Рішення № 24693258, 12.06.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.12 Справа № 28/86/2011.

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Комунального підприємства "Водоканал", м. Краснодон

до Верхньогарасимівської сільської ради Краснодонського району Луганської області, с. Верхньогерасимовка Луганської області

про стягнення 1712 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: представник не прибув,

від відповідача: представник не прибув

в с т а н о в и в:

Суть справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 1712 грн., які спричинені внаслідок затвердження рішенням відповідача № 2/3 від 17.12.2010 тарифів на централізоване водопостачання на рівні, що унеможливлює отримання прибутку позивачем, та внаслідок непередбачення у місцевому бюджеті видатків по відшкодуванню різниці між встановленим розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво послуг.

Відповідач у відзиві не погодився з позовними вимогами у зв’язку з їх необґрунтованістю, оскільки дані тарифи встановлені відповідачем на підставі листа Краснодонського КП "Водоканал" від 29.11.2010 № 1767 у повній відповідності з запропонованими тарифами позивача. Відповідач вважає, що збитки позивачу завдані через його власну недбалість.

Представники сторін до судового засідання не прибули, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені.

Позивач у заяві від 12.06.2012 просить справу розглянути за відсутності свого представника.

Відповідач також у відзиві № 302 від 21.05.2012 просить справу розглянути без участі свого представника та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв’язку з їх необґрунтованістю.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у неї матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Підставою свого позову позивач зазначає те, що він здійснює послуги з питного водопостачання для населених пунктів, які знаходяться в підпорядкуванні відповідача.

Як зазначає позивач, відповідач 17.12.2010 рішенням № 2/3 затвердив тарифи на послуги централізованого водопостачання в розмірі, нижчому від рівня економічно обґрунтованих витрат на виробництво послуг.

На думку позивача, такі тарифи спричинили підприємству збитки у сумі 1712 грн., оскільки обґрунтованим тарифом на послуги водопостачання, згідно висновку Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області № 82 від 09.08.2010, є тариф у розмірі 6,634 грн. за 1 куб.м. без урахування ПДВ.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача збитків у сумі 1712 грн.

Ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування»передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, повноваження по встановленню в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги визначений у ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України. Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. При встановленні цін/тарифів на послуги, які виробляються суб'єктами природних монополій, діяльність яких регулюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, відповідно до законодавства, повноваження органів місцевого самоврядування поширюються виключно на тариф (складову тарифу), який (яка) не підлягає встановленню цими національними комісіями. У разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, фінансуються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету. Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді. Центральні органи виконавчої влади, національні комісії, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, несуть відповідальність за наслідки встановлення або регулювання цін/тарифів, що змінюються ними відповідно до їхніх повноважень. У разі зміни цін/тарифів на послуги/товари центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, які призвели до непередбачених витрат виконавців/виробників, центральні органи виконавчої влади зобов'язані відшкодувати в повному обсязі збитки, зумовлені такими змінами, протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджету. Спори щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до листа позивача № 1767 від 29.11.2010 останній направив відповідачу затверджені тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення, які будуть застосовуватися на території населених пунктів.

До листа надані висновки Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області №№ 82, 83, 84 від 09.08.2010, рішення виконкому №№ 804, 805 від 23.11.2010 з доповненнями № 1.

Розглянувши лист начальника КП «Водоканал» від 29.11.2010 № 1767 Верхньогарасимівська сільська рада шостого скликання другої сесії прийняла рішення № 2/3 від 17.12.2010 «Про погодження тарифів на послуги з централізованого водопостачання, що надаються комунальним підприємством «Водоканал»населенню», яким погоджено тарифи на послуги з централізованого водопостачання, які надаються КП «Водоканал»населенню (І категорія споживачів): 3,666 грн. за 1 куб.м. (без ПДВ), 4,40 грн. за 1 куб.м. (з ПДВ).

Дане рішення було предметом розгляду Краснодонським міськрайонним судом Луганської області в адміністративній справі за позовом КП «Водоканал»до Верхньогарасимівської сільської ради про визнання протиправними дій відповідача, які проявились у не передбаченні у місцевому бюджеті видатків по відшкодуванню позивачу різниці між встановленим розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво послуг.

Постановою Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 28.03.2012 у справі № 2-а/1210/1296/2012, яка набрала законної сили, у задоволенні адміністративного позову КП «Водоканал»до Верхньогарасимівської сільської ради про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень відмовлено.

В постанові Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 28.03.2012 у справі № 2-а/1210/1296/2012 зазначено, що рішення про встановлення тарифів в меншому розмірі, ніж економічно обґрунтовані, приймалось депутатами Верхньогарасимівської сільської ради при відсутності необхідної інформації у зв’язку з ненаданням її КП «Водоканал». При виявленні даної обставини, рішенням Верхньогарасимівської сільської ради № 4/2 від 11.03.2012 були затверджені нові тарифи для населення на послуги з водопостачання та водовідведення в економічно –обґрунтованому розмірі, а саме 6, 634 грн. за 1 куб.м.

Як зазначено в постанові суду, рішення Верхньогарасимівської сільської ради шостого скликання другої сесії № 2/3 від 17.12.2010, яким погоджено тарифи на послуги з централізованого водопостачання, які надаються КП «Водоканал», в судовому порядку не оскаржувалось, сільська рада діяла в межах своєї компетенції, тому суд не вбачив підстав для визнання дій відповідача неправомірними.

Таким чином, на даний час зазначене рішення ради є чинним, а тому є обґрунтованими тарифи на послуги з централізованого водопостачання в тому розмірі, який затверджено радою.

Обов’язок по наданню розрахунків обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг відповідно до ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»лежить на виконавцях/виробниках даних послуг.

У листі № 1767 від 29.11.2010, яким позивач просив відповідача затвердити тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення, не наведено жодних розрахунків, які необхідно надавати відповідному органу місцевого самоврядування. Надані до листа рішення Краснодонської міської ради № 805 від 23.11.2010, № 804 від 23.11.2010 містять у собі лише затверджені тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для 1, 2, 3 категорій споживачів.

Таким чином, позивач не надав повну інформацію відповідачу, а тому тягар відповідальності за власну діяльність/бездіяльність по виконанню вимог ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»лежить виключно на позивачеві.

Частинами 4, 5 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, фінансуються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

Вказані видатки не були передбачені відповідачем у місцевому бюджеті, оскільки різниці між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг не існує.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог, тому у їх задоволенні слід відмовити.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що позивач звернувся з цим позовом до господарського суду 20.05.2011, тобто до набрання чинності Законом України від 08.07.2011 №3674-УІ "Про судовий збір", з огляду на що, питання про судові витрати повинно вирішуватися відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 №7/93 "Про державне мито". Згідно п. "а" ч.2 ст. 3 названого Декрету за звернення до господарського суду з позовом майнового характеру на користь державного бюджету України стягується державне мито у розмірі 1% вартості позову, але не менше 6 (102,00 грн.) та не більше 1500 (25500,00 грн.). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 №825 у разі звернення з позовом до господарського суду на користь державного бюджету України підлягають сплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Таким чином, судові витрати покладаються на позивача згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачу підлягають поверненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені платіжним дорученням № 972 від 17.05.2011 за невірними реквізитами. Доказами належної сплати даних витрат за належними реквізитами на час звернення з даним позовом є надане позивачем платіжне доручення № 1069 від 03.06.2011 (а.с. 31).

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову Комунального підприємства "Водоканал" до Верхньогарасимівської сільської ради Краснодонського району Луганської області про стягнення 1712 грн. 00 коп. відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Повернути Комунальному підприємству «Водоканал», м. Краснодон, 10-й квартал (колишня автоколона № 4), ідентифікаційний код 31537705, невірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за платіжним дорученням № 972 від 17.05.2011 у сумі 236 грн. 00 коп., видавши його з матеріалів справи позивачу.

Підставою для повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є дане рішення, скріплене гербовою печаткою суду, та оригінал платіжного доручення № 972 від 17.05.2011 у сумі 236 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 14.06.2012.

Суддя І.В. Семендяєва