КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-18125/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.
Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
У Х В А Л А
Іменем України
"07" червня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Усенка В.Г,
суддів: Бистрик Г.М., Сорочка Є.О.,
при секретарі Мартиненко Д.А,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Дочірнього підприємства «Інтерзв'язок»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Інтерзв'язок»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.09.2010р. № 0001922310/0, -
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство «Інтерзв'язок»(далі -Позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі -Відповідач) у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.09.2010р. № 0001922310/0.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2011 року у задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимог адміністративного позову в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши представників обох сторін, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами ДПІ у Святошинському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань встановлення причин розбіжності даних, що містяться у проданій податковій декларації з податку на додану вартість та Додатку № 5 до неї, виявлених за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за червень 2010р.
За результатами перевірки складено акт від 30.08.2010р. № 152/23-80/30861947, яким встановлено порушення вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, ст.. 4, п.п. 7.2.3. п. 7.2, п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР), що полягає в віднесенні позивачем до складу податкового кредиту сум по операціях з ТОВ Торгівельна компанія «Совтекс плюс», яке не подало податкову декларацію з податку на додану вартість або декларація з ПДВ визнана «недійсною»та відповідно не задекларовано свої податкові зобов'язання за червень 2338770,43 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення -рішення № 0001922310/0 від 13.09.2010р.
Відмовляючи у задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує такий висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.
Неподання або визнання «недійсними»податкових декларацій з ПДВ у червні 2010р. ТОВ ТК «Совтекс плюс» - контрагентом позивача свідчить про відсутність об'єкту оподаткування, який виникає при проведенні ТОВ «Торгівельна компанія «Совтекс плюс»фінансово-господарський операцій.
У випадку не відображення контрагентом платника податків податкових зобов'язань в декларації або її неподання, дані такої податкової декларації та додатку 5 до неї спростовуватимуть відомості, наведені у виданих ним податкових накладних, а тому такі накладні не можуть підтверджувати право платника податків на податковий кредит, оскільки були виписані і з порушенням пп. 7.2.3 п.7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.
Крім цього згідно пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону 168/97-ВР суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються для відшкодування податку на додану вартість згідно з цим законом. Тобто, однією з підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.
Таким чином, через відсутність податкових декларацій, об'єкту оподаткування податком на додану вартість ТОВ «Торгівельна компанія «Совтекс плюс»не має законних підстав для складання і надання оригіналів податкових накладних Позивачу.
Отже, вказані порушення позивач вимог Закону України про податок на додану вартість» призвели до заниження податку на додану вартість за червень 2010 року на суму 2338770 грн., що стали підставою для прийняття податкового повідомлення -рішення.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки спростовуються обґрунтуванням суду першої інстанції.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Інтерзв'язок»-залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2011 року -без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя Усенко В.Г.
Судді: Бистрик Г.М.
Сорочко Є.О.
Судове рішення № 24676700, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 07.06.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-18125/10/2670. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: