Ухвала суду № 24677163, 29.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18373/11/2670 (у 5-ти томах) Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: при секретарі: за участю:Федорової Г.Г., Данилової М.В., Ключковича В.Ю., Петриченко Ю.П., представника апелянта -Прходько О.С., представника позивача -Мазепи Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2012 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року Публічне акціонерне товариство «Трест «Київміськбуд-2»(далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 15.07.2011 року № 0002732308/0 та № 0002742308/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2012 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2»задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 15.07.2011 року № 0002732308/0 та № 0002742308/0.

Присуджено з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями ДПІ у Солом'янському районі м. Києва на користь Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2»понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 28,23 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції,

В період з 10.05.2011 року по 21.06.2011 року службовими особами ДПІ у Соломянському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Трест «Київміськбуд-2» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог:

- п. 5.1, ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем було занижено податок на прибуток на загальну суму 8 905 675,00 грн., у тому числі за 2009 рік -8 884 842,00 грн., півріччя 2010 року -20 833,00 грн.;

- п.п 7.2.3, п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем було занижено податок на додану вартість на загальну суму 7 233 836,00 грн., у тому числі за жовтень 2009 року -1 489 621,00 грн., листопад 2009 року -1 117 124,00 грн., грудень 2009 року -4 501 128,00 грн., квітень 2010 року -16 667,00 грн., вересень 2010 року -58 000,00 грн., грудень 2010 року -51 296,00 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт № 7600/23-08/04012661 від 30.06.2011 року, який підписаний позивачем із запереченнями (т. 1 а.с. 51-123).

На підставі акту перевірки № 7600/23-08/04012661 від 30.06.2011 року, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва були прийняті податкове повідомлення-рішення від 15.07.2011 року № 0002732308/0, яким ПАТ «Трест «Київміськбуд-2»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 9 042 295,00 грн., у тому числі 7 233 836,00 грн. -за основним платежем та 1 808 459,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та податкове повідомлення-рішення № 0002742308/0, яким ПАТ «Трест «Київміськбуд-2»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 11 132 094,00 грн., у тому числі 8 905 675,00 грн. -за основним платежем та 2 226 419,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т. 1 а.с. 49-50).

Не погоджуючись з податковими повідомленням-рішеннями позивач розпочав процедуру їх адміністративного оскарження.

За результатом розгляду первинної скарги позивача, ДПА у м. Києві прийняла рішення від 26.09.2011 року № 9456/10/25-114, яким скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 0002732308/0 та № 0002742308/0 від 15.07.2011 року - без змін.

За результатом розгляду скарги позивача, ДПС України прийняла рішення від 30.11.2011 року № 6852/6/10-2115, яким скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 0002732308/0 та № 0002742308/0 від 15.07.2011 року та рішення ДПА у м. Києві від 26.09.2011 року № 9456/10/25-114 - без змін.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Порядок формування валових витрат підприємства з метою визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток визначений в ст. 5 Закону № 334/94-ВР.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.12 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР), право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

За приписами п.п. 7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг) або отримання податкової накладної в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Так, під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3 ГК України) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів ст. 3 ГК України, пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Отже, вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, а також сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Зазначені обставини відповідачем не доведені.

Виняток із зазначеного правила можуть становити випадки, коли порушення правил оподаткування ґрунтується на вчиненні суб'єктами господарювання нікчемних правочинів з метою, суперечною інтересам держави та суспільства (ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України та ст. 228 Цивільного кодексу України).

Дослідженням матеріалів даної справи колегією суддів встановлено, що ПАТ «Трест «Київміськбуд-2»до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість було віднесено:

- вартість отриманих будівельно-монтажних робіт та будівельних матеріалів у ТОВ «Будівельна компанія «Геліос»на загальну суму 20 000 000,00 грн., у тому числі ПДВ -3 333 333,00 грн.;

- вартість отриманих будівельно-монтажних робіт та витрат по придбанню будівельних матеріалів у ТОВ «Будівельна компанія «Євробілдінг»на загальну суму 20 123 818,00 грн., у тому числі ПДВ -33 539 670,00 грн.

- вартість отриманих будівельно-монтажних робіт та витрат по придбанню будівельних та інших матеріалів у ТОВ «С.Дж.Р.Груп»на загальну суму 2 623 421,00 грн., у тому числі ПДВ -437 237,00 грн.;

Так, 01 червня 2009 року між ТОВ «Будівельна компанія «Геліос» (Постачальник) та ВАТ «Трест «Київміськбуд-2»(Покупець) було укладено договір № 20, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити та передати Покупцю товар, асортимент якого передбачається в рахунках-фактурах або специфікаціях.

Згідно специфікацій та накладних ТОВ «Будівельна компанія «Геліос»поставило позивачу щебінь, пісок річковий, шпали, рельси, цемент, асфальт, дошки, цвяхи, арматуру, тощо, на загальну суму 7 206 366,80 грн. та виписало ВАТ «Трест «Київміськбуд-2»податкові накладні на загальну суму 7 206 366,80 грн., в тому числі ПДВ - 1 201 601,13грн.

02 листопада 2009 року між ТОВ «Будівельна компанія «Геліос»(Субпідрядник) та ВАТ «Трест «Київміськбуд-2»(Генпідрядник) було укладено договір № 22 на виконання робіт на об'єкті «Реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи № 47 по вул. Патріса Лумумби, 14/21 в Печерському районі м. Києва», за умовами якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов'язання в межах виділених капіталовкладень, відповідно до вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил виконати роботи на вказаному об'єкті, замовником якого є КП «Печерськ Інвест».

На виконання умов договору № 22 від 02.11.2009 року свідчать акти приймання виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних робіт та податкова накладна № 301245 від 30.12.2009 року на суму 3 848 650,80 грн. (у тому числі ПДВ - 641 441,80 грн.).

02 листопада 2009 року між ТОВ «Будівельна компанія «Геліос»(Субпідрядник) та ВАТ «Трест «Київміськбуд-2»(Генпідрядник) укладено договір № 39 на виконання робіт в складі «Реконструкції трамвайної лінії швидкісного руху від вул. Старовокзальної до Великої Кільцевої дороги у м. Києві», відповідно до якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов'язання в межах виділених капіталовкладень, відповідно до вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил виконати роботи на вказаному об'єкті, замовником якого є КП «Київпастранс».

На виконання умов договору № 39 від 02.11.2009 року свідчать акти приймання виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних робіт та податкова накладна № 301244 від 30.12.2009 року на суму 13 744 982,40 грн. (у тому числі ПДВ - 2 290 830,40 грн.).

16 червня 2009 року між ТОВ «Будівельна компанія «Євробілдінг»(Субпідрядник) та ВАТ «Трест «Київміськбуд-2»(Генпідрядник) було укладено договір № 45 на виконання будівельних робіт в складі «Реконструкції трамвайної лінії швидкісного руху від вул. Старовокзальної до Великої Кільцевої дороги у м. Києві», відповідно до якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов'язання в межах виділених капіталовкладень, відповідно до вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил виконати роботи на вказаному об'єкті, замовником якого є КП «Київпастранс». До складу робіт згідно кошторису входить: демонтаж ресошпальної решітки, демонтаж щебеневого баласту, влаштування дренажної каналізації, влаштування щебеневого баласту, влаштування ресошпальної решітки.

На виконання умов договору № 45 від 16.06.2009 року свідчать акти приймання виконаних підрядних робіт, видаткові накладні та податкові накладні на загальну суму 20 123 817,78 грн. (у тому числі ПДВ -3 353 969,63 грн.).

01 червня 2009 року між ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(Субпідрядник) та ВАТ «Трест «Київміськбуд-2»(Генпідрядник) укладено договір № 01/06-2009 на виконання будівельно-монтажних робіт в складі «Реконструкції трамвайної лінії швидкісного руху від вул. Старовокзальної до Великої Кільцевої дороги у м. Києві», відповідно до якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов'язання в межах виділених капіталовкладень, відповідно до вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил виконати роботи на вказаному об'єкті, замовником якого є КП «Київпастранс». До складу робіт згідно кошторису входить влаштування трамвайної колії.

Згідно актів приймання виконаних підрядних робіт, договірної ціни, довідок про вартість виконаних робіт ТОВ «С.Дж.Р.Груп»було виконало роботи по реконструкції лінії швидкісного трамваю на загальну суму 2 623 421,20 грн. та виписано податкові накладні на загальну суму 2 623 421,20 грн. (в тому числі ПДВ - 437 236,87 грн.).

Зазначені угоди апелянт вважає недійсними, та на підтвердження своїх доводів посилається на те, що 20.07.2010 року слідчим відділом УБОЗ в м. Києві відносно ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

26.11.2010 року слідчим відділом УБОЗ в м. Києві відносно ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було порушено додаткову кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Порушені кримінальні справи № 18-00470, № 18-00471 та № 18-00475 об'єднані в одне провадження.

В провадженні СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві знаходиться кримінальна справа № 05-13293 порушена за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України, в ході розслідування якої було викрито злочинну тіньову схему в якій задіяні ряд підприємств, які мають ознаки «фіктивності», серед яких ТОВ «БК «Геліос». Слідством було встановлено, що реквізити та розрахункові рахунки ТОВ «БК «Геліос» використовуються не встановленими слідством особами з метою надання легально-діючим підприємствам послуг і незаконної мінімізації податкового навантаження, шляхом переведення у готівку перерахованих на поточні рахунки задіяних у злочинному механізмі «фіктивних»підприємств грошових коштів.

Крім цього, згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи № 84 від 05.02.2010 року підписи у реєстраційних документах ТОВ «БК «Геліос», деклараціях з податку на прибуток та деклараціях з податку на додану вартість виконані не ОСОБА_12, яка згідно з протоколом № 3 загальних зборів учасників ТОВ «БК «Геліос»від 25.11.2008 року є директором даного підприємства, а різними особами.

Згідно з даними бази АІС «Податки»керівником та засновником ТОВ «С.Дж.Р.Груп»є ОСОБА_11 Стан платника ТОВ «С.Дж.Р.Груп»- запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання). Згідно з податковою звітністю у ТОВ «С.Дж.Р.Груп»відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Крім цього, в провадження СУ ПМ ДПА України знаходиться кримінальна справа, порушена відносно директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп». Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 18.08.2010 року отриманого старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області у приміщенні службового кабінету СУ ПМ ДПА України, останній є формально засновником та директором ТОВ «С.Дж.Р.Груп», звітні, бухгалтерські та фінансово-господарські документи товариства та податкові декларації ніколи не підписував, податкову звітність ТОВ «С.Дж.Р.Груп»до органів державної податкової служби України не подавав, доручення на відповідальне зберігання реєстраційних, звітних та фінансово-господарських документів товариства нікому не надавав, на посаду директора підприємства нікого не призначав, наміру займатись підприємницькою діяльністю на мав, у трудових відносинах з ПАТ «Трест «Київміськбуд-2»не перебував.

На думку відповідача, вказані докази свідчать про нікчемність укладених між ПАТ «Трест «Київміськбуд-2»та ТОВ «БК «Геліос», ТОВ «Будівельна компанія «Євробілдінг», ТОВ «С.Дж.Р.Груп»договорів, а тому у ПАТ «Трест «Київміськбуд-2»не виникає права на віднесення до валових витрат суми грошових коштів, на підставі актів прийняття виконаних робіт, наданих на виконання таких угод та віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, на підставі податкових накладних, наданих на виконання таких угод.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними твердженнями апелянта та зазначає, що відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. В розумінні даної норми цивільного закону характеризуючими ознаками фіктивного правочину є те, що сторони вчиняють його лише для вигляду, знаючи заздалегідь що він не буде виконаний. Тобто, при вчинені фіктивного правочину учасники мають інші цілі, ніж ті що передбачені самим правочином, не маючи на меті встановлення його правових наслідків. При цьому, фіктивним можна визнати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру як створення та досягнення відповідних цивільно-правових наслідків.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Аналізуючи наявні в справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що зміст зазначених вище договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. Також, колегія суддів звертає увагу на те, що в межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагента та згідно них і формував податковий кредит за відповідні періоди.

Спірні угоди були укладені з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, зобов'язання за ними виконані належним чином, а тому вони не можуть розглядатися як нікчемні.

При цьому, належними доказами, які підтверджують правомірність віднесення позивачем до валових витрат суми грошових коштів та віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, є акти приймання виконаних підрядних робіт за договорами, що були укладені між позивачем та ТОВ «БК «Геліос», ТОВ «Будівельна компанія «Євробілдінг», ТОВ «С.Дж.Р.Груп», довідки про вартість виконаних підрядних робіт, які водночас свідчать про виконання сторонами умов зазначених договорів. Наявність цих документів відповідачем не заперечується.

Висновок судово-почеркознавчої експертизи 84 від 05.02.2010 року, як доказ відповідача щодо нікчемності спірних правочинів укладених між позивачем та ТОВ «БК «Геліос», висновків суду першої інстанції не спростовує.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що на момент розгляду даної справи обвинувальний вирок, який би зафіксував вину будь-яких осіб у здійсненні фіктивного підприємництва відсутній, кримінальні справи перебувають у стадії досудового слідства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що створення юридичної особи навіть з метою надання послуг іншим особам щодо ухилення від сплати податків само по собі не означає, що всі правочини, укладені такою юридичною особою, вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Тому у кожному окремому випадку необхідно з'ясовувати наявність чи відсутність мети сторін договору, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Щодо встановлення місцезнаходження ТОВ «С.Дж.Р.Груп»та відсутності трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів відсутності ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за його місцезнаходженням, а той факт , що за місцем реєстрації підприємства відсутні техніка та інші засоби, необхідні для здійснення господарської діяльності жодним чином не свідчать про фіктивність угод, укладених між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Трест «Київміськбуд-2»до податкового кредиту з податку на додану вартість було віднесено суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «БУД АМВ ГРУПП»за вересень 2010 року в сумі 58 000,00 грн. та по взаємовідносинам з ТОВ ВП «Дакмас»за грудень 2010 року в сумі 51 296 грн.

Так, у серпні 2010 року ПАТ «Трест «Київміськбуд-2»придбавало у ТОВ «БУД АМВ ГРУПП» плити залізобетонні для покриття трамвайних шляхів. Згідно видаткових накладних ТОВ «БУД АМВ ГРУПП»поставило товар на загальну суму 348 000,00 грн.

ТОВ "БУД АМВ ГРУПП" були виписані податкові накладні датовані серпнем 2010 року, на загальну суму 348 000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 58 000,00 грн.)

24 листопада 2010 року між ТОВ «ВП «Дакмас»(Субпідрядник) та ВАТ «Трест «Київміськбуд-2»(Підрядник) було укладено договір № 102(10)/1 на виконання вогнезахисних робіт на об'єкті: «Будівництво і реконструкція Українського НДІ Онкології та радіології МОЗ України, вул. Ломоносова, 33/43 м. Київ», відповідно до якого Субпідрядник приймає на себе зобов'язання виконати будівельні роботи на вказаному об'єкті, замовником якого є Національний інститут раку. До складу робіт за договором входить вогнезахист вузлів перетину інженерних комунікацій з будівельними конструкціями та встановлення протипожежних муфт.

На виконання умов договору № 102(10)/1 від 24.11.2010 року свідчать акти приймання виконаних підрядних робіт та податкові накладні на загальну суму 307776,00 грн. (у тому числі ПДВ -51296,00 грн.).

За виконані зазначеними контрагентами роботи та поставлений товар ПАТ «Трест «Київміськбуд-2»розрахувалось шляхом перерахування на рахунки контрагентів грошових коштів, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку та платіжними дорученнями.

Зазначені угоди апелянт вважає нікчемними та укладеними без мети настання реальних наслідків. Крім цього, на думку апелянта, правочин укладений між позивачем та ТОВ «БУД АМВ ГРУПП»здійснений без мети настання реальних наслідків при придбанні товарів (послуг) по ланцюгу постачання.

Однак, колегія суддів не погоджується з даними доводами апелянта з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має договірні відносини з Державною установою «Національний інститут раку»по будівництву та реконструкції Українського НДІ онкології та радіології, з КП «Київпастранс»щодо виконання будівельних робіт у складі «Реконструкції трамвайної лінії швидкісного руху від вул. Старовокзальної до Великої Кільцевої дороги у м. Києві».

З метою використання під час виконання робіт з реконструкції трамвайної лінії швидкісного руху від вул. Старовокзальної до Великої Кільцевої дороги у м. Києві позивач придбавав у ТОВ «БУД АМВ ГРУПП»плити залізобетонні для покриття трамвайних шляхів та замовляв у ТОВ «Будівельна компанія «Геліос», ТОВ «Будівельна компанія «Євробілдінг», ТОВ «С.Дж.Р.Груп»та ТОВ «ВП «Дакмас»будівельні роботи з метою виконання договірних зобов'язань перед Державною установою «Національний інститут раку»та Комунальним підприємством «Київпастранс».

При цьому, ТОВ «Будівельна компанія «Євробілдінг», ТОВ «С.Дж.Р.Груп»та ТОВ «ВП «Дакмас»виконували підрядні будівельні роботи маючи відповідні ліцензії, копії яких долучено до матеріалів справи.

Поставлені ТОВ «Будівельна компанія «Геліос»щебінь, пісок річковий, шпали, рельси, цемент, асфальт, дошки, цвяхи, арматура та інші будівельні матеріали були використані при здійсненні позивачем власними силами будівельно-монтажних робіт на адміністративно-виробничому комплексі та нежитловій будівлі за адресою: м. Київ, вул. народного ополчення, 26-А та належать на праві приватної власності ПАТ «Трест «Київміськбуд-2».

На підтвердження реальності здійснених підрядних робіт та використання придбаних будівельних матеріалів позивачем було надано відповідні договори підряду із замовниками - Державною установою «Національний інститут раку»та КП «Київпастранс», акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, договірна ціна, підписані замовниками, виписки банку, свідоцтва про право власності, фотознімки збудованих об'єктів.

Крім цього, в матеріалах справи містяться копії довідок Контрольно-ревізійного управління в м. Києві за результатами зустрічної перевірки ПАТ «Трест «Київміськбуд-2»з питань документального підтвердження розрахунків з КП «Київпастранс»та Національним інститутом раку, якими встановлено, що для виконання підрядних робіт позивач залучав субпідрядні організації, а обсяг робіт було виконано в повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції ПАТ «Трест «Київміськбуд-2»з ТОВ «Будівельна компанія «Євробілдінг», ТОВ «С.Дж.Р.Груп», ТОВ «ВП «Дакмас», ТОВ «Будівельна компанія «Геліос»та ТОВ «БУД АМВ ГРУПП»здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Будь-яких беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про неправомірність включення позивачем сум до складу валових витрат та віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту матеріали справи не містять. Також, відповідачем, відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплату податків.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2012 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Данилова М. В.

Ключкович В.Ю.

Повний текст ухвали складено та підписано -05.06.12р.