Ухвала суду № 24676506, 06.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7232/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівАліменка В.О., Земляної Г.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково -виробнича компанія «Техімпекс»до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково -виробнича компанія «Техімпекс»пред'явило позов до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - Відповідач) № 0000012301/0, № 0000052301/0, № 0000022301/0 від 13.01.2010 року; № 0000012301/1, № 0000052301/1, № 0000022301/1 від 19.02.2010 року; № 0000012301/2, № 0000052301/2, № 0000022301/2 від 16.04.2010 року; № 0000012301/3, № 0000052301/3, № 0000022301/3 від 15.07.2010 року та визнати дії працівників Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області протиправними по складанню Акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2009 року № 607/232/32499006 в частині щодо необхідності виключення суми у розмірі 1 189 930,00 гри. із залишку від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного відповідного періоду (рядок 26) та визнати незаконним акт в цій частині.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог позивача відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову правомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, часткове задоволенню позову.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

В період з 27 листопада 2009 року по 17 грудня 2009 року Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області було проведену виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Науково-виробнича компанія «Техімпекс»за-період з 01 липня 2005 року по 30 вересня 2009 року.

На підставі перевірки було складено Акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2009 року № 607/232/32499006 та податкові повідомлення-рішення, у зв'язку із порушенням позивачем вимог п.п.1.20.5 п.1.20 ст.1, п.п.4.1.3 п. 4.1 ст. 4, п.п.7.4.1, п.п.7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року та п.п.7.3.1 п. 7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4, п.п.7.7.2, п.п.7.7.3, п.п.7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03 квітня 1997 року.

За наслідками оскарження в адміністративному порядку позивачем податкових повідомлень-рішень № 0000012301/0, № 0000052301/0, № 0000022301/0 від 13.01.2010 року, скарги були залишені без задоволення та прийняті податкові повідомлення-рішення з новими термінами сплати податкового зобов'язання № 0000012301/1, № 0000052301/1, № 0000022301/1 від 19.02.2010 року; № 0000012301/2, № 0000052301/2, № 0000022301/2 від 16.04.2010 року; № 0000012301/3, № 0000052301/3, № 0000022301/3 від 15.07.2010 року.

Разом з тим, 15.05.2009 року між позивачем та Міністерством оборони Республіки Вірменія укладено Договір поставки товару № 27/05, перелік якого визначено у додатку до цього Договору.

Відповідно до додаткової угоди № 5 від 01.09.2009 року до Договору № 27/05, у зв'язку з тим, що поставлений товар не відповідав технічним умовам, сторони домовились про зменшення ціни поставленого товару. Невідповідність технічним умовам підтверджується рекламаційними актами № 07/09 від 17.07.2009 року.

Відповідно до ст. 708 ЦК України у разі виявлення покупцем недоліків товару, не застережених продавцем покупець має право вимагати від продавця відповідного зменшення ціни. Таким чином, ціна поставленого товару за контрактом зменшена правомірно та визначалася за домовленістю сторін.

Підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону № 334/94-ВР встановлено, що для визначення звичайної ціни товару використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару договори з ідентичними (однорідними) товарами у співставних умовах.

Відповідно до п.п. 1.20.6 п. 1.20 ст. 1 Закону № 334/94-ВР у разі коли на відповідному ринку товарів не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами, або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

Відповідачем не надано жодних обґрунтувань звичайної ціни товарів, щоекспортувались ТОВ «НВК «Техімпекс»за Договором № 27/05 у співставних умовах. Матеріали справи не містять жодних документів, що підтверджують митну вартість товарів, на яку посилається відповідач.

Вищезазначене підтверджується висновком судово-економічної експертизи № 11614/10-19/4804/11-19 від 30 травня 2011 року.

За таких умов донарахування податку на прибуток підприємств за півріччя 2008 року та за 3 квартали 2009 року на загальну суму 724 661,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі

145 282,20 грн. є неправомірним.

За результатами проведеної перевірки відповідачем зроблено висновок, що позивачем неправомірно занижено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у сумі 1 644 545,00 грн.

Відповідачем з посиланням на п.п.7.4.1 п. 7.4, п.п.7.7.2, п.п.7.7.3, п.п.7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000052301/0 від 13.01.2010 року, в якому зазначається, що збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 644 545,00 грн. та те, що позивач добровільно відмовляється від отримання суми заниження у розмірі 1 644 545,00 грн. як бюджетного відшкодування, зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в наступних податкових періодів.

Відповідно до абз. «а»п.п.7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок здійснення документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що положення абз. «а»п.п.7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР можуть бути застосовані лише за результатами проведення документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної).

Оскільки перевірка позивача була плановою, не можуть бути застосовані наслідки, передбачені абз. «а»п.п.7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Відповідно до п.п.7.7.3, п.п.7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року прийняття рішення платником податків про бюджетне відшкодування зайво сплачених сум ПДВ є його правом, а не обов'язком. Таке право на бюджетне відшкодування відповідно до положень Закону не обмежено періодом, в якому воно виникло.

Відповідачем було встановлено також необхідність зменшення рядку 26 Декларації з податку на додану вартість на суму 1 189 930,00 грн. внаслідок відсутності можливості підтвердити факт своєчасності та повноти включення до складу податкових зобов'язань сум ПДВ контрагентами TOB «НВК «Техімпекс», які мають стан платника відмінний від основного.

Відповідно до п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»

№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) лише в тому випадку, якщо вони не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року. Відповідні документи були надані. За даним документальної перевірки судовим експертом встановлено безпідставність нарахування вищезазначеної суми.

За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок (стор. 25, 26 Акту від 22.12.2009 року) про те, що TOB «НВК «Техімпекс»в результаті завищення задекларованих показників у рядку 16 Декларацій «коригування податкового кредиту за попередні місяці»за червень 2007 року в сумі 6 929,00 грн., внаслідок чого завищено рядок 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду).

Вказані висновки зроблені виходячи з того, що на момент проведення перевірки у TOB «НВК «Техімпекс»були відсутні розрахунки сум коригування зміни сум компенсації поставки товарів, або відповідні податкові накладні, які є підтвердженням правомірності коригування сум податкового кредиту. Але усі податкові накладні надані.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи, складеного 30 травня 2011 року № 11614/10-19/4804/11-19 встановлено необґрунтованість податкових зобов'язань: щодо заниження TOB «НВК «Техімпекс»податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень-листопад 2007 року та квітень 2008 року на загальну суму 6 929,00 грн.; щодо заниження TOB «НВК «Техімпекс»податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств за півріччя 2008 року та за 3 квартали 2009 року на загальну суму 723 961,00 грн.; щодо завищення рядку 26 Декларації з податку на додану вартість на загальну суму

1 644 545,00 грн.; щодо завищення суми від'ємного значення у розмірі 1 189 930,00 грн. із залишку що включається до складу податкового кредиту наступного відповідного періоду (рядок 26).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога щодо визнання дій працівників Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області протиправними по складанню Акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2009 року № 607/232/32499006 в частині щодо необхідності виключення суми у розмірі 1 189 930,00 грн. із залишку від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного відповідного періоду (рядок 26) та визнання незаконним акт в цій частині не може бути предметом розгляду адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Викладення висновків суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Надання висновку являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі висновки не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача у даному випадку несе акт індивідуальної дії - податкове повідомлення-рішення, оскільки має вплив на його права та обов'язки.

Акти перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а, отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору. Висновки Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області під час проведення планової перевірки самі по собі не породжують відносини, які можуть бути предметом оскарження.

Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин у висновках, викладених в Акті Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області виключає можливість розгляду адміністративної справи в цій частині позовних вимог, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, а, отже, суд не повинен розглядати справу в цій частині позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень № 0000012301/0, № 0000052301/0, № 0000022301/0 від 13.01.2010 року; № 0000012301/1, № 0000052301/1, № 0000022301/1 від 19.02.2010 року; № 0000012301/2, № 0000052301/2, № 0000022301/2 від 16.04.2010 року; № 0000012301/3, № 0000052301/3, № 0000022301/3 від 15.07.2010 року.

З огляду на викладене, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Аліменко В.О.

Земляна Г.В.