Постанова № 24677978, 05.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-696/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

"05" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Наталюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2012 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Істерн Менеджмент Україна»до департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в м. Києві про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив, з урахуванням усунених недоліків, скасувати акт регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в м. Києві від 23.11.2010 про результати позапланової виїзної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковим до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами № 07086/01/33598026; скасувати рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України про застосування фінансових санкцій від 26.01.2011 № 000415.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2012 позов задоволено: рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України № 000415 від 26.01.2011 скасовано.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

22.11.2010, відповідно до наказу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у м. Києві від 22.11.2010 № 922, на підставі направлення на перевірку від 22.11.2010 № 32-01/890 посадовими особами Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у м. Києві було проведено позапланову виїзну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами складського приміщення, розташованого за адресою: м. Київ вул. Пухівська, 1А, в якому зберігаються алкогольні напої, що належать товариству з обмеженою відповідальністю «Глобал Істерн Менеджмент Україна».

За результатами перевірки було складено акт № 0786/01/33598026, з якого вбачається, що під час перевірки позивачем було встановлено факт зберігання оптових партій алкогольних напоїв у приміщенні, яке не внесене до Єдиного державного реєстру.

Перевірку було здійснено у присутності головного бухгалтера відповідача ОСОБА_2, яка відмовилася від підписання акту перевірки, про що позивачем було складено відповідний акт від 23.11.2010 № 65/01/33598026, а також акт відмови від отримання акту перевірки від 23.11.2010 № 66/01/33598026.

З метою підтвердження інформації щодо залишків товару на складі позивачем, відповідачем було відібрано пояснення у ОСОБА_3.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Істерн Менеджмент Україна»є обґрунтованими, а спірне рішення протиправним.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що при проведенні перевірки та винесенні рішення про застосування штрафних санкцій він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що вимоги апелянта підлягають частковому задоволенню, а оскаржувана постанова частковій зміні та частковому скасуванню, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.ч. 7, 9 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(у редакції чинній на момент проведення перевірки) позаплановими перевірками вважаються перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду; позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Згідно з ч. 1 ст. 11-2 вказаного Закону, крім іншого, встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.

Як вбачається з матеріалів справи, продукція позивача зберігається у складському приміщенні за адресою: м. Київ вул. Рухівська 1-а. Колегія суддів зазначає, що на момент проведення перевірки дане складське приміщення не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання -що не спростовано позивачем.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Частиною 22 статті 15 Закону України «Про державне регулювання обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»визначено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта підприємницької діяльності таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Згідно з ст. 17 вищезазначеного закону, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень

Колегія суддів звертає увагу на те, що головний бухгалтер Семенюта І.О. помилково за вимогою працівників Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у м. Києві, які проводили перевірку, вказала не вартість товару (84797,78 грн. - а.с. 8), а ціну його реалізації (а.с. 148), що не спростовано відповідачем та не заперечується ним.

Колегія суддів зазначає, що позивачем дійсно не надано жодних доказів наявності довідки про внесення місця зберігання (складського приміщення за адресою: м. Київ вул. Рухівська 1-а) до Єдиного державного реєстру місць зберігання, отже ним порушено вимоги ч. 22 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

При цьому, при нарахуванні фінансових санкцій відповідачем в порушення вимог ст. 17 Закону України «Про державне регулювання обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»нараховано у розмірі 100 відсотків не вартості товару, а ціни його реалізації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2012 необхідно скасувати в частині задоволення позовних вимог про скасування рішення Департаменту Контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України № 000415 від 26.01.2011 в частині застосування фінансових санкцій на суму 84707,78 грн.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив частково скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Крім того, як зазначалось вище, позивач у своєму позові просив скасувати акт регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в м. Києві від 23.11.2010 про результати позапланової виїзної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковим до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами № 07086/01/33598026 (а.с. 70).

Як вбачається з оскаржуваної постанови, вищезазначена позовна вимога не була досліджена судом першої інстанції, однак зазначено, що позов задоволено повністю.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із п.6 ч.1 ст. 3 КАС України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Частина 1 ст. 17 КАС України визначає, що компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав та обов'язків, їх зміни чи припинення.

Виходячи з аналізу вищевикладених норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що акт перевірки не є актом індивідуальної дії та не створює правових наслідків для позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що сам по собі акт перевірки лише фіксує факт правопорушення, не породжує для платника будь-яких юридичних наслідків, та не має правового значення у розумінні п. 1 ч. 2 с. 17 КАС України, тобто адміністративний позов в частині заявлених вимог про скасування вказаного акту не підлягає розгляду в адміністративному суді, а тому необхідно закрити провадження в цій частині позовних вимог, що не було зроблено судом першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 201 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив змінити постанову суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до вирішення не всіх позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 198, 200, 201, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2012 -змінити, виклавши її перший абзац резолютивної частини у наступній редакції:

«Позов задовольнити частково. Провадження у справі в частині позовних вимог про скасування акту регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в м. Києві від 23.11.2010 про результати позапланової виїзної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковим до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами № 07086/01/33598026, закрити».

Крім того, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2012 скасувати в частині задоволення позовних вимог про скасування рішення Департаменту Контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України № 000415 від 26.01.2011 в частині застосування фінансових санкцій на суму 84707,78 грн. та ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні даних позовних вимог відмовити.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.