Ухвала суду № 24677246, 29.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5949/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: при секретарі: за участю:Федорової Г.Г., Данилової М.В., Ключковича В.Ю., Петриченко Ю.П., представника апелянта -Дубовика В.В., представників позивача -Ткаченко Т.О., Заротнього А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - відповідач), в якому, з урахування уточнених позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 27.09.2011 року № 0000490232/1997 та № 0000500232/1998.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 27.09.2011 року № 0000490232/1997 та № 0000500232/1998.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»є юридичною особою, зареєстрованою Рокитнянською районною Державною адміністрацією Київської області 19.03.2002 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 667700 (а.с. 135).

Згідно довідки АБ № 159266 з ЄДРПОУ, видами діяльності ТОВ науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» за КВЕД є: виробництво інших машин та устатковання для сільського та лісового господарства; виробництво тракторів для сільського та лісового господарства; роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань; інші види оптової торгівлі; виробництво залізничного рухомого складу (а.с. 133-134).

В період з 22.08.2011 року по 05.09.2011 року службовими особами Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області була проведена документальна позапланова перевірка ТОВ науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ», з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «СПТО Технологія»та ТОВ «БКФ Альтаїр»за період з 01.07.2008 року по 30.06.2010 року.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 3.1 ст. 3, абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибуток підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 149 891,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2008 року -1 376 695,00 грн., 3 квартао 2009 року -579 897,00 грн., 4 квартал 2009 року -193 299,00 грн.;

- пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 719 913,00 грн., у тому числі за травень 2009 року -1 054 327,00 грн., за червень 2009 року -47 029,00 грн., за березень 2010 року -365 444,00 грн., за квітень 2010 року -253 113,00 грн.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт № 7892/23-2/31907458/187 від 12.09.2011 року, який був підписаний позивачем із запереченнями (а.с. 38-60).

На підставі акту перевірки, 27.09.2011 року відповідачем були винесені податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0000500232/1998, за яким ТОВ науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2 149 891,00 грн., у тому числі 1 719 913,00 грн. -за основним платежем та 429 978,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0000490232/1997, за яким ТОВ науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2 687 364,00 грн., у тому числі 2 149 891,00 грн. -за основним платежем та 537 473,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 34, 36).

Позивач не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями розпочав процедуру їх адміністративного оскарження.

За результатами розгляду скарги позивача, ДПА у Київській області було прийнято рішення від 13.10.2011 року № 2657/10/25-р/7/314-1323, у відповідності до якого скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 12.09.2011 року №0000500232/1998 та № 0000490232/1997 без змін (а.с. 79-83).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Порядок формування валових витрат підприємства з метою визначення обєкту оподаткування податком на прибуток визначений в ст. 5 Закону № 334/94-ВР.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР), право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

За приписами п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг) або отримання податкової накладної в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Так, під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3 ГК України) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів ст. 3 Господарського кодексу України, п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Отже, вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, а також сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Зазначені обставини відповідачем не доведені.

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 12.05.2008 року між ТОВ науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»(Замовник) та ТОВ «БКФ Альтаїр»(Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 12/05/08-07, відповідно до якого ТОВ «БКФ Альтаїр»зобов'язується надати ТОВ науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»силами своїх спеціалістів (фахівців) та з власного матеріалу згідно затвердженого сторонам локального кошторису, що є додатком до даного договору ремонтно-будівельні роботи в приміщення цеху № 4 корпус № 5, що знаходить за адресою: м. Біла Церква, бульвар 1 Травня, 13.

ТОВ науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»зобов'язується прийняти та оплатити виконані ТОВ «БКФ Альтаїр»роботи, в порядку та на умовах передбачених договором.

На виконання умов договору про надання послуг свідчить акт виконаних робіт від 28.08.2008 року на суму 2 880 000,00 грн. (у тому числі ПДВ 480 000,00 грн.).

10 вересня 2009 року між ТОВ науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»(Покупець) та ТОВ «ПТО «Технологія»(Продавець) було укладено договір купівлі-продажу сировини № 10/09/09-02, відповідно до якого ТОВ «ПТО «Технологія»зобов'язується передати, а ТОВ науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»зобов'язується прийняти та оплатити за встановленою ціною, та в обумовлені цим договором сировину в кількості за номенклатурою та в асортименті визначеною додатками (специфікаціями) до даного договору.

На виконання умов договору про надання послуг свідчить видаткова накладна № 2729 від 10.09.2009 року на суму 2 783 508,00 грн. (у тому числі ПДВ -463 918,00 грн.), видаткова накладна № 3376 від 09.11.2009 року на суму на суму 1 427 836,26 грн. (у тому числі ПДВ -237 972,71 грн.), рахунок-фактури № 3112 від 10.09.2009 року на суму 2 783 508,00 грн. (у тому числі ПДВ -463 918,00 грн.) та рахунок-фактури № 3418 від 09.11.2009 року на суму 1 427 836,26 грн. (у тому числі ПДВ -237 972,71 грн.).

З акту перевірки вбачається, що ТОВ «БКФ Альтаїр»має стан платника -припинено, але не знято з обліку, було зареєстровано ДПІ в Шевченківському районі м. Києва 02.02.2006 року за № 0000014891, державну реєстрацію скасовано 13.11.2009 року, свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 17.07.2009 року.

В провадженні СВ ПМ ДПА у м. Києві знаходиться кримінальна справа, порушена відносно директора ТОВ «Лісенергомонтаж»за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Досудовим слідством у справі було встановлено, що у листопаді 2005 року невстановлені особи з метою прикриття незаконної діяльності зареєстрували на підставних осіб ТОВ «БКФ Альтаїр». За даним фактом слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві старшим лейтенантом податкової міліції було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Також, досудовим слідством було встановлено, що вказане підприємство з ознаками фіктивності впродовж 2007-2009 років використовувалося з метою створення штучної видимості законності перерахування на їх розрахункові рахунки грошових коштів з метою подальшого переведення їх у готівку, незаконного завищення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ у діючих підприємств.

Згідно висновку експерта № 687 від 24.12.2009 року Святошинського РУ НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, підписи на реєстраційних документах так документах податкової звітності ТОВ «БКФ Альтаїр»виконані не ОСОБА_8 Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_8, останній ТОВ «БКФ Альтаїр»в органах ДПС не реєстрував, статутний фон не формував та будь-кого на вищевказані дії не уповноважував. На посаді директора та головного бухгалтера ТОВ «БКФ Альтаїр»не працював, фінансово-господарську діяльність не проводив і нікого на це не уповноважував, довідки про взяття на облік, свідоцтво платника ПДВ, печатку товариства на отримував, рахунки в банках не відкривав, податкові декларації не створював та не підписував, договори, податкові та видаткові накладні, рахунки фактури, довіреності та інші фінансово-господарські документи на протязі 2006-2009 років не створював та не підписував.

Також, з акту перевірки вбачається, що ТОВ «ПТО «Технологія»має стан платника -припинено, але не знято з обліку, зареєстровано в ДПІ Шевченківського району м. Києва 11.05.2006 року за № 0000017038, державну реєстрацію скасовано 23.03.2010 року, свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 16.03.2010 року за рішенням суду.

В провадженні СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві знаходиться кримінальна справа, порушено відносно невстановлених осіб, які в період липня 2007 року, з метою прикриття незаконної діяльності зареєстрували ТОВ «ПТО «Технологія». Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_9, останній ТОВ «ПТО «Технологія»в органах ДПС не реєстрував, статутний фон не формував та будь-кого на вищевказані дії не уповноважував. На посаді директора та головного бухгалтера ТОВ «Технологія»не працював, фінансово-господарську діяльність не проводив і нікого на це не уповноважував, довідки про взяття на облік, свідоцтво платника ПДВ, печатку товариства на отримував, рахунки в банках не відкривав, податкові декларації не створював та не підписував, договори, податкові та видаткові накладні, рахунки фактури, довіреності та інші фінансово-господарські документи не створював та не підписував.

На думку відповідача, вказані докази свідчать про нікчемність укладених між ТОВ науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»та ТОВ «ПТО «Технологія», ТОВ «ПТО «Технологія»договорів, а тому у ТОВ науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» не виникає права на віднесення до валових витрат суми грошових коштів, на підставі актів прийняття виконаних робіт, наданих на виконання таких угод та віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, на підставі податкових накладних, наданих на виконання таких угод.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними твердженнями апелянта та зазначає, що відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. В розумінні даної норми цивільного закону характеризуючими ознаками фіктивного правочину є те, що сторони вчиняють його лише для вигляду, знаючи заздалегідь що він не буде виконаний. Тобто, при вчинені фіктивного правочину учасники мають інші цілі, ніж ті, що передбачені самим правочином, не маючи на меті встановлення його правових наслідків. При цьому, фіктивним можна визнати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру створення та досягнення відповідних цивільно-правових наслідків.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Аналізуючи наявні в справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що спірні договори що були укладені між ТОВ науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»та ТОВ «ПТО «Технологія», ТОВ «ПТО «Технологія»є такими, що не суперечать інтересам держави та суспільства, на момент їх укладення сторони були зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, взяті на облік як платники податків, а тому володіли необхідним обсягом цивільної правоздатності та дієздатності, вільно здійснювали своє волевиявлення що в свою чергу свідчить про настання певних правових наслідків.

Відповідно до підпункту «б»п.п. 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР, реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається, зокрема, у випадку, якщо ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання).

У такому разі, ухвалення судом рішення про припинення юридичної особи платника податку на додану вартість, у тому числі у зв'язку з недійсністю його установчих документів, не означає автоматичної втрати такою особою статусу платника податку на додану вартість та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що доводи апелянта про те, що оспорюванні господарські зобов'язання ТОВ науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»з ТОВ «ПТО «Технологія»та ТОВ «ПТО «Технологія»були вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, належними доказами не підтверджуються.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено вчинення правочинів між ТОВ науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»та ТОВ «ПТО «Технологія», ТОВ «ПТО «Технологія» без цілі створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства або порушують публічний порядок. Спірні угоди були укладені з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, зобов'язання за ними виконані належним чином, а тому вони не можуть розглядатися як нікчемні.

При цьому, належними доказами, які підтверджують правомірність віднесення позивачем до валових витрат суми грошових коштів та віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, є акти виконаних робіт за договорами, що були укладені між позивачем та ТОВ «ПТО «Технологія», ТОВ «ПТО «Технологія», локальний кошторис, специфікація, калькуляції та рахунок-фактура, які водночас свідчать про виконання сторонами умов зазначених договорів.

Також, виконання укладених між ТОВ науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»та ТОВ «ПТО «Технологія», ТОВ «ПТО «Технологія»договорів підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами про що зазначено в актах перевірки № 2695/23-2/31907458/156 від 03.08.2009 року та № 3016/23-2/31907458/198 від 23.09.2009 року. Наявність цих документів відповідачем не заперечується.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що на момент розгляду даної справи обвинувальний вирок, який би зафіксував вину будь-яких осіб у здійсненні фіктивного підприємництва відсутній, кримінальні справи перебувають у стадії досудового слідства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що створення юридичної особи навіть з метою надання послуг іншим особам щодо ухилення від сплати податків само по собі не означає, що всі правочини, укладені такою юридичною особою, вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Тому у кожному окремому випадку необхідно з'ясовувати наявність чи відсутність мети сторін договору, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Будь-яких беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про неправомірність включення позивачем сум до складу валових витрат та віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту матеріали справи не містять. Також, відповідачем, відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплату податків.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Данилова М. В.

Ключкович В.Ю.

Повний текст ухвали складено та підписано -05.06.12р.