Ухвала суду № 24674808, 29.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-28/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"29" травня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Сидоренко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог-93»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог-93» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення форми «Р»№0004082309 від 29 червня 2011 року та форми «Р»№0004092309 від 29 червня 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять належних доказів виконання умов договорів між ТОВ «Пролог-93»та його контрагентами ТОВ «Зетта-Фін», ТОВ «БК «Юсг»та використання наданих за цими договорами послуг та виконаних робіт в господарській діяльності позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Пролог-93» зареєстроване як юридична особа, видами діяльності якої є здавання під найм власності та державної нерухомості невиробничого призначення, загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення). Позивач є платником податку на прибуток та податок на додану вартість в розумінні ЗУ «Про податок на додану вартість»та ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 07 червня 2011 року №1386/23-09/16476414.

В ході проведеної перевірки відповідачем було встановлено порушення ТОВ «Пролог-93»п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 51 587,00 грн. та п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» внаслідок чого занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 89 186,00 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення №0004082309 від 29 червня 2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 64 484,00 грн. та №0004092309 від 29 червня 2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції в суді 102 525,00 грн.

Не погоджуючись з даними рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. Подані скарги залишені без задоволення, оскаржувані податкові повідомлення -рішення -без змін.

Згідно п.5.2.1 п.5.2 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.1.32 ст.1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Отже, чинним законодавством дозволяється включати до складу валових витрат витрати здійснені під час здійснення господарської діяльності платником податків.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п. 7.4.4 ЗУ «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ЗУ «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

З наведеного вбачається, що основною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає за умови придбання ним товарів (послуг) для використання їх в своїй господарській діяльності. Підставою для виникнення такого права є податкова накладна, виписана контрагентом платника податків, яких зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Вищий адміністративний суд в своєму листі від 03 червня 2011 року №741/11/13-11 зазначив, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, такі обставини:

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської діяльності операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. 2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Між ТОВ «Пролог-93»(Замовник) та ТОВ «Зетта-Фін»(Виконавець) укладено договір про надання послуг №19 01-10 від 19.01.2010 року (надалі по тексту Договір №19 01-10), у відповідності до п. 1.1 якого, у порядку та на умовах, визначних цим Договором, Виконавець зобов'язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату наступні послуги (надалі іменуються "послуги"): 1. Проводити маркетингові дослідження у сфері діяльності Замовника; 2. Надання послуг по пошуку та підбору Орендарів для забезпечення діяльності Замовника; 3. Вивчення нового та існуючого ринку послуг (моніторинг); 4. Здійснення інших дій, спрямованих на збільшення попиту на послуги Замовника та підвищення ефективності роботи товариства.

Згідно п. 1.2 Договору №19 01-10, послуги можуть надаватися в усній, письмовій формах, на електронних носіях, у вигляді консультацій, роз'яснень за допомогою телефонного зв'язку, супроводження представників Замовника під час переговорів з потенційними Орендарями, участі в оглядах, перевірках, дослідженнях в інтересах Замовника, в тому числі з застосуванням графічних, відео та аудіо матеріалів, досліджень.

У відповідності до п. 3.1 Договору №19 01-10, загальна вартість послуг за Договором становить 95 000,00 грн. в тому числі податок на додану вартість. На виконання умов даного договору сторонами даного договору складено акт прийому-передачі (наданих послуг) від 26 березня 2010 р. та податкову накладну в підтвердження виконаних робіт.

Матеріали справи не містять належних доказів того, які саме маркетингові послуги надавалися ТОВ «Зетта-Фін»позивачу.

Також, між позивачем (Замовник) та ТОВ «БК «Юсг»(Підрядник) укладено контракт підряду №15/02-2010 від 15 лютого 2010 року (надалі по тексту Контракт №15/02-2010). Відповідно до п.1.1 якого Підрядник приймає на себе виконання якісно і у встановлені строки поставку матеріалів та комплексу ремонтних робіт покрівлі на об'єкті за адресою вул. Ігорівська, 13/5, а Замовник зобов'язується прийняти викопані роботи та оплатити їх вартість. Загальна вартість матеріалів та робіт згідно кошторису до даного контракту, складає: 206 350 грн. 06 коп., крім того податок на додану вартість 41 270 гри. 01 коп.

Відповідно до п. 2.2 Контракту №15/02-2010 позивач до початку робіт передає будівельний майданчик для виконання Підрядником комплексу робіт; 2.2.2 Передає затверджену проектно-кошторисну документацію в обсязі та строки, що забезпечують своєчасне виконання робіт Підрядником, надає вантажопідйомну техніку, необхідних для виконання робіт, забезпечує об'єкт точкою енергопостачання; 2.2.3 Замовник надає побутове приміщення для розташування працівників та несе відповідальність за збереження матеріалів на будівельному майданчику.

Кошторис на виконання ремонтних робіт на будинку за адресою м. Київ, вул. Ігорівська 13/5, акт виконаних робіт за березень 2010 та податкову накладну в підтвердження виконаних робіт.

Доказів виконання позивачем п.2.2 вищевказаного контракту, а саме доказів передачі Підряднику будівельного майданчика та вантажно -розвантажувальної техніки, проведення забезпечення енергозбереження, оплати послуг, матеріали справи не містять.

Між ТОВ «Пролог-93»(Замовник) та ТОВ «Зетта - Фін»(Виконавець) укладено договір на виконання робіт з комплексного прибирання № 01 03-10 від 01 березня 2010 року (надалі по тексту Договір № 01 03-10), відповідно до п.1.1 якого Виконавець зобов'язується самостійно виконувати роботи з комплексного прибирання далі по тексту «Роботи») на об'єкті Замовника за адресою: вул. Ігорівська/Набережна Хрещатицька, 13/5 (далі приміщення) загальною площею 6500 м2, а Замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи й оплатити їх у порядку, передбаченому даним Договором.

Згідно розділу 2 Договору № 01 03-10, 2.1. Виконавець приступає до виконання Робіт, з моменту підписання даного Договору; 2.2 Якість виконання робіт за даним Договором, Замовник має право перевірити в будь-який час; 2.3 Виконання робіт Виконавцем і прийом їх Замовником оформляються актом прийом-передачі виконаних робіт (Додаток №1); 2.4 Виконання робіт Виконавцем та приймання їх Замовником оформлюється Актом прийом-передачі виконаних робіт; 2.5 Акти прийому-передачі виконаних робіт готує Виконавець, і щомісяця, не пізніше четвертого робочого дня місяця, що випливає за звітним, направляє Замовникові; 2.6. Замовник зобов'язаний розглянути та підписати Акт протягом трьох днів з моменту його одержання; 2.7. Якщо Замовник вважає, що Роботи виконані неналежним чином, він зобов'язаний протягом трьох робочих днів з моменту одержання Акту направити Виконавцеві аргументовану претензію.

У відповідності до п. 5.1 Договору №01 03-10, загальна вартість робіт за Договором становить 149500,00 грн. в тому числі податок на додану вартість. Згідно п. 6.1 вищезазначеного договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2010 р. На виконання умов даного договору його сторонами складено акт прийому-передачі наданих послуг від 26 березня 2010 р. та податкову накладну.

Матеріали справи не містять належних доказів оплати виконаних робіт відповідно до умов вищевказаного договору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали справи не містять доказів належного виконання позивачем та його контрагентами ТОВ «БК «Юсг»та ТОВ «Зетта-Фін»умов укладених між ними вищевказаних договорів та використання позивачем отриманих за даними договорами робіт та послуг при здійсненні його господарської діяльності.

Отже, в даному випадку умова для включення витрат за вищевказаними договорами до валових витрат та формування податкового кредиту на підставі податкових накладних виписаних ТОВ «БК «Юсг»та ТОВ «Зетта-Фін»у позивача відсутня.

У відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідачем доведено правомірність прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог-93» -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Ухвалу складено в повному обсязі 01.06.12