаходяться у податковій заставі.
Відповідно до підпункту 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.
За приписами підпункту «а»підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.
Згідно з підпунктом 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.
Рішенням Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року № 2-рп/2005 у справі № 1-9/2005 (про податкову заставу) положення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в частині поширення права податкової застави на будь-які активи платника податків без врахування суми його податкового боргу визнані такими, що не відповідає Конституції України, є неконституційними. Конституційний Суд України визнав, що розмір податкової застави, виходячи із загальних принципів права, повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності. Розмірність як елемент принципу справедливості передбачає встановлення публічно-правового обмеження розпорядження активами платника податків за несплату чи несвоєчасну сплату податкового зобов'язання та диференціювання такого обмеження залежно від розміру несплати платником податкового боргу. При цьому Конституційний Суд України в своєму Рішенні зазначив, що розмір податкової застави повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, Очаківська ОДПІ Миколаївської області, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення № 0000022400/0/0 від 19 травня 2006 року, керувалася нормами закону, які на момент прийняття вказаного рішення визнані неконституційними.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції безвідносно мотивів такого висновку, про безпідставність визначення податковим органом позивачу податкового зобов'язання зі сплати штрафу у розмірі 20236,60 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Враховуючи вищевикладене, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Господарського суду Миколаївської області від 27 квітня 2007 року.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Племзавод ім. Шмідта»задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року скасувати, а постанову Господарського суду Миколаївської області від 27 квітня 2007 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ______ Л.І. Бившева
Судді: ______ Н.Г. Пилипчук
______ Т.М. Шипуліна
Судове рішення № 24697175, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 30.05.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-8132/09-с. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: