Ухвала суду № 24691176, 24.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" травня 2012 р. м. Київ К-28733/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сесемко А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 24.05.2012 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27.03.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.06.2009

у справі № 2-а-20816/09/1270

за позовом Луганського закритого акціонерного товариства "Автоклапан"

до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі

у м. Луганську,

Головного управління державного казначейства України

у Луганській області

про стягнення бюджетної заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Луганське закрите акціонерне товариство "Автоклапан" звернулось до луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську, Головного управління державного казначейства України у Луганській області про стягнення з Державного бюджету України суми відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість грошовими коштами за квітень 2008 року у розмірі 55187 грн., травень 2008 року 32597 грн., жовтень 2008 року у розмірі 528500 грн., листопад 2008 року 530453 грн., всього на загальну суму 1146737 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.03.2009 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.06.2009 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27.03.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції Державна податкова інспекція в Жовтневому районі у м. Луганську звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку за квітень - червень 2008 року та складено акт № 631/23-217/00231283 від 06.08.2008.

За результатами позапланової виїзної перевірки відповідачем була складена довідка № 1020/23-217/00231283 від 19.12.2008 з висновком про підтвердження позивачеві бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року на суму 528500 грн. і за листопад 2008 року в розмірі 530453 грн.

Відповідно до висновку вищезазначеного акту встановлено, що на порушення Закону України „Про податок на додану вартість" Луганським закритим акціонерним товариством „Автоклапан" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника по декларації за травень 2008 року на суму 230, 346 грн. та не було підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за квітень 2008 року - у сумі 55187 грн. та травень 2008 року - у сумі 32597, грн., що пов'язано з неотриманням податковим органом відповідей на запити щодо перевірок основних постачальників платника податку.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки відповідач не приймав податкових повідомлень-рішень на суму непідтвердженого бюджетного відшкодування за квітень-травень 2008 року.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" визначено, що бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього самого Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Згідно Методичних рекомендацій щодо порядку адміністрування, доведених листом Державної податкової адміністрації України № 16071/7/16-1517 від 29.08.2006 року, підтверджена податковим органом сума бюджетного відшкодування - це сума податку на додану вартість, яка задекларована платником податку до відшкодування, яка обліковується в картці особового рахунку платника і підтверджена актом документальної невиїзної (камеральної) чи позапланової виїзної документальної перевірки.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції, стосовно того, що оскільки сам по собі факт відсутності результатів звірки податкових органів з контрагентом позивача, у якого придбавалися товари по вищезазначеним договорам постачання, не є підставою для висновків про необґрунтоване завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27.03.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.06.2009 у справі № 2-а-20816/09/1270 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27.03.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.06.2009 у справі № 2-а-20816/09/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко

Суддя М.О. Федоров