Ухвала суду № 24697148, 30.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" травня 2012 р. м. Київ К-57032/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Пилипчук Н.Г., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2008 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року

у справі №6/338

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі -позивач) звернулась до суду з позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області (далі -відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000171501/0 від 17 вересня 2007 року, № 0000181501/0 від 17 вересня 2007 року, № 0000171501/1 від 24 жовтня 2007 року, № 0000181501/1 від 24 жовтня 2007 року, № 0000171501/2 від 25 грудня 2007 року, № 0000181501/2 від 25 грудня 2007 року, № 0000171501/3 та № 0000181501/3 (в редакції уточнення позовних вимог від 30 вересня 2008 року).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2008 року в позові відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Ізюмська ОДПІ Харківської області провела перевірку дотримання вимог податкового законодавства з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань за період з 03 липня 2007 року по 22 серпня 2007 року, за результатами якої було складено акт від 22 серпня 2007 року № 52/153-30019775/15-049.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке полягало у порушенні термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань по рентній платі за газовий конденсат, що видобувається в Україні.

17 вересня 2007 року Ізюмська ОДПІ Харківської області на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000171501/0, яким згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 228479,25 грн. застосувала до позивача штраф у розмірі 10% у сумі 22847,93 грн.

17 вересня 2007 року Ізюмська ОДПІ Харківської області на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000181501/0, яким згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 274225,47 грн. застосувала до позивача штраф у розмірі 10% у сумі 27422,54 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000181501/0, № 0000171501/1, № 0000181501/1, № 0000171501/2, № 0000181501/2, № 0000171501/3 та № 0000181501/3 на аналогічні суми штрафних санкцій.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рентні платежі за нафту і природних газ є за своєю правовою природою податковим зобов'язанням, а тому порушення установлених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами на державними цільовими фондами»строків їх сплати тягне за собою застосування до підприємства штрафу в порядку підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки, причиною виникнення спору у даній справі стало питання стосовно юридичної природи рентної плати за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні, та порядку сплати цього платежу.

Згідно преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами на державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Статтею 1 Закону України «Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат - загальнодержавні обов'язкові платежі, які сплачуються з вартості обсягів нафти, природного газу і газового конденсату, видобутих у межах території України.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами на державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

За приписами статті 2 Закону України «Про систему оподаткування»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Положеннями пункту 9 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) рентні платежі віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Системний аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що рентна плата за нафту і природний газ належить до загальнодержавних податків і зборів та сплачується у порядку, встановленому Законом.

За змістом підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами на державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах, зокрема, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши факт сплати позивачем самостійно узгодженого податкового зобов'язання з рентної плати за нафту і природний газ із затримкою на 29 календарних днів, дійшли вірного висновку про законність застосування до ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»штрафних санкцій згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями та правомірно відмовили у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Ізюмської ОДПІ Харківської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2008 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Н.Г. Пилипчук

______ Т.М. Шипуліна

Суддя Л.І. Бившева