Ухвала суду № 24676702, 07.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17351/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Сорочка Є.О.,

при секретарі Мартиненко Д.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 14.12.2009р. № 0001002200/0, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ассіс ТАС»(далі -Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі -Відповідача) у якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 14.12.2009р. № 0001002200/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2011 року вимоги адміністративного позову задоволено. Суд першої інстанції визнав нечинним податкове повідомлення-рішення від 14.12.2009р. № 0001002200/0.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представника відповідача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи посадовими особами ДПІ у Святошинському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.06.2009р.

За результатами якої складено Акт від 01.12.2009 № 67/22-025/31354858, яким зафіксовано позивачем порушення пп.. 8.1.1 п. 8.1, пп.. 8.2.2 п. 8.2, пп.. 8.3.1, 8.3.2 п. 8.3, пп.. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8, пп.. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинний на момент виникнення спірних відносин).

На підставі Акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 14.12.2009р. № 0001002200/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 10 812 153, 00 грн., з них 5 409 489, 00грн. -основного платежу, 5 402 664, 00грн. -штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у Святошинському районі м. Києва шляхом винесення податкового повідомлення-рішення від 14.12.2009р. № 0001002200/0 позивачу визначено розмір податкового зобов'язання з податку на прибуток на підприємстві непідтверджених висновків акту перевірки, та відповідно, безпідставно застосовано штрафні санкції, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує такий висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Із матеріалів справи вбачається, до договорів про надання інформаційно-консультаційних послуг між товариством з обмеженою відповідальністю «Ассіс TAC»та фізичними особами-підприємцями на протязі 2007 року, 2008 року та першого півріччя 2009 року залучено відповідні акти виконаних робіт (акти про надання послуг агентами), що містять всі обов'язкові реквізити та оформленні відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а отже вказані документи з метою підтвердження фактів здійснення господарських операцій можуть розцінюватися як первинні та є достатньою підставою для бухгалтерського обліку та, відповідно, ведення податкової звітності.

Зазначене підтверджується висновком судово-економічної експертизи від 24.03.2011р. №8903/10-19/2587/11 Київського наукового-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються, в тому числі, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Договорами про надання інформаційно-консультативних послуг та актами про надання послуг агентами підтверджується факт здійснення господарських операцій та розмір витрат товариства з обмеженою відповідальністю «Ассіс TAC»за отримані послуги у сфері страхового посередництва.

Зазначене свідчить про правомірність віднесення товариством з обмеженою відповідальністю «Ассіс TAC»вказаних сум до валових витрат. Вказане також підтверджується висновком судово-економічної експертизи від 24.03.2011 №8903/10-19/2587/11 Київського наукового-дослідного інституту судових експертиз.

З урахуванням викладеного, висновок державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Ассіс TAC»підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинний на момент виникнення правовідносин, не відповідає дійсності.

Щодо порушення ТОВ «Ассіс TAC»положень підпункту 8.1.1 пункту 8.1, підпункту 8.2.2 пункту 8.2, підпунктів 8.3.1, 8.3.2 пункту 8.3, підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині завищення розміру амортизаційних відрахувань на суму 48 803,00 грн., необхідно зазначити наступне.

Згідно з актом перевірки від 01.12.2009 №67/22-025/31354858 ТОВ «Ассіс TAC»в порушення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до четвертої групи основних фондів не віднесено комп'ютерну програму, що була придбана відповідно до генеральної угоди від 29.06.2006 №Л-02 у ТОВ «ПрофІТсофт іСМ».

Відповідно до підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «основні фонди»слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно з абзацом п'ятим підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»основні фонди підлягають розподілу на групи, до групи 4 відносяться, зокрема, електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Разом з тим, відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»нематеріальний актив - об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Ассіс TAC»на виконання статті 4 договору від 29.06.2006, укладеного між ТОВ «ПРОФІТ СОФТ ЮКРЕЙН»та ТОВ «Ассіс TAC», надано ліцензію (дозвіл) на використання комп'ютерної програми «ПрофІТсофт іСМ».

Відповідно до змісту вказаної ліцензії комп'ютерна програма «ПрофІТсофт іСМ»ліцензується, а не продається.

Згідно з пунктом 1.1 розділу 1 «Обсяг ліцензії»ця ліцензія надає право ліцензіату, а саме ТОВ «Ассіс TAC»використовувати комп'ютерну програму під своїм комерційним (фірмовим) найменуванням, торговельною маркою (знаком для товарів і послуг) у своїй господарській діяльності для автоматизації роботи з обліку укладених договорів страхування та управління MLM-продажами протягом 3 років з моменту надання цієї ліцензії. Кожна сторінка інтерфейсу комп'ютерної програми повинна мати знак охорони авторського права ліцензіара, тобто товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ СОФТ ЮКРЕЙН», що має наступний вигляд: ©2006 TOB «ПРОФІТСОФТ ЮКРЕЙН».

Згідно з пунктом 5.1 розділу 5 «Авторське право»ліцензії комп'ютерна програма є інтелектуальною власністю товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТСОФТ ЮКРЕЙН»і захищена національним законодавством України про авторські права та міжнародними договорами у сфері охорони авторського права, учасником яких є Україна. Виходячи з цього, ліцензіат повинен поводитися зі Програмою таким же чином, як і з будь-яким іншим матеріалом, що захищений авторським правом.

Згідно із статтею 420 Цивільного кодексу України до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать комп'ютерні програми.

Отже, в ТОВ «Ассіс TAC»правомірно віднесено комп'ютерну програму як об'єкт права інтелектуальної власності до нематеріальних активів, що також підтверджується висновком судово-економічної експертизи від 24.03.2011 №8903/10-19/2587/11 Київського наукового-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до підпункту 8.3.9 пункту 8.3 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації згідно з підпунктом 8.3.3 цієї статті протягом строку, який визначається платником податку самостійно виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації.

Згідно із висновком судово-економічної експертизи від 24.03.2011 №8903/10-19/2587/11 Київського наукового-дослідного інституту судових експертиз встановлені за висновками акту перевірки від 01.12.2009 №67/22-025/31354858 заниження податку на прибуток у сумі 5 409 491,00 грн. документально та нормативно не підтверджуються.

Отже таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновків ДПІ у Святошинському районі м. Києва є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення від 14.12.2009р. № 0001002200/0 ґрунтується на непідтверджених висновках Акту перевірки.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки спростовуються обґрунтуванням суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2011 року -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Сорочко Є.О.