Рішення № 24681049, 29.05.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2012 р. Справа № 5/051-12

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна», м. КиївдоТовариства з обмеженою відповідальністю фірми «ЛЕЗІС», м. Обухівтретя особаОбухівська філія Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ЛЕЗІС», м. Обухівпростягнення 17219,41 грн.за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 -дов. від 01.01.2012р.відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномтретьої особи:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномсуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна»(далі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ЛЕЗІС»(далі -Відповідач), за участю третьої особи - Обухівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ЛЕЗІС»(далі -третя особа) про стягнення 17219,41 грн., з яких 16571,86 грн. основний борг та 647,55 пеня.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, пояснень по суті спору не надала, про причини неявки суд не повідомила.

Враховуючи, що неявка представників відповідача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представників відповідача і третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки товарів від 02.11.2011р. № 685 (далі -договір), відповідно до умов якого, позивач -постачальник зобов'язався передавати покупцю, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар у строки, визначені договором. Асортимент, одиниця виміру і вартість товару, що поставляється за цим договором, визначається видатковими накладними (далі -накладна), які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.3 договору, ціна договору складається із сум всіх видаткових накладних, за якими буде проданий товар за час дії даного договору.

Відповідно до п. 2.3 договору покупець проводить оплату за поставлений товар протягом 30 календарних днів з дня поставки товару в гривнях у формі готівкового або безготівкового розрахунку на розрахунковий рахунок постачальника.

Цей договір вступає в силу з 02.11.2011р. по 02.11.2012р. У разі, якщо після закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін письмово не заявила про розірвання цього договору, даний договір вважається продовженим на один календарний рік на тих же умовах (п. 6.1 договору).

На виконання умов договору позивач в період з 03.11.2011р. по 30.12.2011р. по видатковим накладним: від 03.11.2011р. № М000090143 на суму 5404,00 грн., від 03.11.2011р. № М000090145 на суму 2106,00 грн., від 08.12.2011р. № М000102614 на суму 4264,00 грн., від 08.12.2011р. № М000102618 на суму 315,05 грн., від 30.12.2011р. № М000110850 на суму 2204.70 грн., від 30.12.2012р. № М000110852 на суму 734,21 грн., від 30.12.2011р. № М000110983 на суму 4882,00 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 19909,96 грн., а відповідач вказаний товар отримав. Зазначені накладні підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Позивач за поставлений товар здійснив частковий розрахунок, в зв'язку з чим за ним на час звернення позивача з даним позовом до суду рахувався борг в розмірі 16571,86 грн. -різниця між перерахованими коштами за поставлений товар та загальною вартістю поставленого товару.

Під час розгляду справи, відповідач свої договірні зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар виконав повністю, сплативши заявлену до стягнення суму основного боргу в розмірі 16571,86 грн., що підтверджується банківською випискою позивача від 25.04.2012р. та платіжним дорученням від 08.05.2012р. № 1477, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Оскільки відповідачем сплачена сума основного боргу в розмірі 16571,86 грн. то предмет спору в даній справі у вказаній частині відсутній.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 16571,86 грн. основного боргу припинити.

Крім того, позивач на підставі п. 3.4 договору просить суд за порушення покупцем строків здійснення розрахунків за отриманий товар стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення оплати товару, що поставляється за цим договором, яка за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 03.12.2011р. по 30.03.2012р. складає 647,55 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Положеннями ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, враховуючи зазначені норми Цивільного кодексу України, положення п. 2.3 договору, відповідно до якого покупець проводить оплату за поставлений товар протягом 30 календарних днів з дня поставки товару, прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар по накладній від 03.11.2011р. № М000090143 починається з 04.12.2011р., від 03.11.2011р. № М000090145 -з 04.12.2011р., від 08.12.2011р. № М000102614 -з 08.01.2012р., від 08.12.2011р. № М000102618 -з 08.01.2012р., від 30.12.2011р. № М000110850 -з 30.01.2012р., від 30.12.2012р. № М000110852 -з 30.01.2012р., від 30.12.2011р. № М000110983 -з 30.01.2012р.

Таким чином, згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом, встановленого початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар по вказаним накладним, періоду нарахування пені заявленої позивачем, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня з простроченої суми в розмірі 632,21 грн. В решті вимог щодо заявленої до стягнення суми пені суд відмовляє.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 632,21 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 77, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 16571,86 грн.

2. Решту позову задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ЛЕЗІС»(08702, Київська обл., м. Обухів, вул. Миру, буд. 13А, ідентифікаційний код 20596199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна»(03127, м. Київ, Проспект 40-річчя Жовтня, буд. 120, корпус 1, ідентифікаційний код 35432061) 632 (шістсот тридцять дві) грн. 21 коп. пені, 1608 (тисячу шістсот вісім) грн. 07 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.